Український стоматологічний альманах, 2023, № 1
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Український стоматологічний альманах, 2023, № 1 за Ключові слова "children"
Зараз показуємо 1 - 2 з 2
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Профілактика й лікування карієсу тимчасових зубів і його ускладнень в умовах стоматологічної клініки(Полтавський державний медичний університет, 2023) Каськова, Людмила Федорівна; Бережна, Олена Едуардівна; Лазарєва, Ксенія Анатоліївна; Скрипников, Петро Миколайович; Kaskova, L. F.; Berezhna, O. E.; Lazarieva, K. A.; Skrypnykov, P. M.Ураження твердих тканин зубів найбільш поширені серед дитячого населення. Це стосується і тимчасового, і постійного прикусу. Несвоєчасне звернення з приводу профілактики й лікування карієсу призводить до прогресування процесу в тканинах зуба, виникнення ускладнень. Метою дослідження було вивчити можливості використання різних методів лікування й профілактики карієсу тимчасових зубів і його ускладнень у дітей в умовах стоматологічної клініки. Протягом 2020-2023 рр. у стоматологічну клініку Полтави звернулися 1659 пацієнтів 2-6 років. Кожного пацієнта оглядали, проводили індивідуальне навчання їх і батьків гігієни ротової порожнини, складали план лікування і проведення профілактичних заходів. Надавали рекомендації з приводу раціонального харчування. Герметизацію застосовували в тимчасових молярах у терміни протягом року після їх прорізування. Через 2 роки в 90% пацієнтів не виявляли карієсу тимчасових молярів. У 72% пацієнтів втручання проводили під загальним знеболюванням. Найбільш частою патологією, яку лікували, був карієс, – 89% дітей, які відвідали клініку. Використовували фотополімерні композитні пломбувальні матеріали. Ускладнення карієсу лікували в 64% пацієнтів, які звернулися по стоматологічну допомогу. Кожному пацієнту проводили рентгенологічне дослідження, ортопантомограму або прицільні знімки, залежно від віку дитини, для вирішення вибору методу лікування (збереження чи видалення зуба). Видаленню підлягали 5,4% зубів. Ускладнений карієс супроводжується значним руйнуванням коронки зуба, що вимагає відповідних підходів до лікування. У таких випадках частіше використовували стандартні коронки. Прийом дітей у стоматологічній клініці дає можливість застосовувати сучасні методи діагностики, знеболювання, лікування, проведення профілактичних заходів. Важливим моментом є співпраця лікаря-стоматолога дитячого з батьками пацієнта як запорука отримання максимальних позитивних результатів.Документ Результативність лікувально-профілактичних заходів для підтримки гомеостазу порожнини рота перед уранопластикою в дітей із розщілинами піднебіння(Полтавський державний медичний університет, 2023) Ткаченко, Павло Іванович; Доленко, Ольга Борисівна; Білоконь, Сергій Олександрович; Лохматова, Наталія Михайлівна; Попело, Юлія Вікторівна; Коротич, Наталія Миколаївна; Резвіна, Катерина Юріївна; Tkachenko, P. I.; Dolenko, O. B.; Bilokon, S. O.; Lokhmatova, N. M.; Popelo, Yu. V.; Korotych, N. M.; Rezvina, K. Yu.Резюме У наукових публікаціях триває активна дискусія щодо вдосконалення комплексів лікувально-профілактичних заходів у дітей із вродженим незрощенням піднебіння, які спрямовані на покращення якості їхнього життя на всіх етапах спостереження. Особливої актуальності це питання набуває, коли мова йде безпосередньо про оперативне втручання, яке потребує виваженої оцінки соматичного і місцевого статусу з метою створення сприятливих умов для загоєння рани після радикальної ураностафілопластики. Мета роботи: оптимізація корекції порушень гомеостазу порожнини рота у дітей із незрощеннями піднебіння перед оперативним втручанням. Авторами продовжено спостереження за 21 пацієнтом віком від 4 до 6 років із вродженим незрощенням піднебіння, яких за наявністю анатомічних порушень було розподілено на дві групи: з односторонньою розщілиною – 12 осіб і двосторонньою – 11. Усебічний аналіз первинних результатів обстеження дозволив установити в них зниження продукції ротової рідини і порушення її якісних властивостей, що призводило до змін фізико-хімічних і біохімічних параметрів. Це спонукало до розробки й апробації комплексу лікувально-профілактичних заходів у передопераційний період протягом місяця. Його застосування в дітей з односторонніми розщілинами дозволило частково нормалізувати швидкість салівації, концентрацію іонів водню в ротовій рідині, її оптичну щільність, в’язкість. При цьому активність α-амілази знижувалася в 1,3 рази, а кількість молекул середньої маси, рівень сіалових кислот, уміст загального білка, оксипроліну так і залишалися меншими в 1,2; 1,3; 1,3; 1,2 рази, відповідно, у порівнянні з попереднім обстеженням. Показник магнію незначно зростав, уміст фосфору в ній підвищувався в 1,3 раза, зростали кальцій-фосфорний коефіцієнт і мінералізаційний потенціал ротової рідини в 1,3 і 1,2 рази, відповідно, але контрольних величин вони так і не досягали. Натомість у дітей із двостороннім незрощенням піднебіння на цей період обстеження вдалося досягти відносної нормалізації лише швидкості салівації, рівня РН і в’язкості ротової рідини. Відбулося покращення її оптичної щільності, рівня молекул середньої маси, сіалових кислот і вмісту загального білка в 1,3 рази. Активність α-амілази падала в 1,2 рази, а кількість оксипроліну зменшувалася в 1,4 рази. Уміст магнію і кальцію в ній підвищувався в 1,4 рази, як і показник кальцій-фосфорного коефіцієнта. При цьому відбувалося падіння показника фосфору в 1,2 раза, що супроводжувалося зростанням ступеня мінералізаційного потенціалу ротової рідини в 1,5 раза. Таким чином автори повною мірою досягли поставленої мети.