Вісник проблем біології і медицини

Постійне посилання на фонд

https://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/82

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 1368

Гістологічні та імуногістохімічні особливості тканин навколо складних дефектів передньої черевної стінки у хворих із рецидивними вентральними грижами, яким раніше виконувалась алопластика за методикою «sublay»
(Вищий державний навчальний заклад України "Українська медична стоматологічна академія", 2012) Лисенко, Руслан Борисович; Лысенко, Руслан Борисович; Lysenko, R. B.
В работе представлены результаты изучения гистологических и иммуногистохимических особенностей тканей вокруг сложных дефектов передней брюшной стенки у 5 больных, которые были ранее оперированы по поводу вентральных грыж срединной локализации с использованием полипропиленовой сетки, которая размещалась по методу sublay, с использованием иммунологических маркеров CD3, CD4, CD8, CD20, CD34, CD68, CD138, Ki67. С точки зрения гистототопографических особенностей между полипропиленовой сеткой и окружающими тканями виделены четыре отдельные зоны в области операции: первая зона - над апоневрозом по срединной линии, вторая зона – под прямыми мышцами по срединной линии, третья зона - между задней поверхностью прямых мышц и полипропиленовой сеткой, четвертая зона, в которой находятся внешняя, внутренняя косая и поперечная мышцы живота, что располагаются латеральнее Спигелевой линии. Полученные результаты комплексных морфологических исследований указывают на то, что в разных выделенных зонах отмечается разный характер экссудативного и продуктивного воспаления: в первой зоне определяется очаговое эксудативное воспаление с образованием клеточных инфильтратов; во второй зоне наблюдается очаговое продуктивное воспаление, которое протекает в несколько фаз: первая – образование фагоцитомы, вторая – образование эпителиоидных клеток; третья – склероза; в третьей зоне наряду с очаговым воспалением в поперечно-полосатой мускулатуре наблюдается неполная регенерация с образованием “мышечной почки”; в четвертой зоне образуется сначала рыхлая, а затем плотная рубцевая ткань. У роботі представлені результати вивчення гістологічних та імуногістохімічних особливостей тканин навколо складних дефектів передньої черевної стінки у 5 хворих, що були раніше оперовані з приводу гриж черевної стінки серединної локалізації із використанням поліпропіленової сітки, розташованої за методикою sublay, із застосуванням імунологічних маркерів CD3, CD4, CD8, CD20, CD34, CD68, CD138, Ki67. Із точки зору гістототопографічних особливостей між поліпропіленовою сіткою та навколишніми тканинами виділені чотири окремі зони в ділянці операції: перша зона - над апоневрозом по серединній лінії, друга зона – під прямими м'язами по серединній лінії, третя зона - між задньою поверхнею прямих м'язів та поліпропіленовою сіткою, четверта зона, в якій знаходяться зовнішній, внутрішній косі та поперечний м'язи живота, що розташовуються латеральніше Спігелевої лінії. Отримані результати комплексних морфологічних досліджень вказують на те, що в різних виділених зонах відбувається різний характер ексудативного та продуктивного запалення: у першій зоні визначається наявність осередкове ексудативне запалення з утворенням клітинних інфільтратів; у другій зоні спостерігається осередкове продуктивне запалення, яке протікає в декілька фаз: перша фаза – утворення фагоцитоми, друга фаза – утворення епітеліоїдних клітин, третя фаза – склерозу; у третій зоні поряд із осередковим запаленням у поперечно-смугастій мускулатурі відбувається неповна регенерація з утворенням “м’язової бруньки”; у четвертій зоні утворюється спочатку рихла, а потім щільна рубцева тканина. The paper presents the results of a study of histological and immunohistochemical features of tissues around complex defects of abdominal wall in 5 patients with relapse ventral hernias, which were previously operated on for abdominal wall middlian localization using a polypropylene mesh that was placed on a method sublay, using immunological markers CD3, CD4, CD8 , CD20, CD34, CD68, CD138, Ki67 have to. Isolated pieces, which are directly in contact with the aponeurosis with further histological study is divided into three zones: the first - the domain of white line of the stomach, the second - zone cross tendon fibers, the third - the zone having some tendon fibers. The results obtained are complex morphological studies indicate that in different fields developed aponeurotic structures of different types of exudative inflammation: a first zone occurs lympho-leukocytic reaction in the phase of infiltration and suppuration in the second observed immunological reaction to the transformation of B lymphocytes into plasma cells by T- suppresor, in the third zone, along with the presence of plasma cells that surround the with fiber with polypropylenmesh migration occurs with the formation of phagocytic monocytes.
Вплив ступеня артрозу колінного суглобу на вираженість синовіїту. Результати УЗД
(Українська медична стоматологічна академія, 2017) Могила, Олександр Олександрович; Могила, Александр Александрович; Mohyla, O. O.
За допомогою ультразвукового методу виявлені 4 стадії вираженості синовіїту та 4 стадії артрозу колінного суглобу. Проаналізовано залежність вираженості синовіїту колінного суглобу від ступеня артрозу. Доведено, що пацієнти з більшим ступенем артрозу колінного суглобу мають більш виражений синовіїт колінних суглобів. Визначено схему розвитку неспецифічного синовіїту колінних суглобів. Досліджено, яким чином розвивається хронічний синовіїт. Він не буває вираженим та напруженим, так як є похідним комбінованої взаємодії зростаючого навантаження на м’язи та виражених ступенів артрозу; С помощью ультразвукового метода определены 4 стадии выраженности синовиита и 4 стадии артроза коленного сустава. Проанализирована зависимость выраженности синовиита коленного сустава от степени артроза. Доказано, что пациенты с большей степенью артроза коленного сустава имеют более выраженный синовиит коленных суставов. Определена схема развития неспецифического синовиита коленных суставов. Доказано, каким образом развивается хронический синовиит. Он не бывает выраженным и напряженным, так как является производным комбинированного взаимодействия возрастающей нагрузки на мышцы и степени выраженности артроза; Four stages of synovitis severity and four stages of gonarthrosis have been identified using ultrasound method. 461 patients have been examined during the period 08-09.2016, namely, 153 (33.2%) men and 308 (66.8%) women aged from 13 to 80 years, 218 (47.3%) – city-dwellers and 243 (52,7%) − rural residents. All the patients have been exposed to US examination of their both knee joints by the standard method for device company «BK Medical» with linear transducer with a frequency of 12.0 MHz. The front, side area and popliteal space in longitudinal and transverse projections have been scanned. Complaints about pain in the front thigh and shin have been considered. The dependence of the severity of knee synovitis from gonarthrosis degree has been analysed. It was determined that patients with higher stage of gonarthrosis have more marked knee joint synovitis. The scheme of development of nonspecific synovitis of the knee joint has been defined. With the absence of arthrosis and with its initial signs the protective properties of cartilage are not violated because synovitis develops when the load increases on account of increase in muscle spasm. Growth and expansion of the spasm up to 1/3 corresponds to most marked, intense synovitis. Further development of synovitis stops. The patient gets the treatment. With further overloading (physical and overweight) the patients have progress in osteoarthritis development within 3-5 year period. With marked stages of osteoarthritis (II-III radiographic stages by DOA) full absolution of fluid is not received on account of a permanent static power. Thus, chronic synovitis develops. It is never marked and intense as it is a derivative from combined interaction of the growing stress to muscles and severe stages of arthrosis. The study gives a new insight for understanding of the synovitis development. Synovitis of the knee joint develops in case when the load on the lower extremity exceeds the protective properties of the cartilage. The development process of synovitis has 4 stages that represent links of the same process: the first stage is muscular-tonic syndrome of semimembranous and medial gastrocnemius muscles, or nonexudative stage; the second stage – silent synovitis; the third stage – marked knee joint synovitis; the fourth stage – chronic synovitis. Thus, in addition to loads and excess weight, another cause of nonspecific knee joint synovitis development has been determined – the decrease of the cartilage protective forces (cartilage wear), that is, arthrosis development. The study has identified ultrasound stages of the knee joint synovitis that were divided into 4 groups depending on the degree of arthrosis development. Analysis of the correlation of the presence of ultrasonic synovitis signs and symptoms of gonarthrosis has determined that the highest number (33.3%) of patients without synovitis accounts for 1 group of patients without ultrasound signs of arthrosis. The greatest number of patients with the 2nd synovitis stage (silent synovitis) are represented in 4 group (72.7%) and 2 group (62.4%) – patients with dysplastic and initial signs of arthrosis, correspondingly. The third and fourth synovitis stages are the most common among 3 group patients with severe signs of arthrosis and amount to 30.5% and 24.4% in this group, correspondingly. These results demonstrate the correlation of the presence of synovitis ultrasound signs and gonarthrosis. It can be considered, that there is dependence between arthrosis stages and synovitis severity degree, namely, patients with more severe gonarthrosis degree present more pronounced knee joint synovitis.
Вплив продуктів метаболізму Lactobacillus rhamnosus GG на тест-культури стафілококів та коринебактерій
(Українська медична стоматологічна академія, 2017) Ісаєнко, О. Ю.; Книш, О. В.; Бабич, Є. М.; Ківва, Ф. В.; Балак, О. К.; Набойченко, О. А.; Исаенко, Е. Ю.; Кныш, О. В.; Бабич, Е. М.; Кивва, Ф. В.; Балак, А. К.; Набойченко, Е. А.; Isaenko, О. Yu.; Knysh, O. V.; Babych, E. M.; Kivva, F. V.; Balak, O. K.; Naboychenko, O. A.
