Перегляд за Автор "Sherstyuk, O. A."
Зараз показуємо 1 - 14 з 14
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Анатомия внутридолькового протока небной слюнной железы новорожденного человека(МОЗ України, Товариство анатомів, гістологів, ембріологів та топографоанатомів України, Івано-Франківська державна медична академія, 1994) Шерстюк, Олег Алексеевич; Шерстюк, Олег Олексійович; Sherstyuk, O. A.Документ Анатомия мочевой и половой систем человека, особенности их строения у новорожденных и аномалии(ФОП Гонтар О. В., 2016) Шерстюк, Олег Олексійович; Дейнега, Тамара Феодосіївна; Тихонова, Олеся Олександрівна; Тарасенко, Яна Альбертівна; Свінцицька, Наталія Леонідівна; Шерстюк, Олег Алексеевич; Дейнега, Тамара Феодосиевна; Тихонова, Олеся Александровна; Тарасенко, Яна Альбертовна; Свинцицкая, Наталья Леонидовна; Sherstyuk, O. A.; Dejnega, T. F.; Tykhonova, O. A; Tarasenko, Ya. A.; Svintsitska, N. L.В учебном пособии изложены основополагающие данные анатомии органов мочеполовой системы человека в состоянии нормального функционирования, этапы развития, аномалии и особенности строения у новорожденных. Учебное пособие отвечает учебным программам «Анатомия человека» (для студентов медицинского факультета) Министерства просвещения, науки, молодежи и спорта Украины от 05.06. 2013 года, и написано в соответствии со стандартом Международной анатомической номенклатуры. Пособие предназначено для студентов факультета подготовки иностранных студентов (русский язык обучения) высших учебных медицинских заведений, магистров, аспирантов, практикующих врачей.Документ Анатомія сечової та статевої систем, їх аномалії та особливості будови у новонароджених(Українська медична стоматологічна академія, 2005) Шерстюк, Олег Алексеевич; Шерстюк, Олег Олексійович; Дейнега, Тамара Феодосиевна; Дейнега, Тамара Феодосіївна; Sherstyuk, O. A.; Dejnega, T. F.Посібник підготовлений доктором медичних наук, професором кафедри анатомії людини Української медичної стоматологічної академії О. О.Шерстюком та кандидатом медичних наук, доцентом кафедри анатомії людини Т. Ф. Дейнегою. В навчальному посібнику викладена анатомія органів сечостатевої системи, аномалії розвитку та особливості будови у новонароджених. Навчальний посібник відповідає навчальній програмі «Анатомія людини» (для студентів медичного, стоматологічного, фармацевтичного і медикопсихологічного факультетів) Міністерства охорони здоров'я України, затвердженій 27.06.2002 року, і написаний у відповідності до українського стандарту Міжнародної анатомічної номенклатури (Київ, 2001). Призначений для студентів медичного, педіатричного та стоматологічного факультетів. Рекомендовано Центральним методичним кабінетом з вищої медичної освіти МОЗ України як навчальний посібник для студентів вищих медичних навчальних закладів 4 рівня акредитації (протокол № 3 від 14. 10. 2005 р.)Документ Зависимость техники выполнения инфраорбитальной проводниковой анестезии внутриканальным способом от топографо-анатомических особенностей удвоенных подглазничных каналов(Українська медична стоматологічна академія, 2018) Дубровіна, Олена Віталіївна; Шерстюк, Олег Олексійович; Проніна, Олена Миколаївна; Тарасенко, Яна Альбертівна; Гринь, Володимир Григорович; Горбаченко, Олег Борисович; Дубровина, Елена Витальевна; Шерстюк, Олег Алексеевич; Пронина, Елена Николаевна; Тарасенко, Яна Альбертовна; Гринь, Владимир Григорьевич; Горбаченко, Олег Борисович; Dubrovina, E. V.; Sherstyuk, O. A.; Pronina, E. N.; Tarasenko, Y. A.; Grin, V. G.; Gorbachenko, O. B.Локалізація та напрямок додаткових (подвоєних, потроєних) підочноямкових каналів (ПОЯК) на верхній щелепі впливає на адекватність і якість інфраорбітальної провідникової анестезії внутрішньоканальним способом. Варіабельність напрямків подвоєних, і потроєних ПОЯК на верхній щелепі та їх кількості виявлені нами в 3-х формах черепа, склала 23,33% від загального числа і не мала прямої залежності від антропометричних показників черепа. Подвоєння і потроєння ПОЯК частіше зустрічається в брахіцефалічній формі черепа (в 13,33% випадків); Локализация и направление дополнительных (удвоенных, утроенных) подглазничных каналов на верхней челюсти влияет на адекватность и качество инфраорбитальной анестезии, выполненной внутриканальным способом у пациентов на стоматологическом приеме. Вариабельность направлений удвоенных и утроенных подглазничных каналов нами выявленная на верхней челюсти в 3-х формах черепа (23,33% от общего числа случаев) не имела прямой зависимости от антропометрических показателей черепа. Удвоение и утроение ПГК чаще встречается в брахицефалической форме черепа (в 13,33% случаев); Abstract. Localization of the аdditional (doubled, tripled) infraorbital canals of the skull as well as their direction have a significant effect on the adequacy and quality of the local anaesthesia performed in patients, especially when performing the intracanal method of block anaesthesia. The purpose of work is to study topographic and anatomical features of doubled infraorbital canals with different forms of the skull, which affect the technique of performing by intracanal and extraoral method of infraorbital block anesthesia. Object and methods of research. We conducted anthropometric studies on 30 skulls of corpses (20 male, 10 female) aged 30-60 years. Using the caliper and ruler, the transverse (width) and anteroposterior (length) diameters of the skull were measured by the ratio which was multiplied by 100 for determining the cranial index (CI). Localization and direction of the doubled infraorbital canals were studied after injecting needles of single-use of 2-component 5 ml