Перегляд за Автор "Shakina, E. H."

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Pharmacology of antibacterial drugs for surgical dentistry
    (Полтавський державний стоматологічний університет, 2024) Petrova, T. A.; Lutsenko, R. V.; Ostrovska, H. Yu.; Shakina, E. H.; Chechotina, S. Yu.; Sydorenko A. H.; Петрова, Тамара Аркадіївна; Луценко, Руслан Володимирович; Островська, Галина Юріївна; Шакіна, Еліна Георгіївна; Чечотіна, Світлана Юріївна; Сидоренко, Антоніна Григорівна
    In dental surgical practice, many patients suffer from purulent inflammation of the maxillofacial area. In order to conduct effective conservative treatment, a dentist must have in-depth knowledge of the pharmacology of modern antibacterial agents and scientifically sound rules for their use. The purpose is to study modern antibacterial drugs' pharmacological properties and analyse the indications for their use in surgical practice. An analysis of literature sources was carried out. The results obtained indicate a limited choice when dentists prescribe antibacterial agents. The analysis of pharmacological properties and spectra of antimicrobial activity of known antibacterial drugs shows that beta-lactam drugs of the cephalosporin and carbapenem group are preferable. Cephalosporin and carbapenems are particularly relevant in treating severe polymicrobial infections and complicated purulent inflammation. In case of severe infections caused by multidrug-resistant gram-positive microorganisms, ketolides and streptogramins are recommended. In case of ineffectiveness of other antibacterial drugs, glycopeptides also have backup value. Considering the complexity and dynamism of the group of antibacterial drugs, a practising dental surgeon should rely on scientifically based recommendations for their prescription and follow the algorithm of patient management developed by scientists: to start treatment early; based on clinical and laboratory data, conduct empirical therapy with broad-spectrum antibacterial drugs, considering the most likely pathogens; when determining the pathogen, if necessary, replace the drug used for empirical treatment with another one to which the microorganism is sensitive; consider the feasibility of prescribing combined ABT; use microbiological control and monitoring of pathogens during long-term treatment. У стоматологічній хірургічній практиці велика кількість пацієнтів хворіють на гнійні запалення щелепно-лицьової ділянки. Для проведення дійового консервативного лікування медик повинен володіти глибокими знаннями щодо фармакології сучасних антибактеріальних засобів та науково-обгрунтовані правилами їх використання. Мета - дослідити фармакологічні властивості сучасних антибактеріальних препаратів, проаналізувати показання до їх застосування в хірургічній практиці. Проведено аналіз літературних джерел. Отримані результати свідчать про обмеженість вибору при призначенні лікарями- стоматологами антибактеріальних засобів. Аналіз фармакологічних властивостей та лінійки спектрів протимікробної активності відомих антибактеріальних препаратів свідчить про перевагу таких в бета- лактамних препаратів групи цефалоспоринів та карбапенемів. Цефалоспорин та карбапенеми особливо актуальні при лікуванні важких полімікробних інфекцій та ускладнених гнійних запаленнях. При важких за перебігом інфекціях, що викликані полірезистентними грампозитивними мікроорганізмами доцільне призначення кетолідів та стрептограмінів. В разі неефективності інших препаратів антибактеріальної лінійки резервне значення мають також глікопептиди. З врахуванням складності та динамічності групи антибактеріальних препаратів практикуючому хірургу-стоматологу варто спиратися на науково-обгрунтовані рекомендації щодо їх призначення та дотримуватись розробленого науковцями алгоритму ведення хворого: здійснити ранній початок лікування; на основі клініко-лабораторних даних провести емпіричну терапію АБП широкого спектру дії з врахуванням найбільш вірогідних збудників хвороби; при визначенні збудника при необхідності провести заміну препарату, яким почали проводити емпіричну терапію на інший, до якого мікроорганізм є чутливим; розглянути доцільність призначення комбінованої АБТ; застосовувати у процесі тривалого лікування мікробіологічний контроль та моніторинг збудників.
  • Ескіз
    Документ
    Застосування штучного інтелекту в контексті сталого розвитку вищій медичній освіті
    (Львівський національний університет імені Івана Франка, 2025, 2025-03-14) Луценко, Руслан Володимирович; Шакіна, Еліна Георгіївна; Lutsenko, R. V.; Shakina, E. H.
