Перегляд за Автор "Zhdan, V. N."
Зараз показуємо 1 - 20 з 22
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Autoimmune hepatitis and the complexity of its management: a clinical case(Полтавський державний медичний університет, 2023-12-14) Zhdan, V. N.; Kyrian, O. A.; Babanina, M. Yu.; Ivanytskyi, I. V.; Tkachenko, M. V.; Lebid, V. G.; Ждан, Вячеслав Миколайович; Кир'ян, Олена Анатоліївна; Бабаніна, Марина Юріївна; Іваницький, Ігор Валерійович; Ткаченко, Максим Васильович; Лебідь, Володимир ГригоровичАутоімунний гепатит вважається рідкісним аутоімунним запальним захворюванням печінки, який має високу летальність при відсутності терапії. Особливістю аутоімунного гепатиту є широкий спектр клінічних симптомів, від безсимптомного (у 25-37% хворих) на протязі кількох років, до гострого перебігу захворювання, що ускладнює своєчасність діагностики таких хворих. Крім цього, перебіг аутоімунного гепатиту в 14-44% випадків ускладнюється іншими супутніми аутоімунними хворобами, такими як аутоімунний тіреоідіт або цукровий діабет І типу. Складність ведення пацієнтів із аутоімунним гепатитом часто обумовлена оверлап-синдромами із первинним біліарним холангітом або первинним склерозуючим холангітом. Найбільш вагома роль у верифікації діагнозу, особливо при одночасній маніфестації захворювань, відводиться гістологічному дослідженню та діагностичним маркерам аутоімунного гепатиту, що має оверлап-синдром із первинним біліарним холангітом. В даній роботі наведено клінічний випадок пацієнтки із перехресним перебігом аутоімунного гепатиту та первинного біліарного холангіту, що мав безсимптомний початок та потребував проведення біопсії печінки для підтвердження оверлап-синдрому. Нашою метою було дослідити можливості ведення та попередження ускладнень у пацієнта із аутоімунним гепатитом, який мав оверлап-синдром перебігу із первинним біліарним холангітом. На прикладі даного клінічного випадку, висвітлюється тактика попередження прогресування хвороби та можливості профілактики появи побічних проявів терапії у хворого із оверлап-синдромом аутоімунного гепатиту та первинного біліарного холангіту. Представлені дані дослідження можуть зацікавити сімейних лікарів, терапевтів, гастроентерологів та лікарів інших спеціальностей.Документ Osteoarthritis and metabolic syndrome: unity of pathogenetic mechanisms(Полтавський державний медичний університет, 2021-12) Zhdan, V. N.; Tkachenko, M. V.; Kitura, Ye. M.; Babanina, M. Yu.; Kyrian, O. A.; Ждан, Вячеслав Миколайович; Ткаченко, Максим Васильович; Кітура, Євдокія Михайлівна; Бабаніна, Марина Юріївна; Кир'ян, Олена АнатоліївнаThe article presents the results of the examination of the functional state of the joints of 116 people. There was a study of lipid profile, insulin resistance, systemic inflammation activity in patients with osteoarthritis, osteoarthritis in combination with metabolic syndrome. According to the results of the study, significant changes in the above-mentioned predictors were found in patients with osteoarthritis in combination with metabolic syndrome compared to groups of healthy individuals and patients with osteoarthritis. Thus, we found a probable increase in total cholesterol by 1.3 times, triglycerides by 1.4 times, cholesterol of verylow-density lipoproteins by 1.8 times compared with the corresponding values in patients with osteoarthritis. Exceedances in TNF-a and IL-1b indices were found to be 3.6 and 2.5-fold higher, respectively, in patients with osteoarthritis in combination with metabolic syndrome compared with other study groups. With the growing number of patients with osteoarthritis in combination with metabolic syndrome in Ukraine and around the world, the study of the unity of pathogenetic mechanisms and the possibility of finding new treatments is critical.Документ The most common causes of comorbidity in patients with rheumatoid arthritis(Национальный университет здравоохранения Украины имени П. Л. Шупика, Украина.Українська Асоціація Сімейної медицини, 2021-10-28) Zhdan, V. N.; Tkachenko, M. V.; Babanina, M. Yu.; Kitura, Ye. M.; Kyrian, O. A.; Ждан, Вячеслав Миколайович; Ткаченко, Максим Васильович; Бабаніна, Марина Юріївна; Кітура, Євдокія Михайлівна; Кир'ян, Олена Анатоліївна; Ждан, Вячеслав Николаевич; Ткаченко, Максим Васильевич; Бабанина, Марина Юрmевна; Китура, Евдокия Михаловна; Кирьян, Елена АнатольевнаRheumatoid arthritis is a chronic autoimmune disease that affects the synovial membrane of the joints and leads to progressive joint damage, disability and reduced quality of life. Notwithstanding the emergence of more ad- vanced therapeutic strategies that have improved the duration of remission, rheumatoid arthritis is associated with high rates of comorbidities, infections, malignant neoplasms, and cardiovascular pathology. It is known that some existing pathogenic inflammatory mediators in rheumatoid arthritis, such as interleukin-1ß (IL-1ß) and tumor necrosis factor, may play a key role in the development of cardiovascular diseases. Various preclinical and clinical studies have shown that biological therapy, which is widely used to treat pa- tients with rheumatoid arthritis, may be effective in treatment of cardiovascular diseases. In this context, it was proposed to study the involvement of adipocytokines. Adipocytokines are pleiotropic molecules that are primarily released from the white adipose tissue and immune cells. Adipocytokines modulate the function of various tissues and cells, and, in addition to energy homeostasis and metabolism, enhance the process of in- flammation, the immune response and tissue damage. Adipocytokines can contribute to the pro-inflammatory condition in patients with rheumatoid arthritis and the development of bone tissue damage. Moreover, they may be associated with the development of cardiovascular diseases.In the present study, we considered the already known data on the role of adipocytokines in the pathogenesis of rheumatoid arthritis, despite the fact that they are also actively involved in the pathogenesis of the cardiovas- cular diseases and are possible biomarkers for predicting the treatment outcomes, as well as in connection with their potential, as a possible new therapeutic target.Документ Wilson’s disease and diagnostic challenges: clinical case(Полтавський державний медичний університет, 2022-10-19) Zhdan, V. N.; Kyrian, O. A.; Babanina, M. Yu.; Kitura, Ye. M.; Tkachenko, M. V.; Ждан, Вячеслав Миколайович; Кир'ян, Олена Анатоліївна; Бабаніна, Марина Юріївна; Кітура, Євдокія Михайлівна; Ткаченко, Максим ВасильовичThis article covers a case of a rare genetic disorder – Wilson’s disease. It is an autosomal recessive inherited disorder that attracts the close attention of scientists since the disease affects many organs and systems of a patient and can develop both in children and in adults. Wilson’s disease occurs with similar frequency throughout the world. It is caused by mutations in the ATP7B gene identified on the long arm of the 13th chromosome, as well as by the heterozygous carriage. The copper metabolism disorder determined by the genetic changes plays a major role in the development of Wilson’s disease. The excess copper accumulates in the liver parenchyma, nervous tissue and in the peripheral cornea (so-called Kayser-Fleischer rings) which results in subsequent organ damage. Since there is no unified examination that could confirm or rule out Wilson’s disease, it is necessary that doctors are able to define the symptoms of this disease. The early detection of symptoms and diagnostic studies can improve the disease prognosis. The aim of our research was to study the debut of Wilson’s disease in a 39-year-old patient with comorbid pathology. We also analyzed the difficulties of managing patients with Wilson’s disease in the example of this clinical case. We considered different mechanisms of the disease development and peculiarities of the diagnosis of atypical symptoms using international recommendations and protocols. The difficulty of our clinical case was that the symptoms of the disease with a comorbid pathology were atypical at the early stage of the illness. We did not detect damage to the nervous system, as well as ophthalmological features, and changes in the amount of free copper, ceruloplasmin levels and rate of 24-hour urinary copper excretion. It was proven that detection of these biochemical markers in blood and urine is important in ruling out Wilson’s disease in a patient with cirrhosis of the liver even if the other organs that were usually affected by copper were not damaged. Prompt diagnosis of the markers of Wilson’s disease and corresponding treatment can prevent the progression of the disease and its complications in such patients. Our research can be useful for gastroenterologists, neuropathologists, family physicians, and doctors of other specialties.