Перегляд за Автор "Ryadnova, V. V."
Зараз показуємо 1 - 17 з 17
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Comparative analysis of methods of diagnosis of "dry eye" syndrome(Полтавський державний медичний університет, 2023) Voskresenska, L. K.; Ryadnova, V. V.; Воскресенська, Людмила Костянтинівна; Ряднова, Вікторія ВікторівнаDespite the high prevalence of dry eye disease, it is difficult for a doctor to detect it. This problem is due to the wide variability of clinical signs and the need for a transparent diagnostic scheme for an accurate diagnosis. Therefore, a comparison of the values of diagnostic methods is presented to detect DED even with a mild form. The study aims to compare and analyze the main ways of diagnosing "dry eye" syndrome. We examined 28 people (56 eyes) aged between 30 and 60. All patients were interviewed before the main symptoms (sensation of dryness in the eye, foreign body and others), and the detected symptoms were evaluated on a point scale. The patients underwent the Schirmer I test, Norn test, instillation of 1% fluorescein solution and lissamine green. The quality of the tear film was determined using interferometry. After examining the patients, two groups were formed: group I (18 people) had symptoms of mild DED, group II (10 people) had symptoms of moderate severity. The degree of expression on the scale of subjective symptoms of DED had significant variability. The analysis of the objective signs of DED indicates the non-specificity of subjective symptoms, which indicates the need for additional diagnostic methods (Schirmer test, Norn test, fluorescent test). The interferometry method for studying the state of the tear film showed the greatest informativeness in diagnosing the degree of DED. In most cases, subjective symptoms and biomicroscopic signs do not fully characterize the tear film's condition, so additional research methods are necessary. The Norn test is more informative than the Schirmer I test for diagnosing mild DED. Detection of punctate corneal erosions is better when using 1% fluorescein than lissamine green. The interferometry method fully provides information about the state of the tear film, especially with a mild degree of DED.Документ Pathomorphological changes of the optical nerve intracranial part in diabetes mellitus(Полтавський державний медичний університет, 2021) Pera-Vasylchenko, A. V.; Ryadnova, V. V.; Voskresenska, L. K.; Bezkorovayna, I. M.; Bezega, Н. М.; Пера-Васильченко, Анна Володимирівна; Ряднова, Вікторія Вікторівна; Воскресенська, Людмила Костянтинівна; Безкоровайна, Ірина Миколаївна; Безега, Ніна МихайлівнаРобота присвячена дослідженню морфологічних змін зорового нерва, переважно інтракраніального відділу, при діабетичній мікроангіопатії. Показано, що діабетична мікроангіопатія супроводжується проліферацією ендотеліоцитів капілярів, в результаті чого виникає звуження або облітерація просвіту судин. У свою чергу це призводить до ішемії нервових волокон з розвитком дистрофічних змін і часткового або повного руйнування астроцитів і олігодендроцитів. Очевидно, що при цукровому діабеті ці процеси відбуваються і в тканинах зорового нерва. Важка форма діабетичної мікроангіопатії зорового нерва схожа за морфологічними ознаками з проліферативною формою ретинопатіїДокумент Дистанційна форма медичної освіти(Полтавський державний медичний університет, 2021) Безкоровайна, Ірина Миколаївна; Ряднова, Вікторія Вікторівна; Стебловська, Ірина Сергіївна; Bezkorovayna, I. M.; Ryadnova, V. V.; Steblovska, I. S.Сучасна медична освіта в даний час стикається зі значними складнощами, викликаними необхідністю дистанційного навчання в період пандемії COVID-19. Це питання стосується практично усіх видів підготовки. Однак медична освіта має свою специфіку, яка пов’язана з необхідністю роботи «біля ліжка хворого», фізичною присутністю при навчанні, відпрацюванням медичних маніпуляцій та ін. Саме тому в медицині ніколи не існувало заочних форм навчання. Але сучасна ситуація диктує необхідність пристосування до існуючих реалій захворюваності, так як можливість зараження в колективі та подальше розповсюдження хвороби несуть більшу загрозу, ніж зниження комунікативних, чи професійних можливостей. Крім того, теперішні умови роботи лікарів поставили питання і зміни методології медичного навчання, зсув його напрямків в бік можливості віртуального спілкування з пацієнтом, якісного надання медичної допомоги при зменшенні кількості візитів до лікаря, наголос на екстреній медичній допомозі. Тому, метою роботи було провести аналіз можливих підходів до ведення та оцінки знань студентів при проведенні практичних занять на дистанційній формі навчання. Дистанційна робота із студентами продемонструвала у ряду слухачів «невміння вчитися». Українські студенти звикли до чіткого вивчення підручника, або методичних матеріалів, розроблених на кафедрі навчання. Часто вони не вміють знаходити інтернет ресурси та правильно ними користуватися. Тому запровадження в навчальну програму таких методів, як написання оглядів літератури, ессе за обраною викладачем темою, та ін., дають змогу навчити студентів правилам інформаційного пошуку, методології викладення думки, вмінню аналізувати велику кількість різноманітних літературних джерел. Все це потрібне і ефективне не лише в період навчання, але й для самовдосконалення при роботі лікарем.Документ Зміна показників зорових функцій при користуванні спектральними фільтрами в умовах використання цифрових пристроїв(Українська медична стоматологічна академія, 2018) Безкоровайна, Ірина Миколаївна; Ряднова, Вікторія Вікторівна; Наконечний, Денис Олександрович; Безкоровайная, Ирина Николаевна; Ряднова, Виктория Викторовна; Наконечный, Денис Александрович; Bezkorovayna, I. M.; Ryadnova, V. V.; Nakonechnyi, D. O.