Перегляд за Автор "Voskresenskaya, L. K."
Зараз показуємо 1 - 7 з 7
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Гистологическое строение эндомиокардиальных и миоэндокардиальных образований желудочков сердца в норме(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2012) Степанчук, Алла Петровна; Воскресенская, Людмила Константиновна; Степанчук, Алла Петрівна; Воскресенська, Людмила Костянтинівна; Stepanchuk, A. P.; Voskresenskaya, L. K.Исследовали препараты 15 сердец людей умерших по причинам не связанных с патологией сердца Из-за наличия интерстициальных щелей в толще коллагенового тяжа сухожильной хорды, обеспечения ее трофики осуществляется за счет диффузии питательных веществ и кислорода из протекающей крови через полость желудочка. Трофика внеклапанных («ложных») сухожильных хорд осуществляется не только за счет диффузии питательных веществ со стороны омывающей их крови, но и путем фильтрации плазмы крови из обменных микрососудов. Мышечным перекидным перекладинам и мышечным трабекулам характерный модульный принцип формирования гемомикроциркуляторного русла в данном тканевом регионе. Мышечным перекидным перекладинам характерно наличие под эндокардом пучков атипичных кардиомиоцитов; Досліджували препарати 15 сердець людей які померли з причин не пов'язаних з патологією серця Із-за наявності інтерстиціальних щілин в товщі колагенового тяжа сухожильної хорди, забезпечення її трофіки здійснюється за рахунок дифузії поживних речовин і кисню з протікаючої крові через порожнину шлуночка. Трофіка внеклапанних ("несправжніх") сухожильних хорд здійснюється не лише за рахунок дифузії поживних речовин з боку крові, що омиває їх, але і шляхом фільтрації плазми крові з обмінних мікросудин. М'язовим перекидним перекладинам і м'язовій трабекулі характерний модульний принцип формування гемомікроциркуляторного русла в цьому тканинному регіоні. М'язовим перекидним перекладинам характерна наявність під ендокардом пучків атипових кардіоміоцитів; 15 drugs examined the hearts of people who have died for reasons not related to heart disease. Because of the presence of cracks in the interior of interstitial collagen strand tendon chord ensure its trophic carried by diffusion of nutrients and oxygen from the blood flowing through the cavity of the ventricle. Trophic extravalving (“false”) tendon chords are not only due to the diffusion of nutrients from washing their blood, but by filtering the blood plasma of the exchange microvessels. Muscle changeover beams and muscular trabeculae typical modular formation haemomicrocyrculatory bed in the tissue region. Muscle changeover crossbeams characterized by abnormal endocardium beams cardiomyocytes.Документ Зміни морфології сітківки в залежності від виду лікування набряку макулярної ділянки після факоемульсифікації катаракти(Вищий державний навчальний заклад України "Українська медична стоматологічна академія", 2016) Безкоровайна, Ірина Миколаївна; Воскресенська, Людмила Костянтинівна; Ряднова, Вікторія Вікторівна; Стебловська, Ірина Сергіївна; Безкоровайная, Ирина Николаевна; Воскресенская, Людмила Константиновна; Ряднова, Виктория Викторовна; Стебловская, Ирина Сергеевна; Bezkorovayna, I. M.; Voskresenskaya, L. K.; Ryadnova, V. V.; Steblovska, I. S.При обстеженні 41 пацієнта з набряком макулярної ділянки після факоемульсифікації катаракти виявлено, що збільшення товщини сітківки центральної зони з'являється через 1 місяць після оперативного втручання. При порівнянні різних шляхів введення препарату для лікування післяопераційних змін сітківки вявлено, що найбільш ефективнем методом є субтенонове введення кортикостероїдів, що викликає більш значне зменшення товщини сітківки, навіть у пацієнтів з ускладненим офтальмологічним анамнезом; При обследовании 41 пациента с отеком макулярной области после факоэмульсификации катаракты обнаружено, что увеличение толщины центральной зоны сетчатки появляется через 1 месяц после оперативного вмешательства. При сравнении различных путей введения препарата для лечения послеоперационных изменений сетчатки выявлено, что наиболее ефективным методом является субтеноновое введение