syringes of the Luer type (d of needles = 0.7 mm) and 3-component 1 ml insulin syringes (d of needles = 0.3-0.5 mm). Results of the research and its discussion. Doubled and tripled infraorbital canals were detected in three forms of the skull after anthropometric studies (transverse and anteroposterior diameters in 30 skulls). Doubling and tripling of the infraorbital canal was detected (in 23.33% of cases) in three skull forms, but more often it occurs in the brachycephalic form of the skull – in 13.33% of cases. Conclusions. It was found that doubling of the infraorbital canals from the right and left side of the upper jaw was found in 23.33% of cases among 20 male and 10 female skulls of different forms. In the dolichocephalic form of the skull, doubled infraorbital canals w detected in 6.66% of cases, in the brachycephalic form of the skull – in 13.33% of cases and in the mesocephalic form of the skull – in 3.33% of cases. Additional (doubled, tripled) infraorbital canals with different forms of the skull in 23.33% of cases are passable for needles (d of needles = 0.3-0.7 mm) of disposable use of 2- and 3-component syringes of the «Luer» type. This affects the technique of performing the intracanal method of infraorbital anesthesia. The asymmetrical direction of doubled infraorbital canals (forward, downward, inside – in 20.0% of cases and forward, downwards, outward – in 3,33% of cases) is established with respect to the main infraorbital canal. The technique of performing the intracanal method of infraorbital anesthesia depends on the number, location and direction of additional infraorbital canals.Документ Морфология слезных и гардеровой железы лабораторных крыс(Українська медична стоматологічна академія, 2018) Каценко, Андрій Любославович; Шерстюк, Олег Олексійович; Устенко, Роман Леонідович; Свінцицька, Наталія Леонідівна; Пілюгін, Андрій Валентинович; Каценко, Андрей Любославович; Шерстюк, Олег Алексеевич; Устенко, Роман Леонидович; Свинцицкая, Наталья Леонидовна; Пилюгин, Андрей Валентинович; Katsenko, A . L.; Sherstyuk, O. A.; Ustenko, R . L.; Svintsytska, N. L.; Piliuhin, A. V.Слезный аппарат грызунов, в особенности крыс, является сравнительно хорошо изученным объектом, история изучения которого наиболее полно представлена в работах Левенталя и Кульчицкого (1894,1911г.). Параллельно во времени добывались данные о строении слезных желез у человека. Особенно подробно, как у человека, так и у крысы, были описаны пути отведения слезы от глаза в носослезный канал, возрастные изменения секреторного эпителия слезных желез крыс, больших слезных желез человека (пальпебральная и орбитальная доли). Напротив, слезообразующая и слезовыделительная части слезного аппарата человека (система концевых отделов и выводных протоков железы) являются одним из малоизученных органных микрокомплексов. Целью нашей научной работы является изучение морфофункциональной характеристики путей слезоотведения при нормальном функционировании слезных желез. Крысы имеют две парные слезные железы. Одна из них, более скромных размеров – интраорбитальная (инфраорбитальная), более крупная – экзорбитальная. Протоки этих желез, прежде чем открыться общим отверстием в конъюнктивальный мешок в наружном углу глаза, сливаются вместе. Обе слезные железы крыс происходят из одного эмбрионального зачатка, выполняют одну и ту же функцию и поэтому имеют весьма сходное гистологическое строение. Кроме того, обе демонстрируют сходный спектр возрастных изменений своей морфологии. Глазницы крыс в своих пределах имеют еще одно железистое образование – это так называемые железы Гардера. Они вырабатывают секрет богатый липидами и порфиринами. Данные железы у человека отсутствуют, а по другим сведениям - находятся в зачаточном состоянии. Изменения в слезных железах крыс, а также в железах Гардера могут служить моделью заболеваний слезного аппарата человека. Для такой экстраполяции считаем необходимым изучить черты пространственной организации системы выводных протоков и их концевых отделов в синтопическом единстве с гемомикроциркуляторным руслом в слезных железах у лабораторных крыс и человека. Также провести сравнительный морфологический и стереоморфологический анализ полученных данных и сформулировать положение о закономерностях в структуре слезных желез лабораторных крыс и человека; Слізний апарат гризунів, особливо щурів, є порівняно добре вивченим об’єктом, історія вивчення якого найбільш повно представлена в роботах Левенталя і Кульчицького (1894,1911р.). Паралельно в часі здобувалися відомості про будову слізних залоз у людини. Особливо детально, як у людини, так і у щура, були описані шляхи відведення сльози від очного яблука в носослізний канал, вікові зміни секреторного епітелію слізних залоз щурів, великих слізних залоз людини (пальпебральна і орбітальна частки). Навпаки, сльозоутворююча і сльозовидільна частини слізного апарату людини (система кінцевих відділів і вивідних проток залози) є одним з маловивчених органних мікрокомплексів. Метою нашої наукової роботи є вивчення морфо-функціональної характеристики шляхів сльозовідведення при нормальному функціонуванні слізних залоз. Щури мають дві парні слізні залози. Одна з них, більш скромних розмірів – інтраорбітальна (інфраорбітальна), більш велика – екзорбітальна. Протоки цих залоз, перш ніж відкритися загальним отвором в кон’юнктивальний мішок в зовнішньому куті ока, зливаються разом. Обидві слізні залози щурів походять з одного ембріонального зачатка, виконують одну і ту ж функцію, і тому мають досить схожу гістологічну будову. Крім того, обидві демонструють подібний спектр вікових змін своєї