В умовах кафедри офтальмології «УМСА», було обстежено 58 пацієнтів (116 очей). Усім пацієнтам була проведена: візомітрія на близькій та середній відстані зі зниженою та звичайною контрастністю, оцінка загальної контрастності та визначення резерву відносної акомодації до та після комп’ютерного навантаження. Достовірне збільшення показників гостроти зору з таблицею зі зниженою контрастністю на близькій та середній відстані спостерігали при встановленні зеленого фільтра на 0,45±0,02 (9 оптотипів) і 0,37±0,01 (8±0,01 оптотипів) (p<0,01) та при встановлені світло-коричневого фільтра на 0,33±0,03 (7±0,02 оптотипів) і 0,31±0,01 (6±0,01 оптотипів) (p<0,01). Встановлення спектральних фільтрів не тільки попереджувало падіння контрастної чутливості протягом 2-х годинної безперервної роботи за цифровими пристроями, а й в 10% випадках підвищувало загальну контрастну чутливість. При застосуванні спектральної корекції достовірно збільшувався резерв відносної акомодації у пацієнтів з гіперметропією та астигматизмом, у порівнянні їхньою відсутностю при роботі з цифровими пристроями (p<0,01). Використання спектральних фільтрів зменшило появу суб’єктивних скарг у 41% випадків за рахунок поглинання синьо-фіолетового спектру випромінювання; В условиях кафедры офтальмологии «УМСА», было обследовано 58 пациентов (116 глаз). Всем пациентам была проведена: визомитрия на близком и среднем расстоянии с пониженной и нормальной контрастностью, оценка общей контрастности и определения резерва относительной аккомодации до и после компьютерного нагрузки. Достоверное увеличение показателей остроты зрения по таблице с пониженной контрастностью на близком и среднем расстоянии наблюдали при установлении зеленого фильтра на 0,45 ± 0,02 (9 оптотипов) и 0,37 ± 0,01 (8 ± 0,01 оптотипов) (p <0,01) и при установке светло-коричневого фильтра на 0,33 ± 0,03 (7 ± 0,02 оптотипов) и 0,31 ± 0,01 (6 ± 0,01 оптотипов) (p <0,01 ). Установление спектральных фильтров не только предупреждало падение контрастной чувствительности в течение 2-х часовой непрерывной работы за цифровыми устройствами, но и в 10% случаях повышало общую контрастную чувствительность. При применении спектральной коррекции достоверно увеличивался резерв относительной аккомодации у пациентов с гиперметропиею и астигматизмом, по сравнению их отсутствии при работе с цифровыми устройствами (p <0,01). Использование спектральных фильтров уменьшило появление субъективных жалоб в 41% случаев за счет поглощения сине-фиолетового спектра излучения; In the conditions of the Department of Ophthalmology "UMSA", 58 patients (116 eyes) aged 18 to 49 years old were examined, on average 34 ± 0.6 years. At the beginning of the study, 79% of patients with a previous selected optical correction at close range proposed an additional variant of correction with spectral filters of green and light brown. Another 21%, which did not need optical correction at close range, also subjected spectral filters of the corresponding colors. Patients were given a modified ETDRS with standard contrast at close range with optical correction and spectral filters of green and light brown showed a moderate improvement in the clarity and recognition of optocouplers compared with optical correction without spectral filters. When using the modified ETDRS test with a contrast of 20% for Weber and 10% for Michelson at a close distance (33 cm), patients with optical correction and spectral filters of green and light brown color noticed significant improvement in the clarity of the signs compared with the optical viscometer data without spectral filters. After completing work with digital devices, only 24% (14 patients) had a contrast sensitivity of 3, and contrast sensitivity score was good. In 45% (26 patients), contrast sensitivity was 2.5 with an average contrast sensitivity score, and 31% (18 patients) had contrast sensitivity of 2, and contrast sensitivity score was low. When determining the contrast sensitivity using an optical correction with a green spectral filter after completed to work the digital device, 81% (47 patients) had a contrast sensitivity of 3, and contrast sensitivity score was good. In 19% (11 patients) the contrast sensitivity was 2.5, with an average contrast sensitivity estimate. When determining contrast sensitivity using optical correction with a light brown spectral filter after completed to work the digital device, 84% (49 patients) had a contrast sensitivity of 3, and contrast sensitivity score was good. In 16% (9 patients) the contrast sensitivity was 2.5, with an average contrast sensitivity estimate. Also, it was found that in patients without spectral correction of vision, when working with digital devices for 2 hours, the reserve of relative accommodation decreased in 72% (42 patients). Instead, when using the green spectral filter, when working on digital devices, there was an increase in the indicators of reserve of relative accommodation, in patients with hypermetropia and astigmatism, on average, by 1.5 ± 0.02 D and 0.7 ± 0.02 D, respectively , in comparison with similar indicators in their absence. With the use of the spectral filter of light brown color, the reserves of relative accommodation, in patients with hypermetropia and astigmatism, increased by 1.6 ± 0.01 D and 0.8 ± 0.03 D, respectively, in comparison with similar indicators in their absence.Документ Зміни морфології сітківки в залежності від виду лікування набряку макулярної ділянки після факоемульсифікації катаракти(Вищий державний навчальний заклад України "Українська медична стоматологічна академія", 2016) Безкоровайна, Ірина Миколаївна; Воскресенська, Людмила Костянтинівна; Ряднова, Вікторія Вікторівна; Стебловська, Ірина Сергіївна; Безкоровайная, Ирина Николаевна; Воскресенская, Людмила Константиновна; Ряднова, Виктория Викторовна; Стебловская, Ирина Сергеевна; Bezkorovayna, I. M.; Voskresenskaya, L. K.; Ryadnova, V. V.; Steblovska, I. S.При обстеженні 41 пацієнта з набряком макулярної ділянки після факоемульсифікації катаракти виявлено, що збільшення товщини сітківки центральної зони з'являється через 1 місяць після оперативного втручання. При порівнянні різних шляхів введення препарату для лікування післяопераційних змін сітківки вявлено, що найбільш ефективнем методом є субтенонове введення кортикостероїдів, що викликає більш значне зменшення товщини сітківки, навіть у пацієнтів з ускладненим офтальмологічним анамнезом; При обследовании 41 пациента с отеком макулярной области после факоэмульсификации катаракты обнаружено, что увеличение толщины центральной зоны сетчатки появляется через 1 месяц после оперативного вмешательства. При сравнении различных путей введения препарата для лечения послеоперационных изменений сетчатки выявлено, что наиболее ефективным методом является субтеноновое введение кортикостероидов, что вызывает более значительное уменьшение толщины