В роботі досліджено вплив продуктів метаболізму пробіотичного штаму Lactobacillus rhamnosus GG на стафілококи та коринебактерії. Чутливість тест-штамів до метаболітів визначали в рідкому середовищі, що являло собою фільтрат бульйонної культури лактобактерій з різною вихідною концентрацією продуцента. Показано, що всі обрані тест-культури в різній мірі є чутливими до метаболітів. Більш чутливими виявилися коринебактерії. Протимікробна дія фільтратів посилюється зі збільшенням посівної дози продуцента та тривалості його культивування. Вираженість протимікробної дії продуктів метаболізму по відношенню до тест-культур залежить також від часу експозиції останніх у фільтратах бульйонних культур лактобактерій. Отримані дані свідчать про перспективність розробки протидифтерійних та протистафілококових засобів на основі екзометаболітів пробіотичного штаму Lactobacillus rhamnosus GG; В работе исследовано влияние продуктов метаболизма пробиотического штамма Lactobacillus rhamnosus GG на стафилококки и коринебактерии. Чувствительность тест-штаммов к метаболитам определяли в жидкой среде, представлявшей собой фильтрат бульонной культуры лактобактерий с различной исходной концентрацией продуцента. Показано, что все исследуемые тест-культуры в разной степени чувствительны к метаболитам. Более чувствительными оказались коринебактерии. Противомикробное действие фильтратов усиливается с увеличением посевной дозы продуцента и длительности его культивирования. Выраженность противомикробного действия продуктов метаболизма по отношению к тест-культурам зависит также от времени экспозиции последних в фильтратах бульонных культур лактобактерий. Полученные данные свидетельствуют о перспективности разработки противодифтерийных и противостафилококковых средств на основе экзометаболитов пробиотического штамма Lactobacillus rhamnosus GG; It is known that lactobacilli both in vitro and in vivo inhibit the reproduction of a number of opportunistic and obligate pathogens. Moreover, different probiotic strains demonstrate their antagonistic properties in varying degrees. Recent studies have shown that correction of dysbiotic disorders by probiotic preparations on the basis of live bacteria is not sufficiently effective and harmless. It is proved that the main effects of probiotics are provided by their exometabolites. Nowadays one of perspective directions of creation of probiotic preparations is an usage of biologically active metabolites produced by the «useful» bacteria. The aim of this study was to evaluate the prospects of usage of Lactobacillus rhamnosus GG metabolic products in the development of anti-staphylococcal and anti-diphtheria agents. The work investigated the influence of metabolic products of the Lactobacillus rhamnosus GG probiotic strain (symbiotic PREEMA®, Schonen, Switzerland) on the test-strains of cultures of staphylococci and corynebacteria: the circulating strain of Staphylococcus epidermidis № 558, Staphylococcus aureus ATCC 25923, Corynebacterium xerosis № 41, Corynebacterium diphtheriae gravis tox+ №11. The probiotic with different initial concentration was cultivated during 24, 48 and 72 hours. The exometabolites were obtained by separation of the culture fluid of the producer with subsequent filtration. The sensitivity of the test strains to the metabolites was determined in liquid medium. It was filtrates of broth cultures of Lactobacilli, including diluted 1:1; 1:9; 1:19. Exposure of the test strain in the studied filtrates was 2 hours, one and two days at a temperature of 37ºC. Samples of the filtrates with no signs of growth of the test-culture were carried out by inoculation of seeding material in a solid nutrient medium (Chistovich or Blood agar). The presence of growth of the test culture on a solid nutrient medium was evaluated as bacteriostatic activity of metabolic products. The absence of growth of the test culture on solid nutrient medium indicated bactericidal activity of the metabolites of probiotic cultures. It has been shown that all investigated test cultures are sensitive to the metabolic products of Lactobacillus rhamnosus GG in different degrees. Corynebacteria are more sensitive to metabolites of investigated lactic acid bacteria among the selected test cultures of microorganisms. The antimicrobial activity of filtrates of broth cultures of the Lactobacillus are enhanced with increasing the initial concentration of probiotics cells and increasing of their cultivation time. Besides that, the intensity of the antimicrobial activity of metabolic products depends on the exposure time of the test cultures to filtrates of broth cultures of Lactobacilli. The obtained data indicate the prospects of development of anti-diphtheria and anti-staphylococcal agents on the basis of the exometabolites of the Lactobacillus rhamnosus GG probiotic strain.
Роль студентського наукового товариства як шлях у формуванні самостійної роботи студентів
(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2017) Третяк, Наталія Григорівна; Дудченко, Максим Олександрович; Шапошник, Ольга Анатоліївна; Кудря, Ірина Павлівна
Наведено досвід організації роботи студентського наукового товариства на кафедрі внутрішньої медицини № 1 та хірургії № 1 ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія». Показано, що залучення студентів у поза аудиторний час до вивчення внутрішньої медицини та хірургії сприяє формуванню професійної мотивації, навичок, стимулює засвоєння сучасних інформаційних технологій у медицині і підвищує результати успішності. Студентське наукове товариство є першою сходинкою перетворення звичайного студента у допитливого, ерудованого спеціаліста-лікаря, наукового працівника. Приведен опыт организации работы студенческого научного общества на кафедре внутренней медицины № 1 и хирургии № 1 ВГУЗУ «Украинская медицинская стоматологическая академия». Показано, что привлечение студентов во внеаудиторное время к изучению внутренней медицины и хирургии способствует формированию профессиональной мотивации, навыков, стимулирует усвоение современных информационных технологий в медицине и повышает результаты успеваемости. Студенческое научное общество является первой ступенью превращения обычного студента в любознательного, эрудированного специалиста-врача, научного сотрудника. One of the factors of independent work of students is participation in creative activities, which is manifested in research work. The research work of the students involved via the student scientific society. Youth participation in scientific research expands the General and professional Outlook of future professionals, teaches independence, more in-depth and creative assimilation of the studied material. Thanks to the student scientific society, future doctors are imparted skills that promotes in-depth study of educational material on your chosen subject, teaching students laboratory and clinical studies, the study of modern medical equipment, the mastery of new methods of diagnostics, treatment and prevention of diseases, promotion of publications and the introduction into practice of inventions and rational suggestions and the best student research papers. With the aim of attracting students to scientific work at the Department of Internal Medicine No. 1, Surgery No. 1 up and running student clubs and societies whose members are the students of IV-VI courses. Management of the study group conducts scientific Director, who is responsible for effective work ensures the participation of students in research activities at various levels, reports on the meeting of the Department and provides deliverables to the Vice-rector on scientific work at the end of the school year. The special value of the meetings is the participation of students in them, the sick, teachers of the Department that allows students to obtain the maximum of useful information, to hear the opinions of experts, get answers to questions. Students always have the opportunity to express their point of view about the subject matter. The atmo¬sphere of the circle allows future doctors to feel the real experts and scientists; the conduct of meetings provides students with the opportunity to understand the intricacies of the future profession. One of the main ways of testing the scientific results of the students is participation in University conferences, all-Ukrainian student Olympiads in the disciplines and professions, the all-Ukrainian competitions of student scien¬tific works, which allow to objectively identify gifted students, formed of specialists of a new type, create a system of involvement of students to participate in research activities. Submitted to the contest independently prepared the scientific work of students or student groups of the urgent problems of medicine.
М’язово-тонічний синдром м’язів-згиначів стегна та гомілки як причина утворення та росту кісти Бейкера. За результатами ультразвукового сканування
(Українська медична стоматологічна академія, 2017) Могила, Олександр Олександрович; Могила, Александр Александрович; Mohila, O. O.
Незважаючи на те, що про синовіальні кісти підколінної області відомо вже майже півтора століття, до теперішнього часу немає єдиної думки про етіопатогенез даної патології. Досліджуючи м’язово-тонічний синдром м’язів групи Semi та медіального литкового м’яза за допомогою УЗ діагностики ми виявили різні стадії прояву кісти Бейкера, що дало новий погляд на цю проблему. Дане дослідження засноване на клінічному обстеженні 461 пацієнта віком від 13 до 80 років, які звернулися зі скаргами на болі в колінних суглобах. Було визначено 3 групи ступеня м’язово-тонічного синдрому м’язів задньої поверхні стегна і гомілки, які не тільки поєднуються з УЗ ознаками Кісти Бейкера, а й впливають на ступінь її вираженості. Другим етапом було дослідження залежності ступеню кісти від ступеня артрозу колінного суглобу З’ясовано, що саме м’язово-тонічний синдром напівперетинчастого та медіального литкового м’язів є причиною утворення кісти Бейкера, яку коректніше можна називати литково-напівперетинчастим бурситом, або синовіїтом заднього (підколінного) завороту; Несмотря на то, что о синовиальных кистах подколенной области известно уже почти полтора века, до настоящего времени нет единого мнения о этиопатогенезе данной патологии. Исследуя мышечно-тонический синдром мышц группы Semi и медиальной икроножной мышцы с помощью УЗД мы обнаружили различные стадии проявления кисты Бейкера, что дало новый взгляд на эту проблему. Данное исследование основано на клиническом обследовании 461 пациента в возрасте от 13 до 80 лет, обратившихся с жалобами на боли в коленных суставах. Было определено 3 группы степени мышечнотонического синдрома мышц задней поверхности бедра и голени, которые не только сочетаются с УЗ признаками Кисты Бейкера, но и влияют на степень ее выраженности. Вторым этапом было исследование зависимости степени кисты от степени артроза коленного сустава. Определено, что именно мышечно-тонический синдром полуперепончатой и медиальной икроножных мышц является причиной образования кисты Бейкера, которую корректнее называть икроножным- полуперепончатым бурситом, или синовиитом заднего (подколенного) заворота; Popliteal cysts are associated with the name of William Morrant Baker. In 1877 he examined 14 patients with synovial popliteal cysts and described the formation of the pouch with a liquid content outside the knee joint. Despite the fact that synovial cysts of the popliteal region have been studied for almost half a century, currently there is no consensus on the etiopathogenesis of this disease. While studying the muscular-tonic syndrome of Semi muscle group and medial gastrocnemius muscle using ultrasound diagnostics, the different stages of Baker’s cyst symptoms were identified, that gave a new perspective on this issue. The research was based on clinical examination of 461 patients who experienced pain in the knee joints: 153 (33.2 %) men and 308 (66.8 %) women. The age of patients ranged from 13 to 80 years (average 48 years), while 218 (47.3%) persons - city residents, 243 (52.7%) - residents of rural areas. Examination protocol presented the presence of trauma in medical history preceding the pain - 129 (28%) of cases; the presence of increased load that was atypical for patient - 421 (91.3%) of cases; complaints of pulling pain in semimembranous muscle (Musculus semimembranosus) - 379 (82.2 %) of cases, and medial gastrocnemius muscle (Musculus gastrocnemius) - 407 (88.3%) of cases. All the patients experienced pain in the knee joints and also complained of pain along posterior surface of the femur and crus, in the knee joint, motion restriction and lameness. Clinical examination included identification of pain on palpation in the view of the investigated structures of the relevant muscles, positive symptom of the upper inversion “fluctuation”. The ultrasonography of both knee joints was carried out to all the patients according to standard methods using “BK Medical” company device by linear transducer with a frequency of 10.0 MHz. Anterior, posterior and lateral surfaces of the knee joints were scanned in the longitudinal and transverse views considering complaints of localized pain along anterior and posterior surfaces of the femur or crus. According to the examination results, the patients were distributed into 3 groups considering the degree of muscular-tonic syndrome: The signs of muscular-tonic syndrome of semimembranosus muscle and medial gastrocnemius muscle were observed in all groups. In the 1st group they were not combined with the ultrasonic signs of synovitis. The stages of Baker’s cysts were determined in each experimental groups according to the ultrasound examination data. The ultrasonic signs of muscular-tonic syndrome of posterior muscles of femur and crus were not only combined with ultrasonic symptoms of Baker’s cyst, but also affected the degree of severity. The cyst development provided the load redistribution on the joint and enlargement of its part, however, the extreme cyst degree - “inveterate” excluded increased motor activity, and as a result, eliminated severe spasm. The second stage included the study of the cyst degree dependence on the degree of the knee joint arthrosis. It was determined, that Baker’s cyst had been enlarged in case of muscular-tonic syndrome progression caused by overloading and could reach large sizes at constant overloading. In case of heavy load increase the cyst rupture with the development of lymphostasis along the posterior surface of the tibia was possible. The research study has determined the causes and mechanism of Baker’s cyst development, that is, its etiopathogenesis. The development of posterior-medial synovitis of the knee joint was caused by the muscular- tonic syndrome of the posterior muscles of the femur and crus and the cyst severity depended on the muscles spasm. The muscular-tonic syndrome of semimembranous and medial gastrocnemius muscles is the cause of Baker’s cyst development, which can be determined as gastrocnemius-semimembranosus bursitis or synovitis of posterior (popliteal) inversion. The new approach at the etiology of Baker’s cyst or synovitis of posteriormedial inversion has stipulated the changes in current plan of treatment and prevention.
