Перегляд за Автор "Rezvina, K. Yu."
Зараз показуємо 1 - 20 з 27
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Clinical аnd Immunohistochemical Characteristics оf Dermoid Cysts оf the Neck(John Wiley & Sons Ltd, 2018) Dobroskok, V. O.; Rezvina, K. Yu.; Shvets, A. I.; Доброскок, Віталіна Олексіївна; Резвіна, Катерина Юріївна; Швець, Анатолій ІвановичThe paper has been written within the research scientific work, entitled “Integrative-differential rationale of the choice of the optimal methods of surgical interventions and scope of treatment in surgical pathology of maxillofacial area”; State registration number 0116U003821.Документ Correlation of temporomandibular joint changes in reproductive-age female patients according to the pathogenetic classification(Полтавський державний медичний університет, 2024-10) Novikov, V. M.; Pankevych, A. I.; Gogol, A. M.; Kolisnyk, I. A.; Rezvina, K. Yu.; Korostashova, M. A.; Новіков, Вадим Михайлович; Панькевич, Артур Іванович; Гоголь, Андрій Михайлович; Колісник, Інна Анатоліївна; Резвіна, Катерина Юріївна; Коросташова, Марія АнатоліївнаThe study addresses the relationship between gynecological factors and the progression of osteoarthritis of the temporomandibular joint, focusing on pathogenesis-based classification of intra-articular temporomandibular joint disorders. The research involved analyzing clinical and hormonal data from female patients, emphasizing the impact of reproductive health on temporomandibular joint pathology. The findings revealed a significant correlation between specific gynecological conditions and the severity of temporomandibular joint osteoarthritis, highlighting the importance of considering reproductive health in the management and diagnosis of temporomandibular joint disorders. This study contributes to global science by proposing a novel perspective on the interconnection between gynecological factors and temporomandibular joint pathology, which could influence future diagnostic and therapeutic approaches. Дослідження розглядає взаємозв’язок між гінекологічними факторами та прогресуванням остеоартрозу скронево-нижньощелепного суглобу, зосереджуючись на класифікації внутрішньосуглобових порушень скронево- нижньощелепного суглоба за патогенезом. Дослідження включало аналіз клінічних і гормональних даних пацієнток на етапі репродуктивного періоду життя, які мали патологію скронево-нижньощелепного суглоба. Результати виявили значну кореляцію між конкретними гінекологічними захворюваннями та тяжкістю остеоартрозу скронево- нижньощелепного суглоба, підкреслюючи важливість урахування репродуктивного здоров’я при лікуванні та діагностиці розладів скронево-нижньощелепного суглоба. Це дослідження робить внесок у світову науку, пропонуючи новий погляд на взаємозв’язок між гінекологічними факторами та патологією скронево-нижньощелепного суглоба, що може вплинути на майбутні діагностичні та терапевтичні підходи. Ключові слова: скронево-нижньощелепний суглоб, остеоартроз, патогенез, репродуктивне здоров’я, ураження скронево-нижньощелепного суглоба.Документ Differential-diagnostic informativeness of the morphological and immunohistochemical study of parotid salivary gland cysts(Aluna Publishing, 2023-09) Tkachenko, P. I.; Rezvina, K. Yu.; Bilokon, S. O.; Lokhmatova, N. M.; Dolenko, O. B.; Popelo, Yu. V.; Shvets, A. I.; Ткаченко, Павло Іванович; Резвіна, Катерина Юріївна; Білоконь, Сергій Олександрович; Лохматова, Наталія Михайлівна; Доленко, Ольга Борисівна; Попело, Юлія Вікторівна; Швець, Анатолій ІвановичThe aim: To conduct a general analysis of the results of the study of the morphological and immunohistochemical structure of cysts of the parotid salivary glands. Materials and methods: Our study is based on the application of generally accepted, additional and special methods of examination, which concerns 21 patients who underwent surgical intervention to remove cystic formations of the parotid salivary gland. Results: It was established that there are 2-3 HLA-DR+ cells per 100 epithelial cells located in the basal and subbasal layers in the form of their continuous ribbon and their moderate infiltration of tissues within the acinar epithelium. In the epithelium, CD3+ cells were also detected in the number of 1 to 7 per 100 epitheliocytes and they were the most numerous, along with HLA-DR+ cells. Instead, the presence of CD4+ and CD20+ cells was not detected in the epithelium, unlike the subepithelial layer, where they occupied significant areas. In turn, the infiltration of CD8+ cells of the epithelial layer was established in the amount from 1 to 7 per 100 epitheliocytes. A moderate number of them was also determined subepithelially, and they were single directly in the cyst wall. Conclusions: Immunohistochemical study of the structural components of cystic formations is this is the direct way to establish the nature of the redistribution of immune cells in it, which is very important when conducting differential diagnosis in difficult and doubtful cases.Документ Features of the course, clinical and morphological characteristics of ameloblastoma and fibrous dysplasia in children(Полтавський державний медичний університет, 2021) Ткаченко, Павло Іванович; Старченко, Іван Іванович; Білоконь, Сергій Олександрович; Резвіна, Катерина Юріївна; Попело, Юлія Вікторівна; Доленко, Ольга Борисівна; Лохматова, Наталія Михайлівна; Коротич, Наталія Миколаївна; Білоконь, Наталія Павлівна; Tkachenko, P. I.; Starchenko, I. I.; Bilokon, S. O.; Rezvina, K. Yu.; Popelo, Yu. V.; Dolenko, O. B.; Lokhmatova, N. M.; Korotych, N. N.; Bilokon, N. P.