сетчатки, даже у пациентов с осложненным офтальмологическим анамнезом; We examined 41 patients with edema of macular area after cataract phacoemulsification and found that increasing the thickness of central area of the retina occurs within 1 month after surgery. When comparing different routes of administration of the drug for the treatment of postoperative changes of the retina, we found that the most effective method is subtenon injections of corticosteroids, which causes a more significant decrease in retinal thickness, even in patients with complicated ophthalmic history. A positive treatment effect after completion of the observation period had all 41 patients. After three months of morphometric indicators of condition of the retina was close to baseline (preoperative period). The most significant changes occurred in patients of the third group treated by injection of betamethasone in subtenon space. The average difference of the retina was approximately 38 microns. Several smaller values had the patients of the first two groups, the thickness of the central zone after the treatment has decreased by an average of 23 microns. That is, comparing the efficacy of different regimens of macular edema region it can be concluded that treatment with steroid medications in various forms are equally efficient. Subtenon route of administration of steroid anti-inflammatory drugs gives more pronounced results, especially given the fact that preoperative retinal thickness was higher in patients who underwent therapy with betamethasone, but the results after treatment was still the best. It should be noted that patients with complicated ophthalmic history (the presence of diabetic retinopathy) had the worst morpho-functional results in the preoperative period and after cataract surgery, was shown in large figures the thickness of the retina ( in contrast to patients who had no comorbidity). At the end, we can say that: 1. The presence of concomitant pathology of the retina increases the percentage and rate of emergence of retinal edema after cataract phacoemulsification. 2. Corticosteroids of various forms of editions in 100% of cases is an excellent method for the treatment of postoperative macular edema. 3. Subtenon corticosteroids can effectively reduce the thickness of the retina in the postoperative period after cataract phacoemulsification.Документ Исследование процессов перекисного окисления липидов в хрусталике и тканях при экспериментальном холестериновом атеросклерозе.(УП "Профессиональные издания", 2017) Воскресенская, Людмила Константиновна; Ряднова, Виктория Викторовна; Безега, Нина Михайловна; Пера-Васильченко, Анна Володимирівна; Воскресенская, А. В.; Voskresenskaya, L. K.; Ryadnova, V. V.; Bezega, N. M.; Pera-Vasylchenko, A. V.; Voskresenskaya, A. V.; Воскресенська, Людмила Костянтинівна; Ряднова, Вікторія Вікторівна; Безега, Ніна Михайлівна; Пера-Васильченко, Анна ВолодимирівнаОдной из моделей экспериментальной катаракты, является модель холестеринового атеросклероза. Исследование липидного и перекисного обменов, активности антиоксидантных ферментов у кроликов с холестериновым атеросклерозом показало, что введение животным холестерина вызвало активацию процессов свободно-радикального окисления в хрусталике и тканях. Данная модель может быть использована в исследовании и разработке средств ингибирующих катарактогенез; One of models of experimental cataracts is the model of cholesteric atherosclerosis. Research of lipid and peroxide metabolism of antioxidant enzymes and rabbits with cholesterol atherosclerosis showed that the administration of cholesterol to animals caused activation of free radical oxidation processes in the lens and tissues. This model can be used in the research and development of cataractogenesis inhibitory drugs.Документ Наш погляд на етіологічні причини виникнення синдрому Ірвіна-Гасса після хірургічного лікування катаракти(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Стебловська, Ірина Сергіївна; Безкоровайна, Ірина Миколаївна; Воскресенська, Людмила Костянтинівна; Ряднова, Вікторія Вікторівна; Пера-Васильченко, Анна Володимирівна; Стебловская, Ирина Сергеевна; Безкоровайная, Ирина Николаевна; Воскресенская, Людмила Константиновна; Ряднова, Виктория Викторовна; Пера-Васильченко, Анна Владимировна; Steblovska, I. S.; Bezkorovayna, I. M.; Voskresenskaya, L. K.; Ryadnova, V. V.; Pera-Vasylchenko, A. V.Перехід на хірургію малих розрізів і впровадження даного виду хірургічного втручання в період з кінця 80-х років і до 2005 року, сприяли зниженню питомої ваги післяопераційних ускладнень, але, не дивлячись на значні досягнення даної хірургії, у частини хворих післяопераційні результати видалення кришталика залишаються незадовільними через розвиток макулярного набряку сітківки. Навіть на сучасному етапі розвитку медичної науки та медицини, не знайдено єдиної теорії етіологію і патогенезу виникнення синдрому Ірвіна-Гасса. Незважаючи на велику кількість досліджень, присвячених аспектам формування макулярного набряку після факоемульсифікації катаракти, ряд питань, пов'язаних з механізмом його розвитку і можливістю прогнозування, залишаються невивченими, зокрема, роль вітреомакулярної адгезії і морфометричних показників в його формуванні. Тому метою дослідження став аналіз причин розвитку синдрому Ірвіна-Гасса шляхом порівняння та оцінки розвитку ускладнень в до- та післяопераційному періоді, показнику CDE (cumulative dispersed energy), часу інтраокулярного етапу оперативного втручання, рівню простаноїдів внутрішньоочної рідини, щільності ендотеліальних клітин рогівки і морфофункціональним змінам сітківки. Проведені нами імуноферментні дослідження встановили, що факторами ризику розвитку макулярного набряку після хірургічного лікування хворих на катаракту є потужність ультразвукового впливу, час операції, стан системи простаноїдів органу зору, а також коефіцієнт їх співвідношення. Таким чином, проведені нами дослідження сприяли вирішенню конкретного наукового завдання офтальмології - прогнозування макулярного набряку після хірургічного лікування хворих з віковою катарактоюДокумент Особливості медичної освіти в Україні у воєнний час(Полтавський державний медичний університет, 2023-03-21) Безкоровайна, Ірина Миколаївна; Воскресенська, Людмила Костянтинівна; Ряднова, Вікторія Вікторівна; Bezkorovayna, I. M.; Voskresenska, L. K.; Ryadnova, V. V.