Перегляд за Автор "Vazhnichaya, E. M."
Зараз показуємо 1 - 16 з 16
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Blood gases and electrolytes under use of magnetite nanoparticles in blood loss(Полтавський державний медичний університет, 2021) Vazhnichaya, E. M.; Lutsenko, R. V.; Semaka, O. V.; Deviatkina, T. O.; Deviatkina, N. M.; Kurapov, Yu. A.; Litvin, S. Ye.; Важнича, Олена Митрофанівна; Луценко, Руслан Володимирович; Семака, Олександр Валентинович; Дев'яткіна, Тетяна Олексіївна; Дев'яткіна, Наталія Миколаївна; Курапов, Юрій Анатолійович; Литвин, Станіслав ЄгоровичBlood gases, acid-base balance, and electrolytes were studied under the conditions of correction of acute blood loss in abino rats with magnetite nanoparticles (5–8 nm) obtained by electron-beam technology and incorporated into sodium chloride crystals. It was shown that blood loss decreases total hemoglobin and the volumetric concentration of oxygen, diminishes sodium concentration and increases potassium concentration in the blood. Dissolved and injected intraperitoneally after the blood loss, magnetite nanoparticles (1.35–6.75 mg iron/kg) reduce the partial pressure of carbon dioxide, increase the partial pressure of oxygen, saturation of hemoglobin with oxygen and volumetric oxygen concentration, increase hydrogen index and sodium content, and reduce potassium concentration in the blood. These positive changes develop against the background of an increase in total hemoglobin. They surpass some effects of the traditional iron preparation and can be the basis for further research aimed at the use of magnetite nanoparticles in acute posthemorrhagic syndrome.Документ Combined action of antimycotics and essential oils on the reference candida strain in vitro(2022) Bobrova, N. O.; Ananieva, M. M.; Vazhnichaya, E. M.; Vlasenko, N. O.; Deviatkina, N. M.; Боброва, Нелля Олександрівна; Ананьєва, Майя Миколаївна; Важнича, Олена Митрофанівна; Власенко, Наталія Олександрівна; Дев'яткіна, Тетяна ОлексіївнаДокумент Evaluation of susceptibility of reference strains of microorganisms to the combined action of essential oils and mexidol(Полтавський державний медичний університет, 2021) Bobrova, N. A.; Vazhnichaya, E. M.; Loban, G. A.; Devyatkina, T. A.; Lugovaya, L. A.; Balyuk, O. Ye.; Bashtovenko, O. A.; Боброва, Нелля Олександрівна; Важнича, Олена Митрофанівна; Лобань, Галина Андріївна; Дев'яткіна, Тетяна Олексіївна; Лугова, Любов Олександрівна; Балюк, Олена Євгенівна; Баштовенко, Оксана АнатоліївнаThe susceptibility of the reference strains S. aureus ATCC 25923 and E. coli ATCC 25922 to 14 essential oils (EOs) and their combinations with mexidol (ethylmethylhydroxypyridine succinate) was studied using the disk diffusion method. It was shown that a combination of all EOs (with the exception of EOs of eucalyptus and ginger) with mexidol increases the susceptibility of S. aureus ATCC 25923 to these agents, with the most pronounced effect being observed with oils of lemon, lavender, fir, and rose. The susceptibility of E. coli ATCC 25922 to EOs of cinnamon, mint, tea tree, rose, eucalyptus, cloves, and sage significantly increases when combined with mexidol, and this effect is most pronounced when using combinations of mexidol with rose, eucalyptus, and clove oils. The discovered ability of mexidol to increase the susceptibility of microorganisms to EOs can be a basis for the development of pharmaceutical compositions with these substances in which an enhanced antimicrobial effect will accompanied by an antioxidant activity and low toxicity.