Перегляд за Автор "Shcherbak, V. V."
Зараз показуємо 1 - 5 з 5
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Changes of immunological biomarkers in pediatric patients with seasonal allergic rhinitis(Заславський О. Ю., 2023) Shcherbak, V. V.; Kryuchko, T. O.; Bubyr, L. M.; Izmailova, O. V.; Poda, O. A.; Щербак, Вікторія Валеріївна; Крючко, Тетяна Олександрівна; Бубир, Людмила Миколаївна; Ізмайлова, Ольга Віталіївна; Пода, Ольга АнатоліївнаBackground. Seasonal allergic rhinitis shows a constant upward trend not only among the adults but also in the children’s population. A significant percentage of patients have a moderate and severe course of the disease, which leads to a significant deterioration in their quality of life. Since the pathogenesis of allergic rhinitis is represented by a complex cascade of immunological reactions involving a number of cytokines that play a role in the development of allergic inflammation of the upper respiratory tract, the priority direction of our work was an in-depth study of the pathogenetic mechanisms of this disease. The purpose was to investigate the levels of interleukin-33 (IL-33) and its suppression of tumorigenicity 2 (ST2) receptor in the blood serum of children with hay fever, depending on the age and severity of the disease, followed by the determination of correlations of these indicators with various clinical and immunological parameters of seasonal allergic rhinitis.Документ The dynamics of the ethiological structure of pollen sensitization in children with seasonal allergic rhinitis(Полтавський державний медичний університет, 2022) Shcherbak, V. V.; Bubyr, L. M.; Kuzmenko, N. V.; Oliinichenko, M. O.; Klymko, D. O.; Щербак, Вікторія Валеріївна; Бубир, Людмила Миколаївна; Кузьменко, Наталія Валентинівна; Олійніченко, Марина Олександрівна; Климко, Дарія ОлександрівнаAllergic rhinitis is the leading nosology among allergic pathologies. According to international scientists, in recent years between 10% and 40% of the world's population have suffered from allergic rhinitis. Despite age and gender differences, this disease usually has a negative impact on the patients' quality of life. Therefore, the issue of early diagnosis and the organization of timely therapeutic and preventive measures remains relevant. The aim of the work was to investigate the spectrum of sensitization in children with seasonal allergic rhinitis using retrospective data, followed by the development of a regional panel of allergens for skin prick-test. To investigate the dynamics of the etiological structure, 892 archived medical records of patients who were examined and treated in the paediatric department (allergy beds) of «Poltava Regional Children's Clinical Hospital Communal Enterprise» from 2010 to 2020 were reviewed. The highest proportion of patients with sensitization to weed pollen was 86.6% of the total number examined, with ragweed, wormwood and cyclachaena taking the leading positions. Almost equal sensitization to cereal grass was found in nearly every third child, including maize (37.2%), timothy (32.5%), meadow fescue (34.0%) and ryegrass (33.9%). The dynamics of hypersensitivity to tree pollen had an unstable variability with a relatively low numerical load. One in 5 patients was found to be sensitive to birch (22.6%), alder (22.9%) and one in 10 to hazel. The volume of work carried out made it possible to assess in detail the features of sensitization in patients with seasonal allergic rhinitis over an eleven-year period and to identify the most common key aeroallergens. The data obtained have an important diagnostic value, as they make it possible to isolate and include the leading causative pollen allergens in the diagnostic allergy panel, taking into account regional characteristics.Документ Вивчення циркадіанного молекулярного годинника у педіатричних пацієнтів із сезонним алергічним ринітом: потенційні підходи до лікування(Буковинський державний медичний університет МОЗ України, 2023) Крючко, Тетяна Олександрівна; Щербак, Вікторія Валеріївна; Бубир, Людмила Миколаївна; Ізмайлова, Ольга Віталіївна; Ткаченко, Ольга Ярославівна; Kryuchko, T. O.; Shcherbak, V. V.; Bubyr, L. M.; Izmailova, O. V.; Tkachenko, O. Ya.Розуміння взаємозв’язку між циркадіанним молекулярним годинником та алергічними захворюваннями продовжує вивчатися й може мати практичне значення для подальшого підбору оптимального лікування. Метою роботи була оцінка ступеня експресії мРНК генів bmal1 та per1 циркадіанного молекулярного годинника в клітинах букального епітелію та вивчення ефективності протокольного лікування у дітей із сезонним алергічним ринітом в залежності від часу доби застосування терапії. Матеріал та методи дослідження. У дослідження було включено 20 пацієнтів віком від 6 до 17 років з верифікованим діагнозом сезонного алергічного риніту (САР). До групи контролю були залучені 7 здорових дітей відповідного віку без будь-яких алергічних та хронічних захворювань в анамнезі. Всі пацієнти з САР були розподілені на 2 групи по 10 чоловік, які отримували протокольну терапію протягом 4 тижнів зранку (1-ша група) та ввечері (2-га група). Експресію генів циркадного молекулярного годинника досліджували за допомогою методу полімеразної ланцюгової реакції в режимі реального часу шляхом забору букального епітелію ротової порожнини дітей у ранковий (8:00) та вечірній (20:00) час з повторним дослідженням зразків через 1 місяць після проведеного лікування.