Резюме. Українська медична освіта реформована та адаптована до стандартів Європейського Союзу завжди знаходилась в перших рядах серед омріяних фахів. Однак, з початком повномасштабної війни уся сфера освіти опинилась в непростому становищі і потребує певних коректив. За даними аналізу літературних джерел ми намагалися виявити шляхи можливого розвитку медичної освіти під час воєнного стану в Україні. Першим з питань методології медичної освіти є можливість дистанційного навчання медицині, яке вкрай необхідне для ЗВО, що перебувають на окупованих територіях, в областях, які постійно бомбардуються, чи в закладах, інфраструктура яких зруйнована. В іноземній літературі описано 5 основних стратегій дистанційного навчання в медичних ЗВО. По-перше – це телекомунікаційна стратегія. На другому місці – навчання на основі моделювання. Agarwal та ін. ратують за технологічне клінічне навчання. Також значне місце в літературі займають мобільне навчання і змішане навчання. Але важко забезпечити повний розвиток клінічних знань майбутніх лікарів на дистанційному курсі без інтегрованого очного навчання. Якщо все навчання відбувається лише дистанційно, то, навіть при найкращому ІТ-забезпеченні, страждає практична сторона знань, бо майбутній лікар повинен самостійно проробити та засвоїти величезну кількість практичних навичок, самостійно обстежити пацієнтів з різноманітними захворюваннями. Тому існує необхідність перепланування розкладів занять з виділенням місяця, чи декількох на здобуття практичних навичок в стінах ЗВО, які перебувають у безпечних місцях, що можна регламентувати, як проходження практики. Таким чином, аналізуючи сучасні літературні джерела з обраної теми, автори дійшли висновків: 1. Можливе використання дистанційної освіти у медичних навчальних закладах. 2. Дистанційна медична освіта повинна бути інтегрованою з використанням усіх існуючих моделей та стратегій дистанційного навчання. 3. У період воєнного стану важливим є комплексування медичних закладів вищої освіти для засвоєння здобувачами професійної практики в очному режимі.Документ Оцінка методів та сучасний стан хірургічного лікування хронічного дакріоциститу(Українська медична стоматологічна академія, 2018) Безега, Ніна Михайлівна; Ряднова, Вікторія Вікторівна; Безега, Нина Михайловна; Ряднова, Виктория Викторовна; Bezega, N. M.; Ryadnova, V. V.Хронічний дакріоцистит – інфекційно-запальне захворювання, яке у 80-85% хворих було пов’язане з різними формами захворювань носа, що пояснюється тісним взаємозв'язком між порожниною носа, навколоносових пазух та сльозовивідною системою. Зазвичай, терапевтичне лікування цього захворювання, яке полягає в загальній та місцевій (очні краплі) антибіотикотерапії, промиванні сльозових шляхів стерильними розчинами, не є ефективним та потребує хірургічного втручання. Найчастіше, вибір методу лікування дакріоциститу залежить від ступеню хронізації процесу. Головним методом лікування хронічного дакріоциститу є дакріоцисториностомія, яка може виконуватися зовнішнім підходом або ендоназально. Як відомо з історії хірургічного лікування дакріоциститу, завжди поставало питання, якого профілю є дана патологія – офтальмологічна чи ринологічна. Зовнішній та ендоназальний доступ до сльозового мішка стали підґрунтям для паралельно існуючих способів хірургічного лікування дакріоциститу. Успіх таких операцій залежить від тісної взаємодії офтальмолога та оториноларинголога. Сучасні офтальмологи все більше опановують ендоназальні процедури. В огляді розглянуто методи виконання дакріоцисториностомії від ретроспективних даних до сучасних технологій. Огляд охоплює велику кількість авторів, в роботах яких розглянуто і обговорено сумісні та окремі методи хірургічного лікування хронічного дакріоциституДокумент Оцінка функціонального стану та морфології сітківки у пацієнтів з регматогенним відшаруванням сітківки після субтотальної вітректомії(Полтавський державний медичний університет, 2023-09) Олефір, Ірина Сергіївна ; Ряднова, Вікторія Вікторівна; Воскресенська, Людмила Костянтинівна; Olefir, I. S.; Ryadnova, V. V.; Voskresenskaya, L. K.У статті досліджено функціональний стан та морфологію сітківки у пацієнтів з регматогенним відшаруванням сітківки після субтотальної вітректомії. Мета дослідження – оцінити та порівняти дані периметрії центральної зони сітківки на післяопераційні функціональні результати після проведеної закритої субтотальної вітректомії з приводу відшарування сітківки. У статті проведено ретроспективне дослідження 36 пацієнтів, яким було проведено закриту субтотальну вітректомію з приводу відшарування сітківки. Середній вік досліджуваних пацієнтів склав 58±2,3 роки. Пацієнти були розділені на 2 групи залежно від змін макулярної зони сітківки. Оперативні втручання виконувались одним хірургом, на одній факомашині (Constellation vision system). При оцінці морфології сітківки у пацієнтів обох груп було виявлено, що потовщення макулярної ділянки відбуваються у майже всіх хворих після проведеного оперативного лікування в терміні до 1 місяця після хірургії (р ≤ 0,05). Також було відмічено статистично достовірне стоншення сітківки при трьохмісячному спостережені (р ≤ 0,05). У роботі встановлено, що динаміка функціональних змін сітківки є більш значущою у пацієнтів з відшаруванням макулярної ділянки сітківки. У цій групі пацієнтів відзначено нижчі функціональні результати за показниками Visus, значне потовщення макулярної ділянки сітківки в ранньому післяопераційному періоді, значні зміни світлочутливості сітківки та більш виражена атрофія сітківки, особливо оптичної зони через 3 місяці спостереження. Виявлено, що навіть вдало проведена хірургія регматогенного відшарування сітківки, може мати низькі функціональні результати, які заключаються не лише в гостроті зору.Документ Патоморфологічні зміни зорового нерва при гіпертонічній хворобі(Українська медична стоматологічна академія, 2018) Пера-Васильченко, Анна Володимирівна; Ряднова, Вікторія Вікторівна; Воскресенська, Людмила Костянтинівна; Безкоровайна, Ірина Миколаївна; Пера-Васильченко, Анна Владимировна; Ряднова, Виктория Викторовна; Воскресенская, Людмила Константиновна; Безкоровайная, Ирина Николаевна; Pera-Vasylchenko, A. V.; Ryadnova, V. V.; Voskresenska, L. K.; Bezkorovaynaya, I. M.