Перегляд за Автор "Smaglyuk, Lyubov"

Зараз показуємо 1 - 6 з 6
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Electromyographic evaluation of masticatory muscles in patients with unilateral crossbite and lateral mandibular shift
    (Полтавський державний медичний університет, 2022) Смаглюк, Любов Вікентіївна; Чухрай, Наталія Львівна; Лещук, Світлана Євгеніївна; Smaglyuk, Lyubov; Chuhrai, Natalia; Leschuk, Svitlana
    Електроміографія жувальних м’язів є інформативним і сучасним методом діагностики в стоматології та в ортодонтії зокрема. Односторонній перехресний прикус пов’язаний з асиметричною діяльністю жувальних м’язів. Електроміографія жувальних м’язів проведена 20 пацієнтам з одностороннім перехресним прикусом зі зміщенням нижньої щелепи в праву (9 пацієнтів) і ліву (11 пацієнтів) сторони у період постійного прикусу. Результатом електроміографії було графічне зображення та цифрова характеристика біоелектричної активності скроневих і жувальних м’язів. Виявлено зв’язок між одностороннім перехресним прикусом, циклом жування та відхиленням електроміографійної активності. Встановлено зниження жувальної активності на стороні перехресного прикусу та збільшення показників електроміографійної активності на протилежній стороні.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Evidences from systematic reviews regarding miniscrew-assisted rapid palatal expansion (MARPE) approach in orthodontics
    (2023) Shmyndiuk, Marian; Gevkaliuk, Nataliia; Pynda, Maryana; Dovbenko, Svitlana; Smaglyuk, Lyubov; Шминдюк, Мар'ян; Гевкалюк, Наталія; Пинда, Мар'яна; Довбенко, Світлана; Смаглюк, Любов Вікентіївна
    Miniscrew-assisted rapid palatal expansion (MARPE) has been considered as relatively novel and effective method of orthodontic treatment, but the discussion is still ongoing regarding effectiveness of MARPE for different age population groups, while also in comparison with surgically assisted rapid palatal expansion or conventional rapid maxillary expansions, since evidences available for MARPE is mostly of insufficient quality. Objective. To collect and represent evidences of MARPE treatment outcomes in orthodontics based on the data available within systematic reviews. Materials and Methods. Search was provided via PubMed Central, Web of Science and Scopus databases, while also within Cochrane Library. Only systematic reviews written in English were considered for analysis. Primary outcomes such as success rate (percentage of cases, where required maxillary width was achieved) and maxillary expansion rate in means of midpalatal split,dental intermolar width, skeletal and dentoalveolar expansion, palatal suture opening, palatalwidth measured in millimeters or percentage were tabulated and analyzed. Secondary outcomes were presented in descriptive manner Results. Overall 12 systematic reviews were enrolled into study group of targeted publications. Among these 12 systematic reviews primary outcomes were extracted from 8 of them, while rest 4 systematic reviews were used for analysis of secondary outcomes. Succes rate of MARPE varied in the range 82.8-100%, while intermolar width increase after MARPE treatment – in the range of 4.79-6.55 mm. Conclusion. Considering data available within systematic reviews MARPE approach seems to be reliable orthodontic treatment option, which help to gain significant increase for skeletal and dental intermolar width among patients with maxillary transverse deficiency. Such treatment strategy provides better results than conventional rapid maxillary expansion and lesser periodontal negative consequences compare to surgical-assisted rapid palatal expansion, even though quality of data supporting these statements are insufficient and debatable.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Masticatory muscle activity in individuals with temporomandibular disorder
    (Polish Association of Balneology and Physical Medicine, 2021) Smaglyuk, Lyubov; Liakhovska, Anastasiia; Смаглюк, Любов Вікентіївна; Ляховська, Анастасія Віталіївна