У статті висвітлені особливості клінічного перебігу та морфологічних характеристик, діагностичних заходів і лікування дітей з амелобластомою та фіброзною дисплазією щелепних кісток. Відсутність чітких клінічних проявів, подібність симптоматики і характер перебігу амелобластоми та фіброзної дисплазії, що є притаманним для усіх доброякісних пухлин щелепно-лицевої ділянки у дітей, обумовлюють значний відсоток діагностичних помилок, роблячи питання їх диференційної діагностики доволі актуальним для хірургічної стоматології і щелепно-лицевої хірургії.Документ Frequency and structure of benign soft tissue formations in the maxillofacial area(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Ткаченко, Павло Іванович; Резвіна, Катерина Юріївна; Швець, Анатолій Іванович; Попело, Юлія Вікторівна; Ткаченко, Павел Иванович; Резвина, Екатерина Юрьевна; Швец, Анатолий Иванович; Попело, Юлия Викторовна; Tkachenko, P. I.; Rezvina, K. Yu.; Shvets, A. I.; Popelo, Yu. V.The article considered our own observation results and retrospective analysis of archival material of the Maxillofacial Department of M.V. Sklifosovsky Poltava Regional Clinical Hospital and Surgical Department of the Poltava City Children's Clinical Hospital from 2008 to 2018. It was found that among adults the number of patients with benign soft tissue formations of the face and neck is 4.9%, and in children – 7.8% of the total number of inpatients. Most of them were bronchiogenic cysts of the lateral part of the neck (152 – 26.3%) and atheromatous plaques (147 – 25.4%). They mostly occured at the age of 22 to 60 years, men suffered more often (205 - 35.5%). The largest number of discrepancies in the diagnosis at the prehospital phase were patients with epidermal cysts – 38 (7.9%). As for pediatric population, their number was 7.8% of the total number of inpatients. Neoplasms of dysontogenetic origin predominate, among which the most common were dermoid cysts – 92 patients (32.4%) and haemangiomas– 74 patients (26%). Less common were ranulae – 36 cases (12.7%), bronchiogenic cyst – 17 cases (6%) and atheromatous plaque – 16 cases (5.6%). They were found more often in the nursery age – from 1 to 3 years.Документ Frequency, structure and clinical manifestations of thermal burns of the jaw-facial area in children(Wydawnictwo Aluna, 2021) Tkachenko, P. I.; Bilokon, S. O.; Lokhmatova, N. M.; Dolenko, O. B.; Korotych, N. M.; Popelo, Yu. V.; Rezvina, K. Yu.; Hohol, A. M.; Ткаченко, Павло Іванович; Білоконь, Сергій Олександрович; Лохматова, Наталія Михайлівна; Доленко, Ольга Борисівна; Коротич, Наталія Миколаївна; Попело, Юлія Вікторівна; Резвіна, Катерина Юріївна; Гоголь, Андрій МихайловичThe aim: To establish the frequency, structure and features of the clinical course of facial and neck burns in children. Materials and methods: During 5 years, 78 patients aged from 6 months to 15 years with isolated burns of the face and neck and in combination with lesions of other anatomical areas were treated. In the dynamics of observation of patients were used classical methods of examination, and in their treatment we followed the protocol of medical care for this category of patients. Results: Thermal injuries of the face and neck accounted for 12.6% of the total number of patients with burns. Their isolated lesion was 26.9%, and in combination with other areas it was 73.1%. The most frequently affected were children of nursery, primary school and preschool age, with a predominance of rural residents (52.6%), mostly boys (78.0%). Anesthesia support had to be used in the treatment of 24 patients (30,8%). The features and nature of the burns depended on the relief of the face and the most damaged are its protruding parts. Conclusions: Open flames were the most common cause of thermal burns of the face and neck in children, and the lesions were combined with burns to the chest, abdomen, and limbs. The main reasons were reckless behavior of children, their increased mobility and lack of care for their relatives. It should be noted that in 3.8% of victims there was a delay in mental and physical development.Документ Insect bites as the cause of infectious and allergic inflammatory processes of the maxillofacial area in children(Wydawnictwo Aluna, Polska, 2019) Tkachenko, P. I.; Starchenko, I. I.; Bilokon, S. O.; Prylutskyi, O. K.; Lokhmatova, N. M.; Dolenko, O. B.; Korotych, N. M.; Vakhnenko, A. V.; Gogol, A. M.; Rezvina, K. Yu.; Ткаченко, Павло Іванович; Старченко, Іван Іванович; Білоконь, Сергій Олександрович; Прилуцький, Олексій Костянтинович; Лохматова, Наталія Михайлівна; Доленко, Ольга Борисівна; Вахненко, Андрій Вікторович; Гоголь, Андрій Михайлович; Резвіна, Катерина Юріївна; Коротич, Наталія МиколаївнаTo attract attention of the medical community to the problem of the complexity of the diagnosis and treatment of these dermatogenic forms of IP MFA. The work is based on the results of 5 year observations of 42 patients with acute IP MFA arising after insect bites, their comprehensive examination and treatment. 1. IP of MFA, arising as a result of insect bites, is a very urgent problem of pediatric surgical dentistry and require an individual approach in the diagnosis and treatment of patients. 