    Останнім часом вища освіта у світі зазнала змін. Цьому сприяв розвиток науково технічного прогресу. Стрімко розвиваються можливості штучного інтелекту, технології якого активно проникають різні сфери життя, зокрема освітній процес медичних закладах вищої освіти (ЗВО). Штучний інтелект (ШІ) відкриває нові напрямки розвитку вищої освіти. Однією з технологій ШІ є використання чату GPT (генеративний попередньо тренований трансформатор), що розроблений 30 листопада 2022 року компанією ОpenAl. Це комп’ютерна програма яка може генерувати відповідь на питання, чи команду задану користувачем, яка здатна cтворювати текст. Завдяки таким можливостям ChatGPT може застосовуватись в різних аспектах життя, зокрема й у навчанні (Murcahyanto, 2023, p. 117). Recently, higher education in the world has undergone changes. This was facilitated by the development of scientific and technological progress. The capabilities of artificial intelligence are rapidly developing, and its technologies are actively penetrating various spheres of life, including the 232 educational process in medical higher education institutions (HEIs). Artificial intelligence (AI) opens up new directions for the development of higher education. One of the AI technologies is the use of the GPT (generative pre-trained transformer) chatbot, which was developed on November 30, 2022 by OpenAl. This is a computer program that can generate an answer to a question or a command given by a user, which is capable of creating text. Thanks to such capabilities, ChatGPT can be used in various aspects of life, including education (Murcahyanto, 2023, p. 117)
  • Ескіз
    Документ
    Кейс технологій якісної підготовки до ліцензійного іспиту з фармакології
    (Полтавський державний медичний університет, 2025) Шакіна, Еліна Георгіївна; Сидоренко, Антоніна Григорівна; Чечотіна, Світлана Юріївна; Луценко, Руслан Володимирович; Петрова, Тамара Аркадіївна; Shakina, E. H.; Sydorenko A. H.; Chechotina, S. Yu.; Lutsenko, R. V.; Petrova, T. A.
    Внаслідок пандемії світ активував дистанційне навчання з 2019 року, що сприяло гнучкості в навчальному процесі і незалежності від місця перебування здобувачів вищої освіти. Тривалий період пандемічної ізоляції, а далі хронічний стан тривоги у людей в період війни в Україні і частіше обра ний дистанційний варіант навчання, вплинули на когнітивні якості, розумові здібності та пам’ять у молоді. Мета роботи. Проаналізувати систему підготовки з навчальної дисципліни «фармакологія» в Полтавському державному медичному університеті, яка трансформувалася в умовах сьогодення. Розкриті методи та технології засвоєння навчальної дисципліни «фармакологія» здобувачами вищої освіти 3 курсу медичного та стоматологічного профілю підготовки. Пояснена важливість різних видів тестових завдань та їх ефективність в процесі запам’ятовування «якорних» фраз та слів як тригерів розкриття інформаційних блоків пам’яті під час контролю чи іспиту та у подальшій професійній діяльності здобувачів вищої освіти. Встановлено, що аудиторна активна підготовка з професіоналом викладачем-тренером та багаторазові повтори комп’ютерних тестувань з використанням бази ліцензійних та авторських тестових завдань, зібраних кафедрою за 25 років, гарантує якість і стійкість знань з фармакології та успішність складання ліцензійних іспитів. As a result of the COVID-19 pandemic, distance learning has been widely implemented since 2019, enhancing flexibility in the learning process and reducing students' dependence on physical location. However, prolonged pandemic-related isolation, followed by chronic anxiety due to the ongoing war in Ukraine and the increased reliance on remote education, has impacted the cognitive abilities, mental well being, and memory retention of young learners. Objective: To analyze the transformation of pharmacology training at Poltava State Medical University in response to current challenges. Pharmacology education requires mastery of drug names, classification into pharmacological groups, and a thorough understanding of their effects-often involving specialized medical and pharmaceutical terminology. This discipline can be likened to learning a foreign language, as it demands precision in memorizing pharmacokinetic parameters, which relies on students’ mathematical memory. This study examines the methods and technologies employed by third-year medical and dental students to master pharmacology. Special attention is given to the role of various test-based learning strategies in reinforcing “anchor” phrases and keywords, which serve as cognitive triggers for retrieving complex information during exams and future professional practice. Findings indicate that active in-class training with professional instructors, combined with repeated computer-based testing, significantly enhances knowledge retention and exam performance. The university comprehensive database of licensing test questions and tasks, compiled over the past 25 years, has been instrumental in ensuring consistent learning outcomes and success in pharmacology licensing examinations.