    Introduction. Temporomandibular disorders (TMD), as a collective term that covers a number of clinical problems related to the masticatory muscles, occlusion, and structural components of the TMJ. Diagnostic evaluation of the muscles activity is an integral part in the planning and set of measures for rehabilitation of dental patients. Electromyography is one of the methods of objective, minimally invasive muscle examination instrumental and highly informative method of functional diagnostics of muscles, namely recording of biopotentials of muscle fibers and activity of their motor units. The aim. The aim of our study was to investigate features related to EMG-activity of masticatory muscles in subjects with TMD. Materials and methods. The study comprised 22 patients with clinical symptoms of TMD. The average age of the subjects was 29.3 ± 4.4 years. Malocclusion was evaluated according to Angle classification, TMD – according to the Research Diagnostic Criteria (RDC/TMD). Registration of EMG-activity of masseter and anterior temporalis muscles was performed during maximum voluntary clenching, clenching on the right and left sides. Results. Normal activity of the masticatory muscles is characterized by symmetrical and EMG-activity of the masticatory muscles on the left and right sides. EMG-activity of masticatory muscles in subjects with TMD are characterized by: 1) increased values of EMG-activity of temporal and masseter muscles; 2) disproportional and asymmetric muscle work of the masticatory muscles on the right and left sides. Conclusion. Features of masticatory muscles activity in individuals with Angle Class I malocclusion and TMD were found.
  • Ескіз
    Документ
    Важливість комплексної стоматологічної допомоги в реабілітації пацієнтів із зубощелепними аномаліями
    (Український стоматологічний альманах, 2012) Смаглюк, Любов Вікентіївна; Смаглюк, Валерій Іванович; Smaglyuk, Valerii; Smaglyuk, Lyubov
    На підставі вивчення особливостей клініко-морфологічної та функціональної характеристик зубощелепної системи 1008 пацієнтів із ЗЩА визначено поширеність супутньої стоматологічної патології. Обґрунтовані необхідність та важливість стратегії міждисциплінарного підходу у досягненні індивідуальної функціональної норми зубощелепної системи конкретного пацієнта із ЗЩА. Prevalence of concurrent dental pathology has been identified on the basis of the study of clinical and morphologic and functional characteristics of dentoalveolar system in 1008 patients with dentoalveolar anomalies. The necessity and importance of interdisciplinary approach to the achievement ofindividual functional norm of dentoalveolar system of each patient with dentoalveolar anomalies have been substantiated.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    ЕМГ-характеристика жувальних м’язів у пацієнтів з бруксизмом
    (Полтавський державний медичний університет, 2022) Смаглюк, Любов Вікентіївна; Ляховська, Анастасія Віталіївна; Смаглюк, Валерій Іванович; Трофименко, Марина Вікторівна; Smaglyuk, Lyubov; Liakhovska, Anastasia; Smaglyuk, Valerii; Trofymenko, Maryna
    Бруксизм часто визначають як парафункціональну активність жувальних та мімічних м'язів. Парафункцією називають підвищену недоцільну активність, напруження або навіть спазм жувальних та мімічних м'язів, також м'язів язика. Проте особливість роботи жувальних м'язів у денний час у пацієнтів із ознаками бруксизму залишається недостатньо вивченою. Метою нашого дослідження стало визначити особливості ЕМГ-активності жувальних м’язів у пацієнтів із бруксизмом. Матеріали та методи дослідження. Нами проведений клінічний огляд та поверхневу електроміографію (ЕМГ) жувальних м'язів 13 осіб віком від 25 до 43 років, серед яких жінок було 7 (53,8%), чоловіків – 6 (46,2%). Їх середній вік склав 32,5±5,4 років. Проведено поверхнева електроміографія передньої частини скроневого м’язу, власне жувального м’язу у пробах: двостороннього ма-ксимального стиснення зубів, стиснення зубів з лівої, правої сторін. Для порівняння результатів