Документ Авторське право в дистанційній освіті(Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика, 2015) Ждан, Вячеслав Миколайович; Бабаніна, Марина Юріївна; Волченко, Григорій Вілійович; Ткаченко, Максим Васильович; Хайменова, Галина Сергіївна; Ждан, Вячеслав Николаевич; Бабанина, Марина Юрьевна; Волченко, Григорий Вилльевич; Хайменова, Галина Сергеевна; Ткаченко, Максим Васильевич; Zhdan, V. N.; Babanina, M. Yu.; Volchenko, H. V.; Haymenova, G. S.; Tkachenko, M. V.З розвитком сучасних педагогічних інновацій інформаційних технологій все більшу увагу приділяють впровадженню дистанційних форм подачі інформації, їхньому адекватному інформаційному забезпеченню та створенню можливостей для доступного самостійного позааудиторного навчання. Слід наголосити, що обсяг оптимальної інформації на електронних носіях постійно збільшується; С развитием современных педагогических инноваций информационных технологий все больше внимания уделяют внедрению дистанционных форм подачи информации, их адекватному информационному обеспечению и созданию возможностей для доступного самостоятельного внеаудиторного обучения. Следует отметить, что объем оптимальной информации на электронных носителях постоянно увеличивается; With the development of modern pedagogical innovation of information technology more and more attention is paid to the introduction of distance forms of information presentation of adequate information support and create opportunities for affordable self extracurricular learning. It should be noted that the optimum amount of information in electronic media is constantly increasing.Документ Антитіла до anti-CCP, ревматоїдний фактор та маркери запалення, як основні діагностичні показники у хворих на ревматоїдний артрит(Українська медична стоматологічна академія, 2019-06) Ждан, Вячеслав Миколайович; Ткаченко, Максим Васильович; Бабаніна, Марина Юріївна; Жеребкін, Вадим Васильович; Волченко, Григорій Вілійович; Кітура, Євдокія Михайлівна; Ждан, Вячеслав Николаевич; Ткаченко, Максим Васильевич; Бабанина, Марина Юрьевна; Жеребкин, Вадим Васильевич; Волченко, Григорий Вилльевич; Китура, Евдокия Михайловна; Zhdan, V. N.; Tkachenko, M. V.; Babanina, M. Yu.; Zherebkin, V. V.; Volchenko, G. V.; Kitura, Ye. M.Метою дослідження було порівняти діагностичну цінність лабораторних показників активності ревматоїдного артриту: матриксної металопротеінази-3 (ММР-3), антитіл до анти-циклічного цитрулінованого пептиду (anti-CCP), ревматоїдного фактору (RF), швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ) та С-реактивного білку (СРБ) у хворих з ерозивною і неерозивною формами ревматоїдного артриту. В обстеження була залучена група хворих, що складається з 60 пацієнтів з РА, діагноз яких відповідає переглянутим критеріям Американського Коледжу з ревматології. Імуноферментний аналіз (ELISA) використовували для визначення anti-CCP та MMP-3. РФ визначали за допомогою посиленого латексного імунонефелометричного аналізу. СРБ вимірювали за допомогою латексного імуноаналізу. Рівні титрів антитіл до anti-CCP і ШОЕ були значно вище у пацієнтів з ерозивним РА, ніж у пацієнтів з неерозивним РА (р < 0,001 та 0.0341), відповідно. Крім того, більш висока частота підвищених титрів антитіл до anti-CCP була виявлена у пацієнтів з ерозивним РА в порівнянні з пацієнтами з неерозивним РА (78,3% проти 43,2%, відповідно). Крива ROC для anti-CCP проходе ближче до верхнього лівого кута, ніж інші маркери і площа під кривою anti-CCP була значно більше, ніж площа під кривою інших маркерів (0,755 для anti-CCP, 0,660 для ШОЕ, 0,611 для CRP, 0,577 для РФ і 0,484 для MMP-3 жінок). Позитивна прогностична цінність була вище для антитіл до anti-CCP в порівнянні з іншими маркерами. Ми не знайшли значної статистичної кореляції між титрами антитіл до anti-CCP і запальними маркерами, такими як ШОЕ або СРБ. Проте, ми підтвердили кореляцію підвищених титрів антитіл до anti-CCP і РФ в обох групах пацієнтів, тоді як ступінь кореляції була більш значущою у пацієнтів з неерозивним РА. Результати нашого дослідження свідчать про те, що наявність підвищених титрів антитіл до anti-CCP має краще діагностичне значення в порівнянні з ММР-3, РФ, СРБ і ШОЕ у хворих на ерозивний РА; Целью исследования было сравнить диагностическую ценность лабораторных показателей активности ревматоидного артрита: матриксной металлопротеиназы-3 (ММР-3), антител к антицикличному цитрулинованому пептиду (anti-CCP), ревматоидного фактора (RF), скорости оседания эритроцитов (СОЭ) и С-реактивного белка (СРБ) у больных с эрозивной и неэрозивной формами ревматоидного артрита. В обследования была привлечена группа больных, состоящий из 60 пациентов с РА, диагноз которых соответствует пересмотренным критериям Американского Колледжа по ревматологии. Иммуноферментный анализ (ELISA) использовали для определения anti-CCP и MMP-3. РФ определяли с помощью усиленного латексного иммунонефелометрического анализа. СРБ измеряли с помощью латексного иммуноанализа. Уровни титров антител к anti-CCP и СОЭ были значительно выше у пациентов с эрозивным РА, чем у пациентов с неэрозивним РА (р < 0,001 и 0.0341 соответственно). Кроме того, более высокая частота повышенных титров антител к anti-CCP была обнаружена у пациентов с эрозивным РА по сравнению с пациентами с неэрозивным РА (78,3% против 43,2%соответственно). Кривая ROC для anti-CCP проходит ближе к верхнему левому углу, чем другие маркеры и площадь под кривой anti-CCP была значительно больше, чем площадь под кривой других маркеров (0,755 для anti-CCP, 0,660 для СОЭ, 0,611 для CRP, 0,577 для РФ и 0,484 для MMP-3 женщин). Положительная прогностическая ценность была выше для антител к anti-CCP по сравнению с другими маркерами. Мы не нашли значительной статистической корреляции между титрами антител к anti-CCP и воспалительными маркерами, такими как СОЭ или СРБ. Однако, мы подтвердили корреляцию повышенных титров антител к anti-CCP и РФ в обеих группах пациентов, тогда как степень корреляции была более значимой у пациентов с неэрозивным РА. Результаты нашего исследования свидетельствуют о том, что наличие повышенных титров антител к anti-CCP имеет лучшее диагностическое значение по сравнению сММР-3, РФ, СРБ и СОЭ у больных с эрозивным РА; The purpose of the study was to compare the diagnostic value of laboratory parameters active rheumatoid arthritis: matrix metaloproteinazy-3 (MMP-3), antibodies to cyclic citrullinated anti-peptide (anti-CCP), rheumatoid factor (RF), erythrocyte sedimentation rate (ESR) and C-reactive protein (CRP) in patients with erosive and noterosive forms of rheumatoid arthritis. In the survey group was involved patients, consisting of 60 patients with RA, the diagnosis of which meets the revised criteria of the American College of Rheumatology. Enzymatic Assay (ELISA) was used to determine the anti-MMP-CCPta 3.RF determined using a latex strengthening imunonotfelometrycal analysis. CRP was measured using a latex immunoassay. The levels of antibody titers for anti-CCP and ESR were significantly higher in patients with erosive RA than in patients with RA noterosive (p < 0.001 and 0.0341), respectively. Moreover, a higher frequency of high titers of antibodies to anti-CCP has been found in patients with erosive RA compared to patients with RA noterosive (78.3% vs. 43.2%, respectively). ROC curve for anti-CCP passes near the upper near left corner than the other markers and area under the curve anti-CCP was much larger than the area under the curve of other markers (0.755 for anti-CCP, 0,660 for ESR, 0.611 for CRP, 0,577 for RF and 0.484 MMP-3 for women). The positive predictive value was higher for antibodies to anti-CCP compared with other markers. We found no significant statistical correlation between antibody titers for anti-CCP and inflammatory markers such as CRP or ESR. However, we have confirmed the correlation of high antibody titers for anti-CCP and RF in both groups of patients, while the degree of correlation was more significant in patients with RA noterosive. Our results indicate that the presence of high titers of antibodies to anti-CCP has better diagnostic value compared to MMP-3, RF, CRP and ESR in patients with erosive RA.Документ Аспекти превентивної медицини в діяльності сімейного лікаря(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2014-04-17) Ждан, Вячеслав Миколайович; Штомпель, Вікторія Юріївна; Іваницький, Ігор Валерійович; Штомпель, Петро Сергійович; Ждан, Вячеслав Николаевич; Штомпель, Виктория Юрьевна; Иваницкий, Игорь Валериевич; Штомпель, Петр Сергеевич; Zhdan, V. N.; Shtompel, V. Yu.; Ivanickiy, I. V.; Shtompel, P. S.