Перегляд за Автор "Taranovska, O. O."
Зараз показуємо 1 - 15 з 15
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Changes in cell-mediated and humoral immunity indices and levels of pro- and anti-inflammatory cytokines in cervical mucus in pregnant women of high risk for preeclampsia(Полтавський державний медичний університет, 2021) Ліхачов, Володимир Костянтинович; Ващенко, Вікторія Леонідівна; Тарановська, Олена Олексіївна; Добровольська, Людмила Миколаївна; Макаров, Олег Геннадійович; Likhachov, V. K.; Vashchenko, V. L.; Taranovska, O. O.; Dobrovolska, L. M.; Makarov, O. G.62 pregnant women were examined, of which 30 were healthy pregnant ones (control group) and 32 women at high risk of preeclampsia (main group – MG) at 18–20 + 6 weeks and 28–32 weeks of pregnancy. The content of pro- and anti-inflammatory cytokines (TNFα, INFγ, IL10) in cervical mucus and indices of cellular-humoral immunity in the blood, including the concentration of circulating immune complexes (CIC) in the serum were studied. The analysis of the subpopulation composition of T - cells revealed a decrease in the concentration of T-helpers (CD4+) with a significant increase in the concentration of Tsuppressors/killers (CD8+) with a corresponding decrease in the immunoregulatory index. A significant decrease in the number of B cells (CD22+) was registered. An increase in CIC in the main group of subjects was demonstrated, and an increase in CIC levels above 100 IU/ml was closely associated with the development of preeclampsia. IgM in women with preeclampsia was significantly elevated, which may indicate the presence of trophoblastic stimulation of the immune system in these women. IgG levels were significantly reduced. In women with preeclampsia, a significant predominance of pro-inflammatory cytokines has been found in anti-inflammatory cytokine deficiency.Документ The role of secreting function of decidua in the development of complications of gestation process in pregnant women with a past history of chronic endometritis(Aluna Publishing, 2020-11) Taranovska, O. O.; Likhachov, V. K.; Dobrovolska, L. M.; Makarov, O. G.; Shymanska, Ya. V.; Тарановська, Олена Олексіївна; Ліхачов, Володимир Костянтинович; Добровольська, Людмила Миколаївна; Макаров, Олег ГеннадійовичThe aim: TodeterminetheserumFAMG in theIandII trimesterofpregnancyinwomenwith apast historyofchronicendometritis, andtoclarifyitsimpacton the development of pathology of pregnancy. Materials and methods: The level of FAMG was determined at 6-8 and 16-18 weeks of gestation in 135 pregnant women with a past history of chronic endometritis, who received treatment of chronic endometritis at the stage of pregravid preparation and 168 women who became pregnant without its prior treatment. The dependence of the development of pre-eclampsia on the level of FAMG at the early stages of pregnancy has been evaluated. Results: At 6-8 weeks of pregnancy, the level of FAMG in women with a past history of chronicendometritis was 20.6% lower (122.4 ± 7.6 ng/ml) compared to the control group. In FAMG of 90.3 ± 4.3 ng/ml at 6-8 weeks of gestation, spontaneous abortion occurred in 100% of cases within the next 2 weeks. FAMG lower than 122,1 ± 3,0 ng/ml can be the predisposing factor for the development of pre-eclampsia. Conclusions: Reduced FAMG in thebeginning of pregnancy in women with untreatedchronicendometritis in the past history increases theincidenceof miscarriagesat the earlystages by 2.6 times, andby 1.8 times theprobabilityofpreeclampsiadevelopment. Treatmentofchronicendometritis at thestage of pregravidpreparation promotes the increaseof FAMG by 24,6% compared to untreated women that reduces theprobabilityof complications during the subsequent course of pregnancy.Документ Вплив вторинної профілактики розвитку прееклампсії у жінок групи високого ризику на показники фетоплацентарного кровотоку(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Ващенко, Вікторія Леонідівна; Ліхачов, Володимир Костянтинович; Добровольська, Людмила Миколаївна; Тарановська, Олена Олексіївна; Vaschenko, V. L.; Likhachov, V. K.; Dobrovolska, L. M.; Taranovska, O. O.