Ультраструктурные изменения миосателлитоцитов и эндотелиоцитов кровеносных капилляров мышц после огнестрельного ранения
(Українська медична стоматологічна академія, 2017) Михайлусов, Р. Н.; Невзоров, В. П.; Невзорова, О. Ф.; Михайлусов, Р. М.; Mihaylusov, R. N.; Nevzorov, V. P.; Nevzorova, O. F.
Представлені результати електронно-мікроскопічних досліджень міосателітоцитів і ендотеліоцитів кровоносних капілярів м’язів кролів після експериментального вогнепального поранення м’яких тканин. Виявлено, що на 30 добу після вогнепального поранення зберігаються зміни ядер ендотеліоцитів гемокапілярів, хроматину та ядерної мембрани, характерні для дистрофічних порушень субмікроскопічної організації ендотеліоцитів кровоносних капілярів. На 60 добу після вогнепального поранення повне відновлення типової архітектоніки органел ендотеліоцитів кровоносних капілярів м’язів не наступає. Виявлені ультраструктурні порушення ендотеліоцитів кровоносних капілярів знаходяться в межах фізіологічної компенсації; Представлены результаты электронно-микроскопических исследований миосателлитоцитов и эндотелиоцитов кровеносных капилляров мышц кролей после экспериментального огнестрельного ранения мягких тканей. Выявлено, что на 30 сутки после огнестрельного ранения сохраняются изменения ядер эндотелиоцитов гемокапилляров, хроматина и ядерной мембраны, характерные для дистрофических нарушений субмикроскопической организации эндотелиоцитов кровеносных капилляров. На 60 сутки после огнестрельного ранения полное восстановление типичной архитектоники органелл эндотелиоцитов кровеносных капилляров мышц не наступает. Выявленные ультраструктурные нарушения эндотелиоцитов кровеносных капилляров находятся в пределах физиологической компенсации; One of the urgent problems of modern surgery is the treatment of soft tissue of gunshot wounds. This category of the wounded is the most numerous in the conduct of active hostilities. A possible way to improve the surgical treatment of gunshot wounds – an analysis and further practical use of received-depth knowledge of ultrastructural changes occurring in the blood capillaries of muscles at different times after a gunshot wound. The purpose of work – to reveal features of submicroscopic rearrangements architectonic myosatellite and endothelial cells of capillaries in skeletal muscle in the area of a gunshot wound, as well as the dynamics of transformation of organelles and intracellular membranes at different times experimentally simulated gunshot injuries. Materials and methods. Simulation of gunshot wounds to the soft tissue was performed on rabbits breeding line, rock «Chinchilla», which was inflicted gunshot wound to the thigh soft tissues of the small-bore rifle «Ural» and a gun «Fort 17» with power chuck. All animals were male. The weight of animals ranged from 2200 to 3000 g, the average weight of the animals was 2620±120 g. Experimental animals were derived from the experience of 30 and 60 days, and was carried out taking pieces of tissue for electron microscopic examination. Results and discussion. After 30 days after modeling a gunshot wound to the thigh muscles of dystrophic violations persist submicroscopic organization of endothelial cells of blood capillaries. The nuclei of endothelial hemocapillars had an elongated shape, the chromatin of the nuclei was in condensed and concentrated along the nuclear membrane. The nuclear membrane contains small pockets of loosening and formed numerous shallow and deep intussusception. In some endothelial cells present a nucleus with small focal destruction karyotheca. Analysis of submicroscopic architectonic endothelial cells of blood capillaries thigh muscle tissue 60 days after a gunshot wound showed polymorphic violation organelles of cells that vary in the depth and severity of dystrophic to destructive. Endothelial cells have an irregular shape of the nucleus, nuclear membrane is loosened and formed a deep and shallow intussusception. Osmiophil condensed chromatin clumps located at the inner nuclear membrane. Conclusions. Investigation of the features of the ultrastructural organization of endothelial cells of blood capillaries thigh muscles of rabbits for 30 days after a gunshot wound revealed the presence of as degenerative changes of intracellular structures, and elements of the organelle degradation. Changes in mitochondrial endothelial cells of blood capillaries and the presence of secondary lysosomes in the cytoplasm indicates the occurrence of intracellular catabolic processes associated with impaired cellular bioenergetics developing mitochondrial dysfunction. Analysis of architectonic submicroscopic organelles endothelial cells of blood capillaries thigh muscles of rabbits for 60 days after a gunshot wound showed that the recovery of typical ultrastructural organization in this period does not occur. Saved mitochondrial dysfunction and focal lysis of intracellular organelles membran. The ultrastruсtural reorganization of endothelial cells of blood capillaries remain moderately expressed disturbances, depth and severity, which is in the physiological range of compensation.
Влияние гипотермической инкубации аорты неонатальных поросят в консервирующих растворах на присутствие главного ксеногенного эпитопа Gal-α-1,3-Gal
(Українська медична стоматологічна академія, 2017) Алабедалькарим, Н. М.; Богуславский, К. И.; Коваленко, И. Ф.; Легач, Е. И.; Божок, Г. А.; Алабедалькарім, Н. М.; Богуславський, К. І.; Коваленко, І. Ф.; Легач, Є. І.; Божок, Г. А.; Alabedalkarim, N. M.; Boguslavsky, K. I.; Kovalenko, I. F.; Legach, E. I.; Bozhok, G. A.
Головний ксеноантиген Gal-α-1,3-Gal (эпітоп α-Gal) – галактозний залишок, приєднаний до молекул гліколіпідів і глікопротеїнів на мембранах клітин тварин. Він є основним бар'єром для ксенотрансплантації органів, оскільки його взаємодія з імунною системою людини викликає гіпергостре відторгнення. В роботі вивчено вплив гіпотермічного зберігання (ГЗ) в розчинах НТК, Євро-Коллінз, середовищі DMEM на присутність епітопів α-Gal в тканині аорти неонатальних поросят. За допомогою імуногістохімічного мічення зразків тканини аорти з FITC-коньюгованим ізолектином BSI-B4 показано, що використання низько-калієвих розчинів НТК і DMEM недоцільно для ГЗ аорти, оскільки призводить до часткової деструкції тканини і не впливає на присутність α-Gal епітопів. Високо-калієвий розчин Євро-Коллінз краще підходить для цієї мети, оскільки ГЗ в ньому сприяє зменшенню кількості α-Gal епітопів на клітинах аорти, але не призводить до значних деструктивних змін в структурі тканини на досліджуваному терміні часу. При ГЗ протягом 2 год в розчині Євро-Коллінз спостерігається зменшення забарвлення тканини аорти на 53% в порівнянні з нативними зразками. При подальшій інкубації протягом 7 і 24 год даний показник становить 57 і 69%, відповідно.
Значение иммуноклеточной инфильтрации в туморогенезе и прогнозе рака предстательной железы
(Українська медична стоматологічна академія, 2017) Яковцова, И. И.; Ткаченко, П. В.; Ивахно, И. В.; Яковцова, І. І.; Ткаченко, П. В.; Івахно, І. В.; Yakovtcova, I. I.; Tkachenko, P. V.; Ivakhno, I. V.
Запалення може брати участь в процесах туморогенезу, бути критерієм прогнозу раку і мішенню для протипухлинної терапії. Метою дослідження було вивчення особливостей іммуноклітинної інфільтрації раку передміхурової залози (РПЗ) для виявлення механізмів залучення запалення в канцерогенез і визначення його прогностичного значення. Інфільтрація імунокомпетентними клітинами при нодулярній гіперплазії передміхурової залози (НГПЗ), простатичної інтраепітеліальної неоплазії (ПІН) та РПЗ спостерігалася в 87,5%, 100% і 100% відповідно. Виразність іммуноклітинної інфільтрації не впливає на туморогенез і не залежить від суми Глісон (СГ) і приналежність до груп ризику. Ступінь вираженності інфільтрації на поверхні РПЗ була дещо більше, ніж на його периферії, розташовувалася у зоні інвазії раку, так само не залежала від СГ і приналежності до груп ризику. У складі іммуноклітинного інфільтрату, як доброякісної, так і злоякісної патології ПЗ, переважали Т-лімфоцити, які становили від 53% до 85% від загальної її кількості. Виявлено, що з досліджених клітин іммуноклітинного інфільтрату (CD68 +, CD20 +, CD3 +, CD4 +, CD8 +) лише макрофаги залучені у канцерогенез та формування агресивного фенотипу РПЗ, що здійснюється через процеси неоваскуляризації, ЕМТ і асоціюється з пухлинної прогресією. Абсолютне число CD68 + макрофагів в зонах найбільшої іммуноклітинної інфільтрації склало при НГПЗ, ПІН та РПЗ в середньому 9 ± 1,1, 12,6 ± 1,1 і 18,6 ± 0,8 відповідно, відмінності достовірні (р <0,05, p <0,001, p <0,001). Наростання абсолютного числа макрофагів асоціювалося з РПЗ (p <0,05), СГ 9-10 (p <0,05), групою високого ризику (p <0,05). При порівнянні вираженості іммуноклітинної інфільтрації з рівнем експресії епітелію та строми НГПЗ, ПІН та РПЗ наступних досліджених маркерів: РА, Р63, TGF-β, VEGF, Е-кадгерінов, віментину, Ki-67, CD34 – залежно по кожному з них не виявлено. У РПЗ коефіцієнт кореляції по маркерами: VEGF, TGF-β, РА епітелію та строми, Е-кадгерінов, віментину, ЩМС відповідно склала -0,02, -0,03, 0,01, 0,03, 0,018, -0, 18 відповідно (p> 0,05). Однак при порівнянні ділянок РПЗ з найбільшою іммуноклітинною інфільтрацією периферії пухлини (hot spot) з ділянками відсутності або слабкої інфільтрації виявлено зростання рівня експресії CD34 (р <0,01), стромального VEGF (р <0,01), TGF-β (р < 0,05) епітелієм і зниження експресії РА епітелієм (р <0,01), збереження і тенденція зростання експресії РА строми тих же зон пухлини. У ділянках РПЗ поблизу іммуноклітинної інфільтрації периферії пухлини число CD68 + клітин асоціювалося з підвищенням ЩМС (p <0,05), експресією VEGF (p <0,05), TGF-β (p <0,05), появою віментину (p < 0,05), зниженням Е-кадгерінов (p <0,05), збереженням і підвищенням експресії РА (p> 0,05) в макрофагах. Не виявлено залежності в рівні інфільтрації СD20 +, CD3 +, CD4 +, CD8 + лімфоцитів між доброякісною патології ПЗ, РПЗ і групами ризику, проте в РПЗ і групі високого ризику відзначена тенденція зниження відносного числа CD20 + -лімфоцитів, зростання відносини СD3 + / СD20 + і CD4 + / СD3 +, а також поява внутрішньоепітеліальної локалізації CD8 + лімфоцитів.