Гіпертонічна хвороба - це хронічне захворювання, клінічними ознаками якого є стійке підвищення артеріального тиску. Ускладнення якого призводять до часткової або повної втрати зору. Метою роботи було вивчення морфогенезу та гістотопографії патологічних змін зорового нерва у хворих на гіпертонічну хворобу. Досліджували матеріал гістологічних препаратів відділів зорового нерва здорових людей ( померлих в наслідок автотравми) та хворих на гіпертонічну хворобу ( померлих в наслідок ускладнень. Проведення морфологічних досліджень свідчить, що при гострому перебігу гіпертонічної хвороби спостерігаються зміни у вигляді мукоїдного, фібриноїдного набухання переважно в септальних артеріолах. При хронічному перебігу гіпертонічної хвороби поряд із мозаїчними деструктивними процесами в артеріях та артеріолах відбуваються компенсаторні процеси у вигляді міоеластозу, міогіпереластозу, що супроводжується збільшенням індексу Керногана; Гипертоническая болезнь - это хроническое заболевание, клиническими признаками которого являются стойкое повышение артериального давления, осложнения которого приводят к частичной или полной потере зрения. Целью работы было изучение морфогенеза и гистотопографии патологических изменений зрительного нерва у больных гипертонической болезнью. Исследовали материал гистологических препаратов отделов зрительного нерва здоровых людей (умерших вследствие автотравмы) и больных гипертонической болезнью (умерших вследствие осложнений). Проведенные морфологические исследования свидетельствует, что при остром течении гипертонической болезни наблюдаются изменения в виде мукоидного, фибриноидного набухания преимущественно в септальных артериолах. При хроническом течении гипертонической болезни наряду с мозаичными деструктивными процессами в артериях и артериолах происходят компенсаторные процессы в виде миоеластоза, миогипереластоза, что сопровождается увеличение индекса Керногана; Hypertensive disease is a chronic disease which clinical signs are sustained increase of blood pressure. The main pathogenetic mechanism of arterial hypertension is change in the relationship between the volume of circulating blood and general arterial resistance. Hypertensive disease clinically has benign and malignant course. . With benign hypertension there is a gradual development of episodes of short-term increase in blood pressure, then its steady increase, characterized by morphological changes in the vessels during the first and second stages of the disease. And in the third stage there are secondary changes in various organs in connection with the development in arterioles and arteries of sclerotic processes. It should be noted that during the benign course of hypertension in each of its stages there may be episodes of exacerbation with a sharp increase in blood pressure, which characterizes the malignant nature of the disease. The last are morphologically characterized by destructive lesions of arterioles in the form of plasmoragiosis and mucoid swelling of the vascular wall. Consequently, destructive changes in arterioles have a mosaic character. In this case, in some arteries simultaneously compensatory changes are determined, due to which the adaptation of vessels and surrounding tissues to the elevated blood pressure occurs. That is why the morphological changes of small arteries and arterioles with hypertension are manifested in two forms: hyalinism and hyperplastic arteriosclerosis. It should be noted that if morphological changes in the arterioles of the retina, as clinically and morphologically, are sufficiently described in the literature, then the morphological changes in the vessels accompanying the optic nerve are insufficiently described. The purpose of the work was to study morphogenesis and histopography of pathological changes in the optic nerve in patients with hypertension. The histological preparation material of the optic nerve was taking from healthy people (died as a result of autotrauma) and patients with hypertonic disease (died as a result of complications) was studied. Conclusions. The development of destructive processes in the optic nerve is associated with both plasmorrhagia and the gyalinosis of septal arterioles. At the same time, in these vessels, the formation of the wall or flat microtubes are noted. It is due to the presence of blood clots that develop ischemia in adjacent arterioles in the areas of the optic nerve. At the same time, on the transverse section of the optic nerve in areas of ischemic damage to the nerve fibers, granular cells are constantly found in the form of layers. The second pathogenetic factor of local circulatory disorders in the microcirculatory channel of the optic nerve is associated with increased vascular permeability, due to the presence of proteolytic enzymes in the cytoplasm of the endothelial cells. Precisely because of the presence of the latter increases the permeability of arterioles and capillaries. This is accompanied by diapedeous hemorrhages in the optic nerve tissue, which are caused by minor changes in the arterioles and capillaries.Документ Роль процессов свободнорадикального окисления в развитии экспериментальной диабетической катаракты(Издательское частное унитарное предприятие "Профессиональные издания", 2016) Воскресенская, Людмила Константиновна; Ряднова, Виктория Викторовна; Безкоровайная, Ирина Николаевна; Безега, Нина Михайловна; Пера-Васильченко, Анна Владимировна; Voskresenskaya, L. K.; Ryadnova, V. V.; Bezkorovayna, I. N.; Bezega, N. M.; Pera-Vasylchenko, A. V.; Воскресенська, Людмила Костянтинівна; Ряднова, Вікторія Вікторівна; Безкоровайна, Ірина Миколаївна; Безега, Ніна Михайлівна; Пера-Васильченко, Анна ВолодимирівнаОдной из основных моделей сахарного диабета в эксперименте является аллоксоновая модель. Катарактогенное действие аллоксана как препарата, вызывающего диабет и диабетическую катаракту, связывают с его свободнорадикальным воздействием на белки хрусталика. Обнаружение участия свободнорадикального окисления в возникновении диабета и диабетической катаракты может быть основанием для исследования противокатарактальных свойств природных и синтетических антиоксидантов на развитие экспериментальной диабе¬тической катаракты у крыс с аллоксановым диабетом; One of the main models of diabetes in the experiment is alloxan model. Cataractogenic effect of al¬loxan as a drug which causes diabetes and diabetic cataract is associated with its free-radical effect on the proteins of the lens. Detection of involvement of free radical oxidation in the occurrence of diabetes and diabetic cataract was the basis for the study of anticataract properties of natural and synthetic antioxidants on development of experimental diabetic cataract in rats with alloxan diabetes.