Перегляд за Автор "Yakovenko, O. V."
Зараз показуємо 1 - 4 з 4
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Electrocardiographic changes in newborns from mothers with metabolic syndrome(Aluna Publishing, 2021) Pokhylko, V. I.; Kovalova, O. M.; Tsvirenko, S. M.; Cherniavska, Yu. I.; Soloiova, H. O.; Yakovenko, O. V.; Sliusareva, A. V.; Похилько, Валерій Іванович; Ковальова, Олена Михайлівна; Цвіренко, Світлана Миколаївна; Чернявська, Юлія Ігорівна; Соловйова, Галина Олексіївна; Яковенко, Оксана Володимирівна; Слюсарева, А. В.The aim: Analysis of electrocardiographic parameters in newborns from mothers with metabolic syndrome. Materials and methods: We conducted a prospective cohort trial of 125 newborns, which included the study of their anthropometric, clinical and laboratory indicators and, in particular, ECG parameters. The main group consisted of 40 children, born from mothers with diagnosed metabolic syndrome, the comparison group included 2 subgroups: 28 term newborn and 57 preterm, from mothers without metabolic syndrome. Results: In newborns from mothers with metabolic syndrome on a fragmentary ECG we revealed abnormal depolarization, manifested by changes in the ventricular complex – QRS expansion (p<0.001), impaired conduction (p = 0.004), changes of T wave (p<0.001) and prolonged QT interval (p<0.001). There are such risk factors for QT prolongation in neonates: disease cardiovascular system and disorders of lipid metabolism in mother, asphyxia at birth and electrolyte disorders (hypernatremia OR 0.97), weight too high to gestational age at birth in newborn (OR 2.97), increased blood pressure in the neonatal period (OR 1.07), artificial feeding (OR 3.01). Conclusions: Metabolic syndrome in women during pregnancy has a pronounced effect on the cardiovascular system of the newborn. The detected signs of cardiac dysfunction on the ECG can serve as early integrated indicators of metabolic syndrome and cardiovascular disease in children.Документ Profile of nitric oxide metabolism indicators in preterm infants with perinatal central nervous system injuries(Полтавський державний медичний університет, 2023) Cherniavska, Yu. I.; Pokhylko, V. I.; Akimov, O. Ye.; Tsvirenko, S. M.; Yakovenko, O. V.; Чернявська, Юлія Ігорівна; Похилько, Валерій Іванович; Акімов, Олег Євгенович; Цвіренко, Світлана Миколаївна; Яковенко, Оксана ВолодимирівнаIntroduction. Premature infants often experience a heightened risk of brain damage, potentially leading to various disorders affecting motor, cognitive, behavioral, social, and sensory functions. The underlying pathological processes of hypoxic-ischemic central nervous system (CNS) injury predominantly stem from compromised cerebral blood flow and oxygen transport. Timely diagnosis and treatment options for prematurely born children with perinatal CNS damage remain limited. Nitric oxide, a universal regulator of physiological functions, plays a crucial role. Endothelial dysfunction, marked by the loss of the neurovascular protective functions of nitric oxide, could significantly contribute to the development of cognitive impairment in hypoxic-ischemic CNS damage. Objectives. The study aims to evaluate the specificities of nitrate metabolism indicators in premature infants with hypoxic-ischemic CNS lesions in the early neonatal period. This involves examining and comparing clinical indicators characterizing hemodynamics, as well as the levels of nitrites, nitrates, and nitrosothiols in urine among patients in the studied groups. Subjects and Methods. The study comprised 14 premature infants with hypoxic-ischemic CNS injury (main group), with a separate selection of 4 infants who did not survive during the neonatal period. The comparison groupincluded 20 relatively healthy prematurely born children. Stratification was based on the results of a genetic study, specifically the determination of the rs61722009 polymorphism of the eNOS gene. The patients underwent routine clinical