Логотип репозитарію
  • English
  • Yкраї́нська
  • Увійти
    Новий користувач? Зареєструйтесь. Забули пароль?
Логотип репозитарію
  • Фонди та зібрання
  • Пошук за критеріями
  • English
  • Yкраї́нська
  • Увійти
    Новий користувач? Зареєструйтесь. Забули пароль?
  1. Головна
  2. Переглянути за автором

Перегляд за Автор "Voskresenska, L. K."

Зараз показуємо 1 - 7 з 7
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Comparative analysis of methods of diagnosis of "dry eye" syndrome
    (Полтавський державний медичний університет, 2023) Voskresenska, L. K.; Ryadnova, V. V.; Воскресенська, Людмила Костянтинівна; Ряднова, Вікторія Вікторівна
    Despite the high prevalence of dry eye disease, it is difficult for a doctor to detect it. This problem is due to the wide variability of clinical signs and the need for a transparent diagnostic scheme for an accurate diagnosis. Therefore, a comparison of the values of diagnostic methods is presented to detect DED even with a mild form. The study aims to compare and analyze the main ways of diagnosing "dry eye" syndrome. We examined 28 people (56 eyes) aged between 30 and 60. All patients were interviewed before the main symptoms (sensation of dryness in the eye, foreign body and others), and the detected symptoms were evaluated on a point scale. The patients underwent the Schirmer I test, Norn test, instillation of 1% fluorescein solution and lissamine green. The quality of the tear film was determined using interferometry. After examining the patients, two groups were formed: group I (18 people) had symptoms of mild DED, group II (10 people) had symptoms of moderate severity. The degree of expression on the scale of subjective symptoms of DED had significant variability. The analysis of the objective signs of DED indicates the non-specificity of subjective symptoms, which indicates the need for additional diagnostic methods (Schirmer test, Norn test, fluorescent test). The interferometry method for studying the state of the tear film showed the greatest informativeness in diagnosing the degree of DED. In most cases, subjective symptoms and biomicroscopic signs do not fully characterize the tear film's condition, so additional research methods are necessary. The Norn test is more informative than the Schirmer I test for diagnosing mild DED. Detection of punctate corneal erosions is better when using 1% fluorescein than lissamine green. The interferometry method fully provides information about the state of the tear film, especially with a mild degree of DED.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Pathomorphological changes of the optical nerve intracranial part in diabetes mellitus
    (Полтавський державний медичний університет, 2021) Pera-Vasylchenko, A. V.; Ryadnova, V. V.; Voskresenska, L. K.; Bezkorovayna, I. M.; Bezega, Н. М.; Пера-Васильченко, Анна Володимирівна; Ряднова, Вікторія Вікторівна; Воскресенська, Людмила Костянтинівна; Безкоровайна, Ірина Миколаївна; Безега, Ніна Михайлівна
    Робота присвячена дослідженню морфологічних змін зорового нерва, переважно інтракраніального відділу, при діабетичній мікроангіопатії. Показано, що діабетична мікроангіопатія супроводжується проліферацією ендотеліоцитів капілярів, в результаті чого виникає звуження або облітерація просвіту судин. У свою чергу це призводить до ішемії нервових волокон з розвитком дистрофічних змін і часткового або повного руйнування астроцитів і олігодендроцитів. Очевидно, що при цукровому діабеті ці процеси відбуваються і в тканинах зорового нерва. Важка форма діабетичної мікроангіопатії зорового нерва схожа за морфологічними ознаками з проліферативною формою ретинопатії
  • Вантажиться...
