Перегляд за Автор "Rustamian, S."
Зараз показуємо 1 - 3 з 3
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Клінічна характеристика та наслідки COVID-19 у пацієнтів, які лікуються діалізною нирковою замісною терапією (гемодіаліз проти перитонеального діалізу): досвід роботи одного центру(Державна установа «Інститут нефрології НАМН України», 2023-01-31) Ярмола, Тетяна Іванівна; Ткаченко, Лідія Афанасіївна; Пустовойт, Ганна Леонідівна; Рустамян, Сатєнік Тігранівна; Талаш, Вікторія Володимирівна; Кострікова, Юлія Анатоліївна; М'якінькова, Людмила Олександрівна; Гуцаленко, Ольга Олексіївна; Yarmola, T.; Tkachenko, L.; Pustovoyt, H.; Rustamian, S.; Talash, V.; Kostrikova, Iu.; Miakinkova, L.; Gutsalenko, O.Метою роботи було провести порівняльний аналіз поширеності та клініко-лабораторних осо-бливостей перебігу COVID-19 у пацієнтів із термінальною стадією хронічної хвороби нирок, які лікувались діа-лізною нирковою замісною терапією (ДНЗТ).Методи. Ретроспективний аналіз 73 медичних карт пацієнтів, які лікувались ДНЗЕ та були інфіковані COVID-19 у період з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року. Пацієнти були розділені на дві групи. Першу групу склали 54 хворих, які лікувались методом гемодіалізу (ГД), а другу — 19 пацієнтів, які лікувались методом пе-ритонеального діалізу (ПД). Аналізу підлягали рутинні клініко-лабораторні характеристики пацієнтів, захворюваність та смерт-ність від COVID-19 залежно від модальності ДНЗТ.Результати. Загальна поширеність COVID-19 склала 37,63%. Смертність у цій когорті пацієнтів становила 19,07%, а смертність, пов’язана з COVID-19, – 6,19%. Незважаючи на переважання COVID-19-асоційованої захворюваності у ГД пацієнтів (46,55% проти 24,36%, p = 0,05), рівень смертності не мав ста-тистично значущих відмінностей між досліджуваними групами (26,32% у ГД пацієнтів проти 12,96% у ПД пацієнтів, p = 0,17).ГД пацієнти мали більш важке ураження легенів, визначене за допомогою SpO2 (p=0,18) і відсотка ура-ження легень за даними КТ (p=0,003), тоді як ПД пацієнти з мали нижчий рівень гемоглобіну (р=0,001), тром-боцитів (р=0,001), загального білка (р<0,001). та рівні альбуміну (p<0,001).Виявлено прямий кореляційний зв’язок між відсотком ураження легенів за даними КТ та кількістю лей-коцитів як у групі ГД (r = 0,24), так і в групі ПД (r = 0,56). Крім того, визначено обернений кореляційний зв’язок між значеннями лейкоцитів і SpO2, а також між відсотком ураження легенів і показниками SpO2 в ГД (r = -0,51 і r = -0,66) та ПД (r = -0,47 і r = -0,63) групах відповідно.Висновки. Результати нашого дослідження повністю узгоджуються з опублікованими даними та демон-струють однакову COVID-19-асоційовану смертність у ГД та ПД пацієнтів, зі статистично значущо вищою поширеністю COVID-19 у ГД хворих. Перебіг COVID-19 у ГД пацієнтів характеризується більш важким ура-женням легенів порівняно з ПД хворими, тоді як ПД пацієнти мали більш виражену анемію та значно нижчі концентрації тромбоцитів, загального білка та альбуміну крові.Документ Особливості лікування пацієнтів з кардіоваскулярним ризиком в умовах коморбідності(Полтавський державний медичний університет, 2023) Овчаренко, Людмила Костянтинівна; Циганенко, Ірина Володимирівна; Мохначов, Олександр Володимирович; Рустамян, Сатєнік Тігранівна; Заяць, Юлія Борисівна; Ovcharenko, L.; Tsyganenko, I.; Rustamian, S.; Mokhnachew, O.; Zaiats, Yu.