Наукові праці. Кафедра внутрішньої медицини № 3 з фтизіатрією
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Наукові праці. Кафедра внутрішньої медицини № 3 з фтизіатрією за Ключові слова "616.23/.24-002-072"
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Антиоксидантна забезпеченість та інструментальні методи обстеження хворих на хронічний бронхіт і хронічне обструктивне захворювання легень, працівників машинобудівної промисловості(Полтавський державний медичний університет, 2020) Селіхова, Людмила Григорівна; Коломієць, Ганна Олексіївна; Борзих, Оксана Анатоліївна; Лавренко, Анна Володимирівна; Авраменко, Яніна Миколаївна; Герасименко, Наталія Дмитрівна; Дігтяр, Наталія Іванівна; Бєлан, Оксана Василівна; Selikhova, L. G.; Kolomiyets, H. O.; Borzikh, О. A.; Lavrenko, A. B.; Avramenko, Ya. M.; Dihtiar, N. I.; Gerasymenko, N. D.; Byelan, O. V.Вступ. В патогенезі запальних захворювань бронхолегеневої системи одним з ведучих ланцюгів є вільно радикальне окислення, яке здатне пошкоджувати легеневі структури. Активація та погли- блення процесів перекисного окиснення ліпідів, що відіграє не останню роль у прогресуванні пато- логії, призводить до токсичного впливу метаболітів на міокард, стінку бронхів та поглиблює іше- мічні зміни. Мета. Метою нашого дослідження було вивчення стану перекисне окислення ліпідів і антиоксидантна забезпеченість та їх вплив на зміни серцево- судинної системи, а саме електро- кардіографічні показники у хворих хронічним бронхітом та хронічне обструктивне захворювання легень працівників машинобудівної промисловості залежно від умов праці. Матеріали та методи обстеження. Нами було досліджено 66 хворих хронічним бронхітом робітників машинобудівної про- мисловості: 34 з них працюють на шкідливих дільницях машинобудування і складають основну гру- пу хворих та 32 хворих, які не мають профшкідливості (контрольна група). Серед 66 хворих які об- стежені: жінок 34 та 32 чоловіків та 64 хворих на хронічне обструктивне захворювання легень 1 та 11 ст. робітників машинобудівної промисловості: 33 з них працюють на шкідливих дільницях машинобудування і складають основну групу хворих та 31 хворих, які не мають профшкідливості (контрольна група). Серед 66 які обстежені жінок 33 та 31 чоловіків. Всі обстежувані порівнюва- лись зі здоровою групою - 31 особа. Середній вік обстежуваних 48.0 ±2.5 років, середній стаж робо- ти 15.8± 3.2 років. Спостереження проводились на базі 1 міської клінічної лікарні м. Полтави. Ре- зультати дослідження. Основною патогенетичною особливістю хронічне обструктивне захворю- вання легень у цих хворих є більш виражена активність запального процесу в бронхолегеневому апараті, що виявлялося більш виразними змінами на різні органи та системи, а саме: шкідливі чин- ники виробництва негативно впливали на стан серцево-судинної системи хворих, що виявлялося при хронічним бронхітом наявністю порушень серцевого ритму у вигляді миготливої аритмії (15,8%), а при хронічне обструктивне захворювання легень – екстрасистолій (30,3%) і ознак пере- вантаження правих відділів серця (42,4%). Дія шкідливих чинників праці у хворих на хронічний брон- хіт призводила до більш виражених порушень стану ліпідного обміну і перекисного окислення ліпідів, що виявилося суттєвим зростанням в сироватці крові вмісту β-ліпопротеїдів, малонового діаль- дегіду і церулоплазміну відповідно на 6.32±0.41%, 12,66±0.83% і 12,0% в порівнянні з пацієнтами, що працювали без шкідливих умов. Хворі на хронічний бронхіт, що працювали в різних умовах, не відріз- нялися між собою за активністю каталази та різнилися за вмістом церулоплазміну (у працюючих в шкідливих умовах його вміст був більше на 12,0%). При хронічне обструктивне захворювання ле- гень дія шкідливих виробничих чинників сприяла активації перекисне окислення ліпідів у вигляді суттєвого зростання в сироватці крові вмісту β-ліпопротеїдів на 6,45±0.63%, рівнів спонтанного гемолізу еритроцитів – на 20,35±1,8% і малонового діальдегіду – на 10.11±0.47% в порівняні з пра- цюючими без шкідливих умов. Порушення антиоксидантної забезпеченості у цих хворих виявилися зниженням активності каталази на 20,74±1,39% та підвищенням вмісту церулоплазміну – на 14, 32±0,84% в порівняні з працюючими без шкідливих умов. цілому, як при хронічному бронхіті так, і при хронічному обструктивному захворюванні легень дія професійних шкідливих чинників сприяла додатковій активації процесів перекисне окислення ліпідів та зниженню антиоксидантної забезпе- ченості організму, більш виражених при хронічне обструктивне захворювання легень. Висновки. Отже, вплив професійних шкідливих чинників призводить до більш тяжкого клінічного перебігу хро- нічного бронхіту і хронічне обструктивне захворювання легень з більш вираженими порушеннями вільно-радикального окислення ліпідів, що негативно впливає на стан серцево-судинної системи.