    Ескіз
    Документ
    Research activities of medical interns
    (Полтавський державний медичний університет, 2024-12-27) Bezkorovaina, І. M.; Ryadnova, V. V.; Voskresenska, L. K.; Pera-Vasilchenko, A. V.; Ivanchenko, А. Yu.; Безкоровайна, Ірина Миколаївна; Ряднова, Вікторія Вікторівна; Воскресенська, Людмила Костянтинівна; Пера-Васильченко, Анна Володимирівна; Іванченко, Анна Юріївна
    Згідно програми інтернатури, обов’язковою до виконання лікарями-інтернами є науково-дослідна складова навчання в інтернатурі. Вона забезпечує набуття навиків самостійної роботи з науковою літературою, формує здатність до аналізу і узагальнення матеріалу, розвитку клінічного мислення, вільного викладення своїх думок, критичного осмислення даних літератури. У статті обговорюються питання науково-дослідної роботи в інтернатурі. Проаналізовано методичну літературу з питань організації роботи в інтернатурі. Представлені форми роботи, які застосовуються навчально-науковим інститутом післядипломної роботи Полтавського Державного Медичного Університету. Більше не обмежуючись лабораторіями, наукові дослідження присутні майже в кожному аспекті нашого життя. Виконання науково-дослідної роботи в інтернатурі вимагає структурованого підходу до дослідницького проєкту. На першому етапі лікареві-інтерну слід, провівши літературний пошук за спланованою керівником тематикою, сформулювати вступ, який пояснює мету та завдання дослідницького проекту, з визначенням актуальності теми. Методи дослідження, повинні включати діагностичні методики та практичні навички згідно програми інтернатури за фахом і мати чіткі терміни виконання кожного з етапів. Важливим самостійним етапом науково-дослідної роботи є створення її плану. Лікар-інтерн, опрацьовуючи літературу, повинен виділити існуючі розробки в даній галузі та продумати можливість розробок недостатньо представлених діагностичних, чи лікувальних способів. Керівник консультує та направляє пошукувача, даючи змогу проявити свої думки та ідеї. І хоча формування плану часто здається рутиною, саме цей початковий етап, зазвичай, наштовхує дослідника на нові розробки, які будуть вдосконалюватися в ході роботи. Результати проведеної науково-дослідної роботи лікаря-інтерна слід обговорювати на науково-практичних конференціях лікарів інтернів. An intern's research work is one component of the internship training. It involves gaining new experience in processing scientific literature, developing the ability to analyze new material, summarize the information received, form clinical thinking, and free expression of thoughts. The article highlights the main aspects of research work in the internship. It also reviews the methodological literature on the organization of work in the internship and considers the types of work recommended by the Academic and Research Institute of Postgraduate Education of Poltava State Medical University. Performing research work in an internship requires a structured approach to the research project. First, the intern should formulate an introduction by conducting a literature search on the topic planned by the supervisor. The introduction should summarize the research project's purpose and objectives and determine the topic's relevance. Research methods should include diagnostic techniques and practical skills following the internship program in the speciality and have clear deadlines for each stage. An important independent stage of research work is the creation of its plan. While studying the literature, the intern should identify existing developments in the field and consider the possibility of developing underrepresented diagnostic or therapeutic methods. The results of the intern's research work should be discussed at scientific and practical conferences. Conference attendees have the opportunity to expand their knowledge in the chosen field by listening to the reports presented. Speakers who win prizes at the conference are rewarded with an exemption from the interview at the state certification
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Особливості медичної освіти в Україні у воєнний час
    (Полтавський державний медичний університет, 2023-03-21) Безкоровайна, Ірина Миколаївна; Воскресенська, Людмила Костянтинівна; Ряднова, Вікторія Вікторівна; Bezkorovayna, I. M.; Voskresenska, L. K.; Ryadnova, V. V.
    Резюме. Українська медична освіта реформована та адаптована до стандартів Європейського Союзу завжди знаходилась в перших рядах серед омріяних фахів. Однак, з початком повномасштабної війни уся сфера освіти опинилась в непростому становищі і потребує певних коректив. За даними аналізу літературних джерел ми намагалися виявити шляхи можливого розвитку медичної освіти під час воєнного стану в Україні. Першим з питань методології медичної освіти є можливість дистанційного навчання медицині, яке вкрай необхідне для ЗВО, що перебувають на окупованих територіях, в областях, які постійно бомбардуються, чи в закладах, інфраструктура яких зруйнована. В іноземній літературі описано 5 основних стратегій дистанційного навчання в медичних ЗВО. По-перше – це телекомунікаційна стратегія. На другому місці – навчання на основі моделювання. Agarwal та ін. ратують за технологічне клінічне навчання. Також значне місце в літературі займають мобільне навчання і змішане навчання. Але важко забезпечити повний розвиток клінічних знань майбутніх лікарів на дистанційному курсі без інтегрованого очного навчання. Якщо все навчання відбувається лише дистанційно, то, навіть при найкращому ІТ-забезпеченні, страждає практична сторона знань, бо майбутній лікар повинен самостійно проробити та засвоїти величезну кількість практичних навичок, самостійно обстежити пацієнтів з різноманітними захворюваннями. Тому існує необхідність перепланування розкладів занять з виділенням місяця, чи декількох на здобуття практичних навичок в стінах ЗВО, які перебувають у безпечних місцях, що можна регламентувати, як проходження практики. Таким чином, аналізуючи сучасні літературні джерела з обраної теми, автори дійшли висновків: 1. Можливе використання дистанційної освіти у медичних навчальних закладах. 2. Дистанційна медична освіта повинна бути інтегрованою з використанням усіх існуючих моделей та стратегій дистанційного навчання. 3. У період воєнного стану важливим є комплексування медичних закладів вищої освіти для засвоєння здобувачами професійної практики в очному режимі.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Патоморфологічні зміни зорового нерва при гіпертонічній хворобі
    (Українська медична стоматологічна академія, 2018) Пера-Васильченко, Анна Володимирівна; Ряднова, Вікторія Вікторівна; Воскресенська, Людмила Костянтинівна; Безкоровайна, Ірина Миколаївна; Пера-Васильченко, Анна Владимировна; Ряднова, Виктория Викторовна; Воскресенская, Людмила Константиновна; Безкоровайная, Ирина Николаевна; Pera-Vasylchenko, A. V.; Ryadnova, V. V.; Voskresenska, L. K.; Bezkorovaynaya, I. M.
