«Полтавські дні громадського здоров’я»
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд «Полтавські дні громадського здоров’я» за Назва
Зараз показуємо 1 - 20 з 34
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Аналіз динаміки імунологічних досліджень серед амбулаторних хворих КНП «Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради» на фоні КОВІД-19(Полтавський державний медичний університет, 2022) Сокуренко, О. В.; Плужнікова, Тетяна Владиславівна; Краснова, Оксана ІванівнаІмунологічне дослідження це лабораторне дослідження, за допомогою якого вдається встановити основні показники імунної системи, визначити рівень здатності організму протистояти різним інфекціям. Комплексне імунологічне дослідження (імунограма) - це один із важливих видів діагностики, що дозволяє оцінити напруженість та/або ефективність імунологічної відповіді на дію генетично чужорідних для організму агентів (антигенів), встановити тип імунодефіцитного стану та оцінити ефективність застосування вибраної тактики лікування, включно, хірургічної.роботу імунної системи людини. Імунограма представляє собою ряд тестів, що проводяться з кров'ю, для визначення працездатності гуморального та клітинного імунітету. Імунограма дає можливість прослідкувати інтенсивність імунологічної відповіді організму на дію антигенів, виключити або діагностувати анемію (клінічний аналіз крові), визначити тип імунодефіцитного стану, щоб оцінити ефективність вибраної тактики лікування, та включає показники для оцінки клітинного і гуморального імунітету. Повноцінна інтерпретація імунограми проводиться лише з урахуванням загальної клінічної картини, за винятком випадків гострих станів, коли окремий показник може змінюватися більш як на 50 % від норми, що є ознакою перебігу патологічного процесу.Документ Аналіз надання амбулаторно-поліклінічної допомоги Кобеляцьким центром ПМСД на рівні громади(Полтавський державний медичний університет, 2022) Супруненко, В. М.; Коломієць, Л. А.Кобеляцьку міську громаду обслуговують два медичні заклади КНП «Кобеляцька міська лікарня» та КНП «Кобеляцький Центр ПМСД».Діяльність закладу спрямовується на удосконалення організації надання медичної допомоги всім верствам населення, матерям і дітям, інвалідам, учасникам Великої Вітчизняної війни та бойових дій, постраждалих внаслідок ЧАЕС та іншим пільговим категоріям, а також впровадження сучасних медичних технологій в практику охорони здоров’я. З 01.01.2013 року у Кобеляцькому районі розпочав роботу комунальний заклад «Кобеляцький Центр первинної медико-санітарної допомоги». З 27.06.2018 року Комунальний заклад реорганізовано шляхом перетворення у Комунальне некомерційне підприємство «Кобеляцький Центр первинної медико-санітарної допомоги» Кобеляцької районної ради Полтавської області . Цим рішенням затверджено Статут Комунального некомерційного підприємства «Кобеляцький Центр первинної медико- санітарної допомоги» Кобеляцької районної ради Полтавської області та штатна чисельність працівників підприємства. У 2021 році перейменовано на КНП «Кобеляцький Центр первинної медико-санітарної допомоги» Кобеляцької міської ради. Амбулаторно-поліклінічна допомога населенню району надається в 8 амбулаторіях загальної практики сімейної медицини. Потужність закладу КНП «Кобеляцький Центр ПМСД» - 332 відвідувань за зміну. Станом на 01.04.2022 рік прийом проводять 10 лікарів загальної практики сімейної медицини, 1 лікар - терапевт і 5 лікарів-педіатрів.