морфології. Очні ямки щурів в своїх межах мають ще одне залозисте утворення – це, так звані, Гардерові залози. Вони виробляють секрет багатий на ліпіди і порфірини. Дані залози у людини відсутні, а згідно інших відомостей знаходяться в зародковому стані. Зміни в слізних залозах щурів, а також в Гардерових залозах можуть слугувати моделлю захворювань слізного апарату людини. Для такої екстраполяції вважаємо за необхідне вивчити риси просторової організації системи вивідних проток та їх кінцевих відділів в синтопічній єдності з гемомікроциркуляторним руслом в слізних залозах лабораторних щурів і людини. Також провести порівняльний морфологічний і стереоморфологічний аналіз отриманих даних і сформулювати положення про закономірності в структурі слізних залоз лабораторних щурів і людини; Lacrimal apparatus of laboratory rodents and, in particular, rats has been comparatively well studied. The history of its research was presented in works by Levental and Kulchitskyi (1894, 1911.). The structure of human’s lacrimal glands has being studied and completed. Much attention was paid to the drainage of tears from the lacrimal sac to nasolacrimal canal in the humans and rats, age-related changes of secretory epithelium in lacrimal glands of rats, detailed study of the major lacrimal glands in humans (palpebral and orbital lobes). Otherwise, tear-producing and tear-secreting parts of human lacrimal apparatus are understudied organ microcomplexes. This research paper descrides the morphological and functional peculiarities of tear secretion ducts under normal functioning of lacrimal glands.Rats have two paired lacrimal glands. One of glands, smaller in size, is intraorbital (infraorbital) and another, larger, is exoorbital one. Exoorbital gland is larger than intraorbital one. Ducts of these glands join before opening through common duct into conjunctival sac in the external corner of the eye. Both lacrimal glands of rats originate from common embryonic germ and perform the same function and thus, are of the similar histological structure. Moreover, they demonstrate similar spectrum of age-related changes in the morphology. Orbits of rats whithin their boundaries form one more glandular formation, Harderian glands. They release the secretion, rich in lipids and porphyrines. Some scientists report that there no glands like those in humans, but others support the idea that they are in their germinal state. Changes in rats’ lacrimal glands and in Harderian glands can serve as models for simulating diseases of human lacrimal apparatus. This modeling requires in-depth study of spatial organization of the system of excretory ducts and their terminal excretory ducts in syntopic unity with hemomicrocirculatory bed of lacrimal glands in lab rats and humans. It is also important to carry out comparative morphological and stereomorphological analysis of data received, and to describe the peculiarities of the structure of lacrimal glands in lab rats and person.Документ Морфологічний стан слизової оболонки пілоричного відділу шлунка і ясенних сосочків в нормі та при виразковій хворобі(Харківський державний медичний університет, 2002) Шерстюк, Олег Олексійович; Шерстюк, Олег Алексеевич; Sherstyuk, O. A.У дисертації викладені теоретичні узагальнення та нові рішення проблеми, пов'язаної з морфологічною сутністю інтеркурентного зв'язку між виразковою хворобою (локалізація виразки в пілоричному відділі шлунка) і катаральним хронічним гінгівітом із позицій уявлення про спільність реакції імунної системи слизових оболонок травного тракту на однорідний антигенний фактор. Розв'язання цієї проблеми потребувало глибокого морфологічного аналізу досліджуваних об'єктів. Суттєво розширене уявлення про конструкцію гемомікроциркуляторного русла ясен. Встановлено, що в покривному епітелії ясен наявні дві зони: глибока – проникна і поверхнева – непроникна. Вперше особлива увага приділена власному скорочувальному механізму слизової оболонки шлунка. Також обґрунтовано положення, згідно якого в якості структурно-функціонального осередку слизової оболонки шлунка слід розглядати мікроанатомічний комплекс різнохарактерних тканинних структур, локалізованих у межах окремих шлункових полів. Ці осередки є зонами, де найбільш чітко виявляються морфологічні зміни за наявності тієї чи іншої патології слизової оболонки шлунка. Встановлено, що місцеві прояви реакції імунної системи ясенних сосочків при гінгівіті, інтеркурентному виразковій хворобі, ідентичні до того, що мають місце у слизовій оболонці периульцерозної зони пілоричного відділу шлунка; В диссертации изложены теоретические обобщения и новые решения проблемы, которая связана с морфологической сущностью интеркуррентной связи между язвенной болезнью (локализация язвы в пилорическом отделе желудка) и катаральным хроническим гингивитом с позиций представления об общности реакции иммунной системы слизистых оболочек пищеварительного тракта на однородный антигенный фактор, носителем которого является геликобактерная инфекция. Решение данной проблемы требовало глубокого морфологического анализа исследуемых объектов. Приоритет данной работы заключается в широком применении стереоморфологии для исследования гистоархитектоники десневых сосочков и слизистой оболочки пилорического отдела желудка человека в нормальном состоянии. Это позволило выделить в десне повторяющиеся микроанатомические комплексы, обладающие относительной автономией микроциркуляторных и метаболических процессов в микрорегионах, соответствующих отдельным первичным и вторичным сосочкам вместе с прилежащими к ним зонами покровного эпителия. Исходя из концепции