Дослідження ефективності фонофорезу мазі «Цель Т» при лікуванні хронічного гранулюючого періодонтиту
(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2017) Ляшенко, Лілія Іванівна; Лобач, Лариса Миколаївна; Назаренко, Зоряна Юріївна; Ткаченко, Ірина Михайлівна; Хміль, Олена Всеволодівна; Ляшенко, Лилия Ивановна; Лобач, Лариса Николаевна; Назаренко, Зоряна Юрьевна; Ткаченко, Ирина Михайловна; Хмиль, Елена Всеволодовна; Lyashenko, L. I.; Lobach, L. M.; Nazarenko, Z. Yu.; Tkachenko, I. M.; Khmil, E. V.
Завданням терапевтичного дослідження є клінічна оцінка консервативного лікування хронічного гранулюючого періодонтиту за допомогою фізичного методу – ультразвуку та препарату «Цель Т» (фармакологічна фірма Zeel – Німеччина). Мазь «Цель Т» є комплексним гомеопатичним препаратом, який поєднує в собі речовини рослинного, тваринного та мінерального походження. Для лікування було вибрано 47 пацієнтів чоловічої та жіночої статі віком від 40 до 55 років без супутньої патології. Пацієнти були розділені на дві групи: основну і контрольну. Дослідженню підлягали 19 молярів та премолярів верхньої щелепи та 28 молярів та премолярів нижньої щелепи з діагнозом хронічний гранулюючий періодонтит без наявності норицевого ходу. Після стандартної схеми хіміко-механічного препарування кореневих каналів пацієнтам основної групи проводили фонофорез мазі «Цель Т» в області проекції верхівки кореня причинного зуба з одночасним пломбуванням кореневих каналів кальцієвмісним препаратом «Апекс-дент». В контрольній групі проводилось лише тимчасове пломбування кореневих каналів «Апекс-дентом». Контрольне спостереження за пацієнтами проводилось з використанням внутрішньоротової контактної рентгенографії з інтервалами 3, 6 місяців та 1 рік. Одержані результати досліджень свідчать про високу клінічну ефективність препарату «Цель Т». Відбулося зменшення вогнища деструкції кісткової тканини і більш інтенсивне відновлення щільності кістки; Заданием нашего исследования есть клиническая оценка консервативного лечения хронического гранулирующего периодонтита при помощи физического метода – ультразвука и препарата «ЦельТ» (фармацевтическая фирма Zeel – Германия). Мазь «ЦельТ» - это комплексный гомеопатический препарат, который объединяет в себе вещества растительного, животного и минерального происхождения. Для лечения было отобрано 47 пациентов мужского и женского пола возрастом от 40 до 55 лет без сопутствующей патологии. Пациенты были разделены на две группы: основную и контрольную. Исследованию подлежали 19 моляров и премоляров верхней челюсти, 28 моляров и премоляров нижней челюсти с диагнозом хронический гранулирующий периодонтит без наличия свищевого хода. После стандартной схемы химико-механического препарирования корневых каналов пациентам основной группы проводили фонофорез мази «ЦельТ» в области проекции верхушки корня причинного зуба с одновременным пломбированием корневых каналов кальцийсодержащим препаратом «Апекс-дент». В контрольной группе проводилось только временное пломбирование корневых каналов «Апекс-дентом». Контрольное наблюдение за пациентами проводилось с использованием внутриротовой контактной рентгенографии с интервалами 3, 6 месяцев и 1 год. Полученные результаты исследований свидетельствуют о высокой клинической эффективности препарата «Цель Т». Произошло уменьшение очага деструкции костной ткани и более интенсивное восстановление плотности кости; Chronic periodontitis is a chronic infection focus; inflammation of the periodontium leads to auto - and heterogenesis of the body, supports severe diseases of internal organs . There fore, therapeutic measures in periodontitis needs to go beyond treatment of the causative tooth and to influence in periapical tissue: the elimination or reduction of inflammation in the periodontium, active influence on the granulation tissue with the aim of providing conditions for regeneration of bone tissue . To investigate the effect of ionophoresis ointment «Zeel T» on reparative processes in the focus of bone destruction in the treatment of chronic granulating periodontitis, and also to increase the effectiveness of treatment of this odontopathy. For the treatment of chronic granulating periodontitis were selected phonophoresis and drug «Zeel T» by company Heel (Germany). Phonophoresis is a method of treatment, consisting in the combination of effects on the body of ultrasound and the therapeutic drug applied to the skin or mucosa. Drug – ointment «Zeel T» is a complex of homeopathic preparation that combines substances of plant, animal and mineral origin. We studied 58 patients, male and female, from 40 to 55 years without comorbidity. Was research 29 molars and premolars of the upper jaw 29 molars and premolars of the lower jaw with a diagnosis of chronic granulating periodontitis without the presence of fistula. All patients were examined according to the traditional scheme. Additional examination included x-ray diagnostics before treatment, directly after treatment, after 3 months, 6 months and 1 year during follow-up. The patients were divided into two groups: basic and control. The main group of 33 patients was treated with the use of phonophoresis ointment «Zeel T», a control group of 25 patients treated without the use of phonophoresis. Method of treating periodontitis in all the patients was traditional, and was in the mechanical processing of root canals by a machine through a system of nickel-titanium instruments «Protaper». Drug treatment was performed using the lubricant «Endogel № 2» and a 3% solution of sodium hypochlorite. «Zeel T» inflicted on the mucous membrane in the projection of the root apex of the causative tooth and the emitter treated area continuously for 10 minutes daily. The course of treatment was 10 procedures. There was also a temporary filling of root canals calcim the product «Apex–dent». In the control group was only carried out temporary filling of root canals «Apex – dent». After 6 months the root canal of teeth with chronic periodontitis granulating in patients of both groups filled by cold lateral condensation of gutta-percha with the use of siller «Viedent». Considered positive results of treatment, when the lesion area was reduced by 1/3 or more the size of the previous lesion. Analysis of the obtained results allows to assert that after 3 months in the main group of patients the center of destruction in the periapical tissues decreased by ½ of the cases. In the control group, the inflammation decreased by 1/3 cases. After 6 months – ½ after treatment in patients of the main group of the center of destruction of bone tissue decreased by more than 2/3 of cases. In the control group, the treatment efficiency was lower and regeneration for apical destructive lesion made up of ½ of cases. Thus, the results of studies of the treatment of chronic granulating periodontitis with the use of phonophoresis with complex homeopathic drug «Zeel T» evidence of its high clinical efficacy.
Оцінка деяких показників ферментативної активності печінки у хворих на гострий холецистит
(Українська медична стоматологічна академія, 2017) Степась, Ю. М.; Лаповець, Любов Євгенівна; Акімова, В. М.; Лаповец, Любовь Евгеньевна; Акимова, В. М.; Stepas, J. M.; Lapovets, L. E.; Akimova, V. M.