2. A large role in preventing the occurrence of these nosological forms is given to medical workers, a sufficient organization level of sanitary and educational work, and the treatment of such cases becomes a common task of doctors of different profiles. However, much depends on the parents, their level of responsibility and competency, ensuring of timely treatment and provision of qualified medical care to children, preventing the development of severe complications. 3. The issues related to the etiopathogenesis of this pathology require profound scientific research.Документ Алгоритм обстеження хворих з кістами бічної ділянки шиї(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2011) Ткаченко, Павло Іванович; Резвіна, Катерина Юріївна; Ткаченко, Павел Иванович; Резвина, Екатерина Юрьевна; Tkachenko, P. I.; Rezvina, K. Yu.Проведено обстеження 67 пацієнтів з кістами бічної ділянки шиї, яке включало клініко-анамнестичні дані, ультразвукове дослідження, цитологічне, гістологічне, біохімічне, імуногістохімічне дослідження тканинних структур утворення та його вмісту. На підставі узагальнення отриманих результатів розроблений діагностичний алгоритм, застосуваня якого дозволяє більш точно, за короткий час провести диференційну діагностику кіст бічної ділянки шиї вже на догоспітальному етапі. Проведено обследование 67 пациентов с кистами боковой области шеи, которое включало клинико- анамнестические данные, ультразвуковое исследование, цитологическое, гистологическое, биохимическое, иммуногистохимическое исследования тканевых структур образования и его содержимого. Hазработан диагностический алгоритм, применение которого позволяет более точно, в короткий промежуток времени провести дифференциальную диагностику кист боковой области шеи уже на догоспитальном этапе. Examination of 67 patients with cysts of lateral region of neck which included clinico-history data, ultrasonic research, the cytologic, histological, biochemical, immunohistochemical researches of tissue structures of formation and its contents is spent. On the basis of generalisation of the received results the diagnostic algorithm which application allows more precisely is developed, in a short time interval to carry out differential diagnostics of cysts lateral region of neck already at pre-hospital stage.Документ Атипове видалення третіх нижніх молярів у комплексному лікуванні скупчення зубів(Українська медична стоматологічна академія, 2020-11) Ткаченко, Павло Іванович; Панькевич, Артур Іванович; Колісник, Інна Анатоліївна; Гоголь, Андрій Михайлович; Резвіна, Катерина Юріївна; Ткаченко, Павел Иванович; Панькевич, Артур Иванович; Колесник, Инна Анатольевна; Гоголь, Андрей Михайлович; Резвина, Екатерина Юрьевна; Tkachenko, P. I.; Pankevych, A. I.; Kolisnyk, I. A.; Hohol, A. M.; Rezvina, K. Yu.Успішність ортодонтичного лікування пацієнтів досить часто залежить від тісної взаємодії лікаря-ортодонта і лікаря хірурга-стоматолога. Комплексний підхід, що включає ортодонтичне лікування зубо-щелепних аномалій в поєднанні із застосуванням сучасних хірургічних методик, дозволяє швидше позбутися вад у щелепно-лицевій ділянці і забезпечити кращу стабільність досягнутих результатів, а потреба у видаленні третіх нижніх молярів при скупченості зубів є безальтернативною. Метою нашого дослідження став аналіз виконаних на кафедрі оперативних втручань з приводу атипового видалення зубів мудрості за ортодонтичними показаннями та підходу до їх вибору. Матеріали та методи. Протягом 2016-2020 років було прийнято 158 пацієнтів, яким проведено 241 оперативне втручання з приводу атипового видалення третіх нижніх молярів за ортодонтичними показаннями, з яких 160 (66,4%) класичних операцій атипового видалення зуба, 43 (17,8%) гермектомії та 38 (15,8%) коронектомій. Вік пацієнтів склав від 12 до 26 років. Усі пацієнти були обстежені за класичною методикою із використанням ортопантомограми. При неможливості чітко оцінити співвідношення коренів зуба «мудрості» із нижньощелепним каналом внаслідок накладення їх проекцій на отриманих пантомограмах, застосовували комп’ютерну томографію. На основі отриманих даних обстеження хворого, для видалення обирали необхідне і найбільш безпечне оперативне втручання: класичну операцію атипового видалення зуба мудрості, гермектомію, або ж коронектомію. Висновки: 1. Операція атипового видалення нижніх зубів мудрості потребує обов’язкового планування і індивідуального підходу до кожного пацієнта після ретельного попереднього обстеження. 2. При неможливості чітко оцінити співвідношення коренів зуба «мудрості» із нижньощелепним каналом внаслідок накладення їх проекцій на отриманих пантомограмах пацієнтам рекомендовано проведення комп’ютерної томографії, що дозволяє на основі оцінки зрізів у трьох площинах визначити топографоанатомічне взаєморозташування нижньощелепного каналу та коренів. 3. Операція атипового видалення нижнього зуба мудрості може бути здійснена як класична операція, гермектомія – при ранньому зверненні пацієнта і несформованих коренях та коронектомія – при близькому розташуванні коренів зуба мудрості із нижньощелепним каналом.Документ Взаємозв'язок дисфункції скронево-нижньощелепного суглоба в пацієнток із гінекологічними змінами в анамнезі за даними анкетування(Українська медична стоматологічна академія, 2020-12) Новіков, Вадим Михайлович; Резвіна, Катерина Юріївна; Швець, Анатолій Іванович; Коросташова, Марія Анатоліївна; Novykov, V. M.; Rezvina, K. Yu.; Shvets, A. I.; Korostashova, M. A.