Стаття присвячена вивченню впливу вторинної профілактики прееклампсії у вагітних групи високого ризику по цьому захворюванню, сформованої в 18-20+6 тижнів вагітності шляхом виявлення гіпоперфузії плаценти при другому УЗД-скринінгу. Всього було обстежено 121 вагітну (30 здорових вагітних – група контролю та 91 вагітна із зниженим кровоплином в спіральних артеріях матки в області плацентарної площадки; ця група була розділена на дві підгрупи, першу підгрупу склали 32 жінки, які відмовились від профілактичного лікування, а другу – 59 вагітних, що приймали профілактичне лікування). В підгрупі основної групи досліджених жінок, які відмовились від запропонованого профілактичного лікування, в подальшому (до 28-34 тижнів вагітності) прееклампсія виникла майже в 50% випадків; при цьому зареєстровано прогресуюче зниження кровоплину в судинах матково-плацентарно-плодового комплексу. Застосування запропонованого нами методу вторинної профілактики виникнення прееклампсії у вагітних групи високого ризику по цьому захворюванню (метформін, вітамін D3 та корвітин) дозволило попередити порушення кровоплину в матково-плацентарно-плодовій системі.Документ Етіологічні аспекти формування хронічного ендометриту у жінок, що планують вагітність(Полтавський державний медичний університет, 2022-12) Тарановська, Олена Олексіївна; Taranovska, O. O.В структурі чинників репродуктивних втрат зростає роль хронічного ендометриту, очевидною причиною якого є персистенція мікробних факторів. Однак факти, що підтверджують наявність внутрішньоматкової мікрофлори та обґрунтовують доцільність антибактеріального лікування цієї патології, є досить суперечливими і спонукають до детального вивчення цього питання. Метою роботи було з’ясування ролі висхідного інфікування у виникненні хронічного ендометриту шляхом дослідження спектру мікрофлори нижніх відділів цервікального каналу та матки у жінок, які планують вагітність. Матеріали та методи дослідження. 87 пацієнткам з гістологічно підтвердженим хронічним ендометритом (основна група) та 13 жінкам без цієї патології (група контролю) було проведене вивчення спектру мікрофлори нижніх відділів генітального тракту та зразків ендометрію шляхом бактеріоскопічного, бактеріологічного дослідження та полімеразної ланцюгової реакції. Отримані результати. Патологічна мікрофлора в цервікальному каналі і піхві у жінок з хронічним ендометритом виявлялася у 75%, що в 2,85 разів перевищує частоту виявлення інфекції у жінок без цієї патології (30,7%). Здебільшого мікрофлора була представлена у вигляді полімікробних асоціацій. Спектр мікроорганізмів у цервікальному каналі та піхві здебільшого співпадав з таким в зразках ендометрію. Найчастіше в ендометрії виявлялися Ureaplama spp. (63,2% ), хламідії (31,6%), мікоплазми (26,3%). Висновки. Дослідження вказують на ключову роль висхідного інфікування в розвитку хронічного ендометриту і необхідність санації нижніх відділів статевого тракту в ході комплексного його лікування.Документ Зміни інтенсивності маткового кровотоку у вагітних з хронічним ендометритом в анамнезі(Полтавський державний медичний університет, 2023-10-26) Ліхачов, Володимир Костянтинович; Тарановська, Олена Олексіївна; Likhachev, V. K.; Taranovska, O. O.Для хронічного ендометриту характерні морфо-функціональні зміни в слизовій оболонці та розлади мікроциркуляції в басейні спіральних артерій. Розвиток вагітності на такому фоні супроводжується порушенням гестаційної перебудови спіральних артерій і сприяє підвищенню резистентності матково-плодового кровотоку.Документ Клініко-патогенетичні аспекти формування ендотеліальної дисфункції у вагітних з хронічним ендометритом в анамнезі(Полтавський державний медичний університет, 2019) Тарановська, Олена Олексіївна; Taranovska, O. O.Досліджені концентрація оксиду азоту та десквамованих ендотеліоцитів впродовж вагітності у 135 жінок з хронічним ендометритом (ХЕ) в анамнезі, які до вагітності отримали лікування, та у 168 вагітних, які від нього відмовилися. Результати свідчать, що у жінок, вагітність яких наступила на фоні ХЕ, в 6-8 тижнів кількість десквамованих ендотеліоцитів на 75% перевищує контрольні показники. Це створює передумови для формування гестаційної ендотеліопатії та прееклампсії. Проведення преконцепційного лікування ХЕ дає змогу профілактувати виникнення прееклампсії, особливо тяжких її форм, та збільшує терміни її клінічної маніфестації.