Наукові праці. Кафедра онкології та радіології з радіаційною медициною
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Наукові праці. Кафедра онкології та радіології з радіаційною медициною за Ключові слова "616.721.2-002:616.134.9-005-073.438.35"
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Сучасні можливості УЗД у діагностиці невроми Мортона(Полтавський державний медичний університет, 2023-01) Дудник, Тетяна Анатоліївна; Почерняєва, Вікторія Федорівна; Васько, Лариса Миколаївна; Dudnyk, T. A.; Pochernyayeva, V. F.; Vasko, L. M.Близько 60 % здорових людей хоча б раз у житті скаржилися на біль у передньому відділі стопи, що розцінювалося як неврома Мортона. За даними багатьох авторів ультразвукове дослідження є одним з провідних методів діагностики стану м’якотканинних структур стопи, тому використання такого методу діагностики суттєво допомагає визначити характер та об’єм патологічного стану і допомагає дати відповідь на питання про те чи необхідне хірургічне втручання Мета. Вивчити можливості ультрасонографії та систематизувати ультразвукові критерії невроми Мортона із застосуванням двовимірного режиму, кольорового і енергетичного допплерівського картування, функціональної ультрасонографії. Матеріали та методи. Проведено аналіз результатів ультразвукових досліджень м’якотканинних структур стопи у 26 осіб, що звернулись з приводу скарг на болі в проекції 3-4 плеснефалангових суглобів стоп. Оцінювалися такі ехографічні дані: однорідність, ехогенність, цілісність м’яких тканин міжплесневих проміжків та сухожилків згиначів пальців, наявність випоту в суглобових сумках і сухожильних піхвах, кількість судинних сигналів в зоні ураження при енергетичному допплерівському картуванні. Результати і обговорення. У контрольній групі пацієнтів при аналізі ультрасонографії були виявлені такі ознаки: контур кортикального шару плесневих кісток представлений гіперехогенною лінією з чіткою акустичною тінню за нею у всіх випадках (100%); над поверхнями кісток локуються сухожилки згиначів пальців стопи (100%); у міжплесневих проміжках у 100% випадків об'ємних утворень виявлено не було; ширина міжплесневих проміжків у всіх випадках (100%) склала 5,0-9,0 мм. У основній групі пацієнтів при аналізі ультрасонографії були виявлені такі структурні зміни: контур кортикального шару плесневих кісток представлений гіперехогенною колоподібною лінією з чіткою акустичною тінню за нею у 8 випадках (30,7%), у 18 випадках (69,3%) контур кортикального шару був нерівний з нечіткою акустичною тінню; сухожилки згиначів пальців стопи у 16 випадках (61,5%) були зниженої ехогенності, неоднорідної структури; об’ємні утворення у 24 випадках (92,3%) були виявлені у міжплесневих проміжках III-IV пальців стопи та у 2 випадках (7,7%) у міжплесневих проміжках II-III пальців стопи; ширина міжплесневих проміжків у місці локації об’ємного утворення у всіх випадках (100%) склала 10,0-15,0 мм. Висновки. Таким чином, на сучасному етапі простота проведення ультразвукового дослідження, його доступність, неінвазивність, відсутність іонізуючого випромінювання, можливість динамічного спостереження та висока інформативність при оцінці великогомілкового нерва ставлять його на перший план у діагностичному алгоритмі виявлення невроми Мортона.