Документ Oxidative stress: classic doctrine and its update(Полтавський державний медичний університет, 2023) Vazhnichaya, E. M.; Baliuk, O. Ye.; Bobrova, N. O.; Важнича, Олена Митрофанівна; Балюк, Олена Євгенівна; Боброва, Нелля ОлександрівнаThe concept of oxidative stress is widely used to describe damage caused by reactive oxygen and nitrogen species. This concept is actively developing and is the basis for the rational use of antioxidants. The purpose of the work is to analyze the literature data on the development of the doctrine of oxidative stress and its role in normal and pathological conditions. Literary sources were searched in PubMed and Google Scholar databases and the sources analyzed in this work were selected. The founders of the doctrine of oxidative stress have described that it can be a result of not only external factors, but also internal cellular mechanisms. This condition is characterized by the generation of reactive forms of oxygen and nitrogen in the cell, changes in antioxidant protection, oxidative modification of macromolecules and impaired redox balance. An important discovery was the fact that redox reactions are used in the cell signaling. Oxidative stress was detected in physiological conditions and involved in many diseases as their cause or consequence. The development of the oxidative stress doctrine relates to the improvement of strategies for its detection and quantitative evaluation, so the previously used indicators are supplemented with new ones, a comprehensive approach based on indices is introduced. It is believed that intense oxidative stress should be diagnosed to prevent the development of free-radical pathology and premature aging in a timely manner. Understanding of oxidative stress developed to the idea of oxidant-antioxidant equilibrium and the need for its normal slight shift to the side of oxidative processes to maintain homeostasis. This approach warns against excessive administration of exogenous antioxidants, which can disrupt the balance.Документ Staphylococcus warneri clinical isolate susceptibility to antibiotics and its modification by emoxypine(2020) Bobrova, N. A.; Loban, G. A.; Vazhnichaya, E. M.; Faustova, M. O.; Ananieva, M. M.; Боброва, Нелля Олександрівна; Лобань, Галина Андріївна; Важнича, Олена Митрофанівна; Фаустова, Марія Олексіївна; Ананьєва, Майя МиколаївнаBackground. S. warneri is a common commensal organism, but it can cause serious infections. One of the ways to increase a susceptibility of this microorganism to antibiotics is their combining with adjuvant remedies. Objectives are to study the susceptibility of S. warneri clinical isolate to antibiotics and its modification by emoxypine - 2-ethyl-6-methyl-3-hydroxypyridine hydrochloride. Methods. Samples of purulent wound exudation were obtained from a patient with infective complications after the bone fracture and osteosynthesis by metal plates. Susceptibility of S. warneri clinical isolate to antibiotics and their combinations with emoxypine (1000 μg/disk) was studied by a standard disc diffusion technic. In the case of microbial resistance, the susceptibility of investigated isolate to such antibiotic was determined in a serial broth dilutions method without or with emoxypine and evaluated according to the minimum inhibitory concentration (MIC). Results. In the disk diffusion method, S. warneri isolate was susceptible to all tested antibiotics, except chloramphenicol. The growth inhibition zones also were formed around disks containing emoxypine, but the susceptibility of S. warneri to this agent was low. Applying of emoxypine on the disks with antibiotics resulted in the increase of S. warneri growth inhibition in all cases, except the use of amikacin, gentamicin, and fusidic acid. The most pronounced changes were observed for a composition chloramphenicol / emoxypine. Using chloramphenicol alone in the liquid medium, MIC was over a cut-off point. Addition of emoxypine (209 μg/ml) decreased MIC of the antibiotic and restored the susceptibility S. warneri to chloramphenicol. Conclusions. The susceptibility of S. warneri clinical isolate to antibiotics can be increased by combining with emoxypine which, among other, overcomes the resistance of studied microorganism to chloramphenicol.