Документ Вакцинація як метод профілактики Covid-19(Полтавський державний медичний університет, 2022) Яремко, М. С.; Краснова, Оксана ІванівнаВ умовах пандемії коронавірусу Covid-19 державні органи розробили низку заходів, аби захистити населення від цього вкрай небезпечного інфекційного захворювання. На сьогодні одним з методів профілактики є імунізація. В Україні на початковому етапі щеплення було доступним лише для літніх людей та окремих категорій працівників. Проте зараз кожен бажаючий може захиститися від СОУГО-19. Серед населення існують групи ризику. Це люди з різними хронічними, люди, яким більше 65 років, однак вони теж повинні пройти повний курс вакцинації. Найуразливішою групою ризику серед населення є літні люди. Найчастіше ті, кому 65+, мають хронічні захворювання, зокрема цукровий діабет, бронхіальну астму, гіпертонію, онкологічні захворювання. А наявність супутніх захворювань призводить до ускладнення та тяжкого перебігу корона вірусної хвороби і смерті. Саме літнім людям треба щепитися швидше, тим більше, що вони належать до пріоритетних груп із вакцинації в нашій країні.Документ Використання магнітолазерної терапії при травматичній невропатії інфраорбітального нерва(Полтавський державний медичний університет, 2022) Гаджула, Н. Г.; Фурман, Р. Л.; Поліщук, С. С.; Барило, О. С.; Кузько, О. В.; Свистунов, Д. М.Документ Вплив поліхіміотерапевтичних препаратів на стан пародонту і слизової оболонки порожнини рота у дітей(Полтавський державний медичний університет, 2022) Ткаченко, Павло Іванович; Лохматова, Наталія Михайлівна; Попело, Юлія Вікторівна; Білоконь, Сергій Олександрович; Доленко, Ольга Борисівна; Коротич, Наталія МиколаївнаНа даний час досить велика увага приділяється дослідженням по вивченню змін в органах і тканинах, асоційованих з онкологічною патологією. Гостра необхідність багаточисельних розробок в даному напрямку обумовлена вираженою тенденцією до стрімкого зростання випадків захворюваності на злоякісні пухлини, в тому числі і серед дітей. Клінічна медицина постійно збагачується новими способами і методами лікування онкологічних процесів, але превалювати продовжують нові хіміотерапевтичні препарати, особливо ті, які здатні вражати окремі ланцюги метаболізму пухлинних клітин на окремих фазах їх поділу. Але досить часто лікування цитостатичними препаратами приводить до порушення стоматологічного здоров’я, яке включає питання стоматотоксичності. Тому нами було відслідковано клінічні зміни в тканинах порожнини рота, що виникали в динаміці протипухлинної терапії у 25 дітей віком від 7 до 15 років зі злоякісними пухлинами черевної порожнини. Їх лікування проводилося відповідно до протоколів надання медичної допомоги.Документ Вторинна артеріальна гіпертензія під час воєнних дій, клінічні питання(Полтавський державний медичний університет, 2022) Шапошник, Ольга Анатоліївна; Шевченко, Тетяна Іванівна; Приходько, Наталія Петрівна; Сорокіна, Світлана Іванівна; Кудря, Ірина Павлівна; Третяк, Наталія ГригорівнаВступ. Психологічні аспекти артеріальної гіпертензії (АГ) складають вагому частку її патогенетичної характеристики, а тому потребують більш досконалого вивчення. Виникнення та перебіг АГ тісно пов'язані з наявністю факторів ризику: вік, стать, спадковість, маса тіла, паління, цукровий діабет, психологічні фактори (негативні емоції). Під час війни українські військові відчувають вкрай інтенсивні негативні емоції. Відчуття неспокою, гніву та смутку, характерні для більшості людей є здоровою і нормальною реакцією на бойові події. Але деякі військові можуть мати значно глибші реакції на бойові дії, які порушують їх здоров’я. Метою дослідження дослідити вплив стресорної чутливості військових на перебіг артеріальної гіпертензії. Матеріали і методи. Об’єктом дослідження були 29 хворих на АГ. Середній вік хворих склав 48,5±7,69 (M±SEM) років. У всіх хворих була діагностована артеріальна гіпертензія різного ступеню та стадії згідно з рекомендацій з артеріальної гіпертензії Європейського товариства гіпертензії та Європейського товариства кардіологів (2018). В якості вербальних методів дослідження для вивчення аналізу взаємозв’язку психологічних аспектів із функціональним станом серцево-судинної системи пацієнтів на артеріальну гіпертензію використовували наступні методики: визначали артеріальний тиск (АТ), проводили тест Струпа. Критерії виключення: серцева недостатність, наявність психічних розладів, онкологічні захворювання. Статистичний аналіз матеріалів досліджень виконувався з використанням програми SPSS for Windows Release 13.00, SPSS Inc., 1989-2004. Різницю між порівнюваними величинами вважали вірогідною при р<0,05.