кортикостероидов, что вызывает более значительное уменьшение толщины сетчатки, даже у пациентов с осложненным офтальмологическим анамнезом; We examined 41 patients with edema of macular area after cataract phacoemulsification and found that increasing the thickness of central area of the retina occurs within 1 month after surgery. When comparing different routes of administration of the drug for the treatment of postoperative changes of the retina, we found that the most effective method is subtenon injections of corticosteroids, which causes a more significant decrease in retinal thickness, even in patients with complicated ophthalmic history. A positive treatment effect after completion of the observation period had all 41 patients. After three months of morphometric indicators of condition of the retina was close to baseline (preoperative period). The most significant changes occurred in patients of the third group treated by injection of betamethasone in subtenon space. The average difference of the retina was approximately 38 microns. Several smaller values had the patients of the first two groups, the thickness of the central zone after the treatment has decreased by an average of 23 microns. That is, comparing the efficacy of different regimens of macular edema region it can be concluded that treatment with steroid medications in various forms are equally efficient. Subtenon route of administration of steroid anti-inflammatory drugs gives more pronounced results, especially given the fact that preoperative retinal thickness was higher in patients who underwent therapy with betamethasone, but the results after treatment was still the best. It should be noted that patients with complicated ophthalmic history (the presence of diabetic retinopathy) had the worst morpho-functional results in the preoperative period and after cataract surgery, was shown in large figures the thickness of the retina ( in contrast to patients who had no comorbidity). At the end, we can say that: 1. The presence of concomitant pathology of the retina increases the percentage and rate of emergence of retinal edema after cataract phacoemulsification. 2. Corticosteroids of various forms of editions in 100% of cases is an excellent method for the treatment of postoperative macular edema. 3. Subtenon corticosteroids can effectively reduce the thickness of the retina in the postoperative period after cataract phacoemulsification.Документ Исследование процессов перекисного окисления липидов в хрусталике и тканях при экспериментальном холестериновом атеросклерозе.(УП "Профессиональные издания", 2017) Воскресенская, Людмила Константиновна; Ряднова, Виктория Викторовна; Безега, Нина Михайловна; Пера-Васильченко, Анна Володимирівна; Воскресенская, А. В.; Voskresenskaya, L. K.; Ryadnova, V. V.; Bezega, N. M.; Pera-Vasylchenko, A. V.; Voskresenskaya, A. V.; Воскресенська, Людмила Костянтинівна; Ряднова, Вікторія Вікторівна; Безега, Ніна Михайлівна; Пера-Васильченко, Анна ВолодимирівнаОдной из моделей экспериментальной катаракты, является модель холестеринового атеросклероза. Исследование липидного и перекисного обменов, активности антиоксидантных ферментов у кроликов с холестериновым атеросклерозом показало, что введение животным холестерина вызвало активацию процессов свободно-радикального окисления в хрусталике и тканях. Данная модель может быть использована в исследовании и разработке средств ингибирующих катарактогенез; One of models of experimental cataracts is the model of cholesteric atherosclerosis. Research of lipid and peroxide metabolism of antioxidant enzymes and rabbits with cholesterol atherosclerosis showed that the administration of cholesterol to animals caused activation of free radical oxidation processes in the lens and tissues. This model can be used in the research and development of cataractogenesis inhibitory drugs.