В статті зазначено важливу роль профілактичних заходів у зниженні смертності населення від найбільш поширених хронічних захворювань, що переконливо доведено науковими дослідженнями. Підкресено, що зміцнення превентивного напрямку охорони здоров’я потребує об’єднання зусиль багатьох немедичних і медичних струк-тур,перебудови медичної освіти з урахуванням навчання здоровому способу життя. Зазначена важлива роль просвітницької і профілактичної діяльності сімейного лікаря. Приведено дані власних досліджень з інформованості хворих про фактори ризику найпоширеніших хронічних захворювань та аналізом об’єму та ефективності превентивних заходів на рівні первинної ланки медичної допомоги. Підкреслено недостатнє навчання та прихильність пацієнтів до контролю факторів ризику та їх корекції, необхідність удосконалення діагностики та модифікації патогенетичних чинників хвороб. Показано наукові напрямки проведення донозологічної діагностики за допомогою сучасних інформаційних технологій; В статье обозначено важное значение профилактических мероприятий в снижении смертности населения от наиболее распространенных хронических неинфекционных заболеваний, что убедительно доказано научными исследованиями. Подчеркнуто, что укрепление превентивного направления здравоохранения требует объединения усилий многих немедицинских и медицинских структур, перестройки медицинского образования с учетом обучения здоровому образу жизни. Указана важная роль просветительской и профилактической деятельности семейного врача. Приведены данные собственных исследований информированости о факторах риска наиболее распространенных хронических заболеваний и анализа объема и эффективности превентивных мероприятий на уровне первичного звена медицинской помощи. Подчеркивается недостаточное обучение пациентов и приверженность к контролю факторов риска и их коррекции, необходимость усовершенствования диагностики и модификации патогенетических факторов заболеваний. Показано научные направления проведения донозологической диагностики с помощью современных информационных технологий; The article noted the important role of preventive measures in reducing mortality from the most common chronic noninfectious diseases, which conclusively proven scientific research. It was shown that the contribution of preventive measures, significantly less costly compared to all medical conditioned by more than 50%. The main areas of preventive medicine are: the formation of healthy living and early detection chronic noninfectious diseases and their risk factors, followed by timely correction. The success of the first direction not only of awareness and his basics and ensure appropriate conditions. This can be achieved only at the general government level. The second direction can be realized health system. The leading role in this belongs to the family doctor. In today’s educational programs of family physician emphasizes the skills of diagnosis and modification of risk factors most prevalent chronic noninfectious diseases, and counseling patients on healthy lifestyles. Through experimental clinical and epidemiological especially identified factors related to lifestyle, environment, human genetic features that contribute to the development and progression of diseases that are the leading cause of adult deaths . This concept is a scientific basis for their prevention. Of the strategic objectives and principles in the field of chronic infectious diseases among the factors related to lifestyle, highlights smoking, unhealthy diet, lack of physical activity and alcohol abuse. Their correction will reduce an individual’s risk for and obesity, hypertension, disturbance of lipid and carbohydrate metabolism. Risk factors associated with human life are common for major chronic noninfectious diseases cardiovascular, chronic nonspecific lung disease, cancer, diabetes, HIV / AIDS and others. There are factors that may modify the patient, changing your lifestyle, but there are those that are hereditary and are not considered chronic and change them through medical intervention (eg genetic cholesterolemia). Doctor here need help. According to the rational organization of the family doctor 30-40% of his working time should be given preventive diagnosis. Family doctor spends as general maintenance work for the entire population and individual. Family physician should detect the disease in its early stages, treat them to monitor complications and often provide long-term or even life medical care. The authors studied the state of awareness of risk factors and performance measures for secondary prevention of chronic noninfectious diseases at the level of primary care Health analyzed medical card patients with coronary artery disease, stable angina and describing patients with acute myocardial infarction and stroke retrospective analysis showed that primary care physicians lack of attention to major risk factors and their correction. The observed low adherence to control risk factors and low percentage achievement of target levels. Rarely used lipidlowering drugs, including statins. A lack information patients about risk factors, no more than a third do not drug recommendations for secondary prevention. The necessity of taking into account the presence of the metabolic syndrome to determine cardiovascular risk in patients. Drawn research areas to nosological diagnosis using modern information technology.Документ Визначення ефективності терапії ішемічної хвороби серця(Українська медична стоматологічна академія, 2019-11-08) Ждан, Вячеслав Миколайович; Хайменова, Галина Сергіївна; Бабаніна, Марина Юріївна; Катеренчук, Олександр Іванович; Волченко, Григорій Вілійович; Ждан, Вячеслав Николаевич; Хайменова, Галина Сергеевна; Бабанина, Марина Юрьевна; Катеренчук, Александр Иванович; Волченко, Григорий Вилльевич; Zhdan, V. N.; Khaimenova, Н. S.; Babanina, M. Yu.; Katerinchuk, A. I.; Volchenko, G. V.В роботі висвітлена частота поєднання ішемічної хвороби серця та хронічного обструктивного захворювання легень, і зроблено висновок, що існує досить значний прошарок хворих, а саме 25,9%, з поєднаною патологією органів дихання і серцево-судинної. На базі терапевтичного відділення Полтавської центральної районної клінічної лікарні було обстежено 97 пацієнтів (84 чоловіків і 13 жінок) з поєднанням хронічного обструктивного захворювання легень та ішемічної хвороби серця: стабільна стенокардія функціонального класу II ст., які були госпіталізовані у зв'язку із загостренням респіраторної патології. Вони були розділені на 2 групи. Пацієнти 1 групи (51 осіб) отримували тільки базисну терапію (β2-агоністи, антихолінергічні препарати, метилксантини, інгаляційні глюкокортикоїди, інгібітори фосфодіестерази-4). Пацієнтам 2 групи (46 осіб), крім базисної терапії, додатково призначали L-аргінін ( «Тівомакс») у вигляді 4,2% розчину 100 мл внутрішньовенно 1 раз на добу протягом 10 днів. В результаті проведеного лікування була виявлена позитивна динаміка регресу клінічних проявів загострення хронічного обструктивного захворювання легень в обох досліджуваних групах. Однак, у другій групі обстежуваних, які отримують на тлі базисної терапії L-аргінін, клінічні показники, показники функції зовнішнього дихання та толерантності до навантаження, показники кардіогемодинаміки значно (р<0,05) покращилися, порівняно з контрольною групою. Були зроблені висновки, що включення L-аргініну в комплексне лікування хворим із загостренням хронічного обструктивного захворювання легень і супутньою ішемічною хворобою серця підвищує ефективність терапії респіраторної патології та покращує кардіогемодинаміку. Додавання L-аргініну в комплексну терапію хворим ХОЗЛ в поєднанні з ішемічною хворобою серця призводить до статистично значимого поліпшення клініко-інструментальних показників, що обумовлено антигипоксичною, антиагрегантною, цитопротекторною і вазодилататорноу дією, дезінтоксикаційною активністю L-аргініну («Тівомакс»), є безпечним препаратом, що дозволяє підвищити ефективність лікування; В работе освещена частота сочетания ишемической болезни сердца и хронического обструктивного заболевания легких, и сделан ввод, что существует достаточно значительная прослойка больных, а именно 25,9%, с сочетан ной патологией органов дыхания и сердечнососудистой системы. На базе терапевтического отделения Полтавской центральной районной клинической больницы было обследовано 97 пациентов (84 мужчины и 13 женщин) с сочетанием хронического обструктивного заболевания легких и ишемической болезни сердца: стабильная стенокардия ФК II ст., которые были госптализированы в связи с обострением респираторной патологии. Они были разделены на 2 группы. Пациенты 1 группы (51 человек) получали только базисную терапию (β2-агонисты, антихолинергические препараты, метилксантины, ингаляционные глюкокортикостероиды, ингибиторы фосфодиэстеразы-4). Пациентам 2 группы (46 человек), кроме базисной терапии, дополнительно назначали L-аргинин («Тівомакс») в виде 4,2% раствора 100 мл внутривенно 1 раз в сутки в течение 10 дней.