Аnalysis of the treatment of patients with abscesses and phlegmons

Abstract

Стаття присвячена вивченню особливостей діагностики, лікування та профілактики гнійно-запальних захворювань щелепно-лицевої ділянки, зокрема абсцесів та флегмон, які становлять значну частку ургентної патології у відділеннях щелепно-лицевої хірургії. Анатомічні особливості фасціально-клітинних просторів цієї ділянки обумовлюють складність оперативних втручань, необхідність прогнозування можливих шляхів поширення інфекції та ретельного планування хірургічного доступу з урахуванням естетичних і функціональних факторів. Дослідження охопило 192 клінічні випадки абсцесів та флегмон ЩЛД, які були проліковані у відділенні щелепно-лицевої хірургії КП ПОКЛ ім. М.В. Скліфосовського у період з 2019 по 2024 роки. Аналіз вікових та статевих характеристик пацієнтів показав, що 80,7% хворих належали до працездатного населення, а співвідношення чоловіків та жінок становило 2:1. Абсцеси діагностувалися значно частіше за флегмони (співвідношення 3,5:1), а серед абсцесів переважали одонтогенні (47,2%). Серед неодонтогенних абсцесів основними причинами були абсцедуючі фурункули та карбункули (63,5%), нагноєння атером, ускладнені переломи нижньої щелепи та інфіковані рани. Одонтогенні флегмони частіше локалізувалися в підщелепній, привушно-жувальній та підскроневій ділянках, тоді як серед неодонтогенних флегмон домінували аденофлегмони та гнійні ускладнення переломів. Бактеріологічне дослідження виявило, що у 100% випадків із флегмонами були виділені монокультури, серед яких найбільш поширеним був Staphylococcus aureus (40,3%). Значна увага приділена вивченню антибіотикочутливості ізоляційних штамів, що дозволило розробити рекомендації щодо емпіричної та етіотропної терапії. Зокрема, цефтріаксон рекомендований як препарат першої лінії, а мепенем – для лікування тяжких форм інфекцій. Висновки наголошують на важливості своєчасної санації порожнини рота для профілактики одонтогенних інфекцій, ранньої діагностики та адекватного хірургічного втручання при перших ознаках гнійного процесу, а також необхідності індивідуалізації антибактеріальної терапії на основі бактеріологічних даних. Abstract. The article focuses on studying the peculiarities of diagnosis, treatment, and prevention of purulentinflammatory diseases of the maxillofacial region, particularly abscesses and phlegmons, which constitute a significant portion of urgent pathology in maxillofacial surgery departments. The anatomical features of fascialcellular spaces in this area complicate surgical interventions, requiring prediction of possible infection spread pathways and careful planning of surgical access, taking into account aesthetic and functional factors. The study covered 192 clinical cases of abscesses and phlegmons of the maxillofacial region, which were treated in the maxillofacial surgery department of the M.V. Sklifosovsky Poltava Regional Clinical Hospital between 2019 and 2024. Analysis of age and gender characteristics showed that 80.7% of patients belonged to the working-age population, with a male-to-female ratio of 2:1. Abscesses were diagnosed significantly more often than phlegmons (ratio 3.5:1), with odontogenic abscesses prevailing (47.2%). Among non-odontogenic abscesses, the main causes were abscessed furuncles and carbuncles (63.5%), suppuration of atheromas, complicated fractures of the mandible, and infected wounds. Odontogenic phlegmons were most often localized in the submandibular, parotid-masticatory, and infratemporal regions, while nonodontogenic phlegmons were dominated by adenophlegmons and purulent complications of fractures. Bacteriological studies revealed that in 100% of phlegmon cases, monocultures were isolated, with Staphylococcus aureus being the most common (40.3%). Particular attention was paid to the study of antibiotic susceptibility of isolated strains, which made it possible to develop recommendations for empirical and etiotropic therapy. In particular, ceftriaxone was recommended as a first-line drug, and meropenem was recommended for severe infections. The conclusions emphasize the importance of timely oral sanitation for the prevention of odontogenic infections, early diagnosis, and adequate surgical intervention at the first signs of a purulent process, as well as the need for individualized antibacterial therapy based on bacteriological data.