Частота розвитку та залежність функціональних змін сітківки при регматогенному відшаруванні у пацієнтів різних вікових груп

Abstract

Вступ. Регматогенне відшарування сітківки виникає, коли розрив сітківки призводить до накопичення рідини з відокремленням нейросенсорної сітківки від основного пігментного епітелію; це найпоширеніший вид відшарування сітківки. Пацієнти з нещодавно розвиненим відшаруванням сітківки, як правило, мають раптову втрату зору, що супроводжується плаваючими змутніннями і метаморфопсією, або «темною завісою», яка заважає зору. Річна захворюваність на регматогенне відшарування сітківки оцінювалася в різних країнах і регіонах протягом тривалого часу, та становила в межах 6,9-26,2 випадків на 100 000. Мета. Дослідити рівні захворюваності на регматогенне відшарування сітківки серед різних вікових груп. Матеріали та методи. В нашому ретроспективному дослідженні взяли участь 240 пацієнтів з регматогенним відшаруванням сітківки, що були прооперовані протягом 2022-2023 років. Критеріями включення до цього дослідження були: випадок регматогенного відшарування сітківки з початком - січень 2022 року по жовтень 2023 року. Критеріями виключення були: 1) розрив сітківки, спричинений тракцією (наприклад, проліферативна діабетична ретинопатія), ятрогенне пошкодження або пухлина ока; 2) субклінічне відшарування сітківки, що могло бути вилікуваним одним лазерним лікуванням сітківки; 4) проникаюча травма ока в анамнезі; 5) відшарування сітківки спричинені макулярним розривом. Результати дослідження та висновки. У результаті проведеного аналізу захворюваності регматогенним відшаруванням сітківки було виявлено, що даний стан частіше розвивається у чоловіків (62,5% випадків) старшої вікової групи (60-70 років). Середня тривалість відшарування до моменту проведення хірургічного лікування складає 18,4±2,4 дня. Раннє виявлення регматогенного відшарування сітківки зумовлює нижчий ризик тотального відшарування сітківки з відшаруванням макулярної ділянки, що ми й спостерігали у нашому дослідженні (63,3 % macula-off у чоловіків та лише 28,8 % macula-off у жінок). Introduction. Rhegmatogenous retinal detachment results from retinal rupture causing the accumulation of fluid with the separation of the neurosensory retina from the main pigment epithelium. This condition is known as the most common type of retinal detachment. Patients with newly developed retinal detachment typically experience a sudden loss of vision, accompanied by floating opacities and metamorphopsia, or a "dark veil," that interferes with vision. The annual incidence of retinal detachment has been estimated in different countries and regions for a long time and ranged from 6.9 to 26.2 cases per 100,000. Aim of this study is to investigate the incidence rate of rhegmatogenous retinal detachment among individuals of different age groups. Materials and methods. 240 patients with rhegmatogenous retinal detachment operated during 2022- 2023 were included in this retrospective study. The criteria for inclusion were the following: a case of retinal detachment with onset between January 2022 and October 2023. Exclusion criteria include: 1) tractioninduced retinal detachment (eg, proliferative diabetic retinopathy), iatrogenic injury, or eye tumor; 2) subclinical RBS, which could be cured by one laser treatment of the retina; 4) a history of penetrating eye injury; 5) retinal detachment caused by a macular tear. Results and conclusions. Following the analysis of the incidence of rhegmatogenous retinal detachment, it was observed that this condition predominantly occurs in men (62.5% of cases), particularly in the older age group (60-70 years). The average duration of detachment before surgical intervention is 18.4±2.4 days. Early detection of rhegmatogenous retinal detachment leads to a reduced risk of total retinal detachment with macular involvement, as evidenced in our study (63.3% macula-off in men compared to only 28.8% maculaoff in women).