Враховуючи роль печінки в підтриманні гомеостазу організму та для своєчасного виявлення ранніх ознак печінкової дисфункції доцільним є визначення активності таких органоспецифічних ферментів, як лужна фосфатаза, гаммаглутамілтрансфераза та холінестераза, що служать маркерами відповідних функцій гепатоцитів і дають змогу оцінити стан їх клітинних мембран, білково-синтетичну та детоксикаційну функції. Обстежено та проаналізовано результати обстежень 60 хворих на гострий калькульозний холецистит віком від 26 до 74 років. Отримані результати показали істотне підвищення показників активності індикаторного ферменту холестазу, а саме лужної фосфатази, та маркера токсичного ураження печінки – гаммаглутамілтрансферази і можуть свідчити про значне ураження гепатоцитів, розвиток застійних явищ у печінці та виснаження її функціонального стану. А нормальні величини активності холінестерази не зумовлюють формування печінкової недостатності і мають хороше прогностичне значення; Учитывая роль печени в поддержании гомеостаза организма и для своевременного выявления ранних признаков печеночной дисфункции целесообразным является определение активности таких органоспецифических ферментов, как щелочная фосфатаза, гаммаглутамилтрансфераза и холинестераза, служащих маркерами соответствующих функций гепатоцитов и позволяющих оценить состояние их клеточных мембран, белково-синтетическую и детоксикационную функции. Обследованы и проанализированы результаты обследований 60 больных с острым калькулезным холециститом в возрасте от 26 до 74 лет. Полученные результаты показали существенное повышение показателей активности индикаторного фермента холестаза, а именно щелочной фосфатазы, и маркера токсического поражения печени – гаммаглутамилтрансферазы и могут свидетельствовать о значительном поражении гепатоцитов, развитии застойных явлений в печени и истощения ее функционального состояния. А нормальные величины активности холинэстеразы не обусловливают формирования печеночной недостаточности и имеют хорошее прогностическое значение; In despite of advances in studying of the pathogenesis of acute cholecystitis, this pathology continues to be the most common cause of disability among able to work persons and a high mortality of patients. Obstructive jaundice occuring when impaired patency of intra- and extrahepatic bile ducts is quite often a complication of acute cholecystitis. Prolonged cholestasis causes the disturbance of a liver function that leads to its depletion as a main homeostatic organ and formation of the development of a multiple organ failure in the body. Therefore, including the role of the liver in maintenance of homeostasis and for timely detection of early signs of the liver dysfunction, it is useful to determine the activity of the organospecific enzymes that are markers of the respective functions of hepatocytes and are able to assess the condition of their cell membranes, protein-synthetic and detoxification functions. Results of 60 patients examinations with acute calculous cholecystitis at the age of 26 to 74 were examined and analyzed. Patients with acute calculous cholecystitis without any complications, attributed to the first group, included 32 people. The second group, consisted of acute calculous cholecystitis patients complicated of obstructive jaundice, included 28 people. The control group consisted of 35 healthy individuals which was representative for the main research groups in age and gender. A comparative analysis of the functional state of the liver was researched and conducted by determining the activity of enzymes – alkaline phosphatase (ALP), gammaglutamyltransferase (GGT) and cholinesterase (CHE) in the blood serum. The results showed that the organospecific enzyme activity of ALP in the blood serum of all investigated groups was significantly higher than the results of the control group. In addition results of the first and the second experimental groups different from each other. The increase in the activity of ALP is a characteristic feature of cholestasis. Therefore, the obtained results can be interpreted as a damage of membrane structures of hepatocytes with symptoms of the inflammatory process, cytolysis and bile stagnation in the bile capillaries and ducts. A screenline enzyme GGT, the activity of which has also undergone significant changes is not less important indicator of hepatocyte lesion. As shown by our study, the enzyme activity was significantly higher in patients with acute calculous cholecystitis complicated of obstructive jaundice than in the control group. Similar dynamics relative to the control group was observed just in patients with uncomplicated acute calculous cholecystitis, its value was also significantly higher. Parameters of the second experimental group significantly exceeded the parameters of the first group. Such our results may indicate on a toxic liver, which will lead to the inhibition of the hepatocytes functional activity, reduction of their protein-synthetic and detoxifying functions. CHE – this is an enzyme that is a marker of subclinical protein deficiency. Therefore, the determination of its activity shows the changes in the synthetic activity of the liver. According to our results the activity of CHE was significantly lower in the second group of patients relative to the control group of patients. The acute calculous cholecystitis group of patients without complications was lower comparison with the control group. It should be borne in mind that the parameters of activity did not exceed the normal range. But this does not cause the formation of the liver failure development and has a good prognostic value. Thus, a significant increase of parameters of the cholestasis enzyme indicator activity, namely ALP, and the liver toxicity marker – GGT shows a significant destruction of hepatocytes, the development of stagnant phenomena in the liver and the depletion of its functional state. And the normal amounts of activity in the CHE do not cause the formation of the liver failure and have good prognostic value.
Краніометричне дослідження лобової пазухи людини
(Українська медична стоматологічна академія, 2017) Довбня, Юлія Миколаївна; Довбня, Юлия Николаевна; Dovbnya, Y. M.
На сьогодні захворювання носа та приносових пазух становлять актуальну медичну проблему. Метою роботи було встановлення особливостей топографії та краніометричних характеристик лобових пазух людини залежно від статі. З урахуванням біоетичних норм досліджувалися лобові пазухи у 52 трупів людей обох статей, віком від 30 до 87 років. Вивчення топографії, форми та лінійних розмірів лобових пазух людини показали великий діапазон індивідуальних відмінностей. Форма лобових пазух буває різноманітною, але в більшості випадків нагадує тригранну піраміду, верхівка якої спрямована до вінцевого шва, основа – до верхньої стінки очної ямки. У будові лобових пазух людини простежується певна асиметрія; ліві синуси, зазвичай, більші за праві. Лобові пазухи людини мають тісний зв’язок з очною ямкою, передньою черепною ямкою, решітчастим лабіринтом і клиноподібною пазухою. У чоловіків, порівняно з жінками, лінійні розміри лобових пазух більші, проте їх різниця не є статистично значимою; На сегодня заболевания носа и околоносовых пазух являются актуальной медицинской проблемой. Целью работы было установление особенностей топографии и краниометрических характеристик лобных пазух человека в зависимости от пола. С учетом биоэтических норм исследовались лобные пазухи 52 трупов людей обоих полов в возрасте от 30 до 87 лет. Изучение топографии, формы и линейных размеров лобных пазух человека показали большой диапазон индивидуальных различий. Форма лобных пазух бывает разнообразной, но в большинстве случаев напоминает трехгранную пирамиду, вершина которой направлена к венечному шву, основание – к верхней стенке глазницы. В строении лобных пазух человека прослеживается определенная асимметрия; левые синусы обычно больше правых. Лобные пазухи человека имеют тесную связь с глазницей, передней черепной ямкой, решетчатым лабиринтом и клиновидной пазухой. У мужчин, по сравнению с женщинами, линейные размеры лобных пазух больше, однако их разница не является статистически значимой; Nowadays, the diseases of the nose and paranasal sinuses represent the current medical problem as the significant increase both in absolute numbers and in proportion in the structure of the common ENT pathology can be observed. This fact determines the considerable attention to the study of the paranasal sinuses, particularly frontal. Individual anatomical features of the frontal sinus structure, significant dependence of the nasal cavity on the state structures (ostiomeatal complex, nasal septum, scroll-bones, ect.), variability of symptoms, difficulties in examination and treatment indicate the need to improve traditional and develop new methods and ways in diagnostics of mentioned sinuses diseases. The solution of this problem is not possible without deep knowledge of anatomic-physiological features of the frontal sinuses. The aim of the study was to determine the topographic peculiarities and characterize the craniometric features of human frontal sinuses in relation to gender. Considering the bioethical norms the frontal sinuses in 52 cadavers of both genders, aged from 30 to 87 years whose death was not associated with pathology of paranasal sinuses have been investigated. The opening of the frontal sinus was performed from the cranial cavity. To determine the dependence of the frontal sinus size from the gender, the sagittal, vertical and linear sizes were determined by sliding caliper SC-1. The vertical size was determined from the frontonasal suture up to the highest point of the pyramid. The value of transverse size equaled to the distance from the septum between two frontal sinuses to the most distant point of the lateral angle of the frontal sinus. The sagittal size was equal to the distance from the posterior surface of the anterior wall of the frontal sinus to its posterior wall at the level of the supraorbital edge. Macroscopic study of the frontal sinus structure (sinus frontalis) has determined that human sinus structure has the significant range of individual differences in shape and size. The obtained data indicated that the frontal sinuses more often than supraorbital ridges were located slightly lateral reaching supraorbital incisure and posterior were about the front third of the upper wall of the orbit. In some cases the frontal sinuses were much dilated in the lateral direction, had additional cavities or septums. Sinus frontalis had the close correlation with the ocular fossa, anterior cranial fossa, ethmoidal labyrinth and sphenoid sinus. Especially clearly it was observed in case of pneumatic form of the frontal sinuses structure, when they had the large sizes and delicate walls. The shape of the frontal sinuses was quite varied, but in most cases it was similar to triangular pyramid, the tip of which was directed upwards to the coronal suture and the base downward to the upper wall of the orbit. The outlet of the sinus was located at its inferior wall next to the medial edge of the latter and opened into the middle nasal meatus under the end of the middle turbinated bone. The wide range of individual variability in the linear sizes of the frontal sinuses has been determined in research. In men compared with women, the linear sizes of the frontal sinuses were larger, but had no statistically significant difference (p>0.05). Thus, the largest sagittal size of the right frontal sinus in men was 23,4 mm, left – 22,68 mm. Their minimum sagittal sizes, respectively, were 8,62 and 8,58 9 mm. In men, the height of the right frontal sinus ranged from 35,56 to 12,02 mm, left – from 34,08 to 12 mm. Transversal size has also been changing: the right frontal sinus 32,54- 20,22 mm, left – 32,58-20,44 mm. In women the maximal sagittal size of the right frontal sinus was 22,22 mm, left – 23,24 mm. Their minimum sagittal sizes were, respectively, 8,44 and 7,94 mm. The height of the right frontal sinus in women ranged from 34,36 to 9,22 mm, left – from 32,79 to 12,22 mm. Transversal size has also been changing: for the right frontal sinus 32,43-19.8 mm, left − 32,08-19,76 mm. The average sagittal size of the right frontal sinus in men was 14,84±4,15 mm, left – 14,49±4,09 mm. In men the height of the right frontal sinus on average was 22,46±6,46, left – 22,73±6,15 mm. Transversal size, respectively, was 26,22±3,21 and 26,31±3,13 mm. In women the average sagittal size of the right frontal sinus was 14,48±4,09 mm, left – 14,39±4,09 mm. The height of the right frontal sinus in women on average was 22,32±6,00, left – 22,43±5,69 mm. Transversal size, correspondingly, was 26,072±3,58 and 26,21±3,5 mm.
Основні аспекти профілактики метаболічних порушень: погляд сьогодення
(Українська медична стоматологічна академія, 2017) Голдобін, П. О.; Голдобин, П. А.; Goldobin, P. O.