Документ Лікування дегенеративних змін епітелію очної поверхні при синдромі «Сухого ока»(Полтавський державний медичний університет, 2020) Воскресенська, Людмила Костянтинівна; Ряднова, Вікторія Вікторівна; Максимук, Ольга Юріївна; Стебловська, Ірина Сергіївна; Воскресенська, А. В.; Воскресенская, Людмила Константиновна; Ряднова, Виктория Викторовна; Максимук, Ольга Юрьевна; Стебловская, Ирина Сергеевна; Воскресенская, А. В.; Voskresenskaya, L. K.; Ryadnova, V. V .; Maksimuk, O. Yu.; Steblovska, I. S.; Voskresenskaya, A. V.За даними останніх досліджень, розповсюдженість синдрому «сухого ока» складає 14 %, у пацієнтів у віці до 50 років та 65-75% у пацієнтів старше 50 років. Факторами ризику розвитку синдрому «сухого ока» вважається старіння, стрес, дія частих інстиляцій очних препаратів, вплив променевої енергії, цукровий діабет. Тому, метою даного дослідження є вивчення можливості застосування препарату антиоксидантної дії – «Деларгін» у комплексній терапії синдрому «сухого ока». В умовах кафедри офтальмології було обстежено 50 пацієнтів (100 очей) у віці 30-70 років. Всі пацієнти були розділені на 3 групи в залежності від терапії синдрому «сухого ока». 1 група включала 10 хворих (20 очей), їм призначено лікування у вигляді інстиляцій крапель – оксіал. 2 група – 10 хворих (20 очей) - призначена базисна терапія - інстиляції розчину натрієвої солі гіалуронової кислоти 0,0015 г/мл. 3 група - 20 хворих (40 очей) отримували інстиляції деларгіну та гіалуронової кислоти. Контроль ефективності лікування проводили за допомогою наступних методів: для оцінки базальної сльозопродукції проводили пробу Ширмера 1 за допомогою діагностичних смуг «Офталік-тест» (Індія). Пробу Норна проводили для контроля стабільності сльозної плівки. Флюоресцентний тест (фарбування рогівки 1% розчином флюоресцеїна натрія) для виявлення дефектів рогівки. Lipkof тест – для оцінки ступеня утворення складки бульбарної кон’юнктиви відносно реберного краю нижньої повіки. В результаті проведеного лікування у пацієнтів 1-ї групи, які приймали препарат Оксіал, в деякій мірі підвищився показник тесту Норна з 6,8 ± 0,1 с до 7,5 ± 0,1 с, у пацієнтів 2-ї групи після лікування він відповідав 8,5 ± 0,2 с. В 3-й групі тест Норна відповідав 11,2 ± 0,2 с. (р<0,05). Частота миготливих рухів значно знизилась і наближалася до величини норми. Показано, що лікування пацієнтів з синдромом «сухого ока», що включає в себе препарат антиоксидантної дії деларгін, в значній мірі прискорює та сприяє нормалізації показників, що характеризують цей процес.Документ Наш погляд на етіологічні причини виникнення синдрому Ірвіна-Гасса після хірургічного лікування катаракти(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Стебловська, Ірина Сергіївна; Безкоровайна, Ірина Миколаївна; Воскресенська, Людмила Костянтинівна; Ряднова, Вікторія Вікторівна; Пера-Васильченко, Анна Володимирівна; Стебловская, Ирина Сергеевна; Безкоровайная, Ирина Николаевна; Воскресенская, Людмила Константиновна; Ряднова, Виктория Викторовна; Пера-Васильченко, Анна Владимировна; Steblovska, I. S.; Bezkorovayna, I. M.; Voskresenskaya, L. K.; Ryadnova, V. V.; Pera-Vasylchenko, A. V.Перехід на хірургію малих розрізів і впровадження даного виду хірургічного втручання в період з кінця 80-х років і до 2005 року, сприяли зниженню питомої ваги післяопераційних ускладнень, але, не дивлячись на значні досягнення даної хірургії, у частини хворих післяопераційні результати видалення кришталика залишаються незадовільними через розвиток макулярного набряку сітківки. Навіть на сучасному етапі розвитку медичної науки та медицини, не знайдено єдиної теорії етіологію і патогенезу виникнення синдрому Ірвіна-Гасса. Незважаючи на велику кількість досліджень, присвячених аспектам формування макулярного набряку після факоемульсифікації катаракти, ряд питань, пов'язаних з механізмом його розвитку і можливістю прогнозування, залишаються невивченими, зокрема, роль вітреомакулярної адгезії і морфометричних показників в його формуванні. Тому метою дослідження став аналіз причин розвитку синдрому Ірвіна-Гасса шляхом порівняння та оцінки розвитку ускладнень в до- та післяопераційному періоді, показнику CDE (cumulative dispersed energy), часу інтраокулярного етапу оперативного втручання, рівню простаноїдів внутрішньоочної рідини, щільності ендотеліальних клітин рогівки і морфофункціональним змінам сітківки. Проведені нами імуноферментні