Документ Локалізація плаценти у порожнині матки як фактор ризику розвитку післяпологової кровотечі(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2016) Ліхачов, Володимир Костянтинович; Ляховська, Тетяна Юріївна; Тарановська, Олена Олексіївна; Макаров, Олег Геннадійович; Лихачов, Владимир Константинович; Ляховская, Татьяна Юрьевна; Тарановская, Елена Алексеевна; Макаров, Олег Геннадиевич; Likhachov, V. K.; Liakhovska, T. Yu.; Taranovska, O. O.; Makarov, O. G.Для визначення впливу розташування плаценти на величину післяпологової крововтрати проаналізовані історії пологів у 378 жінок з локалізацією плаценти: в області дна матки – 128 осіб, у тілі матки – 182 особи, у нижньому відділі матки – 68 жінок. Найчастіше фізіологічна крововтрата відмічається у жінок з розміщенням плаценти у дні матки. У пологах, ускладнених кровотечею, плацента у 3 рази частіше розміщувалась у нижніх відділах та у 1,4 рази частіше у дні матки. Локалізацію плаценти у дні та нижньому відділі матки необхідно розцінювати як фактор ризику розвитку післяпологової кровотечі. Для определения влияния расположения плаценты на величину послеродового кровотечения проанализированы истории родов у 378 женщин с локализацией плаценты в области дна матки – 128 человек, в теле матки – 182, в нижнем отделе – 68 женщин. Наиболее часто физиологическая кровопотеря отмечалась у женщин с размещением плаценты в теле матки. В родах, осложненных кровотечением, плацента в 3 раза чаще располагалась в нижних отделах и в 1,4 раза в дне матки. Локализацию плаценты в дне и теле матки следует расценивать как фактор риска развития послеродового кровотечения. Introduction. The recent years researches have stated that placentation localization in the uterine cavity is closely associated with gestation course and labor. However, the research data on the dependence of blood loss amount on placenta location in the uterine cavity are few and ambiguous. Therefore, this issue requires further study. The aim of the study was to determine the influence of placenta localization in the uterine cavity on the amount of postpartum blood loss. Object and research methods. Retrospective clinical and statistical analysis of the labor and delivery records and also prenatal records of 378 women with different placenta localization: in the uterine fundus area – 128 women (I group), in the uterine body – 182 women (II group), in the uterus lower part – 68 women (III group) was carried out. Localization of placenta was determined by ultrasound method using linear probe 3,5 mHz. The results and discussion of the study. It was determined that in women with placenta location in the uterine fundus, the first labor were observed in 2,9 times more frequent, in comparison with the cases of placenta location in the lower parts (р˂0,001). So, implantation of the ovum in the fundus area occurs more often in primiparas. However, such placenta location causes reduced motor function of the uterus, disorder of normal excitation wave irradiation and processes of myometrium retraction. Clinically it is manifested in long labor duration in women with placenta localization in the uterine fundus area, delayed labor, that were observed in 6,3±2,4% of this group and in women with placenta location in the uterus lower parts were not observed at all. According to obtained data, the labor duration in women with lower part placenta localization, on the contrary, was the shortest in comparison with I group women (488,5±29,5 minutes compared to 706,7±38,3 minutes, р˂0,001 ), in 2,7 times more frequent the premature birth were observed (11,8±3.3% compared to 4,7±2,1%, р˂0,05), in 4,2 times more frequent women give birth for the third time or more (13,3±3,5% compared to 3,2±1,7%, р˂0,01). The average blood loss during labor in women with placenta localization in the uterine fundus area amounted 501,7±26,4 ml, in the uterine body – 425,6±26,3 ml, and in