examinations, including blood pressure measurements, and assessments of nitrates, nitrites, and nitrosothiols in urine. Subgroups were identified as follows: 1st subgroup - 4bb (n=10), and 2nd subgroup - 4aa/4ab (n=10). Results. It was observed that newborns who did not survive had significantly lower systolic and diastolic blood pressure readings on the first day of life, in comparison to relatively healthy children in the two control subgroups (day 1 - p=0.018; p=0.027; p=0.036; p=0.053). Additionally, they exhibited lower heart rate indicators on the first day (p=0.001; p=0.002). However, overall, hemodynamic indicators in newborns with hypoxic-ischemic central nervous system damage did not show statistically significant differences from the corresponding indicators in relatively healthy children. The results indicate a significantly lower level of diuresis in children who died as a result of severe with hypoxic-ischemic central nervous system damage, probably due to the development of multiple organ failure immediately after birth. As a result, it was found that the levels of nitrites (p<0.001; p<0.0001) and nitrates (p<0.01; p<0.0001) were reduced in children with with hypoxic-ischemic central nervous system damage, compared to children in the control groups, regardless of genotype variant. While the level of nitrosothiols did not differ significantly, it was even much higher in children who did not survive, 3.55±0.39 vs 2.23±0.22; p=0.008. The differences found may indicate a disruption of the regulatory effect of nitric oxyde on vascular tone and the condition of neuroglia, particularly in children with hypoxic-ischemic central nervous system damage, as a result of its insufficient production, as well as insufficient mobilization from the depot due to nitrite and nitrate reductases. Conclusions. Hemodynamic patterns in children from the examined groups, except for those who did not survive, did not exhibit significant differences. The notably lower urine output in deceased children indicates the development of multiple organ failure due to severe hypoxia. In children with hypoxicischemic central nervous system damage, there is a reduction in the levels of nitrites and nitrates in urine compared to relatively healthy premature infants, while the level of nitrosothiols did not show significant differences and was even notably higher in children who did not survive. The outcome of studying the levels of nitrates, nitrites, and nitrosothiols in urine in a larger patient sample may lead to the development of an algorithm for early diagnosis and management, contingent on the severity of metabolic disorders resulting from hypoxia, considering the potential influence of nitric oxide on energy deficit and mitochondrial dysfunction. Вступ. Передчасно народжені діти мають високу частоту ушкоджень мозку, що може призвести до моторних, когнітивних, поведінкових, соціальних, сенсорних розладів. Більшість патологічних явищ, що лежать в основі гіпоксично-ішемічного ураження центральної нервової системи, є наслідком порушення мозкового кровотоку та транспорту кисню до мозку. Можливості своєчасної діагностики та лікування передчасно народжених дітей з перинатальним ураженням центральної нервової системи обмежені. Оксид азоту є одним з універсальних регуляторів фізіологічних функцій організму широкого спектру дії. Ендотеліальна дисфункція, що проявляється втратою нервово-судинних протективних функцій оксиду азоту, може істотно сприяти розвитку когнітивних порушень при гіпоксично-ішемічному ураженні центральної нервової системи. Мета і завдання дослідження. Мета дослідження – оцінити особливості показників нітратного обміну у недоношених дітей з гіпоксично-ішемічним ураженням центральної нервової системи в ранньому неонатальному періоді шляхом вивчення та порівняння клінічних показників, що характеризують гемодинаміку, а також рівнів нітритів, нітратів та нітрозотіолів у сечі у пацієнтів досліджуваних груп. Матеріали та