Документ Роль комплексного застосування назальної іригаційної та антигістамінної терапії в лікуванні алергічного риніту в дітей(Дніпровський державний медичний університет, Донецький національний медичний університет, Заславський О.Ю., 2023) Крючко, Тетяна Олександрівна; Ткаченко, Ольга Ярославівна; Щербак, Вікторія Валеріївна; Климко, Дарія Олександрівна; Олійніченко, Марина Олександрівна; Клишта, Вікторія Вікторівна; Kryuchko, Т. О.; Tkachenko, O. Ya.; Shcherbak, V. V.; Klymko, D. O.; Oliinichenko, M. O.; Klyshta, V. V.Алергічний риніт є одним з найпоширеніших захворювань у дітей віком від 6 до 14 років. Призначення сучасних препаратів для лікування алергічного риніту передбачає безперервне тривале їх застосування, що базується на результатах рандомізованих контрольованих досліджень. Власне для того, щоб зменшити медикаментозне навантаження в даної категорії пацієнтів, рекомендується розширити можливість застосування засобів для назальної іригаційної терапії. Мета дослідження: вивчення ефективності проведення іригаційної терапії із застосуванням ізотонічного розчину з морською водою ПШИК у комбінації з пероральним застосуванням антигістамінного засобу 3-го покоління Едем у комплексному лікуванні сезонного алергічного риніту/ринокон’юнктивіту. Матеріали та методи. У дослідження було залучено 48 пацієнтів віком від 6 до 12 років із підтвердженим діагнозом: алергічний риніт/ринокон’юнктивіт сезонний, період загострення. Учасники дослідження були розподілені на дві групи: 28 дітей — основна група (І) і 20 дітей — група контролю (ІІ). Ключова ціль дослідження полягала у вивченні ефективності комплексної терапії за допомогою ПШИК і Едем сиропу порівняно з групою дітей, яким не проводилась іригаційна терапія і застосовувалась антигістамінна терапія препаратом 2-го покоління лоратадин сироп. Результати. Аналізуючи отримані результати, слід зазначити, що всі діти завершили участь у дослідженні. Первинним критерієм ефективності проведеного лікування стала оцінка клінічних симптомів алергічного риніту/ринокон’юнктивіту за шкалою DSS. Для кожної групи початок терапевтичного ефекту визначався як час від початку лікування до моменту отримання статистично значимих змін, що зберігались до наступного візиту. Отримані результати демонструють позитивну динаміку практично в усіх інформаційних блоках опитувальника PRQLQ, окрім категорії «Інші симптоми», що, на нашу думку, пов’язано з неспецифічністю даних симптомів щодо алергічного риніту. Висновки. Отримані під час дослідження дані є надзвичайно важливими, адже вони наочно демонструють не лише ефективність, але й безпечність як застосування ізотонічного розчину з морською водою ПШИК для назальної іригаційної терапії, так і антигістамінної терапії препаратом Едем у комплексному лікуванні пацієнтів з алергічним ринітом.Документ Характеристика особливостей клініко-діагностичних аспектів сезонного алергічного риніту в дітей Полтавського регіону(Сучасна педіатрія. Україна, 2022-04-20) Крючко, Тетяна Олександрівна; Щербак, Вікторія Валеріївна; Ткаченко, Ольга Ярославівна; Бубир, Людмила Миколаївна; Полич, Тетяна Миколаївна; Kryuchko, T. O.; Shcherbak, V. V.; Tkachenko, O. Ya.; Bubyr, L. M.; Polych, T. M.Високий рівень поширеності сезонного алергічного риніту (CAP) серед дітей продовжує неухильно зростати. Проте відмічається не тільки збільшення частоти алергопатології як самостійної нозології, але й поєднання її з іншими атопічними захворюваннями. Слід зазначити, що коморбідність CAP із бронхіальною астмою, алергічним кон’юнктивітом, атопічним дерматитом суттєво погіршують щоденну діяльність та якість життя дітей. Мета — вивчити особливості перебігу CAP у дітей на тлі супутніх захворювань залежно від віку пацієнта; проаналізувати структуру пилкової сенсибілізації з урахуванням ретроспективних результатів шкірного алєрготєстування. Матеріали та методи. Для ретроспективного дослідження відібрано та проаналізовано 890 історій хвороб дітей із CAP, віком 3-15 років, у період 2010—2020 рр. Критеріями залучення були позитивні шкірні алєрготєстування принаймні на один пилковий алерген у тестовій панелі. Під час аналізу пацієнтів поділено натри вікові групи: І — діти дошкільного віку (3-6 років); II — молодшого шкільного віку (7-10 років); III — середнього шкільного віку (11—15 років). Результати. Встановлено, що коморбідність CAP певним чином залежить від віку дитини. Так, серед дітей І групи найчастіше відмічається поєднання CAP із рецидивним обструктивним бронхітом та атопічним дерматитом, тоді яку пацієнтів II та III групи — з алергічним кон’юнктивітом і бронхіальною астмою. Клінічна картина захворювання суттєво не залежить від віку хворого та характеризується середнім ступенем тяжкості алергічного риніту. Дослідження спектра сенсибілізації до пилкових алергенів показує достовірне превалювання частки дітей з підвищеною чутливістю до алергену амброзії. Встановлено, що більш ніж у третини дітей дошкільного та молодшого шкільного віку також найчастіше спостерігається чутливість до полину та кукурудзи, тоді як в осіб середнього шкільного віку — до тимофіївки, костриці, полину пажитниціта циклахени. Висновки. Отже, проведене дослідження дало змогу встановити особливості клінічного перебігу, ступінь тяжкості, поєднання CAP з іншими захворюваннями та виявити найбільш етіологічно значущі пилкові алергени, які є пріоритетними у виникненні CAP у дітей Полтавського регіону.