the uterus lower part 567,4±23,7 ml (р˂ 0,05). It should be noted, that in labor, complicated by hemorrhage, placenta was 3 times more often localized in the lower parts (р˂ 0,01) and 1,4 times more often in the uterine fundus area (р˂ 0,05). Conclusions. Thus, physiological blood loss was observed in women with placenta localization in the uterine fundus area. Postpartum hemorrhage in most cases complicates labor with placenta localization in the uterine fundus area and lower part of the uterus. But the reasons, in our opinion, are different. Placenta localization in the uterine fundus causes contractile activity disorder, which complicates labor and leads to more frequent bleeding due to exclusion of large area of uterus muscles. When placenta is localized in the uterus lower part, bleeding is primarily caused by reproductive system inferiority, functional disability of the uterine muscular layer.Документ Механізм формування ендотеліопатії у жінок із прееклампсією(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2018) Тарановська, Олена Олексіївна; Чернова, Тамара Романівна; Костенко, Ольга Максимівна; Уваров, Олексій Олегович; Походенко, Олександр Іванович; Кордиш, Світлана Петрівна; Тарановская, Елена Алексеевна; Чернова, Тамара Романовна; Костенко, Ольга Максимовна; Уваров, Алексей Олегович; Походенко, Александр Иванович; Кордыш, Светлана Петровна; Taranovska, O. O.; Chernova, T. R.; Kostenko, O. M.; Uvarov, O. O.; Pohodenko, O. I.; Kordysh, S. P.Документ Основні засади навчально-методичної роботи з удосконалення професійних і соціальних якостей студентів-медиків(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2017) Ліхачов, Володимир Костянтинович; Шиманська, Яніна Вікторівна; Добровольська, Людмила Миколаївна; Макаров, Олег Геннадійович; Тарановська, Олена Олексіївна; Лихачов, Владимир Константинович; Шиманская, Янина Викторовна; Добровольская, Людмила Николаевна; Макаров, Олег Геннадиевич; Тарановская, Елена Алексеевна; Likhachov, V. K.; Shimanska, Ya. V.; Dobrovolska, L. M.; Makarov, O. G.; Taranovska, O. O.1. Удосконалення основних засад вищої медичної освіти дозволить обґрунтованіше визначати потребу і пріо- ритети в підготовці сучасних медичних кадрів. 2. У системі вищої медичної освіти наявні проблеми суб’єктивного й об’єктивного характеру, які впливають на якість підготовки майбутніх лікарів. 3. Певна кількість студентів має недостатню мотивацію до здобуття знань. 4. Потребує зміни парадигма практичної підготовки лікарів. 5. Необхідно впровадити спеціальні методики, які б сприяли тому, щоб студент не тільки освоював алгоритм успішної професійної діяльності, а і вчився здобувати необхідну для її здійснення достовірну інформацію. 6. Підходи до вдосконалення практичної підготовки у ВМНЗ через прогресивні, інтерактивні й інтенсивні шляхи розвитку найпродуктивніші. 7. Сучасним у навчальному процесі має стати посилення ролі дисциплін, які забезпечують успішну спеціаліза- цію студентів і їх включення в трудовий соціум. 8. Необхідно вдосконалювати систему використання педагогічних технологій, що забезпечують спадкоємність системи формування, відпрацьовування і покращення практичних навичок і підготовку до виконання професійної діяльності на всіх етапах навчання медичного працівника. 1. Improvement of the basic principles of higher medical education will allow to more reasonably determine the need and prio- Ritets in the training of modern medical personnel. 2. In the system of higher medical education, there are problems of subjective and objective nature that affect quality of training of future doctors. 3. A certain number of students have insufficient motivation to acquire knowledge. 4. The paradigm of practical training of doctors needs to be changed. 5. It is necessary to introduce special methods that would facilitate that the student not only mastered the algorithm successful professional activity, but also learned to obtain reliable information necessary for its implementation. 6. Approaches to improving practical training at the universities by means of progressive, interactive and intensive ways. the development of the most productive. 