Документ Сучасні підходи до діагностики та лікування хвороби сухого ока(2023-09-30) Воскресенська, Людмила Костянтинівна; Ряднова, Вікторія Вікторівна; Олефір, Ірина Сергіївна; Voskresenska, L. K.; Ryadnova, V. V.; Olefir, I. S.Актуальність.Збільшення поширення хвороби сухого ока суттєво пов’язане з погіршенням екологічної ситуації, одним із факторів ризику пошкодження слізної плівки є дія на око кондиціонованого повітря, випромінювання з комп’ютерних гаджетів. Метою роботи було дослідити клініко-лабораторні показники у хворих із хворобою сухого ока в процесі лікування різними сльозозамінниками. Матеріали та методи дослідження.У дослідженні брали участь 35 пацієнтів (70 очей). Усі пацієнти були розділені на дві групи. 1-ша група — пацієнти отримували інстиляції 0,3% гіалуронової кислоти, 2-га група — інстиляції препаратом з вмістом 0,24% гіалуронової кислоти. Усім пацієнтам було проведено повний комплекс офтальмологічного обстеження: біомікроскопію, офтальмоскопію. Проводили дослідження сумованої сльозопродукції (тест Ширмера-1), зниження стабільності прерогівкової слізної плівки виявляли за допомогою тесту Норна, для визначення якісного стану слізної плівки застосовували метод інтерферометрії. Аналізували динаміку скарг хворих (відчуття сухості, затуманювання зору, відчуття чужорідного тіла) залежно від схеми лікування. Виконали біомікроскопічне дослідження з візуальною оцінкою переднього відділу очного яблука за допомогою таких параметрів: гіперемія та складки нижнього латерального квадранта кон’юнктиви очного яблука. Дослідження товщини ліпідного шару здійснювали шляхом відеоаналізу ефектів інтерференції кольору преокулярної слізної плівки під час акту кліпання. Результати та висновки. При аналізі даних, отриманих у результаті лікування хворих 1-ї і 2-ї груп, відмічено, що у хворих 1-ї групи певною мірою стабілізувались показники тесту Ширмера-1 і тесту Норна. У хворих 2-ї групи виявлено більш виражений ефект щодо скарг. Застосування інстиляцій препарату з вмістом 0,24% гіалуронової кислоти у хворих із хворобою сухого ока справляє більш виражений ефект порівняно з інстиляціями 0,3% гіалуронової кислоти. . Background. An increase in the spread of dry eye syndrome is significantly related to the deterioration of the environmental situation. One of the risk factors for damage to the tear film is the effect on the eye of conditioned air, radiation from computer gadgets. The aim of the work was to investigate the clinical and laboratory indicators of patients with dry eye syndrome during treatment with various tear substitutes. Materials and methods. Thirty-five patients (70 eyes) participated in the experiment. They were divided into two groups. Patients in the first group received instillations of 0.3% hyaluronic acid, the second group received instillations with a preparation containing 0.24% hyaluronic acid. All patients underwent a full set of ophthalmological examination: biomicroscopy, ophthalmoscopy. A study of the total tear production (Schirmer-1 test) was conducted, a decrease in the stability of the precorneal tear film was detected using the Norn test, and the method of interferometry was applied to determine the quality of the tear film. We analyzed the dynamics of patients’ complaints (feeling of dryness, blurred vision, feeling of a foreign body) depending on the treatment regimen. A biomicroscopic examination was performed with a visual assessment of the anterior part of the eyeball using the following parameters: hyperemia and lidarallel conjunctival folds. The study of the thickness of the lipid layer was carried out by video analysis of the color interference effects of the preocular tear film during the act of blinking. Results and conclusions. When analyzing the data obtained as a result of the treatment of patients of both groups, it was noted that the indicators of the Schirmer-1 and the Norn test stabilized to a certain extent in the patients of the first group. In the second group, a more pronounced effect regarding patients’ complaints was found. Instillations of a preparation containing 0.24% hyaluronic acid in patients with dry eye syndrome showed a more pronounced effect in comparison with instillations of 0.3% hyaluronic acid.Документ Тhe effectiveness of sphero-cylindrical correction at a short distance in presbyopic age patients with the first detected astigmatism(Wydawnictwo ALUNA, 2018) Bezkorovayna, I. M.; Ryadnova, V. V.; Nakonechnyi, D. O.; Bezkorovayna, A. O.; Безкоровайна, Ірина Миколаївна; Ряднова, Вікторія Вікторівна; Наконечний, Денис Олександрович; Безкоровайна, Анна ОлександрівнаThe article presents the results of a survey of 43 patients (86 eyes) aged 38 to 59 years, on average 47 ± 0.8 years. In all patients, weak astigmatism with a cylinder (Cyl) of 0.5 D to 1.0 D was found. At the diagnostic stage all patients were offered a variant of spherical and sphero-cylindrical optical correction, the data we obtained formed two groups of comparison. At the beginning of the study, 40% (17 patients) had no optical correction near, and 60% (26 patients) had spherical correction close, which at the time of the study did not satisfy them. In all patients, astigmatism of the weak degree was diagnosed for the first time. The average value of visual acuity at close range (33 cm) in patients with spherical correction was better - 0.95 ± 0.06 (73 ± 1.4 optotypes) compared with sphero-cylindrical correction - 0.61 ± 0.02 (64 ± 0.8 optotypes). The mean distance (66 cm) is better in patients with sphero-cylindrical correction - 1,58 ± 0,01 (70 ± 0,02 optotypes) compared with spherical correction - 0,8 ± 0,05 (55 ± 1,0 optotypes). Almost all patients with spherical cylindrical correction marked the uniform clarity of the horizontal and vertical lines of the cross-grate, while using spherical correction, they noticed the unevenness of the clarity of the horizontal or vertical lines. Also, when using spherical