Перегляд за Автор "Rustamanian, S. T."

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Немедикаментозний підхід до лікування тривожно-депресивних розладів у пацієнтів, що перебувають на нирково-замісній терапії
    (Тернопільський національний медичний університет, 2022) Рустамян, Сатєнік Тігранівна; Катеренчук, Іван Петрович; Rustamanian, S. T.; Katerenchuk, I. P.
    Мета – проаналізувати вплив немедикаментозного лікування, арт-терапії, на рівень тривожно-депресивних розладів у хворих, що перебувають на нирково-замісній терапії (НЗТ).Матеріал і методи. Дослідження проводилося на базі центру нефрології та діалізу Комунального підприємства «Полтавська обласна клінічна лікарня імені М. В. Скліфосовського Полтавської обласної ради». У дослідженні взяли участь 114 хворих, з яких 44 – пацієнти, що перебувають на програмному гемодіалізі, 21 – на перито-неальному та 49 пацієнтів, які склали контрольну групу, мали з ХХН І–ІІ стадій. Із 114 пацієнтів лише 42 пацієнти дали згоду на проведення специфічного немедикаментозного лікування. Інші 72 пацієнти були у групі спостере-ження. Дослідження тривало протягом року. Хворим проводили повторне анкетування для визначення тривоги/депресії, якості життя, яке також було проведено на початку дослідження. Методом немедикаментозного лікування був різновид арт-терапії – ізо-терапія. Для визначення показників тривоги та депресії використовували опитувальник HADS, а для визначення показників якості життя – анкету SF-36. Результати. При повторному огляді пацієнтів виявлено, що показники САТ та ДАТ у хворих, яким проводили арт-терапію, були достовірно нижчими, ніж у тих, яким така терапія не проводилась, р<0,05 у групах ГД1, ГД2, ПД1 та ПД2. Достовірна значима різниця виявлена і при порівнянні показників тривоги та депресії на початку дослідження та через рік. Так, наприклад, у ГД1 на початку дослідження рівень тривоги становив 9,2±0,9, а вже через рік – 6,2±1,2. Подібні дані спостерігаються також і в групах ГД2, ПД1 та ПД2 і при порівнянні показників депресії в даних групах. При дослідженні показників якості життя середні показники демонструють позитивний вплив арт-терапії через рік спостереження. Особливе місце в показниках ЯЖ посідають загальне та ментальне здоров’я. У нашому дослідженні саме ці показники продемонстрували статистично значиму різницю у внутрішній структурі кожної із досліджуваних груп через рік спостереження, р<0,05. Висновки. У пацієнтів, яким у комплексне лікування включали арт-терапію, через 12 місяців від початку тера-пії відзначали статистично достовірне зниження показників тривожності та депресії, покращення показників якості життя.Одночасно у пацієнтів, які перебували на НЗТ виявили статистично достовірне зниження як систоліч-ного, так і діастолічного артеріального тиску, що, безумовно, зменшувало ступінь кардіоваскулярного ризику