7. The current educational process should be the strengthening of the role of disciplines that provide a successful specialization- this students and their inclusion in the labor socium. 8. It is necessary to improve the system of use of pedagogical technologies providing continuity systems of formation, training and improvement of practical skills and preparation for professional fulfillment activities at all stages of training a health worker.Документ Особенности течения беременности и родов у женщин, новорожденным которых требовалось интенсивное лечение(Кримський науковий центр НАН України і МОН України, 2012) Громова, Антоніна Макарівна; Громова, Антонина Макаровна; Gromova, A. M.; Ляховська, Тетяна Юріївна; Тарановська, Олена Олексіївна; Ляховская, Татьяна Юрьевна; Lakhovska, T. Yu.; Тарановская, Елена Алексеевна; Taranovska, O. O.The principal reasons of morbidity and death new-borns, which needed intensive therapy and features of pregnancy and labor motion in their mothers, are studied. Hypoxic encephalopathiya, congenital anomalies, intrauterine infection, and heavy asphyxia prevailed in the structure of morbidity. Gynecological diseases in 2,8 times, extra genital pathology in 2,2 times, infection almost in 3 times are marked more frequent for women, newborn which were need intensive therapy. 65,5% women had complicated motion of labor. Complexes process of women healthy, regionalization of obstetric and neonatological help, careful conduct of physiological and pathological labor will enable to improve the indexes of perinatal morbidity and death rate.; Вивчено особливості перебігу вагітності і пологів у жінок, діти яких знаходились у відділенні інтенсивної терапії новонароджених (ВІТН). За 2009-2011 роки проліковано 505 дітей, серед яких доношених було 265 (52,5%). У жінок гінекологічні захворювання відмічені у 2,8 рази, екстрагенітальна патологія у 2,2 рази, інфікованість майже у 3 рази частіше. Ускладнений перебіг мали 65,5% пологів. В структурі захворюваності новонароджених переважали гіпоксично-ішемічна енцефалопатія, вроджені аномалії, внутрішньоутробне інфікування, тяжка асфіксія. Комплексний підхід до оздоровлення жінок, регіоналізація акушерської та неонатологічної допомоги, бережне ведення фізіологічних та патологічних пологів дадуть змогу покращити показники перинатальної захворюваності і смертності.Документ Патоморфологические особенности плаценты и плодных оболочек у беременных с преждевременным излитием околоплодных вод(Вісник проблем біології і медицини, 2011) Громова, Антоніна Макарівна; Громова, Антонина Макаровна; Gromova, A. M.; Тарановська, Олена Олексіївна; Тарановская, Елена Алексеевна; Taranovska, O. O.; Талаш, Валентин Васильович; Талаш, Валентин Васильевич; Talash, V. V.Проведенные клинико-морфологические исследования выявили изменения морфологической структуры плодных оболочек и плаценты при преждевременном излитии околоплодных вод сучетом ихзависимости от длительности безводного промежутка. Они заключаются в деструкции эпителиальных клеток, дегенеративных изменениях, отсутствии четкой границы между амнионом и хорионом, изменении межворсинчатого пространства, набухании и утолщении стенок кровеносных сосудов. Наличие этих изменений при минимальном безводном промежутке свидетельствуют об их развитии задолго до разрыва плодных оболочек. С увеличением безводного промежутка присоединяется лейкоцитарная инфильтрация амниотического слоя хориальной пластинки, расширение межворсинчатого пространства с образованием тромбов.; Проведені клініко-морфологічні дослідження виявили зміни морфологічної структури плодових оболонок і плаценти при передчасному вилитті навколоплідних вод з урахуванням їх залежності від тривалості безводного проміжку. Вони полягають у деструкції епітеліальних клітин, дегенеративних змінах, відсутності чіткої межі між амніоном і хоріоном, зміні міжворсинчастого простору, набуханні і потовщенні стінок кровоносних судин. Наявність цих змін при мінімальному безводному проміжку свідчить про їх розвиток задовго до розриву плодових оболонок. Із збільшенням безводного проміжку приєднується лейкоцитарна інфільтрація амніону, хоріальної