Авторефетати та дисертації. Кафедра нервових хвороб
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Авторефетати та дисертації. Кафедра нервових хвороб за Назва
Зараз показуємо 1 - 2 з 2
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Вплив поліморфізму генів рецепторів ангіотензину II першого типу на клінічний перебіг та лікування гіпертонічної дисциркуляторної енцефалопатії(2011) Кривчун, Анжеліна Михайлівна; Кривчун, Анжелина Михайловна; Kryvchun, A. M.Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.15 – нервові хвороби. - Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика МОЗ України, Київ, 2011. Дисертаційна робота присвячена комплексному вивченню клініки, діагностичній і лікувальній тактиці гіпертонічної дисциркуляторної енцефалопатії (ГДЕ) з урахуванням поліморфних варіантів А1166С генів рецепторів ангіотензину ІІ першого типу (АТІР). Отримані дані про розподіл частот генотипів генів рецепторів АТІР у хворих на ГДЕ: генотип АА – 21%, генотип АС – 56%, генотип СС – 23%, відповідно алель А- в 49%, алель С – в 51%. Установлені зв’язки поліморфізму генів рецепторів АТІР з параметрами сімейного анамнезу при ГДЕ: генотип СС асоціювався з наявністю артеріальної гіпертензії та з інсультом у обох батьків. Виявлено, що наявність алелі С гена рецептора АТІР впливає на ранній вік виникнення артеріальної гіпертензії і визначає тяжкість клінічного перебігу ГДЕ. Установлено, що наявність алелі С зумовлює порушення регуляції судинного тонусу, а наявність алелі А (переважно в гомозиготному варіанті) визначає порушення ліпідного обміну. Доведена ефективність застосування кандесартану в комплексному лікуванні хворих на ГДЕ ІІ ст., особливо у носіїв генотипу СС. Обгрунтовано доцільність визначення у пацієнтів генотипів гена рецептора АТІР (поліморфний маркер А1166С) з метою профілактики, прогнозування розвитку ГДЕ та вибору гіпотензивної терапії.Документ Клініко-психопатологічна характеристика, патоморфоз та лікування депресивних станів з урахуванням біологічних ритмів(ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України», 2014) Гринь, Катерина Вікторівна; Гринь, Екатерина Викторовна; Grin', E.В дисертаційній роботі проведено епідеміологічне дослідження захворюваності на рекурентний депресивний розлад серед стаціонарних пацієнтів Полтавської області за період 1957-2010 рр. Досліджено особливості впливу циркануальної ритміки та геліогеофізичних факторів на частоту виникнення та загострень рекурентних депресивних розладів, вивчено особливості патоморфозу рекурентних депресивних розладів серед стаціонарних пацієнтів Полтавської області. На підставі комплексного дослідження 130 хворих з рекурентним депресивним розладом, які знаходились на стаціонарному лікуванні в Полтавській обласній клінічній психіатричній лікарні ім. О. Ф. Мальцева за період з 2009 по 2011рр., визначено клініко-психопатологічні, патопсихологічні та біоритмологічні особливості даних хворих. Встановлено наявність десинхронізації вегетативних функцій у обстежених, питому вагу певних циркадіанних типів в залежності від клініко-синдромального варіанту перебігу депресивного розладу. Застосування розробленої нами комплексної системи лікувально-профілактичних заходів щодо рекурентних депресивних розладів з урахуванням їх патоморфозу на засадах хрономедицини, довело її достатню ефективність, причому найбільш високою вона була у пацієнтів вечірнього циркадіанного хронотипу, які отримували антидепресант з циркадіанним механізмом дії (агомелатін), що дозволяє вважати таких пацієнтів популяційною когортою для призначення цього препарату, як антидепресанту вибору; В диссертационной работе проведено эпидемиологическое исследование госпитализаций больных с рекуррентным депрессивным расстройством в Полтавской области за период 1957-2010 гг. Изучены особенности влияния цирканнуальной ритмики и гелиогеофизических факторов на частоту развития и обострений данной аффективной патологии, изучены особенности патоморфоза рекуррентных депрессивных расстройств среди стационарных пациентов Полтавской области. Некоторые эпидемиологические показатели заболеваемости рекуррентным депрессивным расстройством напротяжении 53-летнего периода (1957-2010 гг.) по Полтавской области претерпевают определенные изменения: произошло перераспределение по половому признаку заболеваемости рекурентной депрессией с уменьшением количества больных женского пола; по возрастной градации в пользу более молодых лиц; в 3,5 раза возрос уровень заболеваемости рекуррентным депрессивным расстройством в сельской местности. На динамику заболеваемости рекуррентным депрессивным расстройством существенно влияют гелиогеофизические факторы, что проявляется максимальной частотой данной патологии в годы наибольшей солнечной активности. Уровень заболеваемости рекуррентной депрессией более тесно связан с цирканнуальной (окологодовой) ритмикой, что обусловливает выраженые её максимумы в весенне-летний период года (апрель-июнь). С другой стороны, в течение последних десятилетий отмечается тенденция к потере связи частоты обострений в осенний период года, что может свидетельствовать как о изменениях патоморфоза в картине течения рекуррентного депрессивного расстройства, так и о качественных трансформациях