о структурно-функциональных единицах, эти конструктивные уровни обозначены как первичные и вторичные папиллярно-эпителиальные ячейки, что оказалось полезным в целях локализации ведущих звеньев в патогенезе гингивита. Наряду с этим, существенно расширено представление о конструкции гемомикроциркуляторного русла десны, которое имеет устройство, конформное многорядности кластерного распределения первичных и вторичных соединительнотканных сосочков. Впервые установлено, что в покровном эпителии десны имеется две зоны: глубокая – проницаемая и поверхностная – непроницаемая. Проницаемые свойства глубокой зоны обязаны наличию иррегулярного межклеточного пространства, которое представляет собой сложно разветвленный, протекающий по всем направлениям щелевидный лабиринт. В значительной степени дополнены существующие представления об особенностях структурной организации слизистой оболочки желудка. Установлено, что индивидуальная желудочная железа пилорического отдела являет собой разветвленную систему эпителиальных трубок, венчающихся терминальными отделами, которые по аналогии с другими экзокринными железами, выделены под названием ацинусов. Стенка всех железистых трубок пилорической железы образована одним слоем полиморфнофункциональных гландулоцитов, которые будучи объединенными в единую ассоциацию посредством специализированных межклеточных контактов, содержат щелевидное межклеточное пространство, служащее для трансмурального переноса жидкости из интерстиция в просветы железистых трубок. Впервые особое внимание уделено собственному сократительному механизму слизистой оболочки желудка. При морфологической оценке функции слизистой оболочки следует учитывать тот факт, что от мышечной пластинки на всем ее протяжении происходит регулярное отщепление тонких пучков гладкомышечных волокон, которые, имея перпендикулярное направление к поверхности слизистой оболочки, заканчиваются в базальной мембране покровного эпителия и стенке выводных протоков желез, Сокращение пучков гладкомышечных волокон способствует экструзии секрета и обеспечивает приспособительную пластичность слизистой оболочки вцелом. Наряду с этим обосновано положение, согласно которому в качестве структурно - функциональной ячейки слизистой оболочки желудка следует рассматривать микроанатомический комплекс разнохарактерных тканевых структур, локализованных в пределах отдельных желудочных полей. Эти ячейки являются зонами, где наиболее отчетливо проявляются морфологические явления при той или иной патологии слизистой оболочки желудка. Установлено, что местные проявления реакции иммунной системы в десневых сосочках при гингивите, интеркуррентном язвенной болезни, идентичны тем, которые имеют место в слизистой оболочке периульцерозной зоны пилорического отдела желудка. Ключевые слова: морфологическое состояние, десневые сосочки, слизистая оболочка пилорического отдела желудка, язвенная болезнь, гингивит, интеркуррентные поражения; In the thesis there were expounded theoretical generalization and recent approaches to the problem that deals with morphological essence of the intercurrent connection between gastric ulcer (in case of its localization in the pyloric part of the stomach) and catarrhal chronic gingivitis from positions of imagination about community of immune reactions in mucous membrane of the digestive tract to the homogeneous antigenic factor. The decision of this problem needs a deep morphological analysis of the objects investigated. At the same time these were significantly widened the conceptions of the construction of the hemomicrocirculatory bed of the gum. There has been established that in integmantary epithelium of the gum there are two zones: deep-penetrating – permeable and superficial – impermeable ones. For the first time special attention has been paid to the shortened mechanism of the mucous membrane of the stomach. The statement has been made in accordance with which in the quality of the structural and functional center of the mucous membrane of the stomach a microanatomical complex of different kinds of fibrous structures should be considered, they being localized within the limits of separate gastric fields. These centers are zones where the morphological changes take place most vividly, they being the sings of different kinds of the mucous membrane of the pathology of the stomach.It has been determined that local manifistations of the immune system response of gum papillas in gingivitis intercurrent to the peptic ulcer disease are identical to those that take place in the mucous membrane of the periulceral zone of the pyloric part of the stomach.Документ Наслідки інфекції helicobacter pylori(Українська медична стоматологічна академія, 2018) Харченко, Олександр Вікторович; Шерстюк, Олег Олексійович; Харченко, Александр Викторович; Шерстюк, Олег Алексеевич; Kharchenko, А. V.; Sherstyuk, O. A.В роботі показані наслідки впливу інфекції Helicobacter pylori на слизову оболонку шлунка. Задіяні як гістологічні методики, так і молекулярно-біологічна методика (ISSR-PCR) з використанням ISSR –праймеру S-2, із структурою (AGC)6G. Проаналізовані зміни слизової оболонки шлунка при H.°pylori-асоційованих захворюваннях: хронічній виразковій хворобі дванадцятипалої кишки, хронічній виразковій хворобі шлунка, виразковоінфільтративному раку шлунка. Гістологічно в слизовій оболонці шлунка знайдені дисплазії трьох ступенів тяжкості (Д-1; Д-ІІ; Д-ІІІ). Генотипічно в слизовій оболонці знайдені зміни, що відповідають мікросателітним експансіям, що є свідченням передракових змін; В работе показаны последствия влияния инфекции Helicobacter pylori на слизистую оболочку желудка. Применены как гистологические методики, так и молекулярно-биологическая методика (ISSR-PCR) с ипользованием ISSR –праймера S-2, со структурой (AGC)6G. Проанализированы изменения слизистой оболочки желудка при H.