Перегляд за Автор "Sylenko, H. Y."
Зараз показуємо 1 - 6 з 6
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Optimization the treatment of motor fluctuations in various forms of Parkinson’s Disease(Полтавський державний медичний університет, 2022) Tarianyk, K. A.; Lytvynenko, N. V.; Purdenko, T. Y.; Sylenko, H. Y.; Таряник, Катерина Анатоліївна; Литвиненко, Наталія Володимирівна; Пурденко, Тетяна Йосипівна; Силенко, Галина ЯрославівнаLevodopa is one of the most effective drugs for the treatment of Parkinson's disease. However, the use of high doses of the drug has many adverse effects. Motor complications of levodopa, in the form of motor fluctuations and dyskinesia, occur in 30 to 40 percent of during the first five years of use and nearly 60 percent or more by 10 years. In the course of the study, an assessment of groups of patients with various forms of Parkinson's disease – akinetic-rigid and mixed, the nature of motor fluctuations, analysis of the relationship with the duration of the disease, levodopa therapy, drug dosage was carried out. Schemes for the treatment of motor fluctuations due to taking levodopa drugs in short-acting and long-acting drugs were analyzed. A positive effect was found in the form of a total intake of levodopa drugs. We can recommend to consider adding of long-release levodopa for management of motor complications in Parkinson’s disease patients with rigidity and akinetic-rigid and tremor-dominant forms of Parkinson’s disease. A proposed regimen for the addition of sustained-release levodopa for the treatment of motor complications in patients with various forms of Parkinson's disease.Документ Гендерні особливості перебігу госторого больового синдрому, обумовленого хронічною дискогенною попереково-крижовою радикулопатією(Вищий державний навчальний заклад України "Українська медична стоматологічна академія", 2017) Кравченко, Ольга Віталіївна; Кривобород, Алла Петрівна; Силенко, Галина Ярославівна; Kravchenko, O. V.; Sylenko, H. Y.; Kryvoborod, A. P.Попереково-крижова радикулопатія (ПКР) – найважчий варіант вертеброгенних больових синдромів та найчастіша причина стійкої втрати працездатності. Захворюваність чоловіків та жінок приблизно однакова. Гострий больовий синдром (ГБС) є першим та основним неврологічним проявом ПКР. Вивчення гендерних особливостей перебігу ГБС допоможе оптимізувати терапію хронічної дискогенної ПКР у стадії загострення.Документ Навчальний посібник «Судинні захворювання головного мозку в практиці сімейного лікаря»(Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ), 2023-04-19) Ждан, Вячеслав Миколайович; Литвиненко, Наталія Володимирівна; Силенко, Галина Ярославівна; Пінчук, Вікторія Анатоліївна; Пурденко, Тетяна Йосипівна; Zhdan, V. M.; Lytvynenko, N. V.; Sylenko, H. Y.; Pinchuk, V. A.; Purdenko, T. Y.Документ Оптимізація діагностики немоторних симптомів різних форм хвороби Паркінсона(2023-04-24) Литвиненко, Наталія Володимирівна; Таряник, Катерина Анатоліївна; Силенко, Галина Ярославівна; Пурденко, Тетяна Йосипівна; Lytvynenko, N. V.; Tarianyk, K. A.; Sylenko, H. Y.; Purdenko, T. Y.У пацієнтів із хворобою Паркінсона визначається висока частота немоторних симптомів, а також знижений рівень ранкового греліну. Встановлено зворотній помірний кореляційний зв’язок між рівнем ранкового греліну та доменом «сон/втома» за шкалою NMSS (r=-0,692, p=0,025), та між ранковим рівнем греліну і доменом «гастроінтестинальні порушення» за шкалою NMSS (r=-0,443, p=0,011). Динаміка змін вміст греліну протягом доби також продемонструвала помірний кореляційний зв’язок з доменами «сон/втома» (r=-0,633, p=0,014) та «гастроінтестинальні порушення» (r=-0,402, p=0,019. Ранковий рівень греліну натщесерце зазнає більшого впливу від розвитку та перебігу немоторної симптоматики у пацієнтів із хворобою Паркінсона і може розглядатися як потенційний біомаркер немоторних розладів.