Проблема цукрового діабету зумовлена значною поширеністю захворювання, тим що він є базою для розвитку складних супутніх захворювань та ускладнень, ранньої інвалідності та смертності. Основу їх складають діабетичні мікроангіопатії та нейропатії. Все вищезазначене призводить до значних матеріальних витрат, спрямованих на лікування цукрового діабету та його ускладнень. Основою лікування цукрового діабету І і II є дієтотерапія. Вона має бути фізіологічною, адекватною до енерговитрат, розрахованою на «ідеальну» масу тіла з урахуванням статі, віку, професії. Мета дослідження. Возгляд тих досліджень, що стосуються профілактичних заходів, що спрямовані на зміцнення імунітету (первинна профілактика) та після розвитку острівцевих автоантитіл (вторинна профілактика). Метою такого первинного і вторинного втручання до початку хвороби є зупинення процесу розвитку захворювання цукрового діабету. Висновки. Були розглянуті дослідження, спрямовані на профілактику виникнення цукрового діабету 1 типу у різних вікових групах. Боз’яснено взаємозв’язки між добавками до харчування та ризиками виникнення цукрового діабету, наведено результати втручань у імунну систему людини, а також узагальнено результати досліджень європейських вчених, що ставили експерименти на толерантність до інсуліну. Для покращення профілактичних заходів щодо цукрового діабету сімейним лікарям треба більш ретельно проводити просвітницьку роботу щодо корекції способу життя в сім’ях з потенційним ризиком розвитку цього захворювання, особливо серед осіб, які мають спадкову схильність, надмірну масу тіла, порушення ліпідного обміну, підвищений артеріальний тиск. Завдяки тісній співпраці сімейного лікаря з пацієнтом можна зберегти здоров’я кожного окремого члена родини і суспільства в цілому; Проблема сахарного диабета обусловлена значительной распространенностью заболевания, тем, что он является базой для развития сложных сопутствующих заболеваний и осложнений, ранней инвалидности и смертности. Основу их составляют диабетические микроангиопатии и нейропатии. Все вышеперечисленное приводит к значительным материальным затратам, направленных на лечение сахарного диабета и его осложнений. Основой лечения сахарного диабета I и II является диетотерапия. Она должна быть физиологической, адекватной энергозатрат, рассчитанной на «идеальную» массу тела с учетом пола, возраста, профессии. Цель исследования. Пассмотрение тех исследований, касающихся профилактических мероприятий, направленных на укрепление иммунитета (первичная профилактика) и после развития островковых аутоантител (вторичная профилактика). Целью такого первичного и вторичного вмешательства до начала болезни является остановка процесса развития заболевания сахарного диабета. Выводы. Были рассмотрены исследования, направленные на профилактику возникновения сахарного диабета 1 типа в разных возрастных группах. Разъяснено взаимосвязи между добавками к питанию и рисками возникновения сахарного диабета, приведены результаты вмешательств в иммунную систему человека. А также обобщены результаты исследований европейских ученых, ставили эксперименты на толерантность к инсулину. Для улучшения профилактических мероприятий по сахарного диабета семейным врачам надо более тщательно проводить просветительскую работу по коррекции образа жизни в семьях с потенциальным риском развития этого заболевания, особенно среди лиц, имеющих наследственную предрасположенность, избыточную массу тела, нарушения липидного обмена, повышенный артериальное давление. Благодаря тесному сотрудничеству семейного врача с пациентом можно сохранить здоровье каждого члена семьи и общества в целом; The problem of diabetes is due to a large prevalence of the disease, as it is the basis for the development of complex concomitant diseases and complications, early disability and mortality. They are based on diabetic microangiopathy and neuropathy. In patients with diabetes, there is a significant risk of atherosclerosis and coronary heart disease. More than 40% of amputations of the lower extremities are the consequence of diabetic foot syndrome. Diabetes mellitus is also the most common cause of blindness in humans. All of the above leads to significant material costs, aimed at treating diabetes and its complications. The basis of treatment for diabetes I and II is diet therapy. It must be physiological, adequate to energy consumption, calculated on the “ideal” mass of the body, taking into account gender, age, occupation. Moreover, diabetes is a chronic disease that requires continuous medical care and patient self-management education to prevent acute complications and reduce the risk of long-term complications. The prevalence of diabetes has reached epidemic proportions in most populations. According to the UN World Health Organization (WHO) more than 220 million people worldwide have diabetes, from which more than 70% live in low- and middle income countries. It is expected that the number of diabetic subjects grows to 366 million by 2030, a figure that is more than twice the number in 2000. Epidemiologic evidences suggest that unless effective preventive measures are implemented the global prevalence will continue to rise. The aim of the study. Consideration of those studies related to preventive measures aimed at strengthening immunity (primary prevention) and after the development of islet autoantibodies (secondary prevention). The purpose of such an initial and secondary intervention before the onset of the disease is to stop the development of the disease of diabetes mellitus. Conclusions. Were considered studies aimed at preventing the occurrence of type 1 diabetes in different age groups. Interrelations between dietary supplements and risks of diabetes mellitus are explained, the results of interventions in the human immune system are presented. Also, the results of researches of European scientists who put experiments on insulin tolerance are summarized. In order to improve preventive measures for diabetes, family doctors need to carry out more thorough educational work on lifestyle correction in families with a potential risk of developing this disease, especially among those with hereditary predisposition, excessive body weight, lipid metabolism, elevated blood pressure. Due to the close cooperation of the family doctor with the patient, one can preserve the health of each individual member of the family and society as a whole. For example, we suggest that the cow’s milk hypothesis could be productively reframed around mucosal immune function in type 1 diabetes. Breast milk contains growth factors, cytokines, and other immunomodulatory agents that promote functional maturation of intestinal mucosal tissues. In the NOD mouse model, environmental cleanliness may influence diabetes incidence through mucosal mechanisms, and exposure of the mucosa to insulin (present in breast milk) induces regulatory T-cells and decreases diabetes incidence. As for directions in primary and secondary prevention, safety concerns have heretofore limited the number of approaches taken. To be successful, it may be that one needs to look at an appropriate balance of safety, potential efficacy and the impact of Type 1 diabetes if no action is taken. This likely will mean use of vaccines—antigen-spe- cific vaccines or vaccines against putative infectious triggers—for primary prevention. For secondary prevention, depending on projected risk of Type 1 diabetes, evaluation of immunomodulatory agents is likely to expand.
Вплив тривалого введення глутамату натрію на рівень деяких метаболітів азотистого обміну в сироватці крові щурів
(Українська медична стоматологічна академія, 2017) Бевзо, В. В.; Bevzo, V. V.
Досліджено вплив тривалого перорального введення глутамату натрію в дозі 30 мг/кг маси тіла впродовж 28 діб на вміст деяких метаболітів азотистого обміну. Показано, що щоденне пероральне введення 4% розчину глутамату натрію протягом 4-х тижнів призводить до збільшення рівня загального білка на 23%, сечовини – на 44%, сечової кислоти – на 30% та креатиніну – на 18% у порівнянні з контрольною групою щурів. Такі зміни можуть бути одним із факторів розвитку синдрому ендогенної інтоксикації при тривалому вживанні харчової добавки – глутамату натрію; Исследовано влияние длительного приема внутрь глутамата натрия в дозе 30 мг/кг массы тела в течение 28 суток на содержание некоторых метаболитов азотистого обмена. Показано, что ежедневное пероральное введение 4% раствора глутамата натрия в течение 4-х недель приводит к увеличению уровня общего белка на 23%, мочевины – на 44%, мочевой кислоты – на 30% и креатинина – на 18% по сравнению с контрольной группой крыс. Такие изменения могут быть одним из факторов развития синдрома эндогенной интоксикации при длительном употреблении пищевой добавки – глутамата натрия; The widespread use of glutamic acid in medicine and food industry, of course, is due primarily to its participation in metabolic reactions of the body and, above all, protein metabolism. The purpose of that scientific research is to figure out the effects of prolonged administration of sodium glutamate on the content of total protein, urea, uric acid and creatinine in rat’s serum at a dose of 30 mg/kg of body weight for 28 days. The work carried out on 90 white nonlinear rats with 120-160 g weight, which was divided into two groups: experimental and intact rats that received daily per os 3% aaqueous solution of sodium glutamate in 1 ml for 30 mg/ kg of body weight for 28 days. This dose corresponded to 2 g of sodium glutamate to the average person. Shown an increase of total protein in rat’s blood serum under the influence of sodium glutamate. The probable change of this index was observed at day 28 of the experiment which been higher than the corresponding values of the control animals by 23%. Glutamic acid that shows anabolic effect plays an important role in the removing of ammonia from the body and engaging in the cycle of urea synthesis. The possible increase of urea in the blood serum of experimental animals under sodium glutamate administration was observed by 17% on the 14th and 44% on the 28th day. Another product of nitrogen metabolism is uric acid. During blood serum research of animals which were treated with MSG was determined a significant increase of uric acid in 1.2 and 1.3 times respectively, compared to the control group that was treated with distilled water on the 21 and 28 days of the experiment. Creatinine changes in rat’s blood serum during oral administration of sodium glutamate were less pronounced. It was established that the level of serum creatinine in experimental animals was growing on the 28th day of the experiment on 18% respectively compared with the control group of animals. Thus, the central metabolite of nitrogen metabolism is MSG which under normal circumstances is involved in the metabolism of proteins, carbohydrates, and lipids and reveals the significant effect on metabolism during the prolonged oral administration of 30 mg/kg of body weight leads to an increase of all studied parameters of nitrogen metabolism in serum. These changes may be a factor of the syndrome of endogenous intoxication under prolonged use of food additives – sodium glutamate in safe amounts.
Морфологічні особливості гібридного шару інтактного дентину тимчасових молярів утворених різними адгезивними системами
(Українська медична стоматологічна академія, 2017) Хоменко, Л. О.; Лютіков, О. І.; Вишневський, О. А.; Хоменко, Л. А.; Лютиков, А. И.; Вишневецкий, А. А.; Khomenko, L.; Liutikov, O.; Vishnevsky, O.
Мета: оцінити морфологічні особливості гібридного шару, утвореного на інтактному дентині тимчасових зубів при використанні різних адгезивних систем згідно рекомендацій фірм-виробників. Об’єкт і методи: 20 видалених інтактних тимчасових молярів були розділені до 4 груп відповідно до адгезивного протоколу: Група 1 - Optibond FL (Kerr), група 2 - Optibond SoloPlus (Kerr), група 3 - Single Bond Universal (3M) в техніці тотального протравлювання, група 4 - Single Bond Universal (3M) в техніці самопро- травлювання. Оцінка морфології гібридного шару проводилась методом скануючої електронної мікроскопії (JSM-6700F (JEOL)) з прискорювальною напругою 15 кВ (Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення імені М.П. Семененка НАН України). Статистична обробка проводилась із використанням критерію Крускал- Уоліса, при рівні статистичної значущості р<0,05. Результати. Товщина гібридного шару досліджуваних адгезивних систем складала: група 1 - 4,15±0,64 мкм, група 2 - 1,04±0,21 мкм, група 3 - 3,68±0,63 мкм, група 4 - 2,85±0,81 мкм (р<0,01 між групами 4-1,2,3). На підставі візуальної оцінки отримано наступний порядок оцінювальних балів якості гібридного шару: Optibond FL > Optibond Solo Plus > Single Bond Universal - TE > Single Bond Universal SE. Висновки. Адгезивні системи з попереднім етапом протравлювання забезпечують формування гібридної зони вищої якості, з товстим гібридним шаром та чисельними полімерними виростами.
Молекулярно-генетичні та біохімічні фактори формування фенотипу пацієнтів з хворобою Гоше І типу
(Українська медична стоматологічна академія, 2017) Ольхович, Н. В.; Россоха, Зоя Іванівна; Пічкур, Наталія Олександрівна; Попова, Олена Федорівна; Горовенко, Наталія Григорівна; Россоха, Зоя Ивановна; Пичкур, Наталья Александровна; Попова, Елена Федоровна; Горовенко, Наталья Григорьевна; Olkhovych, N. V.; Rossoha, Z. I.; Pichkur, N. A.; Popova, E. F.; Gorovenko, N. G.