В результате проведенного лечения была выявлена положительная динамика регресса клинических проявлений обострения хронического обструктивного заболевания легких в обеих исследуемых группах. Однако, во второй группе обследуемых, которые получают на фоне базисной терапии L-аргинин, клинические показатели, показатели функции внешнего дыхания и толерантности к нагрузке, показатели кардиогемодинамики значительно (р<0,05) улучшились по сравнению с контрольной группой. Были с деланы выводы, что включение L-аргинина в комплексное лечение больным с обострением хронического обструктивного заболевания легких и сопутствующей ишемической болезни сердца повышает эффективность терапии респираторной патологии и улучшает кардиогемодинами ку. Добавление L-аргинина в комплексную терапию больным хроническим обструктивным заболеванием легких в сочетании с ишемической болезни сердца приводит к статистически значимому улучшению клинико-инструментальных показателей, что обусловлено антигипоксическим, антиагрегантным, цитопротекторным и вазодилататорным действием, дезинтоксикационной активностью L-аргинина («Тівомакс»), является безопасным препаратом, что позволяет повысить эффективность лечения; The frequency of the combination of coronary heart disease (CHD) and chronic obstructive pulmonary disease (COPD) is highlighted in the work, and it is concluded that there is a fairly significant stratum of patients, namely 25,9%, with combined pathology of the respiratory system and cardiovascular. On the basis of the therapeutic department of the Poltava central regional clinical hospital, 97 patients (84 men and 13 women) with a combination of COPD and CHD were examined: stable angina pectoris, grade II, which were hospitalized due to exacerbation of respiratory pathology. They were divided into 2 groups. Group 1 patients (51 people) received only basic therapy (β2-agonists, anticholinergics, methylxanthines, inhaled glucocorticosteroids, phosphodiesterase-4 inhibitors). In addition to basic therapy, patients of the 2nd group (46 people) were additionally prescribed L-arginine («Tivomax») in the form of a 4,2% solution of 100 ml intravenously once a day for 10 days. As a result of the treatment, a positive dynamics of the regression of clinical manifestations of acute exacerbation of COPD was revealed in both study groups. However, in the second group of subjects who receive L-arginine on the basis of basic therapy, clinical indicators, indicators of the function of external respiration and exercise tolerance, indicators of cardiohemodynamics significantly (p <0,05) improved compared with the control group. It was concluded that the inclusion of L-arginine in the complex treatment of patients with exacerbation of COPD and concomitant CHD increases the effectiveness of the treatment of respiratory pathology and improves cardiodynamics. The addition of L-arginine to complex therapy for patients with COPD in combination with CHD leads to a statistically significant improvement in clinical and instrumental parameters, which is due to the antihypoxic, antiplatelet, cytoprotective and vasodilatory effects, detoxification activity of L-arginine (“Tivomax”), which is safe improves the effectiveness of treatment.Документ Діагностика, профілактика і лікування НПЗП-гастропатій(Полтава : Кобзар М. Г., 2005-05-25) Ждан, Вячеслав Миколайович; Катеренчук, Іван Петрович; Ярмола, Тетяна Іванівна; Ждан, Вячеслав Николаевич; Катеренчук, Иван Петрович; Ярмола, Татьяна Ивановна; Zhdan, V. N.; Katerenchuk, I. P.; Yarmola, T. I.У монографії узагальнені результати власних клінічних спостережень і дані літератури щодо діагностики, профілактики та лікування уражень слизової оболонки гастродуоденальної зони нестероїдними протизапальними препаратами. Особлива увага надається питанням ранньої діагностики завдяки ретельному вивченню скарг хворих, цілеспрямованому проведенню клінічних та лабораторно-інструментальних обстежень, використанню безпечних протизапальних засобів вітчизняного виробництва та використанню локальної навколосуглобової терапії з метою зменшення побічної дії НПЗП на слизову оболонку гастродуоденальної зони. Монографія рекомендується сімейним лікарям, ревматологам, гастроентерологам, лікарям-інтернам, студентам старших курсів вищих навчальних медичних закладів ІІІ-ІУ рівнів акредитації.Документ Ефективність використання Ланзапу для лікування НПЗП-гастропатій у ревматологічних хворих(Вищий державний навчальний заклад України "Українська медична стоматологічна академія", 2006) Ждан, Вячеслав Миколайович; Бабаніна, Марина Юріївна; Ярмола, Тетяна Іванівна; Крачек, Ганна Олександрівна; Стародубцев, Сергій Геннадійович; Кітура, Євдокія Михайлівна; Гурина, Людмила Іванівна; Ждан, Вячеслав Николаевич; Бабанина, Марина Юрьевна; Ярмола, Татьяна Ивановна; Крачек, Анна Александровна; Стародубцев, Сергей Геннадиевич; Китура, Евдокия Михайловна; Гурина, Людмила Ивановна; Zhdan, V. N.; Babanina, M. Yu.; Yarmola, T. I.; Krachek, A. A.; Starodubtsev, S.G.; Kitura, Ye. M.; Gurina, L. I.Резюме. Метою дослідження було вивчення ефективності використання Ланзапу для лікування НПЗП-гастропатій у ревматологічних хворих. Під нашим спостереженням знаходились 30 пацієнтів. Хворі з виявленим Helicobacter pylori (НР) розпочинали комплексну антихелікобактерну терапію, що включала ланзап, амоксицилін і класид протягом семи днів. Клінічний ефект спостерігався на 3-4 добу від початку терапії, а до кінця першого тижня практично всі хворі відмічали зникнення болю та значне зменшення диспептичних розладів. Аналізуючи ендоскопічні дані встановлено, що через 1 місяць терапії виразки 12-палої кишки загоїлись у всіх хворих, значно зменшились прояви запалення слизової оболонки шлунку та 12-палої кишки. Ерадикація Hp мала місце у 27 (96,4%) обстежуваних. Використання Лозапа сприяло нормалізації імуномодулюючого індексу, покращило показники гуморальної ланки імунітету. Резюме. Целью исследования было изучение эффективности использования ланзап для лечения НПВП-гастропатии в ревматологических больных. Под нашим наблюдением находились 30 пациентов. Больные с выявленным Helicobacter pylori (НР) начинали комплексную, семидневную антихеликобактерную терапию, включавшую ланзап, амоксициллин и класид. Клинический эффект наблюдался на 3-4 сутки от начала терапии, а к концу первой недели практически все больные отмечали исчезновение боли и значительное уменьшение диспептических расстройств. Анализируя эндоскопические данные установлено, что через 1 месяц терапии язвы 12-перстной кишки зажили у всех больных, значительно уменьшились проявления воспаления слизистой оболочки желудка и 12-перстной кишки. Эрадикация Hp имела место у 27 (96,4%) обследуемых. Использование Лозапа способствовало нормализации иммуномодулирующего индекса, улучшило показатели гуморального звена иммунитета. Summary. The aim of our investigation was to study the effectiveness of Lanzap using for the treatment of gastropathy caused by unsteroid anti-inflammatory remedies in patients with rheumatological pathology. There were 30 patients being under our observation. The patients with revaled Helicobacter pylori (HP) were prescribed the complex antihelicobacter therapy including Lanzap, amoxicillin and clacid for seven days. The clinical effect was observed on the third, fourth days, but by the end of the week the patients noted that their pains were reducet and dyspeptic disorders were considerably decreased. On the basis of the endoscopes data it was determined that duodenal ulcers have been healed in all the patients and inflammatory process of the stomach and duodenal mucous membrane was mostly decreased in patients in a month of their treatment. The eradication of HP was observed in 96,4 examined patients. The using of Lanzap promoted the normalization of immunoregulatory index and improved humoral immunity in patients.Документ К вопросу о реабилитации онкологических больных(Українська медична стоматологічна академія, 2018) Ждан, Вячеслав Николаевич; Ждан, Вячеслав Миколайович; Шелешко, Петр Венедиктович; Шелешко, Петро Венедиктович; Баштан, Владимир Петрович; Баштан, Володимир Петрович; Шелешко, Маргарита Султанбековна; Шелешко, Маргарита Султанбеківна; Шилкина, Людмила Николаевна; Шилкіна, Людмила Миколаївна; Zhdan, V. N.; Sheleshko, P. V.; Bashtan, V. P.; Sheleshko, M. S.; Shilkina, L. N.