Серед загальної кількості пацієнтів дисфункція скронево-нижньощелепного суглобу зустрічається до 80% у жінок. Вона має поліетіологічну особливість і пряму залежність від гормонального стану, особливо гінекологічного статусу. Велика увага звертає на себе дослідження естрогену, який виконує коригування репродуктивної системи в організмі жінок, запобігає вимивання кальцію, стимулює відновлення колагену і роботу остеобластів. Мета роботи - визначити частоту дисфункції СНЩС у жінок на тлі гормональних змін і простежити їх взаємозв'язок. У дослідженні взяли участь 169 студентів Ⅲ курсу стоматологічного факультету Української медичної стоматологічної академії. Проводилось анонімне анкетування. Питання стосувалися стоматологічного статусу, для жінок додатково запропоновані питання по гінекології. Група дослідження складалася з 169 осіб, з яких було 89 жінок і 80 чоловіків у віці від 18 до 28 років. Наявність окремих симптомів дисфункції СНЩС у чоловіків серед загальної їх кількості простежувалося в 6% досліджених, у жінок - 19%. Серед пацієнток в 11% спостерігалася дисфункція СНЩС і патологія статевої системи. 26% жінок були клінічно здорові. Серед усіх обстежених жінок в 1% спостерігалася дисфункція СНЩС і патологія статевої системи, але в минулому стоматологічні втручання не здійснювалися. Вони страждали на порушення менструального циклу і вірус папіломи людини. Отже, на основі отриманих результатів можна підтвердити вимушену частоту зверненнями жінок до стоматолога. Серед загальної кількості жінок з дисфункцією СНЩС і патологією статевої системи, але без будь-яких стоматологічних втручань в минулому з 89 осіб була 1 пацієнтка. Це не дає нам приводу пов'язувати гінекологічний статус як етіологію дисфункції СНЩС. З огляду на значну поширеність дисфункції СНЩС паралельно з гінекологією дає нам підставу для активного подальшого дослідження цієї проблеми.Документ Віддалені наслідки профілактичних заходів у дітей після радикальної ураностафілопластики(Полтавський державний медичний університет, 2024) Ткаченко, Павло Іванович; Білоконь, Сергій Олександрович; Лохматова, Наталія Михайлівна; Попело, Юлія Вікторівна; Доленко, Ольга Борисівна; Коротич, Наталія Миколаївна; Резвіна, Катерина Юріївна; Tkachenko, P. I.; Bilokon, S. O.; Lokhmatova, N. M.; Popelo, Yu. V.; Dolenko, O. B.; Korotych, N. M.; Rezvina, K. Yu.Наявність у дітей вродженого незрощення піднебіння не дозволяє повною мірою проводити гігієнічні заходи, тому потребує виконання планових лікувально-профілактичних заходів на всіх етапах спостереження. Мета роботи – вивчити віддалені наслідки ефективності лікувально-профілактичних заходів після радикальної ураностафілопластики. Методи дослідження. Для об’єктивної оцінки стоматологічної ситуації в 17 пацієнтів визначали гігієнічні показники Green-Vermillion, Silness-Loe, РМА SBI, швидкість секреції слини, рН ротової рідини, оптичну густину, в’язкість, активність α-амілази, середньомолекулярний уміст, наявність сіалових кислот, уміст загального білка й оксипроліну. Результати дослідження та їх обговорення. На огляді дітей через 6 місяців після операції встановлено, що за цей період індекси Грін-Вермільйона, Сілнесса-Лое й індекси кровоточивості погіршилися в 1,3; 1,2; 1,3 раза відповідно, а індекс РМА збільшився в 1,4 раза. Інакше виглядають зміни фізико-хімічних і біохімічних компонентів ротової рідини та її якісних властивостей. Після завершення першого курсу лікувально-профілактичних заходів авторам не вдалося нормалізувати рівні деяких із них. За 6 місяців відбулися поглиблення негативної динаміки і зниження слиновиділення в 1,3 раза, але покращилася активність α-амілази порівняно з попереднім періодом обстеження в 1,2 раза. Показники середньомасових молекул, сіалових кислот, загального білка й оксипроліну знову підвищилися в 1,5; 1,4; 1,2; 1,3 раза відповідно. Обнадійливим був факт стабільності показників концентрації іонів водню, оптичної густини і в’язкості, що свідчило про покращення реологічних властивостей ротової рідини. Така ситуація зумовлює необхідність розробки нових методичних підходів щодо тривалого спостереження за дітьми із вродженим незрощенням піднебіння і визначення алгоритму їх медичного супроводу. Висновок. Стійке погіршення гігієнічних показників, стану тканин пародонту, секреторної діяльності слинних залоз, якісних властивостей ротової рідини неможливо усунути навіть у віддалені терміни після хірургічного втручання. Це вимагає регулярних лікувально-профілактичних курсів і потребує їх постійного вдосконалення. Перспективи досліджень. Плануються подальші дослідження. The presence of congenital non-union of the palate in children does not allow to carry out hygienic measures to the full extent, therefore it requires carrying out planned remedial and medical and preventive measures at all stages of observation. The purpose of the work is to study the long-term outcomes of the effectiveness of treatment and preventive measures after the radical uranostaphyloplasty. Research methods. In order to objectively assess the dental situation in 17 patients, we assessed the hygiene indices of Green-Vermillion, Silness-Loe, РМА SBI, saliva secretion rate, oral fluid pH, optical density, viscosity, α-amylase activity, medium molecular weight content, the presence of sialic acids, and the content of total protein and oxyproline. Results and discussion. When examining children in 6 months after surgery, it was found out that during this period of time the Green-Vermillion, Silness-Loe and bleeding indexes worsened by 1,3; 