пластинки, розширення міжворсинчастого простору з утворенням тромбів. ; The conducted clinical and morphological researches were exposed by the changes of morphological structure of fetal membrans and placenta at premature anmiorrhea taking into account their dependence on duration of waterless interval. They consist in destruction of ephithelial cells, degenerative changes, absence of clear border between amnion and chorion, change of intravelleusal space, swelling and bulge of blood vessels walls. Presence of these changes at a minimum waterless interval testify to their development before the break of fetal membrans. Leukocytal infiltration of amnion and chorion and expansion of intravelleusal space with blood clots formation are present with the increase of waterless interval.Документ Перебіг вагітності та її завершення у жінок групи високого ризику по виникненню прееклампсії(Полтавський державний медичний університет, 2020) Ващенко, Вікторія Леонідівна; Ліхачов, Володимир Костянтинович; Тарановська, Олена Олексіївна; Ващенко, Виктория Леонидовна; Лихачов, Владимир Константинович; Тарановская, Елена Алексеевна; Vashchenko, V. L.; Likhachev, V. K.; Taranovska, O. O.Прееклампсія складає значну частку в структурі материнськοї і перинатальнοї захвοрюванοсті та смертнοсті. Перинатальна смертність при тяжких фοрмах прееклампсії складає 18-30 ‰, а перинатальна захвοрюваність - 640-780‰. Мета дослідження: Вивчити клінічну ефективність раннього прогнозування виникнення прееклампсії та вторинної профілактики цієї патології. Матеріали і методи дослідження. Відбір в групу ризику по розвитку прееклампсії проводився за ознакою зниження кровоплину в спіральних артеріях матки в області плацентарної площадки в 18-20 (+6 днів) тижнів вагітності. Було обстежено 30 здорових вагітних та 91 вагітна групи ризику по виникненню прееклампсії, з яких 32 вагітні відмовились від удосконаленої вторинної профілактики пре еклампсії, а 59 вагітних отримували запропоновану нами вторинну профілактику прееклампсії (вітамін D3, метформін та корвітин). Збирали загальний та репродуктивний анамнез, проводили об’єктивне клінічне та лабораторне обстеження. Аналізували перебіг даної вагітності, перебіг і результати пологів, їх ускладнення, стан плодів та новонароджених. Результати дослідження. Зниження кровоплину в спіральних артеріях матки, які розташовані в області плацентарної площадки, під час другого УЗД-скринінгу в 18-20(+6 днів) тижнів вагітності є інформативною прогностичною ознакою високого ризику виникнення прееклампсії. У вагітних, які погодились на проведення вторинної профілактики прееклампсії (вітамін Д3, метформін, корвітин), порівняно з групою жінок, що від та кої профілактики відмовились, менше виникали ускладнення вагітності (прееклампсія, затримка розвитку плода, дистрес плода та передчасне відшарування нормально розташованої плаценти, передчасні пологи) та пологів (передчасне вилиття навколоплідних вод було в 2,6 рази рідше, слабкість пологової діяльності – в 1,8 рази, акушерські кровотечі – в 2,8 рази, асфіксія новонароджених виникла в 2,9 рази рідше, не народжувались глибоко недоношені діти з екстремально низькою вагою, а перинатальна смертність мала місце в 1,8 разів рідше).Документ Сучасні аспекти лікування гіперпластичних процесів ендометрію(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2009) Громова, Антоніна Макарівна; Громова, Антонина Макаровна; Gromova, A. M.; Тарановська, Олена Олексіївна; Тарановская, Елена Алексеевна; Taranovska, O. O.; Афанасьєва, Олена Євгеніївна; Афанасьева, Елена Евгеньевна; Afanasyeva, Е. E.В статті приведені дані про ефективність АгнРГ в лікуванні гіперпластичних процесів ендометрію. Запропонована схема комплексного лікування із застосуванням препарату Люкриндепо, що дозволяє зменшити ризик рецидивування патологіі та мінімізує необхідніст ь застосування оперативного лікування. ;В статье приведены данные об эффективности АГнРГ в лечении гиперпластических процессов эндометрия. Предложена схема комплексного лечения с применением препарата Люкрин-депо, позволяющая уменьшить риск рецидивирования патологии и минимализировать необходимость применения оперативного лечения. ;The paper represents the data on the effectiveness of gonadotrophin-releasing-hormone antagonists in the therapy of endometrial hyperplasia processes in women of reproductive age. W e elaborated the scheme of complex therapy including Lucrin-depot (gonadotrophin-releasing-hormone antagonist) that allows to reduce the risk of relapse and to minimize the necessity in surgery.