    Гіпертонічна хвороба - це хронічне захворювання, клінічними ознаками якого є стійке підвищення артеріального тиску. Ускладнення якого призводять до часткової або повної втрати зору. Метою роботи було вивчення морфогенезу та гістотопографії патологічних змін зорового нерва у хворих на гіпертонічну хворобу. Досліджували матеріал гістологічних препаратів відділів зорового нерва здорових людей ( померлих в наслідок автотравми) та хворих на гіпертонічну хворобу ( померлих в наслідок ускладнень. Проведення морфологічних досліджень свідчить, що при гострому перебігу гіпертонічної хвороби спостерігаються зміни у вигляді мукоїдного, фібриноїдного набухання переважно в септальних артеріолах. При хронічному перебігу гіпертонічної хвороби поряд із мозаїчними деструктивними процесами в артеріях та артеріолах відбуваються компенсаторні процеси у вигляді міоеластозу, міогіпереластозу, що супроводжується збільшенням індексу Керногана; Гипертоническая болезнь - это хроническое заболевание, клиническими признаками которого являются стойкое повышение артериального давления, осложнения которого приводят к частичной или полной потере зрения. Целью работы было изучение морфогенеза и гистотопографии патологических изменений зрительного нерва у больных гипертонической болезнью. Исследовали материал гистологических препаратов отделов зрительного нерва здоровых людей (умерших вследствие автотравмы) и больных гипертонической болезнью (умерших вследствие осложнений). Проведенные морфологические исследования свидетельствует, что при остром течении гипертонической болезни наблюдаются изменения в виде мукоидного, фибриноидного набухания преимущественно в септальных артериолах. При хроническом течении гипертонической болезни наряду с мозаичными деструктивными процессами в артериях и артериолах происходят компенсаторные процессы в виде миоеластоза, миогипереластоза, что сопровождается увеличение индекса Керногана; Hypertensive disease is a chronic disease which clinical signs are sustained increase of blood pressure. The main pathogenetic mechanism of arterial hypertension is change in the relationship between the volume of circulating blood and general arterial resistance. Hypertensive disease clinically has benign and malignant course. . With benign hypertension there is a gradual development of episodes of short-term increase in blood pressure, then its steady increase, characterized by morphological changes in the vessels during the first and second stages of the disease. And in the third stage there are secondary changes in various organs in connection with the development in arterioles and arteries of sclerotic processes. It should be noted that during the benign course of hypertension in each of its stages there may be episodes of exacerbation with a sharp increase in blood pressure, which characterizes the malignant nature of the disease. The last are morphologically characterized by destructive lesions of arterioles in the form of plasmoragiosis and mucoid swelling of the vascular wall. Consequently, destructive changes in arterioles have a mosaic character. In this case, in some arteries simultaneously compensatory changes are determined, due to which the adaptation of vessels and surrounding tissues to the elevated blood pressure occurs. That is why the morphological changes of small arteries and arterioles with hypertension are manifested in two forms: hyalinism and hyperplastic arteriosclerosis. It should be noted that if morphological changes in the arterioles of the retina, as clinically and morphologically, are sufficiently described in the literature, then the morphological changes in the vessels accompanying the optic nerve are insufficiently described. The purpose of the work was to study morphogenesis and histopography of pathological changes in the optic nerve in patients with hypertension. The histological preparation material of the optic nerve was taking from healthy people (died as a result of autotrauma) and patients with hypertonic disease (died as a result of complications) was studied. Conclusions. The development of destructive processes in the optic nerve is associated with both plasmorrhagia and the gyalinosis of septal arterioles. At the same time, in these vessels, the formation of the wall or flat microtubes are noted. It is due to the presence of blood clots that develop ischemia in adjacent arterioles in the areas of the optic nerve. At the same time, on the transverse section of the optic nerve in areas of ischemic damage to the nerve fibers, granular cells are constantly found in the form of layers. The second pathogenetic factor of local circulatory disorders in the microcirculatory channel of the optic nerve is associated with increased vascular permeability, due to the presence of proteolytic enzymes in the cytoplasm of the endothelial cells. Precisely because of the presence of the latter increases the permeability of arterioles and capillaries. This is accompanied by diapedeous hemorrhages in the optic nerve tissue, which are caused by minor changes in the arterioles and capillaries.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Сучасні підходи до діагностики та лікування хвороби сухого ока
    (2023-09-30) Воскресенська, Людмила Костянтинівна; Ряднова, Вікторія Вікторівна; Олефір, Ірина Сергіївна; Voskresenska, L. K.; Ryadnova, V. V.; Olefir, I. S.