1,2; 1,3 times, respectively, and the PMA index increased by 1,4 times. The picture of changes in the physicochemical and biochemical components of oral fluid and its qualitative properties looks different. We would like to remind you that after the completion of the first course of treatment and prevention measures, we failed to normalize the levels of some of them. Over a period of time of 6 months, there was a deepening of the negative trend and the rate of salivation was by 1,3 times lower, but the activity of α-amylase improved by 1,2 times compared to the previous period of examination. The indexes of average mass molecules, sialic acids, total protein and oxyproline increased again by 1.5; 1,4; 1,2;1 ,3 times, respectively. The fact of the stability of indexes of hydrogen ion concentration, optical density and viscosity was encouraging, which indicated an improvement in the rheological properties of oral fluid. This situation prompts the need to develop new methodological approaches regarding long-term observation of children with congenital non-union of the palate and determining an algorithm for their medical support. Conclusion. Persistent deterioration in hygiene indexes, periodontal tissue condition, salivary gland secretory activity, and qualitative properties of oral fluid cannot be fully resolved even in the long term after surgical intervention. This necessitates regular treatment and preventive measures, along with continuous improvement of these strategies. Prospects for further research. Further research is planned.Документ Діагностичні аспекти бічних кіст шиї(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2016) Ткаченко, Павло Іванович; Резвіна, Катерина Юріївна; Ткаченко, Павел Иванович; Резвина, Екатерина Юрьевна; Tkachenko, P. I.; Rezvina, K. Yu.В статье приведены результаты собственных клинических наблюдений и цитологического исследования содержимого кист боковой области шеи. Определена диагностическая информативность клеточного состава пунктата, который получали под контролем ультразвукового исследования. На основании сравнительного анализа данных показателей установлено, что в этой области могут локализоваться кисты различного происхождения: бранхиогенные, дермоидные, эпидермоидные и кисты слюнных желез. Set the early signs of fetal cysts maxillofacial area is difficult. Usually, they are randomly or during festering that occurs most often after activation of trigger factors, such as ARVI or hypothermia. Clinically, cysts lateral neck area – the formation of painful round or oval, dense consistency. The skin over them in color is not changed, congestion occurs only when you connect to a secondary infection. Their necks differential diagnosis should be made with chronic lymphadenitis (specific and nonspecific), benign or malignant tumors or tumor formations like the soft tissues of the neck, blood vessels, nerves and metastases. Large cysts likelihood of malignancy lateral neck area as branhiohenic cancer that is found in 4.5% of patients with lateral neck cysts. The complexity of diagnosis and a high percentage of cases of malignancy leads to greater involvement in the diagnostic management of simple but informative methods. The aim was to determine the effectiveness. Fine needle aspiration biopsy to improve diagnostic measures and choice of treatment of cysts of the lateral neck area. Material and methods. General survey methods included the careful complaints installation and life history of the disease, patient examination, determination of disease duration and characteristics of its flow. Evaluated the shape, color of skin and tissue turgor in the seat projection cysts determined size, sharpness of contours, ratio of sternumclavicular-mastoid muscle, consistency, cohesion with the surrounding tissues. Clinical observations concerning 89 patients with bone lateral neck area aged 13 to 65 years. Of them men – 42 (47.2%), women – 47 (52.8%). Analysis of the data revealed that the peak incidence at age cyst of lateral area of neck – its patients from 21 to 35 years, that mature age of first period by age World Health Organization classification. Localized cystic formation often left – 56 patients (62.9%), right – 33 patients (37.1%). According to the survey algorithm developed by us cyst of lateral area neck all patients were divided into groups: the first is represented by 27 patients (30.3%) its branhiohenic cyst of neck, the second included – 23 patients (25.8%) of epidermoid cyst of the lateral area neck, third – 24 patients (27%) of dermoid cyst of the lateral areas of the neck, the fourth – 15 patients (16.9%) of salivary gland cyst. This was confirmed after examining cytological punctate pattern and conducted ultrasound examinations. After studying the cellular composition punctate at the prehospital is reasonable for distribution to branhiohenic cysts, dermoid, epidermoid cysts and salivary glands cysts, allowing you to decide on further treatment tactics. When festering cystic formations in most cases can eliminate the effects of inflammation conservative methods, and only 2.3% of cases, patients required surgery and concerned a dermoid cyst.Документ Етапи лікування захворювань скронево-нижньощелепного суглобу та його особливості(Полтавський державний медичний університет, 2023) Коросташова, Марія Анатоліївна; Новіков, Вадим Михайлович; Резвіна, Катерина Юріївна; Панькевич, Артур Іванович; Колісник, Інна Анатоліївна; Гоголь, Андрій Михайлович; Korostashova, M. A.; Novicov, V. M.; Rezvina, K. Yu.; Pankevych, A. I.; Kolisnyk, I. A.; Hohol, A. M.