Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії, Том 22, вип. 2 (78)
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії, Том 22, вип. 2 (78) за Ключові слова "615.858-008.6-07-08"
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Особливості моторних флуктуацій при різних формах хвороби Паркінсона(Полтавський державний медичний університет, 2022) Таряник, Катерина Анатоліївна; Шкодіна, Анастасія Дмитрівна; Литвиненко, Наталія Володимирівна; Tarianyk, K. A.; Shkodina, A. D.; Lytvenenko, N. V.Леводопа є одним з найефективніших препаратів для лікування хвороби Паркінсона. На жаль, на сьогодні ще не знайшли леводопи, яка не має побічного впливу на організм при тривалому використанні. Через декілька років прийому даної терапії у більшості хворих змінюється реакція на препарати леводопи – знижується тривалість дії разової дози, з'являються різкі коливання у стані хворого (моторні флуктуації) та дискінезії. Метою нашого дослідження стало вивчити частоту та характер моторних флуктуацій при різних формах хвороби Паркінсона та оцінити їх вплив та якість життя пацієнтів. З цією метою нами було обстежено 80 пацієнтів із хворобою Паркінсона, які знаходились на обстеженні та стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського ПОР» та на базі Центру для пацієнтів із хворобою Паркінсона та іншими нейродегенеративними захворюваннями на базі кафедри нервових хвороб Полтавського держаного медичного університету. У пацієнтів оцінювали вік, тривалість захворювання, тривалість терапії препаратами леводопи, дозу препаратів леводопи, частоту і характер моторних флуктуацій. Діагноз встановлювався згідно з критеріями Всесвітнього Банку мозку Великої Британії. Ступінь клінічних проявів визначали по уніфікованій рейтинговій шкалі оцінки хвороби Паркінсона модифікованій Міжнародним товариством хвороби Паркінсона та рухових розладів та шкалі Хена та Яра. Ступінь оцінки повсякденної активності проводили за шкалою Шваба та Інгланда. Для оцінки моторних флуктуацій та дискінезій застосовували щоденник пацієнта, який пацієнт самостійно заповнював впродовж 3 днів до візиту в клініку. По щоденнику визначали тривалість «off-періоду» на фоні лікування. В залежності від форми захворювання виділили: 1 група – 40 пацієнтів із акінетико-ригідною формою; 2 група – 40 пацієнтів із змішаною акінетико-ригідно-тремтючою формою. Встановлено, що дебют обох форм хвороби Паркінсона переважно припадає на похилий вік, який характеризується метаболічними змінами, що може відігравати роль у сприйнятливості до лікування препаратами леводопи. У групах пацієнтів не визначено статистично значущих відмінностей за віком пацієнта, віком дебюту захворювання, тривалістю захворювання та тривалістю терапії препаратами леводопи, стадією по шкалі Хен та Яр. Згідно шкали Шваба та Інгленда виявлено вищий рівень залежності від сторонньої допомоги у групі 1 порівняно з групою 2, що може бути спричинене більш вираженими моторними розладами і моторними флуктуаціями. Продемонстровано, що за умови співставності за клінічною тяжкістю, тривалістю захворювання та вживання препаратів леводопи пацієнти з різними формами хвороби Паркінсона демонструють відмінності у вираженості рухових порушень, зокрема у якості моторних ускладнень леводопатерапії, що проявляються у формі моторних флуктуацій. При цьому різні форми хвороби Паркінсона не відрізняються за частотою поширеності різних типів моторних флуктуацій і потребують розробки нових підходів до корекцій цих станів.