Перегляд за Автор "Shaposhnik, O. A."
Зараз показуємо 1 - 4 з 4
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Вираженість розладів афективного спектру у хворих на гострий інфаркт міокарда залежно від тактики лікування(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Кудря, Ірина Павлівна; Шевченко, Тетяна Іванівна; Насонов, Д. І.; Сорокіна, Світлана Іванівна; Шапошник, Ольга Анатоліївна; Кудря, Ирина Павловна; Шевченко, Татьяна Ивановна; Насонов, Д. И.; Сорокина, Светлана Ивановна; Шапошник, Ольга Анатольевна; Kudrya, I. P.; Shevchenko, T. I.; Nasonov, D. I.; Sorokina, S. I.; Shaposhnik, O. A.На сьогоднішній день серцево-судинні захворювання та тривожно-депресивні розлади є найсерйознішою та найактуальнішою медико-соціальною проблемою в усьому світі. Метою дослідження було визначення ступеню тяжкості тривожно-депресивних розладів у хворих на гострий інфаркт міокарда залежно від тактики лікування як передумова до корекції медикаментозної терапії. Досліджено 73 хворих з вищезгаданою патологією, які розподілені на дві групи: І група - 44 хворих, яким виконувалось перкутанне коронарне втручання, зокрема ургентна коронарографія з подальшим стентуванням інфарктзалежної коронарної артерії; ІІ група – 29 хворих, яким не проводили ургентну коронарографію. Обстеження хворих проводилось згідно стандартів України, зокрема опитувальник пацієнта про стан здоров'я, госпітальна шкала тривоги і депресії. У 81,9 % хворих на гострий інфаркт міокарда після стентування інфарктзалежної артерії згідно опитувальника пацієнта про стан здоров'я діагностовано депресію з переважанням легкої («субклінічної»), у 86,2 % хворих - на фоні лише медикаментозного лікування, частіше легка («субклінічна») та тяжка. За даними госпітальної шкали тривоги та депресії 36,4 % хворих на гострий інфаркт міокарда після перкутанного коронарного втручання мали депресію та 34,1 % - тривогу. У 62,1 % хворих на гострий інфаркт міокарда, яким не проводили ургентну коронарографію, відмічалася депресія, у 72,4 % - тривога. Для хворих на гострий інфаркт міокарда, яким виконували реваскуляризацію міокарда із стентуванням інфарктзалежної артерії, характерне переважання субклінічно вираженої тривоги та депресії на відміну від пацієнтів, яким проводилося тільки медикаментозне лікування, зворотність відмічається для клінічно вираженої тривоги та депресії. Наявність тривожно-депресивних розладів різного ступеня тяжкості потребує психотерапевтичної корекції психоемоційної сфери пацієнтів.Документ Особливості корекційної метаболічної терапії у хворих на гострий інфаркт міокарда в поєднанні з цукровим діабетом("Логос", 2012) Приходько, Наталія Петрівна; Шапошник, Ольга Анатоліївна; Приходько, Наталия Петровна; Шапошник, Ольга Анатольевна; Prikhodko, N. P.; Shaposhnik, O. A.Резюме. З метою визначення особливостей метаболічної терапії глюкозо-інсулін-калієвою сумішшю у хворих на гострий інфаркт міокарда в поєднанні з цукровим діабетом 2 типу було обстежено 51 хворий на гострий інфаркт міокарда, з них 26 — в поєднанні з цукровим діабетом. Встановлено, що вираженість гострої серцевої недостатності за Killip та кардіогенного шоку у хворих на гострий інфаркт міокарда більша при цукровому діабеті. Застосування глюкозо-інсуліно-калієвої суміші виправдане у хворих на ГІМ в поєднанні з цукровим діабетом 2 типу, особливо з огляду на її протиаритмічний ефект. Інфузії ГІК не мали істотного впливу на рівень глікемії крові, що може свідчити про безпечність саме таких співвідношень глюкози, інсуліну та калію хлориду.Документ Предиктори розвитку ускладненого гострого інфаркту міокарда у хворих на гострий коронарний синдром(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2013) Гопко, Олександр Феліксович; Гопко, Александр Феликсович; Gopko, O. F.; Приходько, Наталія Петрівна; Приходько, Наталия Петровна; Prykhodko, N. H.; Шапошник, Ольга Анатоліївна; Шапошник, Ольга Анатольевна; Shaposhnik, O. A.В статті представлені дані щодо основних предикторів розвитку ускладненого гострого інфарк-ту міокарда у хворих на гострий коронарний синдром. Окрім віку, наявності стенокардії в анамнезі, артеріальної гіпертензії та цукрового діабету важливими показниками для скринінгу таких хворих є індекс співвідношення нейтрофілів до лімфоцитів, індекс наростання ШОЕ в перші 72 години та значення пульсового тиску ; В статье представлены данные основных предикторов развития осложненного острого инфаркта миокарда у больных с острым коронарным синдромом. Кроме возраста, наличия стенокар-дии в анамнезе, артериальной гипертензии и сахарного диабета IIтипа важными показателями для скрининга таких больных является индекс соотношения нейтрофилов к лимфоцитам, индекс нараста-ния СОЭ в первые 72 часа и значение пульсового давления ; The article presents the information on the main predictors of complicated acute myocardial infarction in patients with acute coronary syndrome. In addition to age, history of angina, hypertension and diabetes mellitus there are such important screening parameters as index of neutrophils to lymphocytes ratio, ESR increase index for the first 72 hours and the value of pulse pressure.Документ Розвиток творчої особистості в процесі підготовки майбутніх лікарів(2012) Новак, Ольга Володимирівна; Новак, Ольга Владимировна; Novak, O. V.; Шапошник, Ольга Анатоліївна; Шапошник, Ольга Анатольевна; Shaposhnik, O. A.Основною метою викладачів вищої медичної школи є підготовка майбутніх лікарів, як творчих особистостей, бо тільки людина з творчим підходом до своєї спеціальності може досягти високих результатів в своїй професійній діяльності. Мета навчання полягає не стільки в безперервному накопиченні знань, скільки у формуванні здатності самостійно ці знання знаходити, зосвоювати та оновлювати, ефективно використовувати у професійній діяльності, тобто на орієнтації розуміння проблеми, на узагальненні, систематизації, самостійній аналітичній роботі студента. На досягнення цього і спрямована організація навчального процесу при проведенні практичних занять, лекцій, клінічних конференцій ; The lecturers main goal is to prepare future doctors , as creative people , because only a person with creative approach to his profession can achieve good results in his career. The purpose of education is not so much in a continuous accumulation as in the formation of their own ability that knowledge to find, learn and upgrade, effectively use in professional activities, i.e. orientation of understanding the problem, summaring, systematization, self-analytical work of the student. To reaching this goal is aimed the organization of the educational process in the course of workshops, lectures, clinical conferences.