дослідження встановили, що факторами ризику розвитку макулярного набряку після хірургічного лікування хворих на катаракту є потужність ультразвукового впливу, час операції, стан системи простаноїдів органу зору, а також коефіцієнт їх співвідношення. Таким чином, проведені нами дослідження сприяли вирішенню конкретного наукового завдання офтальмології - прогнозування макулярного набряку після хірургічного лікування хворих з віковою катарактоюДокумент Оцінка функціонального стану та морфології сітківки у пацієнтів з регматогенним відшаруванням сітківки після субтотальної вітректомії(Полтавський державний медичний університет, 2023-09) Олефір, Ірина Сергіївна ; Ряднова, Вікторія Вікторівна; Воскресенська, Людмила Костянтинівна; Olefir, I. S.; Ryadnova, V. V.; Voskresenskaya, L. K.У статті досліджено функціональний стан та морфологію сітківки у пацієнтів з регматогенним відшаруванням сітківки після субтотальної вітректомії. Мета дослідження – оцінити та порівняти дані периметрії центральної зони сітківки на післяопераційні функціональні результати після проведеної закритої субтотальної вітректомії з приводу відшарування сітківки. У статті проведено ретроспективне дослідження 36 пацієнтів, яким було проведено закриту субтотальну вітректомію з приводу відшарування сітківки. Середній вік досліджуваних пацієнтів склав 58±2,3 роки. Пацієнти були розділені на 2 групи залежно від змін макулярної зони сітківки. Оперативні втручання виконувались одним хірургом, на одній факомашині (Constellation vision system). При оцінці морфології сітківки у пацієнтів обох груп було виявлено, що потовщення макулярної ділянки відбуваються у майже всіх хворих після проведеного оперативного лікування в терміні до 1 місяця після хірургії (р ≤ 0,05). Також було відмічено статистично достовірне стоншення сітківки при трьохмісячному спостережені (р ≤ 0,05). У роботі встановлено, що динаміка функціональних змін сітківки є більш значущою у пацієнтів з відшаруванням макулярної ділянки сітківки. У цій групі пацієнтів відзначено нижчі функціональні результати за показниками Visus, значне потовщення макулярної ділянки сітківки в ранньому післяопераційному періоді, значні зміни світлочутливості сітківки та більш виражена атрофія сітківки, особливо оптичної зони через 3 місяці спостереження. Виявлено, що навіть вдало проведена хірургія регматогенного відшарування сітківки, може мати низькі функціональні результати, які заключаються не лише в гостроті зору.Документ Роль процессов свободнорадикального окисления в развитии экспериментальной диабетической катаракты(Издательское частное унитарное предприятие "Профессиональные издания", 2016) Воскресенская, Людмила Константиновна; Ряднова, Виктория Викторовна; Безкоровайная, Ирина Николаевна; Безега, Нина Михайловна; Пера-Васильченко, Анна Владимировна; Voskresenskaya, L. K.; Ryadnova, V. V.; Bezkorovayna, I. N.; Bezega, N. M.; Pera-Vasylchenko, A. V.; Воскресенська, Людмила Костянтинівна; Ряднова, Вікторія Вікторівна; Безкоровайна, Ірина Миколаївна; Безега, Ніна Михайлівна; Пера-Васильченко, Анна ВолодимирівнаОдной из основных моделей сахарного диабета в эксперименте является аллоксоновая модель. Катарактогенное действие аллоксана как препарата, вызывающего диабет и диабетическую катаракту, связывают с его свободнорадикальным воздействием на белки хрусталика. Обнаружение участия свободнорадикального окисления в возникновении диабета и диабетической катаракты может быть основанием для исследования противокатарактальных свойств природных и синтетических антиоксидантов на развитие экспериментальной диабе¬тической катаракты у крыс с аллоксановым диабетом; One of the main models of diabetes in the experiment is alloxan model. Cataractogenic effect of al¬loxan as a drug which causes diabetes and diabetic cataract is associated with its free-radical effect on the proteins of the lens. Detection of involvement of free radical oxidation in the occurrence of diabetes and diabetic cataract was the basis for the study of anticataract properties of natural and synthetic antioxidants on development of experimental diabetic cataract in rats with alloxan diabetes.