Перегляд за Автор "Stadnik, Y. O."
Зараз показуємо 1 - 3 з 3
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Аналіз ефективності бортезоміб-вмісних схем у хворих на множинну мієлому(Полтавський державний медичний університет, 2024-12-27) Стаднік, Єлизавета Олександрівна; Маслова, Ганна Сергіївна; Stadnik, Y. O.; Maslova, G. S.Множинна мієлома належить до онкогематологічних захворювань, що вражає кістковий мозок і характеризується аномальною проліферацією пухлинних плазматичних клітин. Мета дослідження – визначити ефективність застосування схеми хіміотерапії, що складається з бортезомібу, леналідоміду та дексаметазону у пацієнтів з прогресією множинної мієломи з урахуванням факторів негативного прогнозу. Матеріали та методи дослідження. До І групи включено 23 пацієнти з прогресією множинної мієломи, які отримували хіміотерапію, що складалась з бортезомібу, леналідоміду та дексаметазону. До контрольної ІІ групи увійшли 18 практично здорових осіб. Хворі І групи були обстежені двічі: до початку специфічного лікування та після 3-х курсів після проведеної хіміотерапії. Оцінювали показники загального та біохімічного аналізів крові, мієлограму, імунофіксацію та електрофорез білків сироватки крові та сечі з оцінкою моноклонального парапротеїну, рівень ß2- мікроглобуліну. Відповідь на лікування оцінювали згідно з критеріями Міжнародної робочої групи з мієломи 2016 року. Результати дослідження. Серед пацієнтів, які отримували хіміотерапію як терапію І лінії, загальний показник відповіді становив 83,33% (15/18), із них дуже добру часткову відповідь виявлено у 77,78% (14/18) пацієнтів, часткову відповідь – у 5,55% (1/18), прогресію захворювання – у 16,67% (3/18) пацієнтів. Introduction. Multiple myeloma is a hematologic malignancy that affects the bone marrow, characterized by the abnormal proliferation of tumor plasma cells. This study aims to assess the effectiveness of a chemotherapy regimen consisting of bortezomib, lenalidomide, and dexamethasone in patients with progressive multiple myeloma, considering negative prognostic factors. Materials and Methods. Group I comprised 23 patients with progressive multiple myeloma who received chemotherapy with bortezomib, lenalidomide, and dexamethasone. The control group (Group II) consisted of 18 healthy individuals. Patients in Group I were examined twice: once before the initiation of treatment and again after completing three courses of chemotherapy. The evaluation included general and biochemical blood analyses, myelogram, immunofixation, and electrophoresis of blood serum and urine proteins, as well as the assessment of monoclonal paraprotein and the level of β2-microglobulin. Treatment response was evaluated according to the criteria set by the International Myeloma Working Group (2016).Документ Оцінка мінімальної печінкової енцефалопатії у хворих на множинну мієлому(Полтавський державний медичний університет, 2025-05-29) Стаднік, Єлизавета Олександрівна; Маслова, Ганна Сергіївна; Stadnik, Y. O.; Maslova, H. S.Множинна мієлома та її хіміотерапевтичне лікування спричиняють морфологічні зміни в печінці, які можуть не супроводжуватися відхиленнями в біохімічних показниках крові. Мінімальна печінкова енцефалопатія проявляється незначними порушеннями моторних і когнітивних функцій, які неможливо виявити під час звичайного фізикального обстеження. Мета дослідження – визначити частоту розвитку мінімальної печінкової енцефалопатії у пацієнтів із прогресією множинної мієломи. Матеріали та методи дослідження. До основної І групи виділено 18 хворих із прогресією множинної мієломи. До контрольної ІІ групи увійшли 18 практично здорових осіб. Пацієнтам із прогресією множинної мієломи оцінювали показники загальноклінічного та біохімічного аналізів крові. Для визначення мінімальної печінкової енцефалопатії застосовували тест чисел. Результати дослідження. Найбільш частим CRAB (C, calcium; R, renal insufficiency; A, anemia; B, bone lesions) – критерієм у хворих із прогресією множинної мієломи І групи були літичні ураження кісток, що спостерігається у 100% (18/18) пацієнтів. Наявність метапластичної анемії діагностована у 88,9% (16/18) пацієнтів, що було підтверджено зниженням рівня еритроцитів та гемоглобіну у 1,3 та 1,31 рази відповідно порівняно з контрольною ІІ групою (р<0,001). Рівень загального білка в сироватці крові пацієнтів І групи зростав у 1,18 рази (р<0,05), рівень креатиніну – у 1,85 рази (р<0,01), сечовини – у 2,47 рази, а лужної фосфатази– у 1,34 рази порівняно з ІІ контрольною групою. Підвищення активності печінкових ферментів було зафіксовано у 11,1% (2/18) пацієнтів. У пацієнтів І групи розвиток анемії корелював із нирковою дисфункцією, що підтверджується наявністю зворотного кореляційного зв’язку між рівнем еритроцитів і концентрацією креатиніну (r=-0,73; p<0,05 за Пірсоном). Мінімальні прояви когнітивної дисфункції були зафіксовані у 88,8% (16/18) пацієнтів до початку специфічної хіміотерапії. Розподіл пацієнтів за ступенем вираженості когнітивних порушень був таким: 0–I ступінь – у 16,6% (3/18) пацієнтів, I–II ступінь – у 22,2% (4/18), II–III ступінь – у 50,0% (9/18) пацієнтів. Отже, зміна активності печінкових ферментів не корелює з результатами тесту зв’язування чисел. Висновки. Латентна печінкова енцефалопатія часто розвивається за нормальних рівнів біохімічних показників, зокрема печінкових ферментів, тому необхідно враховувати їх потенційну наявність у пацієнтів. Objectives. Multiple myeloma and its chemotherapeutic treatment can lead to morphological changes in the liver, which may not always be reflected in routine blood chemistry results. Minimal hepatic encephalopathy (MHE) is characterized by subtle motor and cognitive impairments that are not detectable through standard physical examination. The aim of this study was to determine the incidence of MHE in patients with progressive multiple myeloma. Materials and methods. The study group (Group I) consisted of 18 patients with progressive multiple myeloma. The control group (Group II) included 18 clinically healthy individuals. All patients in Group I underwent general clinical and biochemical blood tests. To diagnose minimal hepatic encephalopathy, the number connection test was used.Документ Роль анемії середнього та тяжкого ступенів у лікуванні хворих на множинну мієлому талідомідвмісною хіміотерапією(Українська медична стоматологічна академія, 2021-03-26) Стаднік, Є. О.; Stadnik, Y. O.; Лиманець, Тетяна Володимирівна; Lymanets, T. V.Актуальність: Захворюваність на множинну мієлому (ММ) та інші плазмоклітинні неоплазії в Україні продовжує стрімко зростати. Включення до стандартних схем хіміотерапії (ХТ) імуномодулюючого препарату талідомід дозволило значно покращити ефективність лікування, збільшити показники безрецидивної виживаності та якості життя пацієнтів. Проте, наявність анемії у хворих на момент встановлення діагнозу ММ може негативно вплинути на досягнення бажаної відповіді на ХТ. Мета роботи: Оцінити роль анемії середнього та тяжкого ступенів, що діагностується у дебюті ММ, у лікуванні хворих стандартною ХТ із додаванням талідоміду.