Вісник проблем біології і медицини, 2019, Випуск 2, Том 1 (150)
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Вісник проблем біології і медицини, 2019, Випуск 2, Том 1 (150) за Ключові слова "children"
Зараз показуємо 1 - 4 з 4
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Анатомічні причини кишкової інвагінації у дітей(Полтавський державний медичний університет, 2019-05) Гриценко, Євген Миколайович; Гриценко, Микола ІвановичПричини, що викликають кишкову інвагінацію у дітей остаточно не з’ясовані. Ймовірністю анатомічних причин пояснюють необхідність оперативного лікування у дітей віком старше одного року з кишковою інвагінацією та при її рецидивах. За період з 1986 по 2018 рік в дитячому хірургічному відділенні м. Полтава лікувалося 258 дітей з інвагінацією кишечнику. Консервативне лікування виконане 184 дітям (71,3%), оперована 74 дитина (28,7%). Анатомічні причини кишкової інвагінації у дітей зустрічалися в 17 випадках, що склало 6,5% усіх випадків кишкової інвагінації та 22,9% випадків оперативного лікування. Анатомічними причинами, що викликали кишкову інвагінацію, в 12 випадках був дивертикул Меккеля, в 3-х – ентерокіста, на поліпоз тонкої кишки та лімфосаркому товстої кишки припало по 1 спостереженню. Кількість інтраопераційно виявлених анатомічних причин кишкової інвагінації у дітей віком до 1 року та старше 1 року істотно не відрізнялась. Під час оперативних втручань з приводу рецидиву кишкової інвагінації в жодному випадку анатомічних причин, що могли викликати інвагінацію, не виявлено. Анатомічні причини не є основними в виникненні кишкової інвагінації у дітей старше 1 року та у випадках рецидивів інвагінації, тому ці випадки не можуть розглядатися як абсолютні показання до екстреного оперативного втручання. Запропоновано способи видалення дивертикулу Меккеля та поліпів з кишок.Документ Заворот великого чепця: клініка, діагностика та лікування (огляд літератури)(Полтавський державний медичний університет, 2019) Конопліцький, В. С.; Погорілий, В. В.; Ксьонз, Ігор Володимирович; Ольхомяк, О. О.; Сасюк, А. І.; Коробко, Ю. Є.Перекрут великого сальника є рідкісною причиною болів в животі у дітей. У більшості випадків у пацієнтів виникають гострі болі в правому нижньому квадранті живота, які зазвичай симулюють гострий апендицит. Перекрут великого сальника рідко діагностується до операції, зазвичай діагноз встановлюється тільки під час операції, яка виконується з приводу підозри на гострий апендицит або іншу невідкладну патологію органів черевної порожнини. Причини перекрута великого сальника не встановлені, проте можливо диференціювати вторинний перекрут, що виникає при наявності органічної причини завороту і первинний, коли такої причини не виявляється. Лікування тільки хірургічне.Документ Кислотостійкість емалі та мінералізуюча здатність ротової рідини у дітей шкільного віку з різним стоматологічним статусом(Українська медична стоматологічна академія, 2019-04-11) Каськова, Людмила Федорівна; Попик, Катерина Михайлівна; Уласевич, Лариса Павлівна; Янко, Наталія Валентинівна; Каськова, Людмила Фёдоровна; Попик, Екатерина Михайловна; Уласевич, Лариса Павловна; Янко, Наталия Валентиновна; Kaskova, L. F.; Popik, K. M.; Ulasevych, L. P.; Yanko, N. V.Середні показники кислотостійкості емалі у дітей різного шкільного віку не мали вірогідної різниці. В кожному віковому періоді показник ТЕР був у межах помірної стійкості емалі до карієсу. Середній показник кислотостійкості був завжди кращий у дітей без карієсу не залежно від віку дитини. Діти 6,7,8,9 років мали помірну резистентність емалі. А діти від 10 до 16 років – високу резистентність. Діти, які мали каріозні ураження у всіх вікових періодах мали помірну резистентність, а в 6-річному віці – понижену стійкість емалі до карієсу. Але числові значення завжди кращі у дітей з інтактними зубами, тобто у всіх досліджуваних випадках кислотостійкість емалі завжди вища у дітей без карієсу. Мінералізуючий потенціал ротової рідини у дітей різних вікових періодів не мав вірогідної різниці. Дослідження груп дітей з карієсом та з інтактними зубами виявило значне зниження досліджуваного показника у дітей з карієсом не залежно від віку дитини (р<0,05). Це створює додаткові несприятливі умови у дітей з точки зору формування резистентності зубів до карієсу. Средние показатели кислотостойкости эмали у детей разного возраста не имели достоверной разницы. В каждом возрастном периоде показатель ТЭР был в пределах умеренной устойчивости эмали к кариесу. Средний показатель кислотостойкости был всегда лучший у детей без кариеса независимо от возраста ребенка. Дети 6, 7, 8, 9 лет имели умеренную резистентность эмали. А дети от 10 до 16 лет – высокую резистентность. Дети, которые имели кариозные поражения во всех возрастных периодах имели умеренную резистентность, а в 6-летнем возрасте – сниженную устойчивость эмали к кариесу. Но числовые значения всегда лучше у детей с интактными зубами, то есть во всех исследуемых случаях кислотостойкость эмали всегда выше у детей без кариеса. Минерализующий потенциал ротовой жидкости у детей разных возрастных периодов не имел достоверной разницы. Исследование групп детей с кариесом и с интактными зубами выявило значительное снижение исследуемого показателя у детей с кариесом независимо от возраста ребенка (р <0,05). Это создает дополнительные неблагоприятные условия у детей с точки зрения формирования резистентности зубов к кариесу. Carious lesions used to be recorded even in ancient times and still remain the main problem of the present. Caries of teeth in children appears on the background of certain changes in tooth hard tissues and changes in homeostasis of oral fluid. An important role is given to the acid resistance of tooth enamel in children at different ages, due to its mineralization and de-remineralization processes that flow