Вступ. Відомо, що зміщення меніску в скронево-нижньощелепному суглобі провокує розвиток дисфункції, тим самим порушує якість життя людини. Лікування пацієнтів розділене на три етапи, перший з яких є проміжним у визначенні прогнозу та подальшої тактики. Мета роботи: визначити ефективність оклюзійних сплінт-систем та оцінити етапи лікування дисфункції скронево-нижньощелепного суглобу. Матеріали та методи дослідження. Проводилося обстеження та лікування 54 пацієнток. За результатами магнітно-резонансної томографії хворих розподілено на дві групи. Група І – пацієнтки з дисфункціональними змінами в суглобах (n=38). Група ІІ – пацієнтки, з порушеннями функції на фоні артрозних змін в суглобах. (n=16). Результати та їх обговорення. Перший етап лікування проводився за допомогою накушувальної шини «Michigan-splint». За цей час відбулася перебудова міотатичного рефлексу та зникнення клінічних симптомів скронево-нижньощелепного суглобу. В результаті лікування у досліджуваних І-ої групи відмічалося полегшення самопочуття вже через місяць. З 38 пацієнток у 20-ти повністю зникли прояви дисфункції скронево-нижньощелепного суглобу. Лікування цих пацієнтів завершено. Інші 18 пацієнток були направлені на ортодонтичне лікування. Після закінчення лікування пацієнток ІІ-ої досліджуваної групи капою, не пізніше, ніж через 2 тижні хворі відмітили повернення деяких симптомів. Це свідчить про рецидив захворювання, тому пацієнткам показане продовження лікування. На другому етапі лікування ми використовували оклюзійні накладки на нижні необроблені зуби. На третьому етапі лікування проводилося радикальне протезування, що включає тимчасову фіксацію на оброблені зуби прототипів з поліметилметакрилату, а в наступному остаточну фіксацію постійних конструкцій в новому лікувальному стані нижньої щелепи. Висновок. Успіхом користуються накушувальні внутрішньоротові капи, що дозволяють мезіалізувати нижню щелепу та підняти висоту прикусу, зокрема «Michigan-splint». Пацієнтам, які мали лише дисфункціональні зміни в суглобах (І група) в процесі лікування достатньо було лише перебудови міотатичного рефлексу, ніж тим, які страждали артрозними змінами (ІІ група), а отже, піддавалися радикальному ортопедичному лікуванню.Документ Загоєння лунки видаленого зуба за умов розвинення гострого гнійного альвеоліту залежно від місцевого лікування(2024) Локес, Катерина Петрівна; Чумак, Юлія Вікторівна; Лобань, Галина Андріївна; Фаустова, Марія Олексіївна; Резвіна, Катерина Юріївна; Гаврильєв, Віктор Миколайович; Lokes, K. P.; Chumak, Yu. V.; Loban, G. A.; Faustova, M. O.; Rezvina, K. Yu.; Havryliev, V. M.Частота альвеолітів становить приблизно 3% для всіх рутинних видалень і може сягати понад 30% при проведенні операції видалення третіх молярів нижньої щелепи. На процеси загоєння лунки видаленого зуба має вплив широкий спектр факторі екто- та ендогенного походження, причому особливу увагу слід приділяти місцевому лікуванню. Було обстежено 20 пацієнтів з діагнозом гострий гнійний альвеоліт. Пацієнти були розподілені на дві групи по 10 осіб у кожній. Пацієнтам першої групи (контрольної) у лунку видаленого зуба вводили турунду з йодоформом, у другій групі пацієнтам місцево застосовували турунду, змочену розчином декасану. Проводили клінічний огляд пацієнтів на 1-шу, 3-тю, 5-ту та 7-му добу після початку лікування.Об’єктивно у 3 пацієнтів групи контролю на початку лікування відмічали наявність колатерального набряку у піднижньощелепній та у нижніх відділах щічної ділянок. Інтраорально відзначали набряк та гіперемію слизової оболонки порожнини рота в ділянці видаленого зуба у всіх пацієнтів, лунки були виповнені сіруватим нальотом, залишками їжі та фрагментами зруйнованого кров’яного згустку, у 3 пацієнтів виявляли порожню лунку із залишками їжі. Серед об’єктивних клінічних ознак не відмічали суттєвої різниці із пацієнтами дослідної групи, що обумовлено тим, що лікування на даному етапі спостереження ще не проводилося. Використання марлевої турунди, змоченої декасаном, для місцевого лікування гострого гнійного альвеоліту, на відміну від стандартного використання йодоформного марлевого дренажа сприяло зменшенню суб’єктивних ознак, таких як наявність неприємного запаху з роту, відчуття нездужання, покращувало динаміку зниження больових відчуттів та зниження температури тіла до нормальних значень порівняно із групою контролю. Слід зазначити, що динаміка наявності колатерального набряку м’яких тканин обличчя не зазнавала суттєвої різниці між результатами обох клінічних груп. Проте зниження обмеження відкривання рота у пацієнтів дослідної групи мало більш інтенсивну динаміку. The frequency of dry socket is approximately 3% for all routine extractions and can reach more than 30% during mandibular third molars. A wide range of factors of ecto- and endogenous origin influence the healing processes of the socket of the extracted tooth, and special attention should be paid to local treatment. 