Документ Досвід набутий в умовах пандемії Covid-19 в період воєнного часу: телепсихіатрія(Полтавський державний медичний університет, 2022) Скрипніков, Андрій Миколайович; Бойко, Дмитро Іванович; Боднар, Леся АнатоліївнаДокумент Ефективність лікування посттравматичних невритів нижньоальвеолярного нерва(Полтавський державний медичний університет, 2022) Фурман, Р. Л.; Гаджула, Н. Г.; Поліщук, С. С.; Барило, О. С.; Свистунов, Д. М.; Кузько, О. В.Вступ. Найчастіше, травматичні переломи нижньої щелепи в області тіла та кута супроводжуються пошкодженням нижньоальвеолярного нерва в нижньощелепному каналі. З огляду на те, що нерв досить еластичний, повного перерізування не спостерігається, а відбувається його часткове пошкодження або стиснення. Клінічна симптоматика при стисненні нерва в каналі нижньої щелепи характерна для травматичного невриту. До лікування посттравматичних ушкоджень нижньощелепного нерва лікарі приступають тільки після появи у потерпілих виразної клінічної симптоматики, зазвичай пізно, що значно знижує ефективність терапії, яка проводиться. Мета: оцінити клінічну ефективність використання препарату нуклеотидів при лікуванні переломів нижньої щелепи, що супроводжуються посттраматичними невритами нижньоальвеолярного нерва. Матеріали та методи дослідження. Проведено оперативне втручання та подальше післяопераційне лікування 50 хворих з ангулярними переломами нижньої щелепи, що супроводжувались клінікою пошкодження нижньоальвеолярного нерва. В групі порівняння (п=25) проводили зіставлення уламків і двощелепове шинування, призначали антибіотик широкого спектру дії та нестероїдний протизапальний препарат. В основній групі (п=25) застосовували аналогічну терапію, але додатково вводили препарат нуклеотидів парентерально (в/м) в дозі 3 мл один раз на добу кількістю 10 ін’єкцій, починаючи з 3 доби лікування. Проводили суб’єктивне оцінювання больового синдрому з використанням візуально-аналогової шкали (ВАШ). Враховували порушення тактильної, температурної, больової чутливості нижньої губи та підборіддя, а також порушення мандибулярного рефлексу. Дослідження чутливості тканин області підборіддя, нижньої губи на стороні ушкодження і симетричної сторони проводили за допомогою сенсорних тестів.Документ Зміни в привушних слинних залозах у дітей при застосуванні цитостатичних препаратів(Полтавський державний медичний університет, 2022) Ткаченко, Павло Іванович; Доленко, Ольга Борисівна; Білоконь, Сергій Олександрович; Коротич, Наталія Миколаївна; Лохматова, Наталія Михайлівна; Коротич, Наталія МиколаївнаПорушення функціональної активності великих слинних залоз, викликане безпосереднім чи опосередкованим впливом на них як внутрішніх, так і зовнішніх чинників залежить від сили пошкоджуючої дії будь якого із них. Не являється виключенням і поліхіміотерапія, якої потребують 90% дітей зі злоякісними пухлинами різної анатомічної локалізації, але не слід забувати про те, що вона викликає в організмі ряд побічних ефектів і небажаних реакцій. Цитостатичні препарати пригнічують функцію всіх органів та систем, в тому числі і тканин ротової порожнини. Беззаперечно, прояви стоматотоксичності на її рівні займають друге місце після гематологічної і залежить вона від індивідуальних особливостей дитячого організму. У зв’язку з цим нами було проведене дослідження по вивченню впливу поліхіміотерапії на стан привушних залоз у 29 дітей зі злоякісними пухлинами черевної порожнини, які лікувалися за стандартами відповідних протоколів надання медичної допомоги. Перелік досліджень включав: вивчення анатомічних розмірів за допомогою ультразвукової діагностики, їх секреторної активності, складу паротидного секрету, які проводилися на початку лікування і по завершенні I курсу.