throughout life and associated with the remineralizing properties of the oral fluid. According to this, there is a need for a more detailed study of the parameters of acid resistance of tooth enamel and the mineralizing potential of oral fluid in school-age children, taking into account their dental status, which is the purpose of our study. Totally 412 children aged from 6 to 16 years old who visited organized children’s groups of Poltava were examined. The dental survey was carried out according to the generally accepted methodology. In all children the intensity of caries was evaluated according to the DMFT, DMF + dmf indices. The mineralization potential of the oral fluid was evaluated according its microcrystallization (PA Leus, 1977). The evaluation of microcrystallization was carried out according to Kh.M. Saifulina, O.R. Pozdieiev. In order to determine the resistance of tooth enamel to caries a test of enamel resistance by Okushko VR, Kosareva LI was used. Results of the research and their discussion. The average index of acid resistance of the enamel in children of different school age had no significant difference. In each age period, this parameter was within the moderate resistances of the enamel to the caries. In each age group children were divided into those who had caries and the others with intact teeth. The average index of acid resistance was always better in children without caries, regardless their age. Children of 6, 7, 8, 9 years had a “moderate” index of acid resistance. Meanwhile children aged from 10 to 16 years had “high” index of resistance. Children who had carious lesions in all age periods had moderate resistance, while at 6 years age the acid resistance of tooth enamel was reduced. However, figures are always better in children with intact teeth. Thus, in all investigated cases the acid resistance of the enamel is always higher in children without caries. The research in the group of children aged between 6 and 16 years showed that 30.8% of children had “high resistance”, 59.2% “moderate” and 10.0% had “reduced” index of resistance.The mineralizing potential of oral fluid in children of different age groups had no significant difference. The research of groups of children with caries and intact teeth revealed a significant reduction of the investigated index in children with caries, regardless their age (p <0,05). This creates an additional adverse conditions for children from the point of the formation of tooth resistance. The mineralizing potential of oral fluid in children of 6-9 years old with caries corresponded to a “low” level and "satisfactory” for the group of children without caries. The same situation was observed in children aged between 10 and 13 and between 14 and 16 years, but the figures increase with age. Very low mineralizing potential of oral liquid had 2 children aged 6 to 9 years which represents 6.9% of the examined participators of this age. Low mineralization potential was found in 67.6% of children, “satisfactory” – 37.1%, “high” – 4.0%, “very high” – 1.1%. At the age of 10-13, the investigated index slightly changed. “Very low” value was not un registrated, “low” – 57.8%, “satisfactory” – 32%, “high” – 8.6%, “very high” – 1.6%. At 14-16 years age group “very low” and “very high” values of the index were not detected, and “low” was observed in 64.2% of the subjects of this age, “satisfactory” – 24.8%, high – 11%. Conclusions. Thus, caries in children of all investigated age groups appears and develops on the background of lowering values of acid resistance of tooth enamel index and the mineralizing properties of the oral fluid. This fact should be taken into account while carrying out any preventive measure in these children. The lowest acid resistance of the enamel have children of 6 years old with caries. This category of children require special attention of parents and stomatologists.The obtained data determines the necessity of identifying the risk factors of caries occurrence in children. Particularly, the evaluation of the acid resistance of tooth enamel and the mineralizing ability of the oral fluid in order to account the volume of manipulation, aimed on increasing of the resistance of tooth hard tissues.Документ Прояви захворювань шлунково-кишкового тракту в порожнині рота дітей(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Полищук, Татьяна Викторовна; Поліщук, Тетяна Вікторівна; Polishchuk, T. V.В статті наведені дані літературних джерел, які висвітлюють питання актуальності проблеми проявів захворювань шлунково-кишкового тракту в порожнині рота дітей. Проведено аналіз отриманих даних відносно впливу захворювань шлунково-кишкового тракту на формування стоматологічної патології в дитячому віці. В останні роки більшість закордонних та вітчизняних авторів спостерігають взаємозв’язок захворювань шлунково-кишкового тракту із захворюваннями твердих тканин зубів та пародонту. На підставі вивчених даних спеціалізованої літератури, досліджено залежність між ураженням слизової оболонки порожнини рота, тканин пародонта та захворюваннями шлунково-кишкового тракту у дітей. В статье приведены данные литературных источников, освещающих вопросы актуальности проблемы проявлений заболеваний желудочно-кишечного тракта в полости рта детей. Проведен анализ полученных данных относительно влияния заболеваний желудочно-кишечного тракта на формирование стоматологической патологии в детском возрасте. В последние годы большинство зарубежных и отечественных авторов наблюдают взаимосвязь заболеваний желудочно-кишечного тракта с заболеваниями твердых тканей зубов и пародонта. На основании изученных данных специализированной литературы, исследована зависимость между поражением слизистой оболочки полости рта, тканей пародонта и заболеваниями желудочно-кишечного тракта у детей.