Кафедра акушерства і гінекології № 2

Постійне посилання на фонд

https://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/7

Переглянути

Перегляд Кафедра акушерства і гінекології № 2 за Ключові слова "618.3-005.1-084-048.78:618.5-089.888.61-06:[618.36-007+616.12-008.331.1"

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Інноваційні підходи до профілактики акушерських кровотеч при абдомінальному розродженні у жінок із аномаліями плаценти та гіпертензивними розладами
    (Полтавський державний медичний університет, 2022-12) Добровольська, Людмила Миколаївна; Ліхачов, Володимир Костянтинович; Ващенко, Вікторія Леонідівна; Тарановська, Олена Олексіївна; Макаров, Олег Геннадійович; Dobrovolska, L. M.; Likhachev, V. K.; Vashchenko, V. L.; Taranovska, O. O.; Макаров, O. G.
    Провідним фактором акушерських кровотеч є порушення скоротливої здатності матки. Тому при високому ризику акушерських кровотеч відразу після вилучення дитини застосовуються утеротонічні засоби та вазоконстриктори. Однак застосування ергометрину, карбетоцину і тер-ліпресину може призводити до підвищення артеріального тиску, що унеможливлює широке викори-стання таких препаратів у жінок з прееклампсією. Тому метою дослідження став пошук профілак-тичних методів, застосування яких під час кесаревого розтину у жінок з аномальною плацентацією та гіпертензивними розладами дозволить знизити частоту масивних акушерських крововтрат. Матеріали і методи дослідження. Було проведено порівняння величини інтраопераційної крововт-рати у 18 жінок основної групи із аномальною плацентацією та гіпертензивними розладами (яким застосовувалась профілактична деваскуляризація матки) та у 35 жінок групи порівняння з анома-льною плацентацією, але без гіпертензії (яким під час кесаревого розтину внутрішньовенно вводи-ли 100 мкг карбетоцину). Отримані результати. Достовірної різниці у величині крововтрати між жінками обох груп як при ургентному, так і при плановому розродженні не було, незважаючи на те, що ризик масивної крововтрати в основній групі значно вищий внаслідок наявності гіпертензивних станів у таких жінок. У пацієнток основної групи (після деваскуляризації матки) вже на 5 добу піс-ляопераційного періоду кровоплин в маткових артеріях поновлювався і не відрізнявся від такого у пацієнток групи порівняння. Висновки. Методика деваскуляризації матки у пацієнток із передле-жанням плаценти і гіпертензивними станами, у яких обмежені можливості застосування утеро-тонічних препаратів, може бути рекомендована для профілактики акушерських кровотеч