Документ Клінічні прояви тривожних розладів із диссомнічними порушеннями в залежності від рівня психологічного стресу(Полтавський державний медичний університет, 2022) Животовська, Анастасія Ігорівна; Ісаков, Рустам Ісроїлович; Рудь, Вадим Олексійович; Мартиненко, Яніна ПавлівнаДокумент Лікарська таємниця як необхідна складова роботи лікаря(Полтавський державний медичний університет, 2022) Оленич, П. П.Документ Масовий скринінг новонароджених в Україні: результати та умови проведення(Полтавський державний медичний університет, 2022) Процюк, О. В.; Поканєвич, Т. М.; Линчак, О. В.; Омельченко, Е. М.; Гойда, Н. Г.Документ Міжфасціальні блокади черевної стінки як компонент раннього відновлення після відеолапароскопічних операцій в хірургії(Полтавський державний медичний університет, 2022) Черкун, Максим Віталійович; Шкурупій, Дмитро Анатолійович; Лисенко, Руслан Борисович; Сліпуха, Д. О.; Шияновський, Р. А.; Тарасенко, Костянтин ВолодимировичАктуальність. Проблема післяопераційного болю є актуальною протягом усього часу існування хірургії і, на жаль, не втрачає свого значення й сьогодні. За даними Національного центру статистики охорони здоров’я США, від гострого післяопераційного болю щорічно страждають понад 4,3 млн американців, 50% із них вважають післяопераційне знеболювання недостатнім. Неадекватний контроль болю в післяопераційному періоді призводить до: подовження періоду активізації пацієнтки і збільшення тривалості перебування в стаціонарі, зростання ризику і частоти ускладнень, підвищення частоти регоспіталізацій, різкого підвищення ризику розвитку хронічного больового синдрому. Проблема післяопераційного болю є мультидисциплінарною, що обґрунтовує доцільність багатогранного підходу до діагностики та лікування. Сучасним підходом до післяопераційного знеболення є мультимодальна аналгезія, автором якої є відомий хірург з Данії H. Kehlet. Ця методика передбачає одночасне використання двох або більше анальгетиків, що мають різні механізми дії і дають можливість досягти адекватного знеболення при мінімумі побічних ефектів, що може сприяти більш ранній фізичній і соціальній реабілітації після виконання загальнохірургічних втручань. Мета роботи: оцінка ефективності відновлення пацієнтів у післяопераційному періоді після відеолапароскопічних хірургічних втручань у хірургії залежно від застосування в складі анестезіологічного забезпечення при виконанні мультимодальної аналгезії міжфасціальних блокад черевної стінки. Матеріали та методи. На базі хірургічного відділення ТОВ «Медичний лікувально-діагностичний центр «МЕДІОН» (м. Полтава, Україна) протягом 2020-2021 років було проведене проспективне порівняльне дослідження ефективності відновлення 98 пацієнтів у післяопераційному періоді після загальнохірургічних відеолапароскопічних втручань. Це були хірургічні втручання з приводу ЖКХ, гриж живота, апендициту. Залежно від застосування в складі анестезіологічного забезпечення міжфасціальних блокад черевної стінки пацієнти було поділені на 2 групи: в основній групі (52 особи (53%)) у складі анестезіологічного інтраопераційного супроводу (інтубаційний інгаляційний наркоз севофлюраном, центральна аналгезія фентанілом) додатково проводились квадратно-поперекові блокади (QL-блоки), блокади поперечного м'язу (TAP-62 блоки) та блокади піхов прямих м’язів живота; у групі порівняння (46 осіб (47%)) додаткових міжфасціальних блокад не проводилось. Оцінювалися: інтраопераційні витрати фентанілу, потреба в додатковому введенні анальгетиків у післяопераційному періоді, оцінка післяопераційного болю за візуально-аналоговою шкалою (ВАШ), час відновлення рухової активності в межах палати, час виписки зі стаціонару.