°pylori-ассоциированных заболеваниях: хронической язвенной болезни двенадцатиперстной кишки, хронической язвенной болезни желудка, язвенно инфильтративном раке желудка. Гистологически в слизистой оболочке желудка обнаружены дисплазии трёх степеней тяжести (Д-1; Д-ІІ; Д- ІІІ). Генотипически в слизистой оболочке обнаружены изменения соответствующие микросателлитным экспансиям, которые являются свидетельством предракових изменений; The consequences of influence of infection of Helicobacter are in-process shown pylori on the mucous membrane of stomach. Both histological methodologies and molecular-biological methodology (ISSR-PCR) are applied with ISSR-praimer S-2, with the structure (AGC) 6G. The changes of mucous membrane of stomach are analysed at H.°pylori- the associated diseases: chronic ulcerous illness of duodenum, chronic ulcerous illness of stomach, ulcerous infiltration cancer of stomach. Histological in the mucous membrane of stomach found out dysplasias of three degrees of weight (D-1; D-ІІ; D- ІІІ). Genotype in a mucous membrane found out changes corresponding to microsatellite expansions that are the certificate of pre-cancer changes.Документ Патогенетическая сущность структурных изменений десны у пациентов, страдающих хроническим гастродуоденитом(Издательство «Антар», 2016) Шерстюк, Олег Алексеевич; Маковка, Инна Львовна; Янко, Наталия Валентиновна; Моргун, Наталья Анатольевна; Шерстюк, Олег Олексійович; Маковка, Інна Львівна; Янко, Наталія Валентинівна; Моргун, Наталія Анатоліївна; Sherstyuk, O. A.; Makovka, I. L.; Yanko, N. V.; Morgun, N. A.Документ Скорочувальні елементи екскреторних проток пальпебральної часточки сльозової залози людини(Полтавський національний педагогічний університет ім. В.Г. Короленка, 2016) Шерстюк, Олег Олексійович; Свінцицька, Наталія Леонідівна; Пілюгін, Андрій Валентинович; Устенко, Роман Леонідович; Каценко, Андрій Любославович; Гринь, Володимир Григорович; Шерстюк, Олег Алексеевич; Свинцицкая, Наталья Леонидовна; Пилюгин, Андрей Валентинович; Устенко, Роман Леонидович; Каценко, Андрей Любославович; Гринь, Владимир Григорьевич; Sherstyuk, O. A.; Svintsytska, N. L.; Pilyugin, A. V.; Ustenko, G. L.; Katsenko, A. L.; Grin, V. G.У статті розглянуті питання, присвячені механізмам виділення секрету по вивідних протоках пальпебральної часточки сльозової залози людини. Сучасні дані літератури дозволяють стверджувати, що процес секретоутворення на теперешній час добре вивчений, чого не можна сказати про механізми, що сприяють відтоку секрету від кінцевих відділів через вивідні протоки у напрямку устя сльозової залози. На жаль, залишаються багато в чому не зʼясованими механізми виведення секрету по протоках і вплив на секретоутворення особливостей їх просторово-структурної організації. У свою чергу, міоепітеліальні клітини активно або пасивно здатні впливати на величину просвіту кінцевих відділів і проток при наростанні у них гідравлічного тиску. Доведено, що міоепітеліальні клітини виявляються у сльозовій залозі людини на всьому протязі вивідних проток, про що свідчить імуногістохімічний метод їх виявлення. Це може бути пов’язано з більшою в’язкістю білкового секрету (сльозової рідини) і відповідною потребою в залозі скорочувальних елементів. В свою чергу, наявність у стінках екскреторних проток сльозової залози людини м’язового епітелію, чергування звужень і розширень просвіту проток, звивистість ходу властиві нормальній структурі залози і здатні впливати на гідродинамічні особливості ламінарного струму рідини, що рухається по екскреторних протоках. Рекомендована необхідність проведення більш детальних морфологічних досліджень анатомо-топографічних особливостей сльозових залоз з метою проведення порівняльного морфологічного дослідження сльозових і малих слинних залоз. Перспективою подальших досліджень є проведення порівняльного морфологічного дослідження сльозових і малих слинних залоз з метою розробки рекомендацій щодо морфологічного обґрунтування аутотрансплантації слизової оболонки, що містять губні або піднебінні слинні залози, у кон’юнктиву повіки для ліквідації дефіциту сльозової рідини при розвитку синдрому «сухого ока»; В статье рассмотрены вопросы, посвященные механизмам выделения секрета по выводным протокам пальпебральной дольки слезной железы человека. Современные данные литературы позволяют утверждать, что в настоящее время процесс секретообразования хорошо изучен, чего нельзя сказать о механизмах, способствующих оттоку секрета от конечных отделов через выводные протоки в направлении устья слезной железы. К сожалению, остаются во многом не выясненными механизмы выведения секрета по протокам и влияние на секретообразование особенностей их пространственно-структурной организации. В свою очередь, миоэпителиальные клетки активно или пассивно способны влиять на величину просвета концевых отделов и протоков при нарастании в них гидравлического давления. Доказано, что миоэпителиальные клетки обнаруживаются в слезной железе человека на всем протяжении выводных протоков, о чем свидетельствует иммуногистохимический метод их выявления, что может быть связано с большей вязкостью белкового секрета (слезной жидкости) и соответствующей потребностью в железе сократительных элементов. В свою очередь, наличие в стенках экскреторных протоков слезной железы человека мышечного эпителия, чередование сужений и расширений просвета протоков, извивистость хода свойственны