20 patients diagnosed with acute purulent dry socket were examined. Patients were divided into two groups of 10 people each. Patients of the first group (control) were injected with turundum with iodoform into the socket of the extracted tooth, and in the second group of patients, turundum moistened with a solution of dekasan was applied locally. A clinical examination of patients was carried out on the 1st, 3rd, 5th and 7th days after the start of treatment. Objectively, in 3 patients of the control group, at the beginning of the treatment, the presence of collateral edema in the submandibular and in the lower parts of the buccal areas was noted. Intraorally, swelling and hyperemia of the mucous membrane of the oral cavity in the area of the extracted tooth were noted in all patients, the holes were filled with grayish plaque, food residues and fragments of a destroyed blood clot, in 3 patients an empty hole with food residues was found. Among the objective clinical signs, no significant difference was noted with the patients of the research group, which is due to the fact that the treatment at this stage of observation has not yet been carried out. The use of turunda gauze moistened with dekasan for the local treatment of acute purulent dry socket, in contrast to the standard use of iodoform gauze drainage, contributed to the reduction of subjective symptoms, such as the presence of bad breath, a feeling of malaise, improved the dynamics of pain reduction and body temperature reduction to normal values compared to the control group. It should be noted that the dynamics of the presence of collateral edema of the soft tissues of the face did not differ significantly between the results of both clinical groups. However, the decrease in the limitation of mouth opening in the patients of the experimental group had more intensive dynamics.Документ Зміни кількості та якісних властивостей ротової рідини у дітей при хронічному еритематозному гастриті зі збереженою кислотоутворювальною функцією в період загострення(Полтавський державний медичний університет, 2021) Ткаченко, Павло Іванович; Білоконь, Сергій Олександрович; Лохматова, Наталія Михайлівна; Доленко, Ольга Борисівна; Коротич, Наталія Миколаївна; Попело, Юлія Вікторівна; Резвіна, Катерина Юріївна; Труфанова, Валентина Петрівна; Tkachenko, P. I.; Bilokon, S. O.; Lokhmatova, N. М.; Dolenko, O. B.; Korotych, N. М.; Popelo, Yu. V.; Rezvina, K. Yu.; Trufanova, V. Р.РЕЗЮМЕ. Дані, наведені в фундаментальних і періодичних наукових виданнях, вказують на наявність тісних кореляційних зв’язків між функціональними та органічними змінами в різних відділах шлунково-кишкового тракту, що стосується і порожнини рота, яка є його початковим відділом. Мета – вивчити зміни кількості і якісних властивостей ротової рідини у дітей при хронічному еритематозному гастриті зі збереженою кислотоутворювальною функцією в період загострення. Матеріал і методи. Обстежено 27 дітей віком від 12 до 15 років з відповідною нозологічною формою захворювання. В нестимульованій фракції ротової рідини визначали рН, оптичну щільність, в’язкість, активність α-амілази, вміст у ній молекул середньої маси, сіалових кислот і загального білка при зверненні та після завершення курсу лікувальних заходів. Результати. Встановлено, що при загостренні хронічного еритематозного гастриту зі збереженою кислотоутворювальною функцією прослідковується зниження швидкості салівації в 1,4, концентрація іонів водню в ротовій рідині падала в 1,2, а активності α-амілази – в 1,4 рази. Це супроводжувалося підвищенням у ній молекул середньої маси і сіалових кислот в 1,4, а загального білка в 1,7 рази, відповідно. За рахунок цього збільшувалися показники її оптичної щільності в 1,5 і в’язкості в 1,8 раза. Висновок. Вищезазначені складові компоненти ротової рідини, що обумовлюють підтримання гомеостазу порожнини рота, можуть з успіхом використовуватися в якості додаткових діагностично-прогностичних критеріїв при різних нозологічних формах захворювань шлунково-кишкового тракту.Документ Клініко-морфологічні та імуногістохімічні особливості епідермоїдних кіст шиї(Полтавський державний медичний університет, 2022) Резвіна, Катерина Юріївна; Ткаченко, Павло Іванович; Білоконь, Сергій Олександрович; Лохматова, Наталія Михайлівна; Доленко, Ольга Борисівна; Попело, Юлія Вікторівна; Коротич, Наталія Миколаївна; Rezvina, K. Yu.; Tkachenko, P. I.; Bilokon, S. O.; Lokhmatova, N. M.; Dolenko, О. В.; Popelo, Yu. V.; Korotych, N. M.У статті наведені особливості клінічного перебігу у 27 пацієнтів, морфологічних та імуногістохімічних характеристик їх 20 біоптатів епідермоїдних кіст шиї. Визначена діагностична інформативність методу імуногістохімічного дослідження при вивченні імунокомпетентності різних прошарків оболонки кісти. Встановлено, що кількість імунокомпетентних клітин в епітеліальному, субепітеліальному і сполучнотканинному шарах різниться і прослідковуються певні закономірності їх розташування та перерозподілу. На підставі порівняльного аналізу отриманих даних констатовано, що в цій ділянці шиї можливе розташування кістозних утворень різних за походженням нозологічних форм. Схожість клінічної картини та однозначність деяких результатів рутинних, додаткових методів обстеження доволі часто призводить до діагностичних помилок, роблячи питання їх диференціації вкрай актуальним як для науковців, так і для практикуючих хірургів-стоматологів.Документ Клініко-рентгенологічні паралелі при діагностиці захворювань та дисфункції скронево-нижньощелепного суглобу(Полтавський державний медичний університет, 2022) Коросташова, Марія Анатоліївна; Новіков, Вадим Михайлович; Резвіна, Катерина Юріївна; Панькевич, Артур Іванович; Колісник, Інна Анатоліївна; Гоголь, Андрій Михайлович; Korostashova, M. A.; Novikov, V. M.; Rezvina, K. Yu.; Pankevich, A. I.; Kolisnyk, I. A.; Gogol, A. M.