Перегляд за Автор "Tsyganenko, I."
Зараз показуємо 1 - 3 з 3
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Ефективність застосування у клінічній практиці лікаря загальної практики сімейної медицини препарату «стеатель» у пацієнтів з ішемічною хворобою серця(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2016) Овчаренко, Людмила Костянтинівна; Циганенко, Ірина Володимирівна; Ovcharenko, L.; Tsyganenko, I.Мета дослідження - вивчити фармакологічні ефекти Левокарнітину та іх вплив на результати лі- кування у пацієнтів з ішемічною хворобою серця: узагальнення отриманих результатів та впрова- дження використання даного препарату у клінічній практиці. Проаналізовано результати рандомі- зованого контрольованого дослідження, що демонструє ефективність L-карнітину, який є основою препарату «Стеатель», в лікуванні ішемічної хвороби серця. Вивчаючи як основні фармакологічні ефекти, так і їх ефективність в застосуванні при вищезгаданій патології, зроблено ряд висновків щодо необхідності впровадження препарату «Стеатель» в основу допоміжної терапії при лікуванні ішемічної хвороби серця; Цель исследования - изучить фармакологические эффекты Левокарнитина и их влияние на результаты лечения у пациентов с ишемической болезнью сердца: обобщение полученных результатов и внедрение использования данного препарата в клиническую практику. Проанализированые результаты рандомизированного контролируемого исследования демонстрируют эффективность L-карнитина, который является основой препарата «Стеатель», в лечении ишемической болезни сердца. Изучая как основные фармакологические эффекты, так и их эффективность в применении при вышеупомянутой патологии, сделан ряд выводов о необходимости внедрения препарата «Стеатель» в основу вспомогательной терапии при лечении ишемической болезни сердца; The purpose of the work was to examine the pharmacological effects of Levokarnityn and its effect in the therapy of patients with coronary heart disease, to generalize of the results of its implementation in clinical practice. Results of a randomized controlled trial demonstrated the efficacy of L-carnitine, which is the active agent of’ ‘Steatel’ preparation in the therapy of coronary artery disease. Studying the main pharmacological effects and their effectiveness we could draw some conclusions about the necessity to introduce ‘Steatel’ as a part of adjunctive therapy of coronary artery disease.Документ Особливості лікування пацієнтів з кардіоваскулярним ризиком в умовах коморбідності(Полтавський державний медичний університет, 2023) Овчаренко, Людмила Костянтинівна; Циганенко, Ірина Володимирівна; Мохначов, Олександр Володимирович; Рустамян, Сатєнік Тігранівна; Заяць, Юлія Борисівна; Ovcharenko, L.; Tsyganenko, I.; Rustamian, S.; Mokhnachew, O.; Zaiats, Yu.Останнім часом багато уваги приділяється поняттю, яке в наукову спільноту ввів видатний аме- риканський лікар-епідеміолог Alvan R. Feinstein – «коморбідність» (лат. со — разом, morbus — хво- роба). В його розумінні коморбідність демонструє поєднання в одного пацієнта двох та/чи більше хронічних захворювань, які пов’язані між собою патофізіологічними механізмами, та одночасно про- являються в одного пацієнта, незалежно від ступеня активності кожного з них. Одночасно через коморбідність відбувається формування нових механізмів розвитку захворювань, розкриття дода- ткової клінічної картини та приєднання ускладнень та перебігу, які не властиві основній хворобі, із значним негативним впливом на якість і тривалість життя пацієнтiв. Серед усіх пацієнтів із ко- морбідною патологією саме пацієнти із кардіоваскулярним ризиком були та залишаються одними із найскладніших серед усіх категорій хворих. Саме та чи інша супутня патологія прогностично мо- же призвести до погіршення функціонального стану пацієнта та збільшити можливість виникнен- ня потенційно загрозливих для життя ризиків. Надання належної медичної допомоги пацієнтам із коморбідними захворюваннями потребує збільшення економічного навантаження на систему охо- рони здоров’я, яка б забезпечувала комплексну діагностичну процедуру та алгоритм лікування. З метою покращення прогнозу у пацієнтів коморбідного профілю, зменшення економічного наванта- ження на систему охорони здоров’я необхідно використовувати багатокомплексний підхід на ета- пах профілактики, діагностики та лікування основних неінфекційних захворювань, які переважно формують коморбідність.Документ Особливості лікування пацієнтів з кардіоваскулярним ризиком в умовах коморбідності(Полтавський державний медичний університет, 2023) Овчаренко, Людмила Костянтинівна; Циганенко, Ірина Володимирівна; Рустамян, Сатєнік Тігранівна; Мохначов, Олександр Володимирович; Заяць, Юлія Борисівна; Ovcharenko, L.; Tsyganenko, I.; Rustamian, S.; Mokhnachew, O.; Zaiats, Yu.Останнім часом багато уваги приділяється поняттю, яке в наукову спільноту ввів видатний аме-риканський лікар-епідеміолог Alvan R. Feinstein – «коморбідність» (лат. со— разом, morbus— хво-роба). В його розумінні коморбідність демонструє поєднання в одного пацієнта двох та/чи більше хронічних захворювань, які пов’язані між собою патофізіологічними механізмами, та одночасно про-являються в одного пацієнта, незалежно від ступеня активності кожного з них. Одночасно через коморбідність відбувається формування нових механізмів розвитку захворювань, розкриття дода-ткової клінічної картини та приєднання ускладнень та перебігу, які не властиві основній хворобі, із значним негативним впливом на якість і тривалість життя пацієнтiв. Серед усіх пацієнтів із ко-морбідною патологією саме пацієнти із кардіоваскулярним ризиком були та залишаються одними із найскладніших серед усіх категорій хворих. Саме та чи інша супутня патологія прогностично мо-же призвести до погіршення функціонального стану пацієнта та збільшити можливість виникнен-ня потенційно загрозливих для життя ризиків. Надання належної медичної допомоги пацієнтам із коморбідними захворюваннями потребує збільшення економічного навантаження на систему охо-рони здоров’я, яка б забезпечувала комплексну діагностичну процедуру та алгоритм лікування. З метою покращення прогнозу у пацієнтів коморбідного профілю, зменшення економічного наванта-ження на систему охорони здоров’я необхідно використовувати багатокомплексний підхід на ета-пах профілактики, діагностики та лікування основних неінфекційних захворювань, які переважно формують коморбідність.