Останнім часом багато уваги приділяється поняттю, яке в наукову спільноту ввів видатний аме- риканський лікар-епідеміолог Alvan R. Feinstein – «коморбідність» (лат. со — разом, morbus — хво- роба). В його розумінні коморбідність демонструє поєднання в одного пацієнта двох та/чи більше хронічних захворювань, які пов’язані між собою патофізіологічними механізмами, та одночасно про- являються в одного пацієнта, незалежно від ступеня активності кожного з них. Одночасно через коморбідність відбувається формування нових механізмів розвитку захворювань, розкриття дода- ткової клінічної картини та приєднання ускладнень та перебігу, які не властиві основній хворобі, із значним негативним впливом на якість і тривалість життя пацієнтiв. Серед усіх пацієнтів із ко- морбідною патологією саме пацієнти із кардіоваскулярним ризиком були та залишаються одними із найскладніших серед усіх категорій хворих. Саме та чи інша супутня патологія прогностично мо- же призвести до погіршення функціонального стану пацієнта та збільшити можливість виникнен- ня потенційно загрозливих для життя ризиків. Надання належної медичної допомоги пацієнтам із коморбідними захворюваннями потребує збільшення економічного навантаження на систему охо- рони здоров’я, яка б забезпечувала комплексну діагностичну процедуру та алгоритм лікування. З метою покращення прогнозу у пацієнтів коморбідного профілю, зменшення економічного наванта- ження на систему охорони здоров’я необхідно використовувати багатокомплексний підхід на ета- пах профілактики, діагностики та лікування основних неінфекційних захворювань, які переважно формують коморбідність.Документ Особливості лікування пацієнтів з кардіоваскулярним ризиком в умовах коморбідності(Полтавський державний медичний університет, 2023) Овчаренко, Людмила Костянтинівна; Циганенко, Ірина Володимирівна; Рустамян, Сатєнік Тігранівна; Мохначов, Олександр Володимирович; Заяць, Юлія Борисівна; Ovcharenko, L.; Tsyganenko, I.; Rustamian, S.; Mokhnachew, O.; Zaiats, Yu.Останнім часом багато уваги приділяється поняттю, яке в наукову спільноту ввів видатний аме-риканський лікар-епідеміолог Alvan R. Feinstein – «коморбідність» (лат. со— разом, morbus— хво-роба). В його розумінні коморбідність демонструє поєднання в одного пацієнта двох та/чи більше хронічних захворювань, які пов’язані між собою патофізіологічними механізмами, та одночасно про-являються в одного пацієнта, незалежно від ступеня активності кожного з них. Одночасно через коморбідність відбувається формування нових механізмів розвитку захворювань, розкриття дода-ткової клінічної картини та приєднання ускладнень та перебігу, які не властиві основній хворобі, із значним негативним впливом на якість і тривалість життя пацієнтiв. Серед усіх пацієнтів із ко-морбідною патологією саме пацієнти із кардіоваскулярним ризиком були та залишаються одними із найскладніших серед усіх категорій хворих. Саме та чи інша супутня патологія прогностично мо-же призвести до погіршення функціонального стану пацієнта та збільшити можливість виникнен-ня потенційно загрозливих для життя ризиків. Надання належної медичної допомоги пацієнтам із коморбідними захворюваннями потребує збільшення економічного навантаження на систему охо-рони здоров’я, яка б забезпечувала комплексну діагностичну процедуру та алгоритм лікування. З метою покращення прогнозу у пацієнтів коморбідного профілю, зменшення економічного наванта-ження на систему охорони здоров’я необхідно використовувати багатокомплексний підхід на ета-пах профілактики, діагностики та лікування основних неінфекційних захворювань, які переважно формують коморбідність.