Перегляд за Автор "Zubchenko, S. O."
Зараз показуємо 1 - 2 з 2
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Peculiarities of TLR9 expression on immune competent cells in reactive arthritis patients with chronic Epstein-Barr virus infection(Полтавський державний медичний університет, 2020) Lomikovska, M. P.; Hauduchok, I. G.; Potomkina, H. O.; Zubchenko, S. O.; Krill, I. Y.; Ischeykin, K. Y.; Chopyak, V. V.; Ламіковська, М. П.; Гайдучок, І. Г.; Потьомкіна, Г. О.; Зубченко, С. О; Кріль, І. Й.; Іщейкін, Костянтин Євгенович; Чопяк, В. В.; Ламиковская, М. П.; Гайдучок, И. Г.; Потёмкина, Г. О.; Зубченко, С. О.; Криль, И. Й.; Ищейкин, Константин Евгеньевич; Чопяк, В. В.The work presents the study findings on the TLR9 expression in immune competent cells in reactive arthritis patients with chronic Epstein-Barr virus infection, and considers the possibility of the reactive arthritis transformation into rheumatoid arthritis. It was established that expression of TLR9+CD123+ on monocytes was reliably higher in the blood of reactive arthritis patients as compared to healthy individuals, while in patients in active phase of EBV-infection the expression of this receptor was reliably higher as compared to similar indices of patients at the latent phase. At that, the number of TLR9+CD123+-monocytes in patients with reactive and rheumatoid arthritis was not reliably different. The number of TLR9+CD123+-lymphocytes as compared to indices of healthy individuals was reliably higher in patients with rheumatoid arthritis at both phases of chronic EBV-infection, while in patients with reactive arthritis it was only characteristic at the active phase of the infection. Expression of this receptor on lymphocytes turned out to be reliably higher in patients with rheumatoid arthritis as compared to patients with reactive arthritis, particularly at the active phase of chronic EBV infection.Документ Дослідження ефективності алергенімунотерапії у пацієнтів з алергічним ринітом(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Зубченко, С. О.; Зубченко, С. А.; Zubchenko, S. O.Алергенімунотерапія належить до числа ефективних способів лікування багатьох алергічних хвороб. Принцип алергенімунотерапії полягає у досягненні толерантності до причинних алергенів. Ефективність алергенімунотерапії залежить від правильного діагностичного підходу, якості вакцини та комплаєнсу пацієнта тощо. Проаналізовано ефективність алергенімунотерапії з використанням сублінгвального і субкутанного способів введення у пацієнтів з алергічним ринітом. Групу дослідження склали 236 пацієнтів з алергічним ринітом, 126 (53,4%) жінок і 110 (46,6%) чоловіків, віком 32,6±2,4 років. Виконували клініко-лабораторні обстеження, інструментальні, цитологічні, спе- цифічні алергологічні дослідження (загальний IgG4, шкірні прик-тести, молекулярні дослідження ALEX. Ефективність алергенімунотерапії оцінювали за допомогою комбінованої оцінки симптомів і потреби у медикаментах. За результатами шкірних прик-тестів визначено: у 163 (69,0%) – полісенсибілізація, в 61 (25,8%) осіб – моносенсибілізація, у 12 (5,2%) шкірні прик-тести були від’ємними. Компонентні дослідження ALEX виконали 52 осіб. Визначено, що найпоширенішими мажорними компонентами були Phl p 1, 69,2%, Lol p 1, 57,7%, Der f 2, 48,1%, Der p 2, 42,3%, Bet v 1, 34,6%. У 9 (17,3%) пацієнтів виявлені мінорні компоненти Phl p 7, Phl p 12. За даними молекулярних досліджень, прогностична ефективність алергенімунотерапії визначена як висока у 41 осіб, і середня - в 9 осіб. Алергенімунотерапію проводили 86 пацієнтам з АР: 37 осіб – сублінгвальним, 49 осіб – субкутанним способами. Визначено достовірне зниження показників загальної оцінки симптомів, медикаментозної потреби та комплексної оцінки, що не залежали від способу введення алерговакцини. Порівняльний аналіз рівнів загального IgG4 до та на третьому році алергенімунотерапії продемонстрував лише тенденцію до підвищення (р=0,492). Висновки. Компонентний метод діагностики має велике значення у виборі стратегії лікування пацієнтів з алергопатологією і прогнозу ефективності алергенімунотерапії. Алергенімунотерапія незалежно від способів її введення демонструвала високу клінічну ефективність у пацієнтів з алергічним ринітом, що підтверджувалось критеріями комбінованого оцінювання. Визначення рівнів загальних IgG4 не несуть достовірної діагностичної значимості як біомаркерів імунологічної відповіді на алергенімунотерапію.