нормальной структуре железы и способны влиять на гидродинамические особенности ламинарного тока жидкости, движущейся по экскреторным протокам. Рекомендована необходимость проведения более детальных морфологических исследований, анатомо-топографических особенностей слезных желез с целью проведения сравнительного морфологического исследования слезных и малых слюнных желез. Перспективой дальнейших исследований является проведение сравнительного морфологического изучения слезных и малых слюнных желез с целью разработки рекомендаций относительно морфологического обоснование аутотрансплантации слизистой оболочки, содержащейся в губных или небных слюнных железах, в конъюнктиву века для ликвидации дефицита слезной жидкости при развитии синдрома «сухого глаза»; In the article the questions devoted to mechanisms of secretions in the excretory ducts of the palpebral part of the human lacrimal gland. Modern literature data allow to assert that the process of the secret formation currently well understood, what can not be said about the mechanisms that contribute to the outflow of secretions. Unfortunately, there are unknown mechanisms of ducts excretion and influence on the secret formation features of their spatial-structural organization. In turn, myoepithelial cells actively or passively, can affect the clearance limit of the departments of the ducts at them increase in hydraulic pressure. It is proved that myoepithelial cells are found in the human lacrimal gland all over the excretory ducts, as evidenced by immunohistochemical method of detecting them, which may be associated with greater viscosity protein secretion (lacrimal fluid) and the corresponding demand for gland contractile elements. In turn, the presence in the walls of the excretory ducts of the human lacrimal gland of muscular epithelium, alternating contractions and expansions of the lumen of the ducts, the tortuosity of stroke corresponding to normal structure of the gland and can affect the hydrodynamic characteristics of laminar current of fluid moving along the excretory ducts. It is recommended the need for more detailed studies of morphological, anatomical and topographical features of the lacrimal glands with the purpose of carrying out a comparative morphological study of the lacrimal and minor salivary glands. The prospect of further studies is to conduct a comparative morphological study of the lacrimal and minor salivary glands with the goal of developing recommendations for morphological the rationale for autologous transplantation of the mucous membrane, containing a labial or palatine salivary glands, in the conjunctiva century, to eliminate the shortage of tear fluid in the development of the syndrome of «dry eye».Документ Состояние слизистой оболочки желудка и её микроциркуляторного русла в интактной и перифокальной зоне при язвенной болезни ассоциированной с HP(Медицинская академия имени С. И. Георгиевского, ФГАОУ ВО «КФУ им. В. И. Вернадского», 2004) Шерстюк, Олег Олексійович; Дейнега, Тамара Феодосіївна; Солдатова, Ірина Марківна; Тихонова, Олеся Олександрівна; Шерстюк, Олег Алексеевич; Дейнега, Тамара Феодосиевна; Солдатова, Ирина Марковна; Тихонова, Олеся Александровна; Sherstyuk, O. A.; Deinega, T. F.; Soldatova, I. M.; Tikhonova, L. O.In the article there was presented an analysis of the own scientific data of the stomach mucous membrane state and the links of the vascular microcirculatory bed in norm and in intact and perifocal zones at the ulcerous disease (the localization of the ulcer in the pyloric region), it being accompanied with the colonization of the pyloric helicobacter; В статті представлений аналіз власних наукових даних про стан слизової оболонки шлунка та ланок кровоносного мікроциркуляторного русла в звичайному стані та в інтактній і перифокальній зонах при виразковій хворобі (локалізація виразки в пілорічному відділі), що супроводжується колонізацією шлунка пілоричним хелікобактером.Документ Стереоморфологические особенности строения простаты человека и сложности ее номенклатуры(Івано-Франківський національний медичний університет, 2015) Шерстюк, Олег Алексеевич; Устенко, Роман Леонидович; Пилюгин, Андрей Валентинович; Свинцицкая, Наталья Леонидовна; Шерстюк, Олег Олексійович; Устенко, Роман Леонідович; Пілюгін, Андрій Валентинович; Свінцицька, Наталія Леонідівна; Sherstyuk, O. A.; Ustenko, R. L.; Pilyugin, A. V.; Svintsitskaya, N. L.Целью исследования было изучение трехмерной структуры индивидуальных желез и их проточков в различных железистых зонах простаты, в частности ее периферической зоне, а также согласование и устранение номенклатурных анатомических несоответствий. Материалы и методы. Объектами исследования были 5 тотальных препаратов простаты человека молодого возраста согласно классификации ВООЗ. Для изучения структуры простаты и архитектоники ее проточков были получены и исследованы серии последовательных гистологических парафиновых срезов толщиной 4 мкм. На их основе выполнены двухмерные фотореконструкции, а также трехмерные пластические реконструкции проточков и их разветвлений в железах периферической зоны про- статы. Результати. Построчный анализ серий гистологических срезов в пределах периферической зоны простаты, а также изучение ее двухмерных фотореконструкций и трехмерных пластических реконструкций, позволили выделить следующие трубчатые компоненты, имеющие, непосредственное отношение к экскреции секрета: 1) терминальные выводные проточки первыми принимающие секрет, выделяемый гландулоцитами концевых отделов); 2) латеральные выводные проточки, – представляющие собой 2-3 последовательных боковых