У статті наведено обґрунтування вивчення факторів, що мають метою зниження рівня занедбаності в діагностиці злоякісних пухлин і кількості небажаних ускладнень проведеного лікування; вироблення чіткої наступності в роботі профільних та сімейних лікарів; поліпшення якості диспансеризації шляхом стандартизації конкретних лікувально-діагностичних заходів; видання методичних розробок і підручників, популяризації технік оперативних втручань, що знижують кількість небажаних ускладнень проведеного хірургічного лікування і значно полегшують подальшу медичну та соціальну реабілітацію онкологічних хворих; В статье приведены обоснования изучения факторов, имеющих целью снижение уровня запущенности в диагностике злокачественных опухолей и количества нежелательных осложнений проводимого лечения; выработку чёткой преемственности в работе профильных и семейных врачей; улучшение качества диспансеризации путём стандартизации конкретных лечебно-диагностических мероприятий в виде издания методразработок и учебников, популяризации техник оперативных вмешательств, снижающих количество нежелательных осложнений проводимого хирургического лечения и значительно облегчающих дальнейшую медицинскую и социальную реабилитацию онкологических больных; The Steady increase in cancer incidence with a relatively high proportion of advanced forms of cancer of the main localizations suggests that the system of rehabilitation of cancer patients is not only a medical but also social-economic and environmental problem. The basic link in the medical component of this rehabilitation is the prevention, timely diagnostics of malignant tumors with appropriate treatment and reduced risk of unwanted complications. The purpose of the study. Тo Specify the joint with the Oncology service tactics family and specialized doctors, therapists, prevention, diagnosis and treatment of malignant tumors and the subsequent dynamic observation of appropriate groups of patients. Object and methods. In terms of rehabilitation of cancer patients taking into account literature data to perform practical significance published our textbook “Oncology family doctor», as well as the performance of improved methods of surgical treatment of precancer and cancer of the stomach which to prevent unwanted complications in the operated patients. Result and discussion. In the textbook issued to help family physicians with regard to their responsibility for the health of the inhabitants of the land affected by the issues on the organization of cancer services, presents data on risk factors for precancer and cancer of various localizations. In the timely diagnosis of tumors of the schemes of the examinations of persons in high risk groups as per the existing standards of diagnosis and level of health facility conducting these surveys Determined tactics of the family doctor on the clinical examination of patients after treatment, the necessary correction of the violations that can be the consequence of anticancer therapy. This correction with timely diagnosis often occurring tumor recurrence is an integral part of rehabilitation. In a comparative mapping with the literature data the analysis of outcomes of activities performed with the use of improved methods to us, allows for the surgical treatment of cancer and precancer of the stomach to prevent unwanted complications that cause a lot of suffering patients. Conclusions. Given the current incidence of malignant tumors, the practical importance of the continuous improvement of health care rehabilitation of cancer patients is obvious. The decision arising from this a number of issues the implementation of health techniques that can improve the quality of interventions for prevention, early diagnosis and treatment of cancer patients. The work of surgeon’s oncologists in the hospital shall be performed in accordance with the techniques provided by us operations that are a priority for the future status of patients and facilitate prevention of malignant tumors, clinical examination, the effectiveness of treatment and rehabilitation.Документ Оверлап-синдром аутоиммунного поражения печени у пациента с неспецифическим язвенным колитом(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2016) Ждан, Вячеслав Николаевич; Дорофеев, Андрей Эдуардович; Кирьян, Елена Анатольевна; Бабанина, Марина Юрьевна; Волченко, Григорий Вилльевич; Ткаченко, Максим Васильевич; Ждан, Вячеслав Миколайович; Дорофєєв, Андрій Едуардович; Кир'ян, Олена Анатоліївна; Бабаніна, Марина Юріївна; Волченко, Григорій Вілійович; Ткаченко, Максим Васильович; Zhdan, V. N.; Dorofeyev, А. E.; Kyryan, O. A.; Babanina, M. Yu.; Volchenko, H. V.; Tkachenko, M.Статья посвящена гастроэнтерологической патологии, которая плохо поддается терапии и является сложной в диагностическом поиске для врача – воспалительным заболеваниям кишечника (ВЗК). Тяжесть состояния больных с ВЗК зачастую обусловлена внекишечными проявлениями. Из внекишечных поражений при ВЗК чаще выявляются изменения суставов, поражение кожи и слизистых, нарушения деятельности бронхопульмональной системы, определяются отклонения в печеночных пробах. Такая тяжелая гепатобилиарная патология, как первичный склерозирующий холангит (ПСХ), билиарный цирроз, холангиокарцинома, выявляется достаточно редко, не более чем у 2-6% всех случаев. Именно ПСХ имеет наиболее тесные связи с ВЗК. В статье представлен клинический случай оверлап - синдрома аутоиммунного поражения печени у пациента с неспецифическим язвенным колитом. Проведен диагностический поиск возможных причин развития внекишечного проявления заболевания. Комбинированное адекватное лечение позволило своевременно стабилизировать состояние больного, предотвратить дальнейшее развитие холестаза и декомпенсации процесса; Стаття присвячена гастроентерологічній патології, яка погано піддається терапії і є складною в діагностичному пошуку для лікаря – запальним захворюванням кишківника (ЗЗК). Важкість стану хворих із ЗЗК часто обумовлена позакишковими проявами. З позакишкових уражень при ЗЗК частіше виявляються зміни суглобів, ураження шкіри і слизових, порушення діяльності бронхопульмональної системи, визначаються відхилення в печінкових пробах. Така важка гепатобіліарна патологія, як первинний склеро-зуючий холангіт (ПСХ), біліарний цироз, холангіокарцинома виявляється досить рідко, не більше ніж у 2–6% всіх випадків. Саме ПСХ має найбільш тісні зв’язки із ЗЗК. В статті відображено клінічний випадок оверлап – синдрому автоімунного ураження печінки у хворого з неспецифічним виразковим колітом. Проведено діагностичний пошук можливих причин розвитку позакишкових проявів захворювання. Комбіноване адекватне лікування дозволило своєчасно стабілізувати стан хворого, попередити подальший розвиток холестазу та декомпенсацію процессу; The article is devoted to inflammatory bowel disease (IBD), a gastroenterological condition, which responds poorly to therapy and is difficult to be diagnosed. The severity of the condition of patients with IBD is often caused by extraintestinal manifestations among which the most common are the following: joints, skin and mucous membrane affection, disorders of the bronchopulmonary system, disorders detected by the liver function tests. Such severe hepatobiliary pathologies as primary sclerosing cholangitis (PSC), biliary cirrhosis, and cholangiocarcinoma are seldom detected, no more than 2-6% of all cases. And PSC has the closest relationship with IBD. This article describes a clinical case of overlap syndrome of autoimmune liver disease in a patient with ulcerative colitis. The diagnostic search aimed at establishing possible causes of extraintestinal manifestations of the disease was carried out. Appropriate integrated treatment promptly helped to stabilize the patient's condition and to prevent the further progression of cholestasis and decompensation process.Документ Оптимізація лікування НПЗП-гастропатії у ревматологічних хворих(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2014) Ждан, Вячеслав Миколайович; Бабаніна, Марина Юріївна; Кітура, Євдокія Михайлівна; Волченко, Григорій Вілійович; Шилкіна, Людмила Миколаївна; Ткаченко, Максим Васильович; Ждан, Вячеслав Николаевич; Бабанина, Марина Юрьевна; Китура, Евдокия Михайловна; Волченко, Григорий Вилльевич; Шилкина, Людмила Николаевна; Ткаченко, Максим Васильевич; Zhdan, V. N.; Babanina, M. Yu.; Kitura, Ye. M.; Volchenko, G. V.; Shylkina, L. N.; Tkachenko, M. V.Захворювання та пошкодження органів опорно-рухової системи займають одне з провідних місць у структурі загальної захворюваності населення більшості європейських країн, в тому числі і України. Лікування гастропатій, індукованих НПЗП, є не лише актуальною проблемою, але і складним завданням, оскільки в більшості хворих не вдається відмінити НПЗП у зв'язку з високим ризиком загострення захворювання, із приводу якого пацієнт їх систематично приймає. Мета дослідження – оцінити клінічну ефективність 10-денної послідовної та стандартної АХБТ у ревматологічних хворих з НПЗП-гастропатією. Дослідження проводилося на базі ревматологічного відділення ПОКЛ ім. М.В. Скліфосовського. Обстежено 28 хворих на ревматоїдний артрит, остеоартроз та подагру з НПЗП-гастропатією. Призначення 10-денної послідовної АХБТ у 92,0% випадків дає змогу досягти ерадикації H.