Перегляд за Автор "Syvovol, V. M."
Зараз показуємо 1 - 3 з 3
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Enterococcus faecalis as an etiological factor of purulent Processes in surgical patients: analysis of bacteriological Research results(2024-05) Fedorchenko, V. I.; Loban, G. A.; Chapala, A. M.; Syvovol, V. M.; Hancho, O. V.; Deviatkina, N. M.; Федорченко, Віра Іванівна; Лобань, Галина Андріївна; Чапала, Алла Миколаївна; Сивовол, Валентина Миколаївна; Ганчо, Ольга Валеріївна; Дев'яткіна, Наталія МиколаївнаIntroduction. Opportunistic infections are often caused by microorganisms that are part of the normal human body microflora. Studying the role of microbiota in infectious pathology and the mechanisms of interaction between opportunistic microorganisms in microbial associations is crucial. Enterococcus faecalis is one such microorganism found in bacterial associations. The purpose of this study was to investigate the frequency of detecting E. faecalis in monoculture and as part of associations, the qualitative and quantitative composition of these associations, and the analysis of the variability in the pathogen’s susceptibility to antibiotics. Results and discussion. Out of 123 samples studied, Enterococcus bacteria were cultured in 38 cases, accounting for 30.9%. E. faecalis was isolated in monoculture in only 24.2% of all cultures of this species. Moreover, it was isolated in clinically significant concentrations (≥105 bacterial cells per 1 ml of the studied material) in only four out of eight cases. There is a difference in the susceptibility of cultures for groups of isolates where the concentration of microorganisms in the test material is <105 and ≥105 microbial cells per 1 ml. Conclusion. E. faecalis was present in 26.8% of isolates obtained from patients in the surgical department with purulent-inflammatory diseases. E. faecalis is mainly found in microbial associations. The susceptibility of E. faecalis to most of the antibiotics used in the study is higher in the group of isolates where this species of microorganism was present in concentrations equal to or higher than 105 microbial cells per 1 ml of the test material. Вступ. Збудники опортуністичних інфекцій часто є представниками нормальної мікрофлори тіла людини. До переліку актуальних питань належать поглиблене вивчення і переосмислення ролі у інфекційній патології представників мікробіоти, механізмів взаємодії опортуністичних мікроорганізмів у мікробних асоціаціях. Одним із видів мікроорганізмів, який виявляється у складі бактеріальних асоціацій є Enterococcus faecalis. Метою даної роботи було дослідження частоти виявлення E. faecalis у монокультурі й у складі асоціацій, якісного та кількісного складу цих асоціацій, аналіз варіабельності чутливості збудника до антибіотиків. Результати і обговорення. Зі 123 досліджуваних зразків, бактерії роду Enterococcus було висіяно у 38 випадках, що склало 30,9%. E. faecalis виділено у монокультурі лише у 24,2% від усіх культур даного виду. При цьому лише у чотирьох з восьми випадків його було виділено у клінічно значущих концентраціях (≥105 бактеріальних клітин на 1 мл досліджуваного матеріалу). Переважна більшість культур E. faecalis виділялась із складу мікстів, де 31,6% були присутні у концентраціях ≥105 бактеріальних клітин на 1 мл досліджуваного матеріалу. Існує відмінність чутливості культур для груп ізолятів, де концентрація мікроорганізмів у досліджуваному матеріалі є <105 і ≥105 мікробних клітин на 1 мл. Висновки. E. faecalis присутній у 26,8% ізолятів, отриманих від хворих хірургічного відділення з гнійно-запальними захворюваннями. E. faecalis виявляється переважно у складі мікробних асоціацій. Чутливість E. faecalis до більшості використаних у дослідженні антибіотиків вища у групі ізолятів, де даний вид мікроорганізмів був присутній у концентраціях рівних, або вищих за 105 мікробних тіл на 1 мл досліджуваного матеріалуДокумент Антибіотикорезистентність штамів S. pyogenes, виділених у пацієнтів обласної клінічної лікарні м. Полтава(Полтавський державний медичний університет, 2025) Ганчо, Ольга Валеріївна; Лобань, Галина Андріївна; Федорченко, Віра Іванівна; Мазоха, Олеся Іванівна; Чапала, Алла Миколаївна; Сивовол, Валентина Миколаївна; Hancho, O. V.; Loban, H. A.; Fedorchenko, V. I.; Mazokha, O. I.; Chapala, A. M.; Syvovol, V. M.У зв’язку з випадками неналежного виконання інструкцій лікаря пацієнтами, неврегульованим порядком продажу та купівлі антимікробних засобів відбувається зростання резистентності до антибіотиків штамів не тільки патогенних стафілококів, клебсієл, псевдомонад, а й піогенних стрептококів. Тому, з метою постійного поширеного моніторингу необхідно регулярно проводити дослідження антибіотикорезистентності S. pyogenes, виділених від пацієнтів різних лікувальних закладів, задля досягнення найвищої ефективності антибіотикотерапії. Метою дослідження було визначення антибіотикорезистентності S. pyogenes у пацієнтів лікувальних закладів міста Полтава. Дослідження біологічного матеріалу від хворих проводили на базі бактеріологічної лабораторії Комунального підприємства «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського» (м. Полтава, Україна). Досліджено 2249 зразки патологічного матеріалу від хворих. Виділення