Документ The effect of subinhibitory concentrations of ethylmethylhydroxypyridine succinate on biofilms of microorganisms(Полтавський державний медичний університет, 2022) Vazhnichaya, E. M.; Baliuk, О. Ye.; Bobrova, N. A.; Boiko, I. O.; Важнича, Олена Митрофанівна; Балюк, Олена Євгенівна; Боброва, Нелля Олександрівна; Бойко, І. О.Біоплівкові мікроорганізми спричиняють близько 80% хронічних інфекцій, що призводить до підвищення рівня захворюваності, збільшення випадків госпіталізації і зростання витрат на медичне обслуговування. Біоплівки також можуть розвиватися на абіотичних поверхнях, включаючи ортопедичні протези, стенти та катетери. Антибіотики не достатньо ефективні для лікування інфекцій, пов’язаних з біоплівкою, і пошук антибіоплівкових агентів ведеться серед інших класів сполук, зокрема серед антиоксидантів, до яких належить відомий препарат етилметилгідроксипіридину сукцинат (мексидол). Мета дослідження – визначити вплив мексидолу на формування біоплівок тест-штамами мікроорганізмів. Використано клінічні штами бактерій (E. сoli 311, P. aeruginosa 449, S. aureus 222) та грибів (C. albicans 1486). Антимікробну активність мексидолу визначали методом серійних розведень у рідких поживних середовищах у діапазоні концентрацій 1,5-200 мкг/мл. Визначення здатності мікроорганізмів до плівкоутворення проводили за відомою методикою O’Toole. Ступінь інтенсивності утворення біоплівки визначали, як описано Stepanovic S. et al. Потенційну антибіоплівкову активність мексидолу досліджували у концентраціях 5-200 мкг/мл. Статистичну обробку результатів проводили з використанням критерію Ньюмена-Кейлса за допомогою програм «StatSoft Statistica 6.0». Показано, що для планктонних форм E. coli, P. aeruginosa, S. aureus та C. albicans мінімальна інгібуюча концентрація мексидолу більша 200 мкг/мл. E. Coli 311, P. aeruginosa 449 виявляють сильну здатність до плівкоутворення, S. aureus 222 – середню. C. albicans 1486 не адгезуються до абіотичної поверхні і надалі не використовувалися. Встановлено, що мексидол посилює плівкоутворення E. coli 311, збільшуючи біомасу біоплівок на 12–15%. Препарат збільшує біомасу біоплівок P. aeruginosa на 33–110% проти контролю, що найбільш виразне за мінімальної концентрації препарату. Мексидол також стимулює плівкоутворення S. aureus 222 у 2,1-2,7 разу порівняно з контролем. Отже, за дії препарату у субінгібуючих концентраціях відмічена стимуляція плівкоутворення грамнегативними (E. сoli 311, P. Aeruginosa 449) та грампозитивними бактеріями (S. aureus 222). Виявлена здатність мексидолу стимулювати плівкоутворення потребує подальших досліджень, щоб оцінити доцільність його застосування в комплексній терапії гнійно-запальних захворювань.Документ Toxicity factors of magnetite nanoparticles and methods of their research(Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute, 2024) Vazhnichaya, E. M.; Semaka, O. V.; Lutsenko, R. V.; Bobrova, N. O.; Kurapov, Yu. A.; Важнича, Олена Митрофанівна; Семака, Олександр Валентинович; Луценко, Руслан Володимирович; Боброва, Нелля Олександрівна; Курапов, Ю. А.Among nanoparticles (NPs) of metal oxides, magnetite NPs are the most well-known. The need for regulations related to the safety of magnetite NPs requires a deep understanding of their toxicological paradigm. The purpose of the presented review is to analyze the methods of studying the magnetite NPs toxicity and to summarize their toxicity factors based on the literature data. Literature sources were searched in the PubMed database, and 99 works were selected, supplemented with articles from other databases in some cases. It is shown that the study of the magnetite NPs toxicity became widespread during the last decade, reflecting the expansion of the list of synthesized magnetic NPs and the awareness that the prospects