Вступ. Дисфункція скронево-нижньощелепного суглобу є досить поширеним захворюванням та займає провідне місце серед усіх інших захворювань суглобу. Об’єкт і методи дослідження. Дослідження проводилися на кафедрі пропедевтики хірургічної стоматології. Було обрано 10 пацієнтів з клінічними ознаками дисфункції скронево-нижньощелепного суглоба, яким за необхідності з’ясування остаточного діагнозу проводилися рентгенологічні методи дослідження та магнітно-резонансна томографія. Результати дослідження та їх обговорення. Основним критерієм діагностики магнітно-резонансної томографії при дисфункціональних станах скронево-нижньощелепного суглобу є візуалізація внутрішньосуглобового хрящового диску. При порівнянні зонограм та магнітно-резонансної томографії основними критеріями стали: 1. Спотвореність між методами дослідження. 2. Наявність та характеристика того чи іншого кісткового утворення та його значення в постановці діагнозу. Порівнюючи серії зонограм та магнітно-резонансної томографії при описі наявне спотвореність результатів дослідження. У чотирьох пацієнтів на зонограмах помітне звуження суглобової щілини в передньо-задніх відділах, але на магнітно-резонансних томограмах цього не відбувалося. В цьому випадку пацієнти мали б відчувати біль з іррадіацією у вухо. Цей варіант можливий через здавлення біламінарної зони, де знаходиться вушно-скроневий нерв. Характерні патологічні симптоми визначалися у одного пацієнта з чотирьох, що ставить під сумніви правильність визначення суглобової щілини на серії зонограм. Серед даних методів дослідження спільними рисами були такі ознаки: 1. Суглобова головка була сплощена (4 пацієнти), мала гантелеподібну форму (6 пацієнтів). 2. При відкритому роті звертало на себе увагу розміщення суглобової головки по відношенню до суглобового горбка. Підвивих одного з суглобів (8 пацієнтів), гіпермобільність суглобів (2 пацієнтів). Магнітно-резонансна томографія скронево-нижньощелепного суглобу у 3 пацієнтів мали анатомічну дестабільність, а саме дегенеративні зміни в суглобових дисках, та кісткові розростання. В інших 7 пацієнтів дегенеративних змін меніску не відбулося. Висновок. Безсумнівно найкраща діагностика при виборі того чи іншого методу ґрунтується на досвіді лікаря правильно інтерпретувати знімки. Зонограма – метод відносно дешевий, в порівнянні з магнітно-резонансною томографією, але не результативний, бо не візуалізує сполучнотканинні елементи суглобу. Останній в повній мірі характеризує всі кісткові та м’якотканинні елементи, що допомагає лікарю чітко визначити остаточний діагноз, на основі якого в подальшому визначити доцільність того чи іншого лікування.Документ Клінічна та цитологічна характеристика кіст бічної ділянки шиї(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2011) Ткаченко, Павел Иванович; Резвіна, Катерина Юріївна; Лохматова, Наталія Михайлівна; Ткаченко, Павел Иванович; Резвина, Екатерина Юрьевна; Лохматова, Наталия Михайловна; Tkachenko, P. I.; Rezvina, K. Yu.; Lokhmatova, N. M.У статті представлена порівняльна характеристика клінічних і цитологічних особливостей кіст, які локалізуються в бічній ділянці шиї. В статье представлена сравнительная характеристика клинических и цитологических особенностей кист, которые локализуются в боковой области шеи. The comparative description of clinical and cytologic features of cysts localised in neck lateral area are presented in the article.Документ Комплексний підхід до викладання пропедевтики хірургічної стоматології у вищій школі(Міністерство охорони здоров’я України Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, 2010) Ткаченко, Павло Іванович; Резвіна, Катерина Юріївна; Ткаченко, Павел Иванович; Резвина, Екатерина Юрьевна; Tkachenko, P. I.; Rezvina, K. Yu.У статті проаналізовано варіанти підходу до викладання пропедевтики хірургічної стоматології, запропоновано необхідний комплекс навчально-методичного забезпечення для висвітлення розділів цієї дисципліни в умовах стаціонару This article presents the analysis of approaches to teaching of propaedeutics of surgical stomatology, complex of educational and methodical materials for preparing of teaching of surgical stomatology in the conditions of hospital have been offeredДокумент Необхідність проведення променевого обстеження пацієнтів як складова алгоритму видалення молярів нижньої щелепи(Полтавський державний медичний університет, 2023-11-22) Ткаченко, Павло Іванович; Бойко, Ігор Васильович; Білоконь, Сергій Олександрович; Колісник, Інна Анатоліївна; Панькевич, Артур Іванович; Резвіна, Катерина Юріївна; Tkachenko, P. I.; Boyko, I. V.; Kolisnyk, I. A.; Pankevich, A. I.; Rezvina, K. Yu.Операція видалення третіх молярів нижньої щелепи являє собою значну проблему для лікарів-стоматологів-хірургів, складність якої варіює залежно від досвіду лікаря, напрямку нахилення та глибини залягання зуба, особливості будови нижньої щелепи та наявності загальносоматичної у пацієнта. Незважаючи на значну кількість досліджень, натепер не має загальновизнаного методу проведення даного оперативного втручання, яке було б загальновизнаним та статистично-значуще зменшувало рівень розвитку ускладнень ятрогенного характеру. Метою дослідження було встановити необхідність ретельного обстеження пацієнтів перед операцією видалення нижніх молярів. Матеріали та методи дослідження: нами було проаналізовано 50 випадків видалення третіх нижніх молярів, кожному пацієнту було попередньо проведено конусно-променеву комп’ютерну діагностику.