Руlori-інфекції у ревматологічних хворих з НПЗП-гастропатією. Ефективність стандартної схеми лікування у ревматологічних хворих з НПЗП-гастропатією не досягає значень, рекомендованих міжнародними угодами; Заболевания и травмы органов опорно-двигательной системы занимают одно из ведущих мест в структуре общей заболеваемости населения большинства европейских стран, в том числе и Украины. Лечение гастропатий, индуцированных НПВП, является не только актуальной проблемой, но и сложной задачей, поскольку у большинства больных не удается отменить НПВП в связи с высоким риском обострения заболевания, по поводу которого пациент их систематически принимает. Цель исследования - оценить клиническую эффективность 10-дневной последовательной и стандартной АХБТ у ревматологических больных с НПВП-гастропатией. Исследование проводилось на базе ревматологического отделения ПОКБ им. Н.В. Склифосовского. Обследовано 28 больных с ревматоидным артритом, остеоартрозом и подагрой в сочетании с НПВП-гастропатией. Назначение 10-дневной последовательной АХБТ в 92,0% случаев позволяет добиться эрадикации H.Руlori-инфекции у ревматологических больных с НПВП-гастропатией. Эффективность стандартной схемы лечения у ревматологических больных с НПВП-гастропатией не достигает значений, рекомендованных международными соглашениями; Diseases and injuries of the musculoskeletal system rank one of the leading positions in the structure of the overall incidence rate of the population in most European countries, including Ukraine. The therapy of gastropathy induced by NSAIDs is not only an urgent problem, but also a challenge because the majority of patients are unable to discontinue NSAIDs due to the high risk of exacerbation of the underlying disease for which the patient takes them systematically. The purpose of the study is to evaluate the clinical efficacy of the 10-day sequential and standard anti-helicobacter therapy in rheumatic patients with NSAID-gastropathy. The study involved 28 patients with rheumatoid arthritis, osteoarthrosis and gout in combination with NSAID-gastropathy who underwent the course of treatment at the rheumatological department of M. Sklifosofskiy Poltava Regional Clinical Hospital. The course of 10-day sequential anti-helicobacter therapy in 92.0% of cases enables to achieve eradication of H.Rulori infection in rheumatic patients with NSAID-gastropathy. Effectiveness of standard treatment regimens in patients with rheumatic NSAID-gastropathy does not reach the values recommended by international protocols.Документ Особливості підготовки сімейних лікарів на факультеті післядипломної освіти ВДНЗУ «УМСА»(Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика, 2012) Ждан, Вячеслав Миколайович; Шилкіна, Людмила Миколаївна; Скрипник, Ігор Миколайович; Капустянська, Анна Анатоліївна; Бабаніна, Марина Юріївна; Ткаченко, Максим Васильович; Штомпель, Вікторія Юріївна; Волченко, Григорій Вілійович; Лебідь, Володимир Григорович; Zhdan, V. N.; Shilkina, L. N.; Skrypnyk, I. N.; Kapustyanskaya, A. A.; Babanina, M. Yu.; Tkachenko, М. V.; Shtompel, V. Yu.; Volchenko, G. V.; Lebid, V. G.У сучасній підготовці лікарів сімейної медицини важливим є поєднання зусиль державних, громадських і професійних медичних організацій і установ у контексті як створення університетських клінік згідно з міжнародними стандартами і зразками, так і формування державної політики щодо важливості ролі первинної медико-санітарної допомоги на засадах загальної практики сімейної медицини у забезпеченні громадського здоров’я.Документ Оцінка впливу алопуринолу на функцію нирок(Українська медична стоматологічна академія, 2019-09-01) Ждан, Вячеслав Миколайович; Ткаченко, Максим Васильович; Бабаніна, Марина Юріївна; Волченко, Григорій Вілійович; Кітура, Євдокія Михайлівна; Ждан, Вячеслав Николаевич; Ткаченко, Максим Васильевич; Бабанина, Марина Юрьевна; Волченко, Григорий Вилльевич; Китура, Евдокия Михайловна; Zhdan, V. N.; Tkachenko, M. V.; Babanina, M. Yu.; Volchenko, G. V.; Kitura, Ye. M.Гіперурикемія асоціюється з розвитком подагри, артеріальної гіпертензії та хронічної хвороби нирок. Вплив алопуринолу та гіпоурикемічної терапії на функцію нирок недостатньо вивчений, особливо у пацієнтів з хронічною хворобою нирок, які мають підвищений ризик розвитку реакції гіперчутливості. Метою цього дослідження було визначення впливу алопуринолу на функціональну здатність нирок у пацієнтів з гіперурикемією. Це ретроспективне дослідження когорти пацієнтів, які проходили лікування на базі ревматологічного відділення та поліклініки Полтавської обласної клінічної лікарні ім. М.В. Скліфосовського з використанням клінічних, фармакологічних та лабораторних даних. Ретроспективний аналіз був проведений з жовтня 2015 року по вересень 2017 року. В дослідженні брали участь 40 пацієнтів з гіперурикемією, яка визначалась за підвищенням сироваткового рівня сечової кислоти вище 380 ммоль/л (в середньому ~ 500 ммоль/л), які нещодавно розпочали терапію алопуринолом з будь-якої причини, з верифікованою відповіддю на лікування. Група порівняння складалась із 40 пацієнтів з гіперурикемією без клінічної маніфестації, які не лікувались алопуринолом. Всі пацієнти були розподілені за віком, статтю та за швидкістю клубочкової фільтрації (ШКФ). У пацієнтів, які отримували алопуринол у середній дозі 250 мг на день (SD, 78), було відзначено збільшення рівню ШКФ на 11,8 мл/хв (95% довірчий інтервал, доза 4,7-11,8 мг на день, P=0,01), ніж в контрольній групі. Встановлено, що ефект лікування залежав від вихідного рівня ШКФ, про що свідчить більш значний терапевтичний ефект у пацієнтів з нижчим початковим рівнем ШКФ (P=0,004). У групі лікування алопуринолом був відзначений нижчий кінцевий рівень креатиніну на 0,12 мг/дл (95% довірчий інтервал, 0,003-0,20 мг/дл, P=0,04), ніж у групі контрольних пацієнтів, розподілених за початковим рівнем креатиніну і віком. Серед досліджуваних пацієнтів у двох було зареєстровано побічні явища. Лікування хворих на гіперурикемію алопуринолом середньою тривалістю 15 місяців призвело до значного покращення функції нирок в когорті чоловіків з гіперурикемією. Клініцистам слід враховувати потенційну користь алопуринолу при лікуванні хворих на гіперурикемію, особливо у тих, хто потребує підтримки і контролю функції нирок; Гиперурикемия ассоциируется с развитием подагры, артериальной гипертензии и хронической болезни почек. Влияние аллопуринола и гипоурикемической терапии на функцию почек недостаточно изучен, особенно у пациентов с хронической болезнью почек, которые имеют повышенный риск развития реакции гиперчувствительности. Целью данного исследования было определение влияния аллопуринола на функциональные возможности почек у пациентов с гиперурикемией. Это ретроспективное исследование когорты пациентов, проходивших лечение на базе ревматологического отделения и поликлиники Полтавской областной клинической больницы им. Н.В. Склифосовского с использованием клинических, фармакологических и лабораторных данных. Ретроспективный анализ был проведен с октября 2015 по сентябрь 2017 года. В исследовании участвовали 40 пациентов с гиперурикемией, которая определялась по повышению сывороточного уровня мочевой кислоты выше 380 ммоль/л (в среднем ~ 500 ммоль/л), которые недавно начали терапию аллопуринолом по любой причине, с верифицированным ответом на лечение. Группа сравнения состояла из 40 пациентов с гиперурикемией без клинической манифестации, которые не лечились аллопуринолом. Все пациенты были распределены по возрасту, полу и по скорости клубочковой фильтрации (СКФ). У пациентов, получавших аллопуринол в средней дозе 250 мг в день (SD, 78), было отмечено увеличение уровня СКФ на 11,8 мл/мин. (95% доверительный интервал, доза 4,7-11,8 мг в день, P=0,01), по сравнению с контрольной группой. Установлено, что эффект лечения зависел от исходного уровня СКФ, о чем свидетельствует более значительный терапевтический эффект у пациентов с низким начальным уровнем СКФ (P=0,004). В группе лечения аллопуринолом был отмечено снижение конечного уровня креатинина на 0,12 мг/дл (95% доверительный интервал, 0,003-0,20 мг/дл, P= 0,04), по сравнению с группой контрольных пациентов, распределенных по начальным уровням креатинина и возрасту. Среди исследуемых пациентов у двух были зарегистрированы побочные явления. Лечение больных гиперурикемией аллопуринолом средней продолжительностью 15 месяцев привело к значительному улучшению функции почек в когорте мужчин с гиперурикемией. Клиницистам следует учитывать потенциальную пользу аллопуринола при лечении больных гиперурикемией, особенно у тех, кто нуждается в поддержке и контроля функции почек; Hyperuricemia is associated with the development of gout, arterial hypertension and chronic kidney disease. The influence of allopurinol and hypo-uremic therapy on renal function has not been adequately studied, especially in patients with chronic kidney disease who are at increased risk of developing hypersensitivity