correction, the nearest point of clear vision was closer to the eye, compared with sphero-cylindrical correction, but the range of depth of vision at close range was greater when using sphero-cylindrical correction; В статті представленні результати обстеження 43 пацієнтів (86 очей) у віці від 38 до 59 років, у середньому 47 ± 0,8 років. У всіх пацієнтів виявлений астигматизм слабкого ступеню з циліндром (Cyl) від 0,5Д до 1,0Д. На етапі діагностики усім пацієнтам був запропонований варіант сферичної та сферо-циліндричної оптичної корекції, отримані нами дані сформували дві групи порівняння. На початок дослідження 40% (17 пацієнтів) не мали оптичної корекції зблизу, а 60% (26 пацієнтів) мали попередню сферичну корекцію зблизу, яка на момент дослідження їх не задовільняла. У всіх пацієнтів астигматизм слабкого ступеню був діагностований вперше. Середнє значення показників гостроти зору на близькій відстані (33 см) у пацієнтів з сферичною корекцією було кращим – 0,95±0,06 (73±1,4 оптотипи) в порівнянні сферо-циліндричною корекцією – 0,61±0,02 (64±0,8 оптотипи). На середній відстані (66 см) краще у пацієнтів з сферо-циліндричною корекцією – 1,58±0,01 (70±0,02 оптотипів) в порівнянні з сферичною корекцією – 0,8±0,05 (55±1,0 оптотипів). Майже усі пацієнти з сферо-циліндричною корекцією відмічали рівномірну чіткість горизонтальних та вертикальних ліній хрестоподібної решітки, натомість при використанні сферичної корекції вони відмічали нерівномірність чіткості горизонтальних або вертикальних ліній. Також, при використанні сферичної корекції найближча точка ясного зору була більш наближеною до ока, в порівнянні з сферо-циліндричною корекцією, проте діапазон глибини зору на близькій відстані був більшим при використанні сферо-циліндричної корекції.Документ Удосконалення навчання студентів-іноземців шляхом активізації самостійної роботи та покращення їх мовної підготовки на офтальмології(Вищий державний навчальний заклад України "Українська медична стоматологічна академія", 2013) Безкоровайна, Ірина Миколаївна; Максимук, Ольга Юріївна; Воскресенська, Людмила Костянтинівна; Ряднова, Вікторія Вікторівна; Безкоровайная, Ирина Николаевна; Максимук, Ольга Юрьевна; Воскресенская, Людмила Константиновна; Bezkorovayna, I. M.; Maksmuk, O. Yu.; Voskresenskaja, L. K.; Ryadnova, V. V.Проблема мовного бар’єру залишається однією з найважливіших проблем навчання іноземних студентів. Робота із студентами-iноземцями потребує не тiльки додаткових зусиль в проведеннi методичної роботи: адаптованих текстів лекцiй, врахування необхідності адаптування підходів до лікування цілої низки захворювань до умов тропiчної гiгiєни, але й великої роботи щодо активізації їх самостійної роботи, заохочення i покращення мовної підготовки, iндивiдуального пiдходу та стимуляцiї позитивних сторiн навчальної та наукової дiяльностi; Проблема языкового барьера является одной из основних проблем обучения иностранных студентов. Работа со студентами- иностранцами требует не только дополнительных усилий в проведении методической работы: адаптированных текстов лекцій, учет необходимости адаптирования подходов к лечению ряда заболеваний к условиям тропической гигиены, но и большой работы относительно улучшения их языковой подготовки, индивидуального похода и стимуляции позитивних сторон учебной и научной деятельности; Problem of language barrier remains one of the major problems of teaching foreign students. So, working with students, not only by foreigners requires extra efforts in carrying out technical work: adapted in lectures, taking into account the need to adapt approaches to treat a variety of diseases to the conditions of tropical hygiene, but also a great work to enhance their independent work, i encourage better language training, individual approach and positive sides of educational and scientific activities.Документ Частота розвитку та залежність функціональних змін сітківки при регматогенному відшаруванні у пацієнтів різних вікових груп(Полтавський державний медичний університет, 2023-12-20) Олефір, Ірина Сергіївна; Ряднова, Вікторія Вікторівна; Воскресенська, Людмила Костянтинівна; Olefir, I. S.; Ryadnova, V. V.; Voskresenska, L. K.Вступ. Регматогенне відшарування сітківки виникає, коли розрив сітківки призводить до накопичення рідини з відокремленням нейросенсорної сітківки від основного пігментного епітелію; це найпоширеніший вид відшарування сітківки. Пацієнти з нещодавно розвиненим відшаруванням сітківки, як правило, мають раптову втрату зору, що супроводжується плаваючими змутніннями і метаморфопсією, або «темною завісою», яка заважає зору. Річна захворюваність на регматогенне відшарування сітківки оцінювалася в різних країнах і регіонах протягом тривалого часу, та становила в межах 6,9-26,2 випадків на 100 000. Мета. Дослідити рівні захворюваності на регматогенне відшарування сітківки серед різних вікових груп. Матеріали та методи. В нашому ретроспективному дослідженні взяли участь 240 пацієнтів з регматогенним відшаруванням сітківки, що були прооперовані протягом 2022-2023 років. Критеріями включення до цього дослідження були: випадок регматогенного відшарування сітківки з початком - січень 2022 року по жовтень 2023 року. Критеріями виключення були: 1) розрив сітківки, спричинений тракцією (наприклад, проліферативна діабетична ретинопатія), ятрогенне пошкодження або пухлина ока; 2) субклінічне відшарування сітківки, що могло бути вилікуваним одним лазерним лікуванням сітківки; 4) проникаюча травма ока в анамнезі; 5) відшарування сітківки спричинені макулярним розривом. Результати дослідження та висновки. У результаті проведеного аналізу захворюваності регматогенним відшаруванням сітківки було виявлено, що даний стан частіше розвивається у чоловіків (62,5% випадків) старшої вікової групи (60-70 років). Середня тривалість відшарування до моменту проведення хірургічного лікування складає 18,4±2,4 дня. Раннє виявлення регматогенного відшарування сітківки зумовлює нижчий ризик тотального відшарування сітківки з відшаруванням макулярної ділянки, що ми й спостерігали у нашому дослідженні (63,3 % macula-off у чоловіків та лише 28,8 % macula-off у жінок). Introduction. Rhegmatogenous retinal detachment results from retinal rupture causing the accumulation of fluid with the separation of the neurosensory retina from the main pigment epithelium. This condition is known as the most common type of retinal detachment. Patients with newly developed retinal detachment typically experience a sudden loss of vision, accompanied by floating opacities and metamorphopsia, or a "dark veil," that interferes with vision. The annual incidence of retinal detachment has been estimated in different countries and regions for a long time and ranged from 6.9 to 26.2 cases per 100,000. Aim of this study is to investigate the incidence rate of rhegmatogenous retinal detachment among individuals of different age groups. Materials and methods. 