мікроорганізмів здійснювали класичним бактеріологічним методом, ідентифікацію виділених мікроорганізмів – за допомогою мікробіологічного аналізатору BioMerieux (Франція). Визначали чутливість 28 ізольованих та ідентифікованих як S. pyogenes штамів до 6 антибіотиків різних груп диско-дифузним методом згідно стандартів EUCAST. Для обґрунтованої інтерпретації результатів та встановлення їх значущості проводився статистичний аналіз – визначали частоту чутливості мікроорганізмів до антибактеріальних препаратів у відсотках. Отримані дані свідчать, що до ампіциліну виявив стійкість 1 штам S. pyogenes, до еритроміцину 5 штамів, до левофлоксацину 4 штами, до кліндаміцину – 6, та до тігецикліну 0 штамів. Результати даного дослідження показали, що найчастіше стійкість S. pyogenes спостерігалась до кліндаміцину: 21,4% досліджених штамів та до еритроміцину 17,8%. Резистентність до левофлоксацину виявили 14,3%, проте 71,4% досліджуваних штамів виявилися чутливими при підвищеній експозиції до даного антибіотика. Лише 3,8% штамів виявилися стійкими до ампіциліну, та абсолютна чутливість серед досліджених штамів виявилася до тігецикліну. Due to improper patient implementation of doctors instructions and unregulated sale and purchase of antimicrobial agents, antibiotic resistance has increased in strains of pathogenic staphylococci, Klebsiella, Pseudomonas, and pyogenic streptococci. Therefore, to ensure constant widespread monitoring and achieve the highest efficiency of antibiotic therapy, it is necessary to regularly conduct studies of antibiotic resistance of S. pyogenes isolated from patients of various medical institutions. The study aimed to determine antibiotic resistance of S. pyogenes in patients of medical institutions in Poltava. The study of biological material from patients was carried out based on the bacteriological laboratory of the Municipal Enterprise Poltava Regional Clinical Hospital named after M.V. Sklifosovsky (Poltava, Ukraine). 249 samples of pathological material from patients were studied. Isolation of microorganisms was carried out by the classical bacteriological method and identification of the isolated microorganisms was carried out using the BioMerieux microbiological analyzer (France). The sensitivity of 28 isolated and identified as S. pyogenes strains to 6 antibiotics of different groups was determined by the disco-diffusion method according to EUCAST standards. For a well-founded interpretation of the results and to establish their significance, statistical analysis was performed – the frequency of sensitivity of microorganisms to antibacterial drugs was determined in percent. The data obtained indicate that 1 strain of S. pyogenes showed resistance to ampicillin, 5 strains to erythromycin, 4 strains to levofloxacin, 6 to clindamycin, and 0 strains to tigecycline. The results of this study showed that most often S.pyogenes resistance was observed to clindamycin: 21.4% of the studied strains and to erythromycin 17.8%. Resistance to levofloxacin was found in 14.3%, but 71.4% of the studied strains were sensitive to this antibiotic with increased exposure. Only 3.8% of the strains were resistant to ampicillin and absolute sensitivity among the studied strains was found to tigecycline.Документ Міра причетності staphylococcus spp. у виникненні інфекційно-запальних процесів у хворих хірургічного профілю: аналіз результатів бактеріологічного дослідження(Полтавський державний медичний університет, 2024-03) Федорченко, Віра Іванівна; Лобань, Галина Андріївна; Ганчо, Ольга Валеріївна; Чапала, Алла Миколаївна; Сивовол, Валентина Миколаївна; Fedorthenko, V. I.; Loban’, G. A. ; Hancho, O. V.; Chapala, A. M.; Syvovol, V. M.Вступ. Стафілококи залишаються одними з типових збудників, причетних до розвитку гнійнозапальних процесів різноманітної локалізації. Недостатньо вивченою є тематика щодо ролі різних видів мікроорганізмів у мікробних асоціаціях, де різні види мікроорганізмів у складі асоціації можуть характеризуватися різним спектром чутливості до антибіотиків з огляду на їх різне систематичне положення. Метою даної роботи було провести аналіз результатів бактеріологічного дослідження патологічного матеріалу хворих хірургічного відділення та оцінити міру причетності S. aureus та коагулозонегативних стафілококів у формі моно- та мікст інфекції до даних випадків інфекційної патології. Результати та обговорення. Зі 123 зразків, отриманих від хворих хірургічного відділення, культури бактеріїй роду Staphylococcus було виділено у 37 випадках, що становило 30,1% від усіх досліджень. Серед них 18 культур (14,6%) склали S. aureus, з них 11 ізолятів (8,9%) було виділено у монокультурі, а 7 ізолятів (5,7%) – у складі мішаних культур. Інші ізоляти (19, 15,4%) було ідентифіковано як «коагулазонегативні стафілококи». Мікробні асоціації містили від 2 до 4 видів мікроорганізмів. Висновки: 1. Представники роду Staphylococcus було виділено з патологічного матеріалу від хворих хірургічного відділення у 30,1% випадків. 2. S. aureus виділявся у складі мікстів у 38,9%, коагулазонегативні стафілококи – у 33,3% випадків виділення даних мікроорганізмів. 3. S. aureus та коагулазонегативні стафілококи жодного разу не було виділено у складі одного й того ж мікста