дихотомических разветвления центральных проточков вплоть до терминальных проточков; 3) центральные проточки – расположены центрально в каждой индивидуальной железе периферической зоны; 4) главные проточки – не имеющие боковых ответвлений; 5) редко – общий выводной проток, образующийся слиянием нескольких главных. Представленная градация проточков позволяет выделять в качестве морфологических единиц не железистые дольки, а индиви- дуальные простатические железы; Метою дослідження було вивчення тривимірної структури індивідуальних залоз та їх проточків в різних залозистих зонах простати, зокрема її периферичній зоні, а також узгодження та усунення номенклатурних анатомічних невідповідностей. Матеріал та методи. б’єктами дослідження були 5 тотальних препаратів простати людини молодого віку відповідно класифікації ВООЗ. Для вивчення структури простати та архітектоніки її проточків були отримані і досліджені серії послідовних гістологічних зрізів товщиною 4 мкм. На їх основі створені двовимірні фотореконструкції, а також тривимірні пластичні реконструкції проточків та їх розгалужень в залозах периферичної зони простати. Результати. Порядковий аналіз серій гістологічних зрізів в межах периферичної зони простати, а також вивчення її двовимірних фото реконструкцій і тривимірних пластичних реконструкцій, дозволили виділити наступні трубчаті компоненти, що мають безпосереднє відношення до екскреції секрету: 1) термінальні вивідні проточки (першими приймають секрет, що виділяється гландулоцитами кінцевих відділів); 2) латеральні вивідні проточки – являють собою 2-3 послідовних бокових дихотомічних розгалуження центральних проточків аж до термінальних проточків; 3) центральні проточки – розміщені центрально в кожній індивідуальній залозі периферичної зони; 4) головні проточки – не мають бокових розгалужень; 5) рідко – загальна вивідна протока, що утворюється шляхом злиття кількох головних Запропонована градація проточків дозволяє виділяти в якості морфологічних одиниць не залозисті часточки, а індивідуальні простатичні залози; The purpose of the research was to investigate threedimensional structure of individual glands and their ducts in different glandular zone of the prostate gland, in articular its peripheral zone as well as the coordination and the removal of anatomical nomenclative inconsistencies. Materials and methods. The objects of study were 5 total preparations of the prostate of the person of young age by the WHO classification. To study the structure of the prostate and the architectonics of its ductules a series of consecutive histological paraffin sections with thickness of 4 microns were obtained and investigated.Based on them, two-dimensional photo reconstruction and threedimensional plastic reconstruction of the ductules and their branchings in the peripheral zone of the prostate gland were made.Results. Line analysis of a series of histological sections in depth within the peripheral zone of the prostate, as well as stude of its twodimensional photo reconstruction and three-dimensional plastic reconstructions, made it possible to identify the following tubular components directly related to the urinary secretion: 1) terminal excretory ductules (first receiving the secretion excreted by glandulocytes of terminal portions); 2) lateral excretory ductules representing 2-3 consecutive dichotomous lateral branchings of the central ductules up to the terminal ductules; 3) central ductules located centrally in each of the individual gland of the peripheral zone; 4) major ductules - without lateral branchings; 5) rarely - a common excretory duct, formed by the confluence of several major ones. With this phenomenon, as it has already been mentioned above, the difference in their numbers is connected. Presented graduation of the prostatic ductules allows us to determine individual prostatic glands, not glandular lobules, as morphological units.Документ Стереоморфологический подход к изучению микроанатомических структур простаты человека(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2013) Устенко, Роман Леонидович; Шерстюк, Олег Алексеевич; Свинцицкая, Наталья Леонидовна; Пилюгин, Андрей Валентинович; Федотенкова, Наталья Николаевна; Устенко, Роман Леонідович; Шерстюк, Олег Олексійович; Свінцицька, Наталія Леонідівна; Пілюгін, Андрій Валентинович; Федотенкова, Наталія Миколаївна; Ustenko, R. L.; Sherstyuk, O. A.; Svintsitskaya, N. L.; Pilyugin, A. V.; Fedotenkova, N. N.Целью работы было изучение строения секреторных компонентов простаты с помощью декомпозиционного метода и стереологического подхода. Были получены графические двухмерные и пластические трехмерные реконструкции интересующих объектов. Установлено, что в тубуло-альвеолярных совокупностях нет признаков наличия "классических" вставочных протоков, а сами протоки имеют многочисленные слепые расширения на всем протяжении; интралюминальный контур имеет очень сложную структуру за счет наличия складок эпителия и инвагинаций стенки. Трубчато-альвеолярные совокупности на всем протяжении имеют ампулообразные расширения, которые сменяются сужениями. Полученная информация может оказаться полезной при обсуждении механизма секреции, депонирования и секрета по выводным протокам простаты;Метою роботи було вивчення будови секреторних компонентів простати за допомогою декомпозиційного методу і стереологічного підходу. Були отримані графічні двовимірні і пластичні тривимірні реконструкції об'єктів, що цікавлять. Встановлено, що в тубуло-альвеолярних сукупностях немає ознак наявності "класичних" вставних проток, а самі протоки мають чисельні сліпі розширення на