Документ Нормативно-правове регулювання процедури встановлення та продовження інвалідності під час війни(Полтавський державний медичний університет, 2022) Голованова, Ірина Анатоліївна; Ляхова, Наталія Олександрівна; Краснова, Оксана Іванівна; Бєлікова, Інна ВолодимирівнаДокумент Нормативно-правові аспекти діяльності системи громадського здоров’я під час збройного конфлікту(Полтавський державний медичний університет, 2022) Терзі, Олена ОлександрівнаЗбройний конфлікт створює додаткове навантаження на систему охорони здоров’я, бо крім звичайного забезпечення охороною здоров’я та медичними послугами населення, з’являється потреба та обов’язок надавати медичну допомогу пораненим. Ескалація збройного конфлікту між Україною та Російською Федерацією відбувається між іншим в період пандемії Сovid-19, що у свою чергу є ще одним навантаженням на українську систему охорони здоров’я. У Концепції розвитку системи громадського здоров’я, ухваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 року № 1002-р, вказується, що «причинами критичної ситуації, яка склалася із станом здоров’я населення, є соціально-економічна криза, несприятлива екологічна ситуація, високий рівень поширеності тютюнокуріння, вживання алкоголю та наркотичних засобів, недостатні фізичні навантаження, нездорове харчування, а також військова агресія Російської Федерації на сході України».Документ Організаційні питання медичного забезпечення військовослужбовців вищого військового навчального закладу(Полтавський державний медичний університет, 2022) Попов, М. В.Документ Організація лікувально-профілактичної роботи в ДУ«Центр охорони здоров’я державної кримінально-виконавчої служби України»(Полтавський державний медичний університет, 2022) Передерій, Н. Ю.; Шондолі, М. Ю.Документ Організація роботи мультидисциплінарної команди спеціалістів для реабілітації дітей з інвалідністю(Полтавський державний медичний університет, 2022) Школьник, М. Б.; Михальчук, В. М.Метою роботи було надання реабілітаційної допомоги, а саме медико-соціальної, психолого-педагогічної, фізичної реабілітації дітей з інвалідністю внаслідок органічного ураження центральної нервової системи (ЦНС) із залученням спеціалістів мультидисциплінарної команди.Документ Основні засоби фізичної терапії в постінсультний період в умовах військового стану(Полтавський державний медичний університет, 2022) Грейда, Наталія; Андрійчук, Ольга; Ульяницька, Наталія; Лавринюк, ВолодимирВступ. Головними причинами інсультів є порушення кровообігу, коагуляційних властивостей крові, зміни реактивності судин, дистонія судин, коливання артеріального тиску, психологічні травми, фізичне перевантаження тощо. Під час війни спостерігається подвійне фізіологічно- психологічне навантаження на організм та нервову систему цих причин, що усугубляє прояви захворювання. Факторами ризику даного захворювання є похилий вік, випадки інсульту чи стенокардії серед родичів, артеріальна гіпертонія, захворювання серця, ішемічні атаки, цукровий діабет, підвищений холестерин, стеноз (звуження) сонних артерій, шкідливі звички, як паління та зловживання спиртними напоями. Мета дослідження: дати аналіз рекомендованих засобів фізичної терапії при інсульті в умовах військового стану.Документ Особливості адаптації правоохоронців до виконання службових обов’язків в умовах воєнного стану(Полтавський державний медичний університет, 2022) Охріменко, І. М.