for their use depend on the safety of the created nanomaterial. The safety assessment of magnetite NPs on cell lines is the most popular. Primitive and more highly organized animals can be used to evaluate various aspects of the magnetite NPs toxicity. The toxicity factors of magnetite NPs depend on their characteristics (core composition, coating, size, and shape) and the mode of application (concentration, dose, exposure, type of cells, or animal model). One of the main mechanisms of nanomagnetite toxicity is the interference with iron metabolism and increased generation of reactive oxygen species leading to the disruption of cell proliferation, viability, and metabolism. Thus, the toxicity of magnetite NPs is studied by various methods and at different levels of living systems. Understanding the mechanisms of nanotoxicity should contribute to the targeted design of safe magnetic NPs.Документ Антимікробні властивості метилетилпіридинолу(ТОВ «Видавничий дім «Авіцена», 2016) Боброва, Нелля Олександрівна; Важнича, Олена Митрофанівна; Боброва, Нелля Александровна; Важничая, Елена Митрофановна; Bobrova, N. A.; Vazhnichaya, E. M.Мета дослідження – вивчення антибактеріальних та антифунгальних властивостей емоксипіну (метилетилпіридинолу гідрохлориду) та його впливу на специфічну активність антимікробних засобів. Ефект препарату стосовно розвитку культур E. coli АТСС 25922, S. aureus АТСС 25923, S. epidermidis АТСС 14990 та C. albicans АТСС10231 визначали стандартним методом серійних розведень. Комбіновану дію емоксипіну та антимікробних засобів (хлоргексидину, норфлоксацину, нітрофурантоїну, цефтазидиму, тетрацикліну) на культуру E. coli вивчали диско-дифузійним методом. Показано, що емоксипін має пригнічуючу дію на еталонні штами стафілококів, кишкової палички та дріжджоподібних грибів, що свідчить про наявність у нього антимікробних властивостей та їхній широкий спектр. Мінімальні інгібуючі концентрації препарату знаходяться в діапазоні 1250– 5000 мкг/мл. Емоксипін також здатний посилювати чутливість E. coli до антибіотиків різного механізму дії і виявляє синергізм з цефтазидимом та тетрацикліном. Цель исследования – изучение антибактериальных и антифунгальных свойств эмоксипина (метилэтилпиридинола гидрохлорида) и его влияния на специфическую активность антимикробных средств. Эффект препарата в отношении развития культур E. coli АТСС 25922, S. aureus АТСС 25923, S. epidermidis АТСС 14990 и C. albicans АТСС10231 определяли стандартным методом серийных разведений. Комбинированное действие эмоксипина и антимикробных средств (хлоргексидина, норфлоксацина, нитрофурантоина, цефтазидима, тетрациклина) на культуру E. coli изучали диско-диффузионным методом. Показано, что эмоксипин оказывает угнетающее действие на эталонные штаммы стафилококков, кишечной палочки и дрожжеподобных грибов, что свидетельствует о наличии у него антимикробных свойств и их широком спектре. Минимальные ингибирующие концентрации препарата находятся в диапазоне 1250–5000 мкг/мл. Эмоксипин также способен усиливать чувствительность E. coli к антибиотикам и проявляет синергизм с цефтазидимом и тетрациклином. Emoxypine (methylethylpiridinol hydrochloride) is well known 3-hydroxypyridine derivative used in ophthalmology, cardiology and other branches of medicine due to its antioxidant and antihypoxic properties, but data on antimicrobial effects of the drug are limited and contradictory. Presented article is devoted to studying the antibacterial and antifungal properties of emoxypine and its influence on the specific activity of antimicrobial agents. The effect of the drug on the development of cultures of E. coli ATCC 25922, S. aureus ATCC 25923, S. epidermidis ATCC 14990 and C. albicans ATCC 10231 was determined by the standard serial dilution method. Combined action of emoxypine and other antimicrobials (chlorhexidine, norfloxacin, nitrofurantoin, ceftazidime, and