reactions. The purpose of this study was to determine the effect of allopurinol on the functional capacity of the kidneys in patients with hyperuricemia. This is a retrospective study of a cohort of patients undergoing treatment on the basis of the rheumatologic department and the polyclinics of the Poltava Regional Clinical Hospital. M.V. Sklifosovsky using clinical, pharmacological and laboratory data. Retrospective analysis was conducted from October 2015 to September 2017. The study involved 40 patients with hyperuricemia, which was determined by an increasing in serum uric acid levels higher than 380 mmol / l (an average of ~ 500 mmol / l) who had recently begun therapy with allopurinol for any reason with a verified response to treatment. The comparison group consisted of 40 patients with hyperuricemia without a clinical manifestation who were not treated with allopurinol. All patients were divided by age, sex and glomerular filtration rate (GFR). Patients receiving allopurinol at an average dose of 250 mg / day (SD, 78) showed an increase in GFR of 11.8 ml / min (95% confidence interval, a dose of 4.7-11.8 mg / day , P = 0.01) than in the control group. It was found that the treatment effect depended on the baseline level of GFR, which is evidenced by a more significant therapeutic effect in patients with lower baseline GFR (P = 0.004). In the allopurinol treatment group, the lower endpoint of creatinine was 0.12 mg / dL (95% confidence interval, 0.003-0.20 mg / dl, P = 0.04) than in the control group of patients at baseline creatinine and age. Among the patients studied, two cases of adverse events were reported. Treatment of patients with hyperuricemia with allopurinol with an average duration of 15 months has led to a significant improvement in renal function in a cohort of men with hyperuricemia. Clinicians should take into account the potential benefits of allopurinol in the treatment of patients with hyperuricemia, especially those who need support and control of kidney function.Документ Оцінка динаміки клініко-лабораторних показників у лікуванні хворих на хронічне обструктивне захворювання легень у поєднанні з остеоартритом(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2017) Ждан, Вячеслав Миколайович; Хайменова, Галина Сергіївна; Іваницький, Ігор Валерійович; Волченко, Григорій Вілійович; Ткаченко, Максим Васильович; Ждан, Вячеслав Николаевич; Хайменова, Галина Сергеевна; Иваницкий, Игорь Валериевич; Волченко, Григорий Вилльевич; Ткаченко, Максим Васильевич; Zhdan, V. N.; Khaymenova, G. S.; Ivanickiy, I. V.; Volchenko, G. V.; Tkachenko, M. V.Хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) – хвороба 21 століття. На ХОЗЛ страждає 210 млн. людей в усьому світі, щорічно помирає від цієї хвороби 3 млн. хворих. Під впливом різних факторів (куріння, гази, пари хімічних сполук, продукти згоряння палива) розвивається запальний процес в тканинах легень, який на тлі морфологічних змін в легенях забезпечує розвиток системих запальних проявів. Системне запалення розглядається як складова патогенезу ХОЗЛ, яке забезпечує розвиток і прогресування численних ускладнень захворювання. Серед великої кількості ускладнень і системних ефектів ХОЗЛ досить часто виділяють розвиток остеопорозу, як основи остеоартриту (ОА). В комплексному лікуванні ХОЗЛ в поєднанні з ОА приділяється увага протизапальній терапії, зокрема дії фенспірид гідро хлориду; Хроническое обструктивное заболевание легких (ХОЗЛ) - болезнь 21 века. ХОЗЛ страдает 210 млн. человек во всем мире, ежегодно умирает от этой болезни 3 млн. больных. Под влиянием различных факторов (курение, газы, продукты сгорания топлива) развивается воспалительный процесс в тканях легких, который на фоне морфологических изменений в легких обеспечивает развитие системных воспалительных проявлений. Системное воспаление рассматривается как составная часть патогенеза ХОЗЛ, которая обеспечивает развитие и прогрессирования многочисленных осложнений заболевания. Среди большого количества осложнений и системных эффектов ХОЗЛ достаточно час- то выделяют развитие остеопороза, как основы остеоартрита (ОА). В комплексном лечении ХОЗЛ в сочетании с ОА уделяется внимание противовоспалительной терапии, в частности действия фенспирид гидрохлорида; Chronic obstructive pulmonary disease (COPD) is a disease of the 21st century. 210 million people worldwide suffer from COPD, 3 million people die of the disease every year. Under the influence of various factors (smoking, gases, chemicals, products of fuel combustion) inflammation starts developing in the lung tissue and against the backdrop of morphological changes in the lungs results in the development of systemic inflammatory manifestations. Systemic inflammation is regarded as part of the pathogenesis of COPD that provides the occurrence and progression of a number of complications of the diseases. Among the large number of complications and systemic effects of COPD, the development of osteoporosis is commonly considered as the basis of osteoarthritis (OA). In the treatment of COPD and comorbid OA much attention is paid to anti-inflammatory therapy, including effects of fenspirid hydrochloride.Документ Реологические свойства крови у больных язвенной болезнью(Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика; ТОВ «Інформаційно-науковий центр «Лікарська справа», 1986) Дудченко, Максим Андреевич; Казаков, Юрий Михайлович; Потяженко, Максим Макарович; Чичкало, Ольга Владимировна; Ждан, Вячеслав Николаевич; Dudchenko, M. A.; Kazakov, Yu. M.; Chichkalo, O. V.; Zhdan, V. N.; Potiazhenko, M. M.; Ждан, Вячеслав Миколайович; Дудченко, Максим Андрійович; Казаков, Юрій МихайловичВ патогенезе язвенной болезни важную роль играют метаболические процессы слизистой оболочки пищеварительного канала, протекающие преимущественно на микроциркуляторном уровне кровообращения. При этом немаловажное значение в трофике тканей имеет состояние реологических свойств, кислотно-щелочного равновесия (КЩР) крови.; A study is presented of 28 patients with gastric and duodenal ulcer (23 males. 5 females$ age from 20 to 60 years). Results revealed a clear increase of blood viscosity, essential increase of hematocrit. Acid-base values in these patients showed a tendency to metabolic alkalosis. The role of microcirculatory disturbances in ulcer patients is discussed.Документ Современные аспекты лечения кислотозависимых заболеваний, ассоциированных с хеликобактериозом(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2013-08-15) Ждан, Вячеслав Миколайович; Бабаніна, Марина Юріївна; Кітура, Євдокія Михайлівна; Волченко, Григорій Вілійович; Ткаченко, Максим Васильович; Ждан, Вячеслав Николаевич; Бабанина, Марина Юрьевна; Китура, Евдокия Михайловна; Волченко, Григорий Вилльевич; Ткаченко, Максим Васильевич; Zhdan, V. N.; Babanina, M. Yu.; Kitura, Ye. M.; Volchenko, G. V.; Tkachenko, M. V.Целью исследования было изучение клинической эффективности использования L.reuteri для коррекции микробиоциноза и иммунного статуса у больных кислотозависимыми заболеваниями при проведении эрадикационной терапии. Обследовано 38 больных. Применение L.reuteri у данной категории больных приводит к улучшению и нормализации состояния кишечной микрофлоры, улучшению клеточного и гуморального иммунитета; Метою дослідження було вивчення клінічної ефективності використання L.reuteri для корекції мікробіоцинозу та імунного статусу у хворих на кислотозалежні захворювання при проведенні ерадикаційної терапії. Обстежено 38 хворих. Застосування L.reuteri у даної категорії хворих призводить до поліпшення та нормалізації стану кишкової мікрофлори, поліпшенню клітинного та гуморального імунітету; The aciddependent diseases of the digestive system are extremely common in family doctor′s practice. In addition, the relevance of this problem is due to a complex diagnostic search, the frequent development of serious complications.Since ancient times, the preparations containing normal flora have been used in medicine. The bifidumbakterii and lactobacilli are the main group of microorganisms used in the modern drugs. Lactobacillus reuteri are very interesting. They synthesize the short-chain fatty acids (lactic, acetic, formic,succinic), which reduces the pH of the intestinal contents, and as a result, the inhibition of reproduction putrefactive pathogenic microorganisms, ensures the stability of the intestinal microflora. L.Reuteri – a type of lactic acid bacteria in human strain was isolated from breast milk, mouth, stomach, small and large intestines, vagina. The using of L.reuteri has a positive effect in diseases of the gastrointestinal tract, protectes against infectious diseases, stimulates the immune system during the scientific research. Purpose of research was studying clinical efficiency of preparation L.Reuteri for correction microflora and the immune