240 patients with rhegmatogenous retinal detachment operated during 2022- 2023 were included in this retrospective study. The criteria for inclusion were the following: a case of retinal detachment with onset between January 2022 and October 2023. Exclusion criteria include: 1) tractioninduced retinal detachment (eg, proliferative diabetic retinopathy), iatrogenic injury, or eye tumor; 2) subclinical RBS, which could be cured by one laser treatment of the retina; 4) a history of penetrating eye injury; 5) retinal detachment caused by a macular tear. Results and conclusions. Following the analysis of the incidence of rhegmatogenous retinal detachment, it was observed that this condition predominantly occurs in men (62.5% of cases), particularly in the older age group (60-70 years). The average duration of detachment before surgical intervention is 18.4±2.4 days. Early detection of rhegmatogenous retinal detachment leads to a reduced risk of total retinal detachment with macular involvement, as evidenced in our study (63.3% macula-off in men compared to only 28.8% maculaoff in women).Документ Эффективность полипептидных препаратов в комплексной терапии травматических повреждений роговицы(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2014) Воскресенская, Людмила Константиновна; Безкоровайная, Ирина Николаевна; Ряднова, Виктория Викторовна; Данильченко, Светлана Ивановна; Совгиря, Светлана Николаевна; Воскресенська, Людмила Костянтинівна; Безкоровайна, Ірина Миколаївна; Ряднова, Вікторія Вікторівна; Данильченко, Світлана Іванівна; Совгиря, Світлана Миколаївна; Voskresenskaya, L. К.; Bezkorovayna, I.; Ryadnova, V. V.; Danilchenko, S.; Sovhyrya, S. N.Лікування травматичних ерозій рогівки, є актуальною проблемою в офтальмології. Запропоновано спосіб лікування травматичних ушкоджень рогової оболонки шляхом стимуляції її репаративних процесів, який полягає у використанні поліпептидного препарату деларгіна. Показана його ефективність як препарату, який позитивно впливає на запальний процес, який виникає при травматичних пошкодженнях рогівки. Застосування деларгіна у хворих із травматичною ерозією рогівки в значній мірі зменшує терміни лікуванняв порівнянні з традиційними методами; Лечение травматических эрозий роговицы, является актуальной проблемой в офтальмологии. Предложен способ лечения травматических повреждений роговой оболочки путём стимуляции её репаративних процес сов, который состоит в использовании полипептидного препарата деларгина. Показана его эффективность как препарата, который положительно влияет на воспалительный процесс возникающий при травматических повреждениях роговицы. Применение деларгина у больных с травматической эрозией роговицы в значительной степени уменьшает сроки лечения в сравнении с традиционными методами; Abstract. The purpose of the research was the study of effectiveness of Delargin medication in complex treatment of patients with traumatic corneal abrasions. Object and Methods. 30 patients, aged from 21 to 49 years old, with traumatic corneal abrasions, who received treatment at utpatient department, have undergone clinical trial. Results and Discussion. The treatment of patients with traumatic corneal abrasions was considered effective by the following results: term of epithelization of defect, resorption of corneal infiltrations, recovery of corneasensitivity, absence of inflammation symptoms; grades of visual acuity recovery, clinical recovery. The dynamics of pathological process has been observed by means of side illumination, biomicroscopy, analysis of cornea sensitivity. Fluorescence test has been made for epithelization grading. The observations showed that in case of later visits of patients with traumatic corneal abrasions of various genesis to a doctor, their recovery was more prolonged than of those who saw a doctor at the early grade of disease. Clinical observations established that inhibition of inflammatory process occurred earlier in patients, who were administrated with Delargin, than in patients from control group, who received conventional treatment. Data ratio, obtained during the treatment of patients from the treatment group and control group, showed that corneal syndrome remained during 7,0 ± 0,68 in the treatment group, and during 9,8 ± 0,25 days (p 0,05) in the control group. Absolute epithelization occurred on the 3,5 ± 0,34 day in patients from the treatment group, and in control group on the 7,78 ± 0,34 day (p 0,05). Such clinical sign as resorption of corneal infiltrations occurred 3-4 days earlier in patients from the treatment group than in control group (4,9 ± 0,8 – treatment group, 8,63 ± 0,75 – control group, p 0,05). Cornea sensitivity recovery was evident on the 6,6 ± 0,4 day in the treatment group and on the 10,9 ± 0,2 day in the control one. Clinical recovery of patients from the treatment group was admitted on the 6,62 ± 0,2 day, and on the 11, 0 ± 0,2 day in the control one, i. e., 5 days earlier. Conclusions. Consequently, the results of clinical trials showed that Delargin has positive effect on inflammatory process in traumatic corneal abrasions. Administration of the medication during the complex treatment of traumatic corneal erosions significantly affects the inflammatory process, lowers the degree of corneal reactive edema, reduces pain, activates regeneration of tissue damages, reduces the terms of treatment by 3,4 ± 0,2 days. Acceleration of reparative processes in cornea due to administration of Delargin is provided by recovery of glycosaminoglycans of cornea proper substance. Comparative analysis of dynamics of treatment of cornea injuries showed that effective use of polypeptide medication should be applied in the polypeptide therapy of traumatic corneal abrasions.