tetracycline) on the culture of E. coli was studied by disc diffusion method. It is shown that emoxypine has an inhibitory effect on the reference strains of staphylococci, coli bacillus and Candida fungi, suggesting that it has antimicrobial properties of wide spectrum. Minimal inhibitory concentrations of the drug range between 1250–5000 μg/ml. Among the studied strains, S. epidermidis ATCC 14990 is the most susceptible to the drug. Emoxypine also is able to enhance the susceptibility of E. coli strain to antibiotics. This synergism is clearly manifested in the combination with ceftazidime or tetracycline, when emoxypine adding the growth inhibition zone of test culture increases by 1,9 times as compared with the parent antibiotic. Changes in the activity of fluorquinolone, nitrofuran, or detergent antiseptic combined with emoxipine are not significant. It is supposed that cell membrane and energy processes in the microbial cell are targets for bactericidal or fungicidal action of emoxypine. The data obtained indicate that antimicrobial action is a characteristic part of methylethylpiridinol’s pharmacodynamics that should be taken into account when the drug is used in the combined therapy of infections.Документ Брадикардия, вызванная нитроглицерином(Міністерство охорони здоров'я України, 2017) Колот, Элина Георгиевна; Kolot, E. G.; Важничая, Елена Митрофановна; Vazhnichaya, E. M.; Колот, Еліна Георгіївна; Важнича, Олена МитрофанівнаОписан случай сублингвального приёма нитроглицерина у практически здорового мужчины молодого возраста, который сопровождался кратковременным уменьшением частоты сердечных сокращений и умеренным снижением артериального давления с полной нормализацией этих показателей в течение 7 мин. Проанализированы данные литературы о подобном феномене, его встречаемости в практике. Описано випадок сублінгвального прийому нітрогліцерину в практично здорового чоловіка молодого віку, який супроводжувався короткочасним зменшенням частоти серцевих скорочень і помірним зниженням артеріального тиску з повною нормалізацією цих показників протягом 7 хв. Проаналізовано дані літератури про подібний феномен, його поширення в практиці. It is described a case study when sublingual nitroglycerin administration to young, healthy man was accompanied by a short-term decrease in the heart rate and moderate lowering in blood pressure with total normalization of these parameters within 7 minutes. The data of literature about such phenomenon, its occurrence in the practice and mechanism are analyzed.Документ Влияние мексидола и его структурных компонентов на содержание углеводов и перекисное окисление липидов при остром стрессе(г. Москва, 1999) Девяткина, Татьяна Алексеевна; Луценко, Руслан Владимирович; Важничая, Елена Митрофановна; Смирнов, Леонид Дмитриевич; Дев'яткіна, Тетяна Олексіївна; Луценко, Руслан Володимирович; Важнича, Олена Митрофанівна; Смірнов, Леонід Дмитрович; Devyatkina, T. A.; Lutzenko, R. V.; Vazhnichaya, E. M.; Smirnov, L. D.Изучено влияние мексидола (3-окси-6-метил-2-этилпиридина сукцинат), его структурных компонентов (3-окси-6-метил-2-этилпиридина и натрия сукцината), а также пиридоксина гидрохлорида на содержание углеводов и перекисное окисление липидов в печени белых мышей при остром стрессе. Установлено защитное действие мексидола и пиридоксина на процессы пероксидации и способность мексидола нормализовать содержание гликогена в печени в условиях стресса.Документ Влияние мексидола на процессы гликолиза при остром стрессе(Росія, Санкт-Петербург, 2004) Девяткина, Татьяна Алексеевна; Важничая, Елена Митрофановна; Луценко, Руслан Владимирович; Дев'яткіна, Тетяна Олексіївна; Важнича, Олена Митрофанівна; Луценко, Руслан Володимирович; Devyatkina, T. A.; Vazhnichaya, E. M.; Lutsenko, R. V.