    Актуальність.Збільшення поширення хвороби сухого ока суттєво пов’язане з погіршенням екологічної ситуації, одним із факторів ризику пошкодження слізної плівки є дія на око кондиціонованого повітря, випромінювання з комп’ютерних гаджетів. Метою роботи було дослідити клініко-лабораторні показники у хворих із хворобою сухого ока в процесі лікування різними сльозозамінниками. Матеріали та методи дослідження.У дослідженні брали участь 35 пацієнтів (70 очей). Усі пацієнти були розділені на дві групи. 1-ша група — пацієнти отримували інстиляції 0,3% гіалуронової кислоти, 2-га група — інстиляції препаратом з вмістом 0,24% гіалуронової кислоти. Усім пацієнтам було проведено повний комплекс офтальмологічного обстеження: біомікроскопію, офтальмоскопію. Проводили дослідження сумованої сльозопродукції (тест Ширмера-1), зниження стабільності прерогівкової слізної плівки виявляли за допомогою тесту Норна, для визначення якісного стану слізної плівки застосовували метод інтерферометрії. Аналізували динаміку скарг хворих (відчуття сухості, затуманювання зору, відчуття чужорідного тіла) залежно від схеми лікування. Виконали біомікроскопічне дослідження з візуальною оцінкою переднього відділу очного яблука за допомогою таких параметрів: гіперемія та складки нижнього латерального квадранта кон’юнктиви очного яблука. Дослідження товщини ліпідного шару здійснювали шляхом відеоаналізу ефектів інтерференції кольору преокулярної слізної плівки під час акту кліпання. Результати та висновки. При аналізі даних, отриманих у результаті лікування хворих 1-ї і 2-ї груп, відмічено, що у хворих 1-ї групи певною мірою стабілізувались показники тесту Ширмера-1 і тесту Норна. У хворих 2-ї групи виявлено більш виражений ефект щодо скарг. Застосування інстиляцій препарату з вмістом 0,24% гіалуронової кислоти у хворих із хворобою сухого ока справляє більш виражений ефект порівняно з інстиляціями 0,3% гіалуронової кислоти. . Background. An increase in the spread of dry eye syndrome is significantly related to the deterioration of the environmental situation. One of the risk factors for damage to the tear film is the effect on the eye of conditioned air, radiation from computer gadgets. The aim of the work was to investigate the clinical and laboratory indicators of patients with dry eye syndrome during treatment with various tear substitutes. Materials and methods. Thirty-five patients (70 eyes) participated in the experiment. They were divided into two groups. Patients in the first group received instillations of 0.3% hyaluronic acid, the second group received instillations with a preparation containing 0.24% hyaluronic acid. All patients underwent a full set of ophthalmological examination: biomicroscopy, ophthalmoscopy. A study of the total tear production (Schirmer-1 test) was conducted, a decrease in the stability of the precorneal tear film was detected using the Norn test, and the method of interferometry was applied to determine the quality of the tear film. We analyzed the dynamics of patients’ complaints (feeling of dryness, blurred vision, feeling of a foreign body) depending on the treatment regimen. A biomicroscopic examination was performed with a visual assessment of the anterior part of the eyeball using the following parameters: hyperemia and lidarallel conjunctival folds. The study of the thickness of the lipid layer was carried out by video analysis of the color interference effects of the preocular tear film during the act of blinking. Results and conclusions. When analyzing the data obtained as a result of the treatment of patients of both groups, it was noted that the indicators of the Schirmer-1 and the Norn test stabilized to a certain extent in the patients of the first group. In the second group, a more pronounced effect regarding patients’ complaints was found. Instillations of a preparation containing 0.24% hyaluronic acid in patients with dry eye syndrome showed a more pronounced effect in comparison with instillations of 0.3% hyaluronic acid.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Частота розвитку та залежність функціональних змін сітківки при регматогенному відшаруванні у пацієнтів різних вікових груп
    (Полтавський державний медичний університет, 2023-12-20) Олефір, Ірина Сергіївна; Ряднова, Вікторія Вікторівна; Воскресенська, Людмила Костянтинівна; Olefir, I. S.; Ryadnova, V. V.; Voskresenska, L. K.