гелиогеофизических факторов в регионе. Проведенное эпидемиологическое исследование клинических, социально-демографических и биоритмологических особенностей рекуррентных депрессий по региону за 53 года позволило определить следующие варианты их патоморфоза: медикаментозный, который проявляется изменением синдромальной структуры рекуррентных депрессий с существенным уменьшением меланхолического (р<0,05), сенесто-ипохондрического (р<0,01) и депрессивно-параноидного (р<0,01); популяционный, который имеет три варианта – половой (существенное уменьшение количества больных женского пола при сохранении их доминирования (р<0,01), возрастной (увеличение частоты заболеваемости рекуррентной депрессией среди молодых возрастных групп (р<0,01) и социальный (возросла частота заболеваемости в сель ской местности); биоритмологический, который состоит в уменьшении пиков заболеваемости в осенний период, а также формировании затяжных вариантов течения рекурентного депресивного расстройства. На основе комплексного обследования 130 пациентов с рекуррентным депрессивным расстройством, которые находились на стационарном лечении в Полтавськой обласнтой клинической психиатрической больнице им. А.Ф. Мальцева за период с 2009 по 2011гг., определены клинико-психопатологические, патопсихологические и биоритмологические особенности данних пациентов, которые были разделены на три клинико-диагностических группы по критерию степени тяжести депрессивного эпизода. При этом разделении руководствовались как клинической оценкой текущего депрессивного эпизода по критериям МКБ-10, так и результатом первичного обследования пациентов по шкале HAMD-21. В І клиническую группу вошло 40 (30,76%) обследованных с легкой степенью тяжести депрессивного эпизода, во ІІ группу – 50 (38,48%) пациентов с депрессией средней степени выраженности, в ІІІ клиническую группу вошло 40 (30,76%) обследованных с тяжелым депрессивным эпизодом. Группу сравнения (в рамках биоритмологического исследования) составили 60 психически здоровых лиц, репрезентативных по возрасту и полу пациентам исследуемых групп. Выявлено, что легкие депрессивные эпизоды характеризуются достаточно суженным диапазоном клинических проявлений, в то время как наибольший клинический полиморфизм наблюдается при депрессиях умеренной степени выраженности. Тяжелые депрессивные эпизоды имеют несколько меньшую, по сравнению с умеренными, клинико-синдромальную структуру, однако более ½ случаев в данной группе (р<0,05) составили тревожно-депрессивный и депрессивно-параноидный синдромы. У всех больных с рекуррентным депрессивным расстройством, независимо от клинико-психопатологической картины, имеют место проявления внешнего и внутреннего десинхроноза циркадианной ритмики. Наиболее выражены они у обследованных с умеренными и тяжелыми депрессивными эпизодами: внешний десинхроноз − 84,00% и 75,00% (р<0,01) соответственно; смещение акрофазы − 80,00% и 75,00% (р<0, 01) соответственно; смещение батифазы − 74,00% и 70,00% (р<0,01) соответственно; инверсия ритма − 64,00% и 40,00% (р<0,01) соответственно; соединены нарушения − 78,00% и 72,50% (р<0,01) соответственно. У представителей утреннего биоритмологичного типа несогласованность циркадианных ритмов оказалась высокой, а у представителей вечернего − низкой. Лица индифферентного типа занимают промежуточное положение, приближаясь по своим показателям к лицам утреннего типа. Применение разработанной нами комплексной системы лечебно-профилактических мероприятий относительно рекуррентных депрессивных расстройств с учетом их патоморфоза на основе хрономедицины, доказало её достаточную эффективность, причем наиболее высокой она была у пациентов вечерним циркадианным хронотипом, получавших антидепрессант с циркадианным механизмом действия (агомелатин) (p<0,05), что позволяет считать таких пациентов популяционной когортой для назначения именно этого препарата, как антидепрессанта выбора; The dissertation conducted epidemiological research on the incidence of recurrent depressive disorder in Poltava region for the period 1957-2010's peculiarities influence of circannual rhythms and heliogeophysical factors on the incidence of relapse and recurrence of depressive disorders studied specific pathomorphosis recurrent depressive disorders among the population of Poltava region. On the basis of complex study of 130 patients with recurrent depressive disorder who were hospitalized in the Poltava Regional Clinical Psychiatric Hospital for the period 2009-2011 years, investigated the clinic-psychopathological, pathopsychological and biorhythmological features of these patients. The presence of desynchronization of physiological functions in patients, densities of biorhythmological types on the clinical syndromic variants of depressive disorder. Applications developed by us a comprehensive system of health care measures for recurrent depressive disorders with their pathomorphosis based on hronomedicine, it proved sufficient efficiency, and the highest it has been in the evening circadian biorhythmological types, patients treated with antidepressant circadian's mechanism of action (Agomelatine), allowing consider these patients population cohort for the purpose of this drug as an antidepressant of choice.