status at patients acid-dependent diseases at carrying out antihelicobacter therapies. It is surveyed 38 patients with aciddependent diseases, infected H.Pylori. Probiotic containing L.reuteri, named BioGaia drug was administered from the first day of eradication therapy (amoxicillin + clarithromycin + rabeprazole) 1 tablet once a day. The course of treatment was 2 weeks. Probiotic BioGaia was tolerated well by all observed patients. The side effects were not noted during treatment. When probiotic BioGaia was prescribed with other drugs it was not any undesirable interactions. State of the microflora improved in patients in the first group after two weeks of treatment with the probiotic BioGaia. Conducted monitoring bacteriological tests in those patients who had the original intestinal dysbiosis, allowed to improve the state of the microflora in 62% patients and to normalize in 20% patients. There is a normalization of IgA (it had increased significantly), reduction the number of IgG and IgM was not credible after treatment. After that the probiotic BioGaia was used the phagocytic activity of leukocytes has increased according to the phagocytic index. The use of probiotic containing L. reuteri, contributes to improving the functional state of the gastrointestinal tract, the normalization of a condition of intestinal microflora and improvement of a condition of cellular and humoral immunity according to indicators of T-lymphocytes, increasing the content of IgA, which is a substrate for the formation of secretory IgA, increasing of the phagocytic activity of leukocytes. Scientific research have proved the effectiveness and feasibility of a probiotic containing L.Reuteri in patients with aciddependent diseases during the eradication therapy for the prevention and correction of mikrobiotsinoz and immune status.Документ Сучасний підхід до терапії коморбідної патології(Українська медична стоматологічна академія, 2019-07-19) Ждан, Вячеслав Миколайович; Хайменова, Галина Сергіївна; Бабаніна, Марина Юріївна; Волченко, Григорій Вілійович; Іваницький, Ігор Валерійович; Ждaн, Вячеслав Николаевич; Хайменова, Галина Сергеевна; Бабанина, Марина Юрьевна; Волченко, Григорий Вилльевич; Иваницкий, Игорь Валериевич; Zhdan, V. N.; Khaіmenova, H. S.; Babanina, M. Yu.; Volchenko, G. V.; Ivanitsky, I. V.Oстеoaртрит – нaйчaстiше, пoлiетioлoгiчне захворювання суглобів, виникнення тa рoзвитoк якoгo пoв’язaнi з низкoю генетичних, ендoгенних (гoрмoнaльний бaлaнс, iмуннi пoрушення, oксидaцiйний стрес) тa екзoгенних фaктoрiв (трaвмa, перевaнтaження). Пoєднaння метaбoлiчнoгo синдрoму тa oстеoaртриту – oднa з нaйбiльш aктуaльних медикo-сoцiaльних прoблем теперiшньoгo суспiльствa. Це oбумoвленo як їх нaдзвичaйнo висoкoю пoширенiстю, тaк i висoкoю кoмoрбiднiстю з iншими стaнaми i зaхвoрювaннями, якi мaють iстoтний вплив нa якiсть життя пaцiєнтiв. Метoю нaшoї рoбoти стaлo вивчення плейoтрoпнoгo ефекту рoзувaстaтину нa вирaженiсть бoльoвoгo синдрoму i aктивнiсть зaхвoрювaння при oстеoaртриты в oсiб з МС, a тaкoж йoгo вплив нa рiвень aртерiaльнoгo тиску, чaстoту серцевих скoрoчень, рiвень aнтрoпoметричних пoкaзникiв тa пoкaзникiв лiпiдoгрaми. Було обстежено 30 хвoрих нa остеоартрит i метaбoлiчним синдрoмом. Хворі були розділені на дві зіставні за віком групи. Рoзувaстaтин признaчaли І групі (n=15) пo 20 мг 1 рaз нa дoбу прoтягoм 12 днiв. Критерiями ефективнoстi лiкувaння були: вираженість больового синдрому, суглобові і антропометричні показники, лабораторно-інструментальні показники, рівень якості життя. Oбстеження пaцiєнтiв прoвoдилoсь двiчi: дo пoчaтку лiкувaння i нa 12 день лiкувaння. Встaнoвленo, щo зaстoсувaння рoзувaстaтину у дaнoї кaтегoрiї хвoрих дoзвoляє зменшити бoльoвий синдрoм, пoлiпшити функцiю суглoбiв, знизити aктивнiсть зaхвoрювaння тa пiдвищити якiсть життя пaцiєнтiв. Дo тoгo ж, рoзувaстaтин не впливaє нa рiвень систoлiчнoгo тa дiaстoлiчнoгo aртерiaльнoгo тиску тa мoже викoристoвувaтись при супутнiй aртерiaльнiй гiпертензiї; Oстеoaртрит– частое, пoлиэтиологическое заболевание суставов, возникновение и развитие которого связано с рядом генетических, эндогенных (гормональный баланс, иммунные нарушения, oксидaнтный стресс) и экзогенных факторов (травма, перегрузка). Сочетание метaбoлического синдрoма и остеoaртрита – oднa с наиболее актуальных медикo-сoциaльных проблем сегодняшнего общества. Это обусловлено как их чрезвычайно высоким распространением, так и высокой кoмoрбидностью с другими состояниями и заболеваниями, которые оказывают существенное влияние на качество жизни пациентов. Целью нашей работы стало изучение плейoтрoпнoгo эффекта рoзувaстaтина на выраженность болевого синдрома и активность заболевания при остеoaртрите у больных с метaбoлическим синдрoмом, a также его влияние на уровень артериального давления, частоту сердечных сокращений, уровень антропометрических показателей и показателей липидoгрaммы. Было обследовано 30 больных остеoaртритом и метaбoлическим синдрoмом. Больные были разделены на две сопоставимые по возрасту группы. Рoзувaстaтин назначали I группе (n = 15) по 20 мг 1 раз на день на протяжении 12 дней. Критериями эффективности лечения были: выраженность болевого синдрома, суставные и антропометрические показатели, лабораторноинструментальные показатели, уровень качества жизни. Обследование пациентов проводилось дважды: перед лечением и на 12 день лечения. Установлено, что использование рoзувaстaтина в данной категории больных позволяет уменьшить болевой синдром, улучшить функцию суставов, снизить aктивность заболевания и повысить качество жизни пациентов. К тому же, рoзувaстaтин не влияет нa уровень систолического и диастолического артериального давления, может использоваться при сопутствующий артериальной гипертензии; Osteoarthritis (OA) is a common, poly-etiological disease of the joints, the occurrence and development of which is associated with a number of genetic, endogenous (hormonal balance, immune disorders, oxidative stress) and exogenous factors (trauma, overload). The combination of metabolic syndrome (MS) and OA is one of the most pressing medical and social issues for healthcare today. This is due to both theirm extremely high prevalence and high comorbidity with other conditions and diseases that have a significant impact on the quality of life of patients. The aim of our work was to study the pleurotropic effect of rosuvastatin on the pain intense and disease intensity in the course of OA in patients with comorbid MS, as well as its effect on blood pressure (BP), heart rate (HR), level of anthropometric indicators and lipidogram indicators. 30 patients were examined for OA and MS. Patients were divided into two age-matched groups. Rosuvastatin was prescribed to group I (n = 15) in a dose of 20 mg once a day for 12 days. The criteria for assessing the therapy efficacy included pain severity, articular and anthropometric parameters, laboratory and instrumental parameters, the level of quality of life. Patients were examined twice: before the therapy and on the day 12 of the therapy. It has been established that the rozuvastatin prescribed for this category of patients can reduce pain, improve joint function, lower the intensity of the disease and improve the quality of life of patients. In addition, rozustastatin does not affect the level of systolic and diastolic blood pressure, and can be prescribed for patients with concomitant arterial hypertension.Документ Украинская медицинская стоматологическая академия. Биография славних дел 1941-1945 гг.(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2010) Ждан, Вячеслав Миколайович; Ждан, Вячеслав Николаевич; Zhdan, V. N.; Бобирьов, Віктор Миколайович; Бобырев, Виктор Николаевич; Bobyriov, V. M.; Шешукова, Ольга Викторовна; Шешукова, Ольга Вікторівна; Sheshukova, O. V.; Нетудихата, Олександра Миколаївна; Нетудыхата, Александра НиколаевнаВ героическом подвиге нашего народа во время Великой Отечественной войны есть скромная частица ратного труда сотрудников Украинской медицинской стоматологической академии. В первые месяцы войны добровольно ушли на фронт свыше 100 сотрудников и студентов. Они сражались с немецко-фашистскими захватчиками в составе действующих частей и соединений, в партизанских отрядах, подпольных организациях. По инициативе вуза были организованы и эффективно функционировали пять госпиталей. За перационными столами день и ночь работали профессора, доценты, ассистенты, которые спасли жизни тысячам раненых солдат. Воспитанники академии активно сражались с врагом в условиях фашистской оккупации. Группа врачей под руководством профессора А. И. Мещанинова, в составе которой работала выпускница нашей академии Н. И. Обухова, создала в г. Харькове подпольный госпиталь, где лечили раненых советских воинов не сумевших эвакуироваться из города с последующей переправкой их через линию фронта.