Документ Оптимізація лікування рухових флуктуацій різних форм хвороби Паркінсона(2023-03-03) Литвиненко, Наталія Володимирівна; Таряник, Катерина Анатоліївна; Силенко, Галина Ярославівна; Пурденко, Тетяна Йосипівна; Lytvynenko, N. V.; Tarianyk, K. A.; Sylenko, H. Y.; Purdenko, T. Y.Відомо, що леводопа є золотим стандартом лікування хвороби Паркінсона. Рухові флуктуації та дискінезії є важливими ускладненнями терапії леводопою, які вражають багатьох пацієнтів із хворобою Паркінсона. Запропонована технологія тест дозволяє зменшити ризик розвитку побічних ефектів від леводопатератії – моторних флуктуацій, за рахунок правильної комбінації леводопи короткої та подовженої дії. Продемонстрована гарна відповідь на зміну стратегії лікування у пацієнтів з акінетико-ригідною формою захворювання у вигляді достовірного зменшення тривалості періоду «вимкнення» (p=0,029), покращення показників UPDRS-III (p=0,007) та шкали Schwab and England (p=0,038) на відміну від групи із змішаною формою захворювання. Основна мета такої терапії полягає у таму підвищити найнижчі значення та знизити піки рівня леводопи в плазмі, щоб мінімізувати рухові флуктуації та дискінезію при піковій дозі.Документ Соціально-демографічні та клінічні характеристики пацієнтів з абузусним головним болем в поєднані з хронічним головним болем напруги(Полтавський державний медичний університет, м.Полтава, Україна, 2021-08-31) Дельва, Михайло Юрійович; Дельва, Ірина Іванівна; Пінчук, Вікторія Анатоліївна; Силенко, Галина Ярославівна; Кривчун, Анжеліна Михайлівна; Delva, M. Yu.; Delva, I. I.; Pinchuk, V. A.; Sylenko, H. Y.; Kryvchun, A. M.Вступ. Вивчення феномену абузусного головного болю (АГБ) дозволить визначати групу ризику щодо виникнення АГБ у пацієнтів з первинним головним болем (ГБ). Мета дослідження: визначення соціально-демографічних, клінічних та фармакотерапевтичних характеристик у пацієнтів з АГБ та з хронічним головним болем напруги (ХГБН). Матеріал та методи. Обстежено 28 пацієнтів з АГБ і ХГБН та 34 пацієнти з ХГБН. АГБ та ХГБН діагностувалися згідно Міжнародної класифікації ГБ 3-го перегляду. Тривожні та депресивні розлади визначали за Госпітальною шкалою тривоги та депресії, абдомінальне ожиріння – за показником об’єму талії. Кількісні значення були представлені у вигляді медіани та інтерквартильного розмаху. Кількісні вибірки аналізували за U-критерієм Манна-Уітні, якісні – за точним критерієм Фішера. Достовірними вважали відмінності при р<0,05. Результати. Пацієнти з АГБ та ХГБН мали такі характеристики: жіноча стать – 79%, вік – 41,0 (33,0-49,5) років, відсутність родини – 54%, вища освіта – 25%, працевлаштованість – 46%, тютюнопаління – 43%, тривожні розлади – 71%, депресивні розлади – 75%, цервікалгія – 36%, біль в нижній частині спини – 61%, артеріальна гіпертензія – 21%, цукровий діабет – 7%, абдомінальне ожиріння – 46%, черепно-мозкові травми в анамнезі – 43%, інтенсивність ГБ – 5,0 (4,0-6,3) балів за візуальною аналоговою шкалою, тривалість нападів ГБ – 7,0 (5,0-8,3) годин, вік початку ХГБН – 31,5 (23,0-41,0) років, стаж ХГБН – 9,0 (6,8-10,3) років, стаж АГБ – 15,5 (8,3-20,8) місяців. Пацієнти з АГБ та ХГБН, порівняно з пацієнтами з ХГБН, були достовірно молодшими, мали достовірно частіше черепно-мозкові травми в анамнезі, мали більшу кількість днів ГБ протягом місяця. Пацієнти з АГБ та ХГБН надмірно приймали в 47% комбіновані анальгетики, в 32% - нестероїдні протизапальні препарати, в 21% - триптани з анальгетиками. Протягом місяця кількість днів прийому абортивних препаратів становила 23,0 (18,0-28,5), кількість прийнятих доз – 32,0 (27,3-41,8).