Хвороба Гоше (ХГ) – це спадкове аутосомно-рецесивне захворювання, яке спричинене порушенням функції однієї з лізосомних гидролаз – глюкоцереброзидази (ЕС 3.2.1.45). Хвороба Гоше І типу (ненейронопатична) представляє собою найпоширенішу форму захворювання, яка не асоціюється з неврологічною маніфестацією, але представлена широким спектром клінічної презентації, основними ознаками якої є гепатоспленомегалія, цитопенія та кісткові ураження. В нашій роботі було проведено дослідження біохімічних та молекулярно-генетичних маркерів, які можуть бути використані для оцінки ризику підвищення тяжкості перебігу хвороби Гоше І типу, тому представляють собою потенційні інструменти для поліпшення існуючої терапії. Було показано, що активність хітотриозидази, рівень неоптерину та оксидованих протеїнів в плазмі крові можуть бути критеріями оцінки активності патологічного процесу у пацієнтів і відображати ступінь ураження органів і систем, тоді як рівень загальних глютатіон-S-трансфераз з цією метою використовувати недоцільно. Крім того, було показано, що наявність делеційного поліморфізму гена GSTМ1 та носійство алеля 3953T в гені IL1b можуть використовуватись як окремо, так і у поєднанні один з одним, для прогнозування ризику розвитку ускладнень при хворобі Гоше І типу; Болезнь Гоше (ХГ) – это наследственное аутосомно-рецессивное заболевание, которое вызвано нарушением функции одной из лизосомных гидролаз – глюкоцереброзидазы (ЕС 3.2.1.45). Болезнь Гоше I типа (ненейронопатическая) представляет собой самую распространенную форму заболевания, которая не ассоциируется с неврологической манифестацией, но представлена широким спектром клинической презентации, основными признаками которой являются гепатоспленомегалия, цитопения и костные поражения. В нашей работе было проведено исследование биохимических и молекулярно-генетических маркеров, которые могут быть использованы для оценки риска повышения тяжести течения болезни Гоше I типа, поэтому представляют собой потенциальные инструменты для улучшения существующей терапии. Было показано, что активность хитотриозидазы, уровень неоптерина и оксидированных протеинов в плазме крови могут быть критериями оценки активности патологического процесса у пациентов и отражать степень поражения органов и систем, тогда как уровень общих глютатион-S-трансфераз с этой целью использовать нецелесообразно. Кроме того, было показано, что наличие делеционного полиморфизма гена GSTМ1 и носительство аллеля 3953T в гене IL1b могут использоваться как отдельно, так и в сочетании друг с другом, для прогнозирования риска развития осложнений при болезни Гоше I типа; Gaucher disease (GD) is a hereditary autosomal-recessive disorder, caused by the functional deficiency of one of lysosomal hydrolases – glucocerebrosidase (EC 3.2.1.45). Type I Gaucher disease (nonneuronopathic) is the most common form, not associated with neurological manifestation, but present in a wide spectrum of clinical signs, the main ones being hepatosplenomegaly, cytopenia and bone system abnormalities. The severity of clinical signs of this disease and the age of the disease onset vary from practically asymptomatic cases to severe disabling conditions, when secondary hematological and bone changes lead to high prevalence of complications and often result in the death of patients. Taking into consideration the fact that the clinical course of Gaucher disease is conditioned by a whole number of pathogenic mechanisms of the cell response to the accumulation of glucocerebrosidase, the key role among which is played by chronic inflammation and oxidative stress, the individual specificities of such response are different for different organisms, which is caused by both genetic, epigenetic and environmental factors. The blood samples of patients, who are suffering from Gaucher disease and have been found to have genotypes р.N409S/р.N409S, р.N409S/р.L483P and р.N409S/р.R159W in the GBA gene, served as the study material. To estimate the factors, which may influence the development of the clinical course of the disease, our study involved the investigation of the level of secondary biochemical markers of intracellular pathological processes, activated in response to the primary biochemical deficiency as well as genetic factors, impacting the intensity of this response. It was established that there was a difference in the biochemical phenotype of patients with a different severity rate of Gaucher disease but the identical genotype. It was demonstrated that the activity of chitotriosidase, the level of neopterin and oxidized proteins in blood plasma may serve as criteria of evaluating the activity of the pathological process in patients and reflect the degree of damage of organs and systems, whereas it is unreasonable to use the level of general glutathione-S-transferases for this purpose. In addition, it was demonstrated that the availability of the deletion polymorphism of the GSTМ1 gene and the presence of allele 3953T in the IL1b gene may be used both separately and in combination with one another to predict the risk of developing complications of type I Gaucher disease. But the highest risk of complications may be predicted in patients with the triple combination of the deletion polymorphism of the GSTМ1gene, the presence of allele 3953T in the IL1b gene and the presence of allele 781Т in the IL8 gene. These data may be used while planning pathogenic and symptomatic therapeutic measures for patients, suffering from Gaucher disease, conditioned by genotypes р.N409S/р.N409S, р.N409S/р.L483P and р.N409S/р. R159W in the GBA gene, with the purpose of enhancing treatment efficiency and improving the quality of patients’ life.
Соціальна підтримка сім’ї, що виховує дитину-інваліда: реалізація соціально-медичної спрямованості правового забезпечення компонентів структурно-функціональної моделі (на прикладі бронхолегеневої дисплазії)
(Українська медична стоматологічна академія, 2017) Шипко, А. Ф.; Shypko, A. F.
Наведено авторське нормативно-правове забезпечення компонентів СФМ допомоги дітям з БЛД, зокрема стосовно соціальної підтримки сімей, в яких виховуються діти-інваліди. Для удосконалення законодавчого та нормативно-правового забезпечення впродовж 2014-2017 років визначено напрямки реалізації законодавчої ініціативи. Удосконалено соціально-медичну допомогу: посилено соціальний захист батьків, що мають на утриманні дитину віком до 6 років, індивідуалізовано тривалість робочого часу при здійсненні догляду за хворим членом сім’ї, встановлено здешевлення харчових продуктів для спеціального харчування дітей, обгрунтовано створення системи допомоги, орієнтованої на пацієнта, покращено економісчний стан осіб, які утримують дітей при одночасному підвищенні взаємної відповідальность батьків у матеріальній допомозі та інше, чим удосконалено нормативно-правове забезпечення цього компоненту СФМ медичної допомоги дітям з БДЛ; Приведено авторське нормативно-правовое обеспечение структурно-функциональной модели по медицинской помощи детям c бронхолёгочной дисплазией, в частности относительно социальной поддержки семей, в которых воспитываются дети-инвалиды. Для совершенствования законодательного и нормативно-правового обеспечения в течении 2014-2017 г. определены направления реализации законодательной инициативы. Совершенствовано социально-медицинскую помощь: усилено социальную защиту родителей таких детей, индивидуализирована длительность их рабочего времени при уходе за больным членом семьи, установлено удешевление пищевых продуктов для специального питания таких детей, обосновано создание системы помощи, ориентированной на пациента, созданы предпосылки для улучшения экономического состояния лиц, воспитывающих детей при одновременном повышении взаимной ответственности родителей в материальной помощи и другое, чем совершенствовано нормативно-правовое обеспечение этого компонента структурно-функциональной модели медицинской помощи детям c бронхолёгочной дисплазией; The article represents the author’s regulatory support components of structural-functional model (SFM) of medical care (MD) in children with bronchopulmonary dysplasia (BPD), particularly in relation to social support for families with disabled children, that was directed on strengthening social protection, individualization of work schedules and employment, expanding the availability and reduction the cost of food, patient-focused social assistance and economic status improvement of the individuals that support children with special need and disabled children, other relevant problems of patients with BPD. The Law of Ukraine No. 534-VIII «On Employment of Population» had restored and provided the rights of citizens with additional guarantees in employment, and in relation to the target population of SFM − strengthens the social protection of parents, establishes reduced working time or the part-time working day or week not only for women who are raising disabled child, individualization of working time while taking care of a sick family member. The maintenance of equity in taxation according to EC Council Directive No. 2006/112, reduction the cost of food for special nutrition of children in relation to the target population of SFM are provided. The realization of social equity in pension provision of parent’s families and in regard to the target population of SFM − improvement of the economic status of individuals that care of children with special need and disabled children are implemented. The comprehensive health-care reform measures to establish a network of state and municipal institutions with sufficient level of independence were specified, as for the target population of SPS, the implementation of approaches airmed at establishing the patient focused system, that can provide medical care in the facility. Conclusions. The approaches for implementation of legislative initiatives to improve the legal and regulatory support during 2014-2017 years were determined. The socio-medical assistance, that is social protection for parents with dependent child under the age of 6 was improved, the duration of working time while caring for sick family member was individualized, reduction the cost of food products for special nutrition of children was defined, the substantiation of establishing the care system focused on the patient was carried out, the economic status of individuals that care of children was improved while increasing the mutual responsibility of parents in financial aid and other that enhanced regulatory support for this component of SFM in medical care for children with BDC.
Вимірювання маркерів синдрому ендогенної інтоксикації у дітей з множинним карієсом на фоні захворювань шлунково-кишкового тракту
(Українська медична стоматологічна академія, 2017) Рожко, В. І.; Рожко, В. И.; Rozhko, V. I.
У статті подано результати обстеження дітей з множинним карієсом на фоні захворювань шлунково-кишкового тракту. Визначено рівень продуктів ПОЛ, полярних ліпідів (ПЛ) та середніх молекул (СМ) у сечі дітей основної, порівняльної та контрольної груп дослідження та проаналізовано ці дані відносно вікової категорії дітей. Отримані результати планується використати для розробки лікувально-профілактичної програми.
Динаміка змін показників перокисного окислення та антиоксидантної системи при лікуванні генералізованого пародонтиту початкового ступеня розвитку у осіб, що проживають на екологічно-забруднених територіях Прикарпаття
(Українська медична стоматологічна академія, 2017) Чубій, І. З.; Рожко, М. М.; Чубий, И. З.; Рожко, М. М.; Chubiy, I. Z.; Rozhko, M. M.
Місцеве застосування гель кварцетину який активували за допомогою лазерного опромінення хворим на генералізований пародонтит 1-го та ІІ-го ступеня сприяло покращенню показників про- та антиоксидантної системи в сироватці крові (ТБК-активних продуктів, активності ферментів глутатіонпероксидази та супероксиддисмутази).