    Вступ. Регматогенне відшарування сітківки виникає, коли розрив сітківки призводить до накопичення рідини з відокремленням нейросенсорної сітківки від основного пігментного епітелію; це найпоширеніший вид відшарування сітківки. Пацієнти з нещодавно розвиненим відшаруванням сітківки, як правило, мають раптову втрату зору, що супроводжується плаваючими змутніннями і метаморфопсією, або «темною завісою», яка заважає зору. Річна захворюваність на регматогенне відшарування сітківки оцінювалася в різних країнах і регіонах протягом тривалого часу, та становила в межах 6,9-26,2 випадків на 100 000. Мета. Дослідити рівні захворюваності на регматогенне відшарування сітківки серед різних вікових груп. Матеріали та методи. В нашому ретроспективному дослідженні взяли участь 240 пацієнтів з регматогенним відшаруванням сітківки, що були прооперовані протягом 2022-2023 років. Критеріями включення до цього дослідження були: випадок регматогенного відшарування сітківки з початком - січень 2022 року по жовтень 2023 року. Критеріями виключення були: 1) розрив сітківки, спричинений тракцією (наприклад, проліферативна діабетична ретинопатія), ятрогенне пошкодження або пухлина ока; 2) субклінічне відшарування сітківки, що могло бути вилікуваним одним лазерним лікуванням сітківки; 4) проникаюча травма ока в анамнезі; 5) відшарування сітківки спричинені макулярним розривом. Результати дослідження та висновки. У результаті проведеного аналізу захворюваності регматогенним відшаруванням сітківки було виявлено, що даний стан частіше розвивається у чоловіків (62,5% випадків) старшої вікової групи (60-70 років). Середня тривалість відшарування до моменту проведення хірургічного лікування складає 18,4±2,4 дня. Раннє виявлення регматогенного відшарування сітківки зумовлює нижчий ризик тотального відшарування сітківки з відшаруванням макулярної ділянки, що ми й спостерігали у нашому дослідженні (63,3 % macula-off у чоловіків та лише 28,8 % macula-off у жінок). Introduction. Rhegmatogenous retinal detachment results from retinal rupture causing the accumulation of fluid with the separation of the neurosensory retina from the main pigment epithelium. This condition is known as the most common type of retinal detachment. Patients with newly developed retinal detachment typically experience a sudden loss of vision, accompanied by floating opacities and metamorphopsia, or a "dark veil," that interferes with vision. The annual incidence of retinal detachment has been estimated in different countries and regions for a long time and ranged from 6.9 to 26.2 cases per 100,000. Aim of this study is to investigate the incidence rate of rhegmatogenous retinal detachment among individuals of different age groups. Materials and methods. 240 patients with rhegmatogenous retinal detachment operated during 2022- 2023 were included in this retrospective study. The criteria for inclusion were the following: a case of retinal detachment with onset between January 2022 and October 2023. Exclusion criteria include: 1) tractioninduced retinal detachment (eg, proliferative diabetic retinopathy), iatrogenic injury, or eye tumor; 2) subclinical RBS, which could be cured by one laser treatment of the retina; 4) a history of penetrating eye injury; 5) retinal detachment caused by a macular tear. Results and conclusions. Following the analysis of the incidence of rhegmatogenous retinal detachment, it was observed that this condition predominantly occurs in men (62.5% of cases), particularly in the older age group (60-70 years). The average duration of detachment before surgical intervention is 18.4±2.4 days. Early detection of rhegmatogenous retinal detachment leads to a reduced risk of total retinal detachment with macular involvement, as evidenced in our study (63.3% macula-off in men compared to only 28.8% maculaoff in women).
BASEROARRORROARMAPOpenDOARЕ-каталог PSMU

36011, Poltava, 23 Shevchenko Street

DSpace software and Poltava State Medical University copyright © 2017-2025 | Library PDMU

  • Налаштування куків
  • Політика приватності
  • Угода користувача
  • Зворотний зв'язок