Вісник проблем біології і медицини, 2022, Випуск 1 (163)

Постійне посилання зібрання

https://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/17901

Переглянути

Перегляд Вісник проблем біології і медицини, 2022, Випуск 1 (163) за Ключові слова "616.61-008.6:616.379-071 0992856755"

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Порівняльна характеристика якості життя хворих, що перебувають на програмному та перитонеальному діалізі з урахуванням наявності цукрового діабету 2-го типу
    (Полтавський державний медичний університет, 2022) Рустамян, Сатєнік Тігранівна; Катеренчук, Іван Петрович; Rustamian, S. T.; Katerenchuk, I. P.
    Нирково-замісна терапія (НЗТ) накладає значний вплив на якість життя пацієнта, негативно впливаючи на його соціальне, психологічне та фінансове благополуччя. Життя хворих з хронічною хворобою нирок реорганізується та пристосовується до змін, що випливають із характеру захворювання та методів його лікування. Більше того, пацієнти залежать від діалізного апарату та медичного персоналу. НЗТ також передбачає обмеження у фізичних навантаженнях, способі харчування та режимі прийому рідини. Метою дослідження було порівняти показники якості життя хворих, що перебувають на програмному та перитонеальному діалізу, та визначити прихильність до лікування даних пацієнтів з урахуванням наявності цукрового діабету 2-го типу. Дослідження проведене на базі центру нефрології та діалізу Комунального Підприємства «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради». У дослідженні взяли участь 114 хворих, з яких 44 пацієнти, що перебувають на програмному гемодіалізі, 21 – перитонеальному та 49, які склали контрольну групу – пацієнти з ХХН І-ІІ стадій. Гемодіалізним хворим проводився стандартний бікарбонатний гемодіаліз три рази на тиждень по 4 години. У свою чергу дослідна група (пацієнти діалізної терапії) була розподілена на дві підгрупи: 20 хворих (ГД1) з ЦД 2-го типу, 24 – без ЦД (ГД2). Група перитонеального діалізу також була розподілена на дві підгрупи: 6 хворих – ПД1, 15 – ПД2. Контрольну групу також було розподілено на дві підгрупи: 26 хворих з ЦД (КГ1), та 23 – без ЦД (КГ2). Для визначення показників якості життя використовували шкалу SF-36. За даними проведених нами досліджень, середні показники фізичного функціонування, рольового функціонування дещо вищі у пацієнтів ГД1 та ГД2 по відношенню до пацієнтів груп ПД1 та ПД2, хоча показники інтенсивності болю та загального здоров’я вищі у пацієнтів на ПД. Фізичне функціонування відображає ступінь фізичної активності, що обмежує виконання фізичних навантажень. Між ГД2 та КГ2 р<0,001, тоді як ГД1 та КГ1 р≥0,05 відповідно. ПД1 та КГ1 р≤0,005, ПД2 та КГ2 р<0,001. Рольове фізичне функціонування вказує на вплив фізичного стану на повсякденну рольову діяльність. У ГД1 та КГ1, ГД2 та КГ2, ГД1 та ПД1 статистично значимої різниці не виявлено, р<0,05. Достовірно значима різниця у ПД2 та КГ2 (р>0,05). Фізичне та рольове фізичне функціонування у хворих на ПД частково зниженні внаслідок кількості сеансів на день, які відбуваються кожні 6 годин. По шкалі інтенсивності болю у ГД1 та КГ1 простежується статистично достовірна різниця р<0,01. Достовірно значима різниця у ПД1 та КГ1 (р<0,05). У ГД2 та КГ2 також є статистично достовірна різниця, що складає р<0,05, ПД2 та КГ2 р<0,05. Шкала «загальне здоров’я» характеризує стан хворих на даний момент та подальшу перспективу. Виявлено достовірно значиму різницю як і в ГД1 з КГ1 так і ПД1 з КГ1 р≤0,005 та р<0,005, ГД2 та КГ2, а також ПГ2 і КГ2 р<0,001. Цікаво те, що показники наступних 4 шкал, що відображають психологічне здоров’я вищі у пацієнтів ПД, аніж у ГД. По шкалі «життєва активність» простежується статистично достовірна різниця між ГД1 та ПД1, р<0,05, ГД2 та ПД2, р<0,05, ГД1 та КГ1, ПД1 та КГ1 р<0,001 та ГД2 та КГ2, ПД2 та КГ2 р<0,01. По шкалі «соціальне функціонування» статистично значима різниця у ГД1 та КГ1 та ПД1 та КГ1 р<0,05. Між діалізними групами статистично значимої різниці не виявлено, р>0,05. За шкалою «рольове емоційне функціонування» не виявлено достовірності, р>0,05 у групах ГД2 та КГ2, ПД2 та КГ2. Між діалізними групами статистично значимої різниці не виявлено, р>0,05. Шкала «психологічне здоров’я» характеризує наявність ознак тривоги та/чи депресії, ознаки позитивних емоцій. Простежується статистично значима різниця як і ГД1 з КГ1 так і ГД2 з КГ2, р=0,01 та р<0,01 відповідно. У хворих з ПД1 та КГ1 р<0,001, ПД2 та КГ2 також р<0,001. Між діалізними групами статистично значимої різниці не виявлено, р>0,05, але середні показники у хворих, що перебувають на ПД вищі, аніж у хворих на ГД. Подальше дослідження показників ЯЖ при первинному обстеженні хворих, яких переводять на нирковозамісну терапію, оцінка ступеню прихильності до лікування, а також ознаки тривожно-депресивних розладів дасть змогу лікарям та медичному персоналу попередити або зменшити негативні наслідки, які можуть виникнути при проведенні нирково-замісної терапії.