В экспериментах на 29 белых крысах-самцах изучено влияние мексидола (100 мг/кг) на содержание глюкозы, пировиноградной и молочной кислот в головном мозге, печени, селезенке, тимусе и сыворотке крови при остром иммобилизационном стрессе (3 ч). Показано, что в головном мозге и периферических органах мексидол способствует сдвигу равновесия в сторону пирувата как энергетически более выгодного субстрата ферментативного окисления.Документ Влияние эмоксипина и мексидола на развитие культур эталонных штаммов микроорганизмов и их чувствительность к антимикробным средствам(2019) Важничая, Елена Митрофановна; Vazhnichaya, E. M.; Боброва, Нелля Александровна; Bobrova, N. A.; Девяткина, Татьяна Алексеевна; Devyatkina, T. A.; Лобань, Галина Андреевна; Loban’, G. A.; Девяткина, Наталья Николаевна; Devyatkina, N. N.; Важнича, Олена Митрофанівна; Боброва, Нелля Олександрівна; Дев'яткіна, Тетяна Олексіївна; Лобань, Галина Андріївна; Дев'яткіна, Наталія МиколаївнаВ опытах in vitro изучено действие эмоксипина и мексидола (метилэтилпиридинола гидрохлорид и сукцинат) на развитие культур еталонных штаммов Staphylococcus aureus АТСС 25923, Staphylococcus epidermidis АТСС 14990, Escherichia coli АТСС 25922 и Candida albicans АТСС 10231, а также исследована чувствительность микроорганизмов к их комбинациям с антибиотиками. Показано, что оба препарата проявляют сходное противомикробное действие в отношении использованных штаммов микроорганизмов с минимальной подавляющей концентрацией 1250-10000 мкг/мл. При комбинировании с другими антибиотиками эмоксипин (1000 мкг/диск) повышает чувствительность Escherichia coli АТСС 25922 к цефтазидиму и тетрациклину. В этих условиях мексидол (1000 мкг/диск) увеличивает чувствительность Escherichia coli АТСС 25922 к цефтазидиму и повышет чувствительность Staphylococcus aureus АТСС 25923 к ванкомицину, цефтазидиму, фузидину и норфлоксацину. Собственное противомикробное действие и синергизм с традиционными антибиотиками следует учитывать при клиническом применении эмоксипина и мексидола в терапии инфекционных заболеваний и гнойных процессов; Experiments in vitro were used to study the effects of emoxypine and mexidol (methylethylpiridinol hydrochloride and succinate) on the development of cultures of Staphylococcus aureus ATCC 25923, Staphylococcus epidermidis ATCC 14990, Escherichia coli ATCC 25922, and Candida albicans ATCC 10231 and on the susceptibility of these microorganisms to combinations of antibacterial drugs. It is established that both drugs exhibit similar antimicrobial activity against the strains of microorganisms studied at minimum inhibitory concentrations within 1250 – 10000 g/mL. When combined with other antibacterial drugs, emoxypine (1000g/disk) increases the susceptibility of E. coli to ceftazidime and tetracycline equally on the overage by 91% (p < 0.01 and p < 0.005 respectively). Under these conditions, mexidol (1000 g/disk) increases the susceptibility of E. coli to ceftazidime by 40% ( p < 0.1) and enhances S. aureus susceptibility to vancomycin on the average by 60% ( p < 0.001), ceftazidime by 54% ( p < 0.02), fusidin by 40% ( p < 0.05), and norfloxacin by 21% ( p < 0.05). Intrinsic antimicrobial action and synergism with traditional antibiotics should be taken into account in the clinical applications of emoxypine and mexidol for the treatment of infectious diseases and purulent processesДокумент Зміни показників оксидативного стресу при місцевому застосуванні міноксидилу в щурів з хімічною депіляцією(Фармакологія та лікарська токсикологія, 2023) Балюк, Олена Євгенівна; Важнича, Олена Митрофанівна; Луценко, Руслан Володимирович; Костенко, Віталій Олександрович; Акімов, Олег Євгенович; Baliuk, O. Ye.; Vazhnichaya, E. M.; Lutsenko, R. V.; Kostenko, V. O.; Akimov, O. Ye.