Характеристики і вплив наночастинок нуль-валентного заліза
(Українська медична стоматологічна академія, 2017) Срібна, В. О.; Вознесенська, Тетяна Юріївна; Блашків, Т. В.; Срибна, В. А.; Вознесенская, Татьяна Юрьевна; Блашкив, Т. В.; Sribna, V.; Voznesenska, T.; Blashkiv, T.
Нанотехнології є новим напрямком науки і технологій, що швидко розвивається. Наночастинки металів, які мають розмір менше 100 нм, стають все більш важливими продуктами нанотехнології. Важливе місце серед них належить наночастинкам заліза: наночастинки нульвалентного заліза (Fe0), наночастинки оксиду заліза або суперпарамагнітні наночастинки оксиду заліза, композитні наноматеріали. Нестача досліджень, які оцінюють вплив Fe0 на здоров’я та екологічні ризики використання в даний час є перешкодою його комерціалізації. Мало відомостей про механізми взаємодії наночастинок заліза з клітинами і субклітинними структурами, про їх вплив на генетичний матеріал клітини. Тому, питання безпечності та впливу нанозаліза на організм стає особливо актуальним і вимагає ретельних досліджень. На основі проведеного аналізу даних літератури зроблено такі узагальнення: на сьогодні біологічний вплив наночастинок Fe0 за умов in vitro та in vivo є вивчений не достатньо і потребує подальшого вияснення, потребують подальшого вивчення механізми взаємодії наночастинок із клітиною, що може забезпечити поступ у розробці нових препаратів на основі наночастинок залізо нульової валентності (Fe0), актуальності набуває оцінка їх впливу на функціональний стан органів жіночої репродуктивної системи з використанням тварин; Нанотехнологии как новое направление науки и технологий, быстро развиваются. Наночастицы металлов размером менее 100 нм, становятся все более важными продуктами нанотехнологии. Важное место среди них принадлежит наночастицам железа: наночастицы нольвалентного железа (Fe0), наночастицы оксида железа или суперпарамагнитные наночастицы оксида железа, композитные наноматериалы. Отсутствие исследований, оценивающих влияние Fe0 на здоровье и экологические риски его использования, в настоящее время является препятствием его коммерциализации. Мало сведений о механизмах взаимодействия наночастиц железа с клетками и субклеточными структурами, об их влиянии на генетический материал клетки. Поэтому, вопрос безопасности и влияния наножелеза на организм становится актуальным и требует тщательных исследований. Проведенный анализ данных литературы дает возможность сделать следующие обобщения: на сегодня биологическое воздействие наночастиц Fe0 в условиях in vitro и in vivo изучено недостаточно и требует дальнейшего выяснения, дальнейшее изучение механизмов взаимодействия наночастиц с клеткой может обеспечить прогресс в разработке новых препаратов на основе Fe0, особую актуальность приобретает оценка их влияния на функциональное состояние органов женской репродуктивной системы с использованием животных; Nanotechnology as a new area of science and technology is developing rapidly. Nanoparticles of metals which have a size less than 100 nm, are becoming increasingly important nanotechnology products. Prominent among them are iron nanoparticles: zero-valent iron nanoparticles, (nZVI), superparamagnetic iron oxide nanoparticles, composite nanomaterials. Due to its characteristics, they are becoming increasingly used in agriculture, electronics, medicine and became the center of intensive research as yet remain unknown environmental risks and their effects on living organisms. The lack of studies that evaluate the nZVI impact on health and environmental risks of using currently blocks its commercialization. Few details are known about the mechanisms of interaction of iron nanoparticles with cells and subcellular structures, their effects on the genetic material of cells. Therefore, the issue of safety and effects of nZVI is particularly important and requires careful research. The aim is to collect, analys and synthes of the literature data about the characteristics, safety and effects of zero-valent iron nanoparticles. nZVI are generally as a structure on a «core-shell». To protect nZVI from rapid oxidation core particle comprising zero valence iron coated. In various organic molecules, the membrane can be formed oxides Fe2+ and Fe3+, as a result of oxidation. nZVI in chemical reactions favor the donor of electrons, while the shell is involved in the formation of chemical complexes. Among nanomaterials, nZVI — a new generation of products that are used for strategies to restore the environment and are considered acceptable option for the treatment of contaminated soil and ground water systems. It is believed that the mechanisms by which nZVI causes cell damage may be divided into two groups: 1) the direct impact on cells and 2) indirect impact, changing the chemical characteristics of water. Thus, adsorption nZVI on external cell membranes could lead to increased permeability of membranes or even breach the membrane bilayer of lipids. While nZVI may also lead to a rapid formation of free radicals. Redox-active nZVI reacts with oxygen or water and releases Fe2+. Fe2+ ions additionally generate reactive oxygen species (ROS) through the Fenton reaction. nZVI may generate ROS indirectly, so damage groups of iron-sulfur cofactors in many enzymes, leading to the launch Fenton reaction, which catalyzes the increase in ROS. Thus, the ROS generated could be released into the cytosol and run mitochondria ROS-induced ROS release, which could lead to cell damage and death. Thus, based on the analysis of the literature data it could be made the following: today the biological effects of nZVI under conditions in vitro and in vivo are studied not enough and need further clarification, require further study the mechanisms of interaction of nanoparticles with cells that can ensure progress in developing new drugs based on zero-valent iron nanoparticles, and their impact on functional status of the female reproductive system using animals is becoming current and needed of.
Инцидентность венозных тромбозов в европейской популяции: роль хирургических вмешательств
(Українська медична стоматологічна академія, 2017) Ян, Сяо; Yan, Syao
У статті розглядається інцидентність венозних тромбоемболічних ускладнень та роль хірургічних втручань у розвитку венозних тромбозів. За даними проведеного огляду встановлено, що більш ніж 70% тромбозів глибоких вен нижніх кінцівок, які виникають після хірургічних втручань перебігають безсимптомно, при цьому досить часто фатальна тромбоемболія легеневої артерії є першим та єдиним проявом венозного тромбозу, займаючи третє місце у загальній структурі причин раптової смерті. Венозні тромбоемболічні ускладнення супроводжуються поверхневим тромбофлебітом у 25% хворих, при цьому в більшості випадків діагностується тромбоз глибоких вен, а в 3,9% випадків виникає тромбоемболія легеневої артерії. Серед чинників хірургічного ризику венозних тромбоемболій відмічений зв’язок із загальною анестезією, тривалістю оперативного втручання більше 2-х годин, тромбоцитозом, хронічною серцевою недостатністю, наявністю асциту, гіпоальбумінемією; В статье рассматривается инцидентность венозных тромбоэмболических осложнений и роль хирургических вмешательств в развитии венозных тромбозов. По данным проведенного обзора установлено, что свыше 70,0% тромбозов глубоких вен нижних конечностей после общехирургических операций протекают бессимптомно, при этом фатальная тромбоэмболия легочной артерии часто является первым и единственным проявлением венозного тромбоза, занимая третье место в общей структуре причин внезапной смерти. Венозные тромбоэмболические осложнения сопровождаются поверхностным тромбофлебитом у 25,0% больных, при этом в большинстве случаев диагностируется тромбоз глубоких вен, а в 3,9% случаев возникает тромбоэмболия легочной артерии. Среди факторов хирургического риска венозных тромбоэмболий отмечена связь с общей анестезией, длительностью операции более 2 часов, тромбоцитозом, наличием асцита, хронической сердечной недостаточности, гипоальбуминемией; The article discusses the incidence and role of surgical interventions in the development of venous thrombosis. Venous thrombosis is acute disease, which characterized by the formation of a blood clot in the lumen of the veins with the expressed or unexpressed inflammatory process and in the basis of blood flow disorders. If there is inflammation of the walls of veins or (and) the surrounding tissues in the area of thrombosis contributes another name of this disease is Thrombophlebitis (TF). Thromboembolic diseases remain one of the major causes of death and disability in industrialized countries. Venous thrombosis has prescribed as the disorder with multifactorial nature: among with acquired risk factors, an important role in its development plays a genetic predisposition. Aim of the investigation: to analyze the available data on incidence study of venous thromboembolism in abdominal surgery, as well as clinical peculiarities of this pathology among the people with surgical interventions. It was set by analyzing of different data that the incidence of venous thromboembolism associated directly with expeditious surgical abdominal and non-abdominal interventions is also very diverse. It was found that the mortality rate, which deal with any complications, including postsurgical deep vein thrombosis and pulmonary thromboembolism, depends directly on the aim and the type of surgery. Despite the presented an array of data on the incidence and risk factors of venous thrombosis, still not assessed the real mechanism and directions of the interaction of risk factors, there is no final stratification of risk primarily for deep vein thrombosis. Important are data on the seasonal trend of vein thromboembolism. The study of the prevalence, characteristics of the pathogenesis of thrombotic complications in patients in the postoperative period, improving of the complex of preventive measures of this kind of postoperative complications has important medical and social importance. Some of the researches focused on the development of vein thromboembolism depending on the selectivity of surgical intervention and the degree of their emergency state (emergent, urgent and non-urgent). Among the major abdominal operations, the risk of deep vein thrombosis is primarily associated with operations in gastroesophageal bile, pancreatic and duodenal zones. The studies also definitely indicate that the risk of developing thromboembolic complications reliably increases in postoperative period, which duration is more than 91 days after operations. Thus, it is established that the risk of venous thromboembolism increases dramatically in the early postoperative period (the first 30 days after surgery), but at the same time remains high and probably for more than 90 days after the surgical intervention. This trend also was observed in the outpatient surgery, including urologic and arthroscopic interventions. The introduction of high-tech, minimally invasive interventions did not lead to the expected reduction in the incidence of vein thromboembolic complications. When laparoscopic interventions less pronounced changes in hemostasis system compared with traditional operations. However, laparoscopic surgeries due to carboxyperitoneum noted the decrease of volume and linear blood flow velocity in the lower hollow vein of veins of lower extremities. Conclusions: according to the survey it was found that more than 70,0% of deep vein thrombosis of lower limbs after general surgical operations occur asymptomatically, while fatal pulmonary artery thromboembolism is often the first and only manifestation of venous thrombosis, occupying the third place in the overall structure of the causes of sudden death. Venous thromboembolic complications are accompanied by superficial thrombophlebitis at 25,0% of patients, with most cases diagnosed deep vein thrombosis, and 3,9% in case of pulmonary embolism occurs. Surgical risk factors of venous thromboembolism have marked links with general anesthesia, operation duration over 2 hours, thrombocytosis, the presence of ascites, chronic heart failure and the presence of hypoalbuminemia.

Переглянути

Перегляд Вісник проблем біології і медицини за Дата публікації

Результатів на сторінці

Налаштування сортування