Вісник проблем біології і медицини, 2024, Випуск 2 (173)

Постійне посилання зібрання

https://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/24277

Переглянути

Перегляд Вісник проблем біології і медицини, 2024, Випуск 2 (173) за Ключові слова "angles of the facial part of the skull"

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Документ
    Individual anatomical variability of the angular dimensions of the facial skeleton of an adult
    (Полтавський державний медичний університет, 2024) Yakymenko, R. O.; Sazonova O. M.; Cherno, V. S.; Якименко, Р. О.; Сазонова, О. М.; Черно, Валерій Степанович
    Поєднання класичних краніологічних методик з новітніми шляхами отримання прижиттєвих краніометричних характеристик анатомічних структур, є вкрай актуальним та перспективним напрямком у сучасній морфології. Важливим, для розуміння просторових взаємовідношень структур лицевого скелету, є вимірювання кутових розмірів, які дозволяють підтвердити існуючий діапазон варіацій розташування анатомічних утворень, підкреслити наявні закономірності форми обличчя та простежити їх зміни у залежності від типу будови черепа. Дослідження проведено на 124 черепах людей зрілого віку без існуючих патологій кісткової тканини, серед яких, 39 сухих кісткових препарати черепу людини, з колекції кафедри анатомії людини ХНМУ, та 85 результатів КТ-досліджень голови, які отримані з лікувально-діагностичних центрів. В основу встановлення краніотипу покладено основний принцип – обчислення лицевого індексу (відношення висоти до ширини обличчя помножене на 100). Даний індекс дозволяє розподілити матеріал за наступнимикраніотипами: еуріпрозопи (широколиці) – 84,9 та менше; мезопрозопи (середні форми) – від 85,0 до 89,9; лептопрозопи (довгі або вузькі форми обличчя) – 90,0 та більше. Крім цього, проводили виміри кутових розмірів обличчя, перш за все, це загальний лицевий кут або кут ЗЛ (n-pr до франкфуртської горизонталі (лінія що проходить крізь точки or-po)), за розміром цього кута визначається форма профілю обличчя: прогнатне обличчя (лицевий кут до 79,9о), мезогнатне обличчя (лицевий кут від 80,0о до 84,9о) та ортогнатне обличчя (лицевий кут більше 85,0о). Окрім лицевого кута, у нашому дослідженні визначалися: кут коміркової частини верхньої щелепи (КЧВЩ), кут виступу підборіддя (ВП) (до франкфуртської горизонталі), кут гілки нижньої щелепи (ГНЩ). Слід зауважити, що визначені кути мають залежність від існуючого краніотипу та демонструють певні тенденції до змін в кожній групі, при цьому, значущу, достовірну різницю у середніх значеннях кутів за гендерною ознакою встановити не вдалось. Отриманий діапазон кута ЗЛ, свідчить, що для лептопрозопічного краніотипу характерна ортогнатична форма обличчя, а для мезо – та еуріпрозопічного – мезогнатична, хоча відчутна кількість еуріпрозопів мали показники цього параметру притаманні прогнатії (менше 80о). Інші кутові розміри, підтверджували значне переважання висотних параметрів у лептопрозопів, а широтних – у еуріпрозопів. The combination of classical craniological methods with the newest ways of obtaining intravital craniometric characteristics of anatomical structures is an extremely relevant and promising direction in modern morphology.Important for understanding the spatial relationships of the structures of the facial skeleton is the measurement of angular dimensions, which allow to confirm the existing range of variations in the location of anatomical formations, to emphasize the existing regularities of the shape of the face and to trace their changes depending on the type of skull structure. The study was conducted on 124 skulls of adult people without existing bone tissuepathologies, including 39 dry bone preparations of human skulls from the collection of the Department of HumanAnatomy of the Kharkiv Nathional Medical University, and 85 results of CT scans of the head obtained from medical and diagnostic centers. The basic principle of establishing a craniotype is the calculation of the facial index (the ratio of the height to the width of the face multiplied by 100). This index allows you to divide the material according to the following craniotypes: Euryprosops (broad-faced) – 84.9 and less; mesoprosops (medium forms) – from 85.0 to 89.9; leptoprosopes (long or narrow face shapes) – 90.0 or more. In addition, the measurements of the angular dimensions of the face were carried out, first of all, this is the main angle of the face (n-pr to the Frankfurt horizontal (a line passing through the or-po points)), the shape of the face profile is determined by the size of this angle: prognathic face (face angle up to 79.9o), mesognathic face (face angle from 80.0o to 84.9o) and orthognathic face (face angle more than 85.0o). In addition to the facial angle, in our study we determined: the angle of the alveolar part of the maxilla, the angle of the mental protrusion (to the Frankfurt horizontal), the angle of the branch of the mandible. It should be noted that the determined angles are dependent on the existing craniotype and show certain tendencies to change in each group, while it was not possible to establish a significant, reliable difference in the average values of the angles by gender. The obtained range of the main angle of the face indicates that the leptoprosopiccraniotype is characterized by an orthognathic facial shape, and for meso – and euryprosopic – mesognathic,although a significant number of euryprosopic had indicators of this parameter characteristic of prognathia (less than 80°). Other angular dimensions confirmed the significant predominance of height parameters in leptoprosops, and latitudinal parameters in euryprosops.