методи. Проведено дослідження, до якого увійшли 14 недоношених дітей з гіпоксично-ішемічним ураженням (ушкодженням) центральної нервової системи (основна група), окремо виділено 4 новонароджених, які померли в неонатальному періоді. Групу порівняння склали 20 передчасно народжених дітей, які були відносно здоровими. Їх стратифікували за результатами генетичного дослідження – визначення поліморфізму rs61722009 гену eNOS (1 підгрупа – 4bb (n=10), 2 підгрупа 4aa/4ab (n=10). Пацієнти проходили планове клінічне обстеження з вимірювання артеріального тиску та нітратів, нітритів і нітрозотіолів у сечі. Результати. У результаті встановлено, що у новонароджених, які померли, очікувано у першу добу життя були нижчі показники систолічного та діастолічного тиску, порівняно з умовно здоровими дітьми 2-х контрольних підгруп (1 доба – р=0,018; р=0,027; р=0,036). ; p=0,053), зниження показників частоти серцевих скорочень у першу добу (p=0,001; p=0,002). Тоді як в цілому гемодинамічні показники у новонароджених з гіпоксично-ішемічним ураженням центральної нервової системи статистично не відрізнялися від відповідних показників у відносно здорових дітей. Результати свідчать про достовірно нижчий рівень діурезу у дітей, які померли внаслідок тяжкого з гіпоксично-ішемічним ураженням центральної нервової системи, ймовірно, внаслідок розвитку поліорганної недостатності відразу після народження. У результаті встановлено, що у дітей з гіпоксично-ішемічним ураженням центральної нервової системи рівні нітритів (p<0,001; p<0,0001) та нітратів (p<0,01; p<0,0001) знижені порівняно з дітьми в контрольні групи незалежно від варіанту генотипу. Хоча рівень нітрозотіолів достовірно не відрізнявся, у померлих дітей він навіть був значно вищим – 3,55±0,39 проти 2,23±0,22; р=0,008. Виявлені відмінності можуть свідчити про порушення регуляторної дії оксиду азоту на судинний тонус і стан нейроглії, зокрема у дітей з гіпоксично-ішемічним ураженням центральної нервової системи, внаслідок його недостатньої продукції, а також недостатньої мобілізації з боку депо за рахунок нітрит- і нітратредуктаз. Висновки. Показники гемодинаміки дітей обстежених груп, за винятком померлих, достовірних відмінностей не мали. Значно менший рівень діурезу у померлих дітей свідчить про розвиток поліорганної недостатності внаслідок важкої гіпоксії. У дітей з гіпоксично-ішемічним ураженням центральної нервової системи спостерігається зниження рівня нітритів і нітратів у сечі порівняно з відносно здоровими передчасно народженими дітьми, тоді як рівень нітрозотіолів суттєво не відрізнявся, а у померлих дітей був навіть значно вищим. Результатом дослідження рівня нітратів, нітритів та нітрозотіолів у сечі на більшій вибірці пацієнтів може бути розробка алгоритму ранньої діагностики та ведення хворих залежно від тяжкості перебігу метаболічних порушень, внаслідок гіпоксії, враховуючи можливий вплив оксиду азоту на енергетичний дефіцит і мітохондріальну дисфункцію.Документ Клініко-генетичні детермінанти перинатальної патології у новонароджених(Полтавський державний медичний університет, 2021) Похилько, Валерій Іванович; Чернявська, Юлія Ігорівна; Цвіренко, Світлана Миколаївна; Россоха, Зоя Іванівна; Яковенко, О. В.; Pokhylko, V. I.; Cherniavska, Yu. I.; Tsvirenko, S. M.; Rossokha, Z. I.; Yakovenko, O. V.Актуальною проблемою медицини в даний час є використання методів молекулярної генетики, спрямованих на виявлення і оцінку генетичних факторів ризику і вчасної діагностики перинатальної патології. В результаті проведених численних досліджень визначені фактори ризик, які впливають на стан здоров'я новонароджених. Метою дослідження було вивчення асоціацій між розвитком перинатальної патології у передчасно народжених і доношених новонароджених з поліморфізмом генів сімейства глютатіон-трасфераз (GSTT1, GSTМ1, GSTР1), ренін-ангіотензинової ситеми (АСЕ, AGT2R1). Матеріали і методи. У дослідження було включено 110 доношених дітей з асфіксією, 30 – здорових доношених дітей для групи контролю, а