Захворювання або втрата волосся можуть суттєво впливати на добробут і якість життя. Відомо багато видів алопеції, але в кожному випадку патогенетична терапія спрямована на стимулювання анагену, затримку катагену, відновлення або підтримку належної густоти волосся. Міноксидил для місцевого застосування є одним з найвизнаніших засобів лікування алопеції, але його вплив на рівень оксидативного стресу під час терапії описано недостатньо. Мета дослідження – вивчити вплив місцевого застосування міноксидилу на показники оксидативного стресу під час регенерації волосся в тварин з хімічною депіляцією. Експерименти були виконані на 35 білих щурах-самцях. Патологію моделювали шляхом хімічної депіляції шкіри спини щурів площею 8 см × 4 см калію тіогліколатом. Лікування розпочинали відразу після депіляції, наносячи на шкіру депільованої ділянки 2 % розчин міноксидилу 1 раз на добу в дозі 30 мг/кг. Через 3 дні, 9 днів та 21 день після депіляції тварин виводили з експерименту шляхом термінальної крововтрати. Відростання волосся оцінювали в балах. У крові та гомогенаті шкіри визначали малоновий діальдегід (МДА) і 4-гідроксиалкеналі як продукти пероксидного окиснення ліпідів (ПОЛ), активність супероксиддисмутази (СОД) і каталази. Одержаний цифровий матеріал статистично обробляли шляхом однофакторного дисперсійного аналізу ANOVA з апостеріорним Тьюкі-тестом або за критерієм U Манна-Уітні. При лікуванні міноксидилом через 3 дні стан шерсті досліджуваної ділянки був таким самим, як при контрольній патології. Через 9 днів препарат сприяв тенденції до появи шерстного покриву з оцінкою 3 бали. Через 21 день у групі з експериментальною терапією переважав розвиток волосся в 4 бали (повна нормалізація), але різниця з контрольною патологією була не вірогідною. Відновлення після хімічної епіляції без лікування супроводжувалось накопиченням МДА, зниженням активності СОД та коливаннями активності каталази в шкірі ураженої ділянки та крові. Під дією міноксидилу в усі строки спостережень у шкірі відмічалось зниження вмісту МДА, підвищення активності СОД та зміни активності каталази, яка додатково зростала через 3 дні, нормалізувалась через 9 днів і була на рівні контрольної патології через 21 день. Поряд з цим, препарат призводив до зменшення накопичення продуктів ПОЛ та суттєвого збільшення активності СОД у крові порівняно з контрольною патологією, що за спрямуванням було подібне процесам у шкірі. Під впливом міноксидилу каталазна активність крові зростала в усі терміни спостережень. Отже, міноксидил за умов щоденного місцевого лікування втрати волосся демонстрував антиоксидантну дію в шкірі ураженої ділянки та крові. Виявлена особливість фармакодинаміки препарату може бути корисна за його клінічного застосування на тлі оксидативного стресу, викликаного старінням, хіміо- або радіотерапією.Документ К вопросу о действии кофеина на вегетативную регуляцию системы кровообращения(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Власенко, Наталья Александровна; Важничая, Елена Митрофановна; Власенко, Наталія Олександрівна; Важнича, Олена Митрофанівна; Vlasenko, N. A.; Vazhnichaya, E. M.У 36 здорових добровольців 20-22 років чоловічої та жіночої статі вивчали вплив одноразового прийому кофеїну-бензоату натрію (200 мг) на частоту дихання, частоту серцевих скорочень, артеріальний тиск (АТ) і вегетативний індекс Кердо. Показано, що початково у випробовуваних обох груп переважала парасимпатикотонія. Через 40 хв. після прийому всередину препарат збільшував систолічний АТ у осіб чоловічої і жіночої статі, а також підвищував діастолічний АТ і посилював парасимпатикотонію в чоловіків. Під дією кофеїну-бензоату натрію частота випадків підвищення тонусу парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи серед чоловіків була достовірно більше, ніж серед жінок.Документ Протимікробні наночастинки металів та їх оксидів в удосконаленні зубних протезів(Полтавський державний медичний університет, 2024) Лугова, Любов Олександрівна; Добровольська, Оксана Володимирівна; Добровольський, Олександр Володимирович; Важнича, Олена Митрофанівна; Боброва, Нелля Олександрівна; Lugova, L. O.; Dobrobolska, O. V.; Dobrovolskyi, O. V.; Vazhnichaya, E. M.; Bobrova, N. O.