всьому протязі; інтралюмінальний контур має дуже складну структуру за рахунок наявності складок і інвагінацій стінки. Трубчато-альвеолярні сукупності на всьому протязі мають ампулоподібні розширення, які змінялися звуженнями. Отримана інформація може виявитися корисною при обговоренні механізму секреції, депонування і секрету по вивідних протоках простати; Introduction. Prostate gland is difficult and complex organ according to stereomorphology. On the one side it is connected with that a prostate gland contains some types of glandules, which are situated in histological zones. On the other hand it is difficult or impossible to determine lobes, lobules, sublobular units. The aim of an investigation is the study of stereomorphological peculiarities of tubular and alveolar excretory units in the peripheral zone of person’s prostate. The object and methods of investigation. It was used decompositional method and stereological approach in order to investigate excretory components of prostate gland. It was obtained and investigated section’s series based on which two-dimensional photoreconstructions and three-dimensional plastic reconstructions of tubular and alveolar complex in peripheral zone of person’s prostate gland were made. Results of investigations. Up today streomorphological approach is used only to clear up spatial lobular or zonal interrelations on macroanatomical level. We used methods of stereomorphology to obtain three-dimensional representation about microscopic objects in particular tubular and alveolar complex of glandules of prostate and their hematic and microcirculatory channels. According to our data, it was detected in tubular and alveolar complex of peripheral zone that there is no distinct signs which allow evolving classic terminal and intercalated series, and gradation of excretory ducts. In the glandules of peripheral zone excretory tubes have numerous indistinct dilations. Such terminal sections can have different shape and size, their luminal contour is very complex due to the rigidity of wall’s epithelium. External contour of alveolus and ductules has proper shape. In the lumen of tubular glandular structures can be so-called “invaginations”, which contain stromal and muscular components and vessels. Due to the presence of folds and invaginations luminal contours and terminal section’s and ductules lumen are labyrinths of narrow fissures which contain prostate secretion. Tubular and ductal complex of peripheral zone are integrated by some key excretory ducts which are often merged in pairs before the inflowing into the urethra. Excretory ductules and ducts of subcapsular localization and ductules are situated to the urethra have areas where are wider. Ampuleshaped expansions are often merged by the constrictions of inner lumen that can have an influence on the propulsion liquid through ducts. Conclusions. Information about spatial organization of excretory duct’s labyrinth, shape of terminal departments in syntopical unity with links of circulatory channel can be useful in the discussion of secretion’s mechanism, depositing and propulsion of a secret through prostate’s excretory ducts. Perspectives of further investigations. Carried investigation gives us a basis to hold further study of microstructures of person’s prostate gland in other zones (central, intermediate).Документ Структурно-пространственная организация эпителиальных компонентов небных желез у новорожденного и взрослого человека(АМН СССР, Всесоюзное научное общество анатомов, гистологов, эмбриологов, издательство "Медицина", Ленинградское отделение, 1990) Максимук, Юрий Александрович; Шерстюк, Олег Алексеевич; Максимук, Юрій Олександрович; Шерстюк, Олег Олексійович; Maximuk, Yu. A.; Sherstyuk, O. A.By means of plastic reconstruction peculiarities in structure and spatial organization of the palatal glands have been revealed in newborns and mature persons. Mor-phometrical analysis has been performed in serial semithin sections stained with toluidin blue. The palatal gland ducts in the newborn are presented as a system of epithelial tubules with a gradually enlarged external and internal diameters and wall thickness towards direction of saliva flow. In the excretory ducts of the newborn sharp dilatations, facilitating to delay and accumulation of the secretion are not revealed. In the excretory ducts system in the mature person certain changes in the wall thickness are revealed and a number of narrowed and dilated areas have been found; they probably effect the secretion rate. This, in its turn, should produce some effect on the definite composition of saliva.Документ Характер альтеративных изменений тканевых структур краевой зоны язвы слизистой оболочки пилорического отдела желудка человека(Вінницький національний медичний університет імені M. I. Пирогова, 2001) Шерстюк, Олег Алексеевич; Костиленко, Юрий Петрович; Шерстюк, Олег Олексійович; Костиленко, Юрій Петрович; Sherstyuk, O. A.; Kostilenko, Yu. P.Оn the basis of the half-thin histological cuttings’ series study (the material being received using the method of the tweegers’ biopsy at gastrofibroscopic recearch) it has been established that the most essential morphological symptom of the destructive changes in the gland epithelium of the stomach pyloric part mucous membrane at the ulcer disease is the enlargement of the intercellular space in the wall of the ending parts and the excreting gland ducts, it being evident in the enlargement of the clear space between separate glandulocytes with a simultaneous disturbance of the connective complex at the interdigitation area.