Документ Сучасні підходи в оцінюванні якості освіти в контексті світових рейтингів вищих навчальних закладів(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2018) Ліхачов, Володимир Костянтинович; Добровольська, Людмила Миколаївна; Тарановська, Олена Олексіївна; Макаров, Олег Геннадійович; Шиманська, Яніна Вікторівна; Ващенко, Вікторія Леонідівна; Лихачов, Владимир Константинович; Добровольская, Людмила Николаевна; Тарановская, Елена Алексеевна; Макаров, Олег Геннадиевич; Шиманская, Янина Викторовна; Ващенко, Виктория Леонидовна; Likhachov, V. K.; Dobrovolska, L. M.; Taranovska, O. O.; Makarov, O. G.; Shimanska, Ya. V.; Vashchenko, V. L.Висвітлено вплив рейтингів вищих навчальних закладів на процеси надання освітніх послуг і забезпечення якості вищої освіти. Проаналізовано методологію формування світових рейтингів ВНЗ, визначено основні принципи і параметри ранжування, специфіку зовнішнього оцінювання якості освіти для підвищення міжнародного рівня вітчизняних ВНЗ. The article examines the influence of higher education institutions (HEIs) ratings on the processes of providing educational services and ensuring the quality of higher education. For this purpose, an analysis of the methodology of the formation of world university rankings, the definition of the basic principles and parameters of the ranking, the study of the specifics of the external evaluation of the quality of education in order to strengthen the international level of domestic higher educational institutions that train future specialists have been analyzed.Документ Інноваційні підходи до профілактики акушерських кровотеч при абдомінальному розродженні у жінок із аномаліями плаценти та гіпертензивними розладами(Полтавський державний медичний університет, 2022-12) Добровольська, Людмила Миколаївна; Ліхачов, Володимир Костянтинович; Ващенко, Вікторія Леонідівна; Тарановська, Олена Олексіївна; Макаров, Олег Геннадійович; Dobrovolska, L. M.; Likhachev, V. K.; Vashchenko, V. L.; Taranovska, O. O.; Макаров, O. G.Провідним фактором акушерських кровотеч є порушення скоротливої здатності матки. Тому при високому ризику акушерських кровотеч відразу після вилучення дитини застосовуються утеротонічні засоби та вазоконстриктори. Однак застосування ергометрину, карбетоцину і тер-ліпресину може призводити до підвищення артеріального тиску, що унеможливлює широке викори-стання таких препаратів у жінок з прееклампсією. Тому метою дослідження став пошук профілак-тичних методів, застосування яких під час кесаревого розтину у жінок з аномальною плацентацією та гіпертензивними розладами дозволить знизити частоту масивних акушерських крововтрат. Матеріали і методи дослідження. Було проведено порівняння величини інтраопераційної крововт-рати у 18 жінок основної групи із аномальною плацентацією та гіпертензивними розладами (яким застосовувалась профілактична деваскуляризація матки) та у 35 жінок групи порівняння з анома-льною плацентацією, але без гіпертензії (яким під час кесаревого розтину внутрішньовенно вводи-ли 100 мкг карбетоцину). Отримані результати. Достовірної різниці у величині крововтрати між жінками обох груп як при ургентному, так і при плановому розродженні не було, незважаючи на те, що ризик масивної крововтрати в основній групі значно вищий внаслідок наявності гіпертензивних станів у таких жінок. У пацієнток основної групи (після деваскуляризації матки) вже на 5 добу піс-ляопераційного періоду кровоплин в маткових артеріях поновлювався і не відрізнявся від такого у пацієнток групи порівняння. Висновки. Методика деваскуляризації матки у пацієнток із передле-жанням плаценти і гіпертензивними станами, у яких обмежені можливості застосування утеро-тонічних препаратів, може бути рекомендована для профілактики акушерських кровотеч