Багато наночастинок металів та їх оксидів, включаючи срібло, титан, цинк, мідь, цирконій, мають протимікробні властивості. Ці наночастинки є перспективною стратегією лікування і профілактики інфекцій ротової порожнини і можуть бути застосовані в різних галузях стоматології. Мета роботи – представити огляд літератури щодо застосування протимікробних наночастинок металів та їх оксидів в ортопедичній стоматології, зокрема в удосконаленні матеріалів для протезування дефектів зубних рядів. Пошук джерел літератури було проведено в базі даних PubMed. Статті за 2013–2023 роки були відібрані, щоб існувала їх причетність до ортопедичної стоматології і були наявні дані мікробіологічних тестів. Показано, що останнім часом тенденції змістилися в бік удосконалення базисних матеріалів для зубних протезів. Для запобігання інфекційних ускладнень пропонують модифікацію базисної пластмаси наночастинок з протимікробними властивостями. Наночастинки срібла найбільш широко використовуються для модифікації матеріалів зубних протезів. У поєднанні з полімерами або як покриття на поверхні біоматеріалів вони демонструють антимікробні властивості проти оральних патогенів та антибіоплівковий ефект. Наночастинки цинку оксиду є біосумісними і нетоксичними із значними біоцидними властивостями до широкого кола бактерій і грибів. Вони здатні інгібувати утворення біоплівки мікроорганізмами ротової порожнини не тільки на акрилових протезах, а й на склі, полістиролі, силіконі. Наночастинки титану оксиду зменшують адгезією мікроорганізмів на різних протезних матеріалах, включаючи акрилові смоли, керамічне скло, нержавіючу сталь. Наночастинки цирконію оксиду, на відміну від інших наночастинок оксидів металів, не порушують естетику зубних протезів. Водночас вони збільшують щільність і зменшують пористість поліметилметакрилату, чим знижують адгезію та проліферація кандиди в зразках. Наночастинки міді оксиду також інгібують ріст C. albicans і Streptococcus spp. та утворення біоплівки залежно від дози і цитотоксичні лише у високих концентраціях. Отже, існують металеві та металооксидні наночастинки, які можуть покращити протимікробні властивості протезних матеріалів для ортопедичної стоматології і в такий спосіб забезпечити профілактику інфекційних ускладнень при користуванні зубними протезами, але для їх клінічного використання ще належить подолати розрив між експериментом та практикою.Документ Содержание РНК и ДНК в лимфоидных органах и печени крыс с различным типом поведенческой реакции(Українська медична стоматологічна академія, 1998) Девяткина, Татьяна Алексеевна; Луценко, Руслан Владимирович; Важничая, Елена Митрофановна; Непорада, Каринэ Степановна; Тарасенко, Лидия Моисеевна; Дев'яткіна, Тетяна Олексіївна; Луценко, Руслан Володимирович; Важнича, Олена Митрофанівна; Непорада, Каріне Степанівна; Тарасенко, Лідія Мусіївна; Devyatkina, T. A.; Lutsenko, R. V.; Vazhnichaya, E. M.; Neporada, K. S.; Tarassenko, L. M.Белых крыс типизировали в тесте «открытое поле» и подвергали острому удару стопы по желаемой РНК, а содержание ДНК в тимусе, селезенке и печени интактных крыс и животных после стрессового воздействия исследовали спектрофотометрически. Было показано, что интактные животные интермедиального типа имеют максимальный уровень РНК в лимфоидных органах и печени. Содержание ДНК в паренхимных органах не зависело от типа поведенческой реакции, за исключением высокого уровня ДНК в пассивной селезенке крыс. В условиях ножного шока РНК тимуса и селезенки снижалась у всех крыс. Интенсивность изменений коррелировала с типом поведения и была наиболее значимой у активных животных. Под действием стресса уровень РНК печени у активных крыс увеличивался и не изменялся в других группах. Существенных изменений содержания ДНК после стрессового воздействия не обнаружено.