обстежено 15 осіб, співставимих за віком та статтю без кліні-чних ознак бруксизму (група контролю, середній вік 33,4±6,1 років). Результати дослідження. Робота жувальних м'язів у групі контролю у пробі двостороннього максимального стиснення зубів характеризувалася рівномірною, симетричною ЕМГ-активністю жувальних та скроневих м'язів з лівої та правої сторін (р>0,05), значення максимальної амплітуди м’язових скорочень не перевищували 1200 мкВ. У пробах одностороннього стиснення зубів відмічено достовірно вищу ЕМГ-активність жувальних та скроневих м’язів на робочій стороні, в порівнянні із балансуючою. У пацієнтів з клінічними ознаками бруксизму встановлені достовірно вищі значення максимальної, середньої амплітуди, які в 2,3-3,5 рази перевищують нормальні значення. Здебільшого, ЕМГ-активність жувальних м'язів була більшою за скроневі; встановлено наявність патологічних ритмічних піків активності у фазі покою. Висновки. Отже, бруксизм є комплексною проблемою всього організму людини, що характеризується нервово-м’язовою активністю. В перспективі за-плановано вивчити індивідуальні зміни ЕМГ-активності жувальних м’язів у пацієнтів з бруксизмом на різних стадіях тотальною стоматологічної реабілітації.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Міждисциплінарний підхід в лікуванні пацієнтів із зубощелепними аномаліями
    (Полтавський державний медичний університет, 2022) Смаглюк, Любов Вікентіївна; Куліш, Неля Володимирівна; Нестеренко, Олег Миколайович; Smaglyuk, Lyubov; Kulish, Nelia; Nesterenko, Oleh
    Представлено дані лікування пацієнта з проблемою СНЩС і супутніх деформацій. Найважливішою сполучною ланкою між зубощелепною системою й опорно-руховим апаратом є скронево-нижньощелепний суглоб, який за наявності зубощелепних аномалій і в період тимчасового прикусу зазнає надмірних навантажень, що призводить до його дисфункції, а викривлення постави викликає порушення положення голівки скронево-нижньощелепного суглоба, що своєю чергою призводить до виникнення больового відчуття й дисфункцій суглоба. Будь-які порушення постави призводять до того, що відбуваються компенсаторні зміни в усьому організмі, не виключаючи й щелепно-лицеву ділянку. Особливо це стосується формування мезіального прикусу (ІІІ кл. за Енглем). Мезіальний прикус у структурі зубощелепних аномалій визначається в 12% випадків, але ступінь складності аномалії й естетичні порушення, які при цьому виникають, дуже часто змушують лікарів- ортодонтів застосовувати комбінований метод лікування із залученням скелетної хірургії. Тому подальше вдосконалення методів діагностики й лікування аномалій прикусу ІІІ класу за Енг лем дозволить більшості пацієнтів отримати позитивний результат лікування і можливість адаптуватися в соціумі. Прикладом координації спеціалістів у плануванні й реалізації лікування може бути наведений клінічний випадок пацієнта К. 16 років, який звернувся в клініку, де на підставі обстеження і спеціальних методів дослідження було встановлено діагноз: III клас за Енглем (скелетна форма), обтяжений двостороннім букальним перехресним прикусом, істинна прогенія, макроглосія. Пацієнту зафіксовано брекет-систему на верхню щелепу (техніка “прямої дуги”). Видалено 38 і 48 зуби. Проведе но двобічну площинну остеотомію нижньої щелепи й резекцію кінчика язика. Зафіксовано брекет-систему на нижню щелепу з використанням косої міжщелепної тяги, якою пацієнт користувався протягом 6 місяців. Проведено курс терапії з логопедом для відновлення функції мовлення. Загальна тривалість активного періоду лікування становила 4 роки. Після створення максимального оклюзійного контакту в пацієнта відновлено функцію жування. Таким чином, лікування мезіального прикусу і його прогноз багато в чому залежать від етіологічних факторів і можливості їх усунення, а також від ступеня вираженості морфологічних і функціональних порушень, труднощів їх усунення в період постійного прикусу. Тому святе правило медицини “краще запобігти, ніж лікувати” щодо скелетних форм мезіального прикусу можна вважати найактуальнішим.