також 125 передчасно народжених дітей з інфекціями перинатального періоду, 21 передчасно народжена дитина з бронхолегеневою дисплазією, і 70 умовно здорових передчасно народжених дітей. Було проведено комплекс рутинних клініколабораторних методів дослідження та визначення поліморфізму генів. Результати. З наявністю нефункціонального алелю гену GSTT1 та DD варіанту АСЕ гену у новонароджених пов'язаний розвиток тяжкої перинатальної асфіксії (р=0,006 та р=0,003 відповідно). Діти з GSTT1 "-" і АС АG2ТR1 генотипами мають достовірно вищий рівень діастолічного тиску в першу добу після народження, ніж діти з функціональними генотипами цих генів (р<0,05). Медіанний показник середньої тривалості штучної вентиляції легень та СРАР-терапії у дітей з генотипом GSTT1 «-» був достовірно вищим за аналогічний показник у дітей з генотипом GSTT1 «+» (p=0,01 та р=0,001 відповідно). Висновок. Дослідження поліморфізму генів глютатіон-трансфераз та ренін-ангіотензинової системи може бути використане для предикції тяжкості стану дитини після народження.Документ Особливості серцево-судинної адаптації у новонароджених, які народились від матерів з метаболічним синдромом(Буковинський державний медичний університет, 2021) Похилько, Валерій Іванович; Ковальова, Олена Михайлівна; Чернявська, Юлія Ігорівна; Климчук, Юлія Юріївна; Яковенко, Оксана Володимирівна; Pokhylko, V. I.; Kovalova, O. M.; Cherniavska, Y. I.; Klymchuk, Y. Y.; Yakovenko, O. V.Вступ. Надмірна вага та ожиріння, прояви метаболічного синдрому під час вагітності, а також їх наслідки є величезними викликами громадському здоров’ю. Вплив метаболічного синдрому у матері на стан новонародженої дитини є недостатньо вивченим. Мета дослідження. Встановити особливості серцево-судинної адаптації передчасно народжених дітей, які народились від матерів з метаболічним синдромом, та ідентифікувати метаболічні материнські та дитячі фактори ризику, які найбільше ассоціюються з підвищенням артеріального тиску та кардіопатією. Матеріал і методи дослідження. Проведене когортне проспективне дослідження, що включало 97 передчасно народжених дітей, які знаходилися на лікуванні у відділенні інтенсивної терапії. Було сформовано 2 групи: в основну групу увійшли передчасно народжені діти, які народились від матерів з метаболічним синдромом (n= 40), а в групу порівняння – передчасно народжені діти, які народились від матерів, які не мали метаболічного синдрому (n= 57). Результати дослідження. У немовлят, які народились від матерів з метаболічним синдромом артеріальний тиск був достовірно вищим за норму відповідно до гестаційного віку дитини (45,5±0,13 проти 42,56±0,13 мм рт.ст., р<0,001). Підвищений артеріальний тиск у немовлят достовірно асоціювався з порушенням ліпідного обміну у матері (ВШ 30,9) та артеріальною гіпертензією (ВШ 4,8). Дослідженням виявлено достовірний позитивний зв’язок між рівнем артеріального тиску та наявністю у дитини надмірної ваги (Coef. 0,168), а достовірний негативний зв’язок – з рівнем глюкози у сироватці крові (Coef. -0,037). Було встановлено, що кардіоміопатія зустрічається достовірно частіше у дітей основної групи (р=0,010), з її розвитком асоціюється наявність діабету у матері (ВШ 7,57). Чим більше компонентів метаболічного синдрому є у жінки, тим більше шансів у дитини мати кардіоміопатію. На ризик розвитку кардіоміопатії достовірно впливає низка факторів ризику з боку новонародженого. Висновки. Підвищений артеріальний тиск у передчасно народжених немовлят достовірно асоціюється з комплексом складових метаболічного синдрому у матері (артеріальною гіпертензієюта/або прееклампсією, ожирінням, діабетом та порушенням ліпідного обміну у матері (ВШ 14,71, р<0,001)). Продемонстровано роль порушень вуглеводного обміну у дитини в розвитку підвищеного артеріального тиску. Доведено, що розвиток кардіопатії у новонароджених асоціюється з факторами ризику як з боку дитини, так і материнськими, що свідчить про комплексний вплив метаболічних чинників на адаптацію серцево-судинної системи.