Кафедра психіатрії, наркології та медичної психології

Постійне посилання на фонд

https://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/44

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 347

Affective syndromes in adults with chronic low back pain
(Medicinska Naklada Zagreb, 2023) Mats, O. V.; Kachala, V. V.; Kachur, R. V.; Boiko, D. I.; Zhyvotovska, L. V.; Мац, Оксана Василівна; Качала, Вероніка Володимирівна; Качур, Роман Володимирович; Бойко, Дмитро Іванович; Животовська, Лілія Валентинівна
Low back pain can have as organic or non-specific, as psychological etiology. It is known that psychological factors have some relationship with adjustment to persistent pain, that is factors leading to increased/worse or decreased/improved adjustment to back pain. We conducted a case-control study in the Communal Enterprise “1st City Clinical Hospital of the Poltava City Council” during October-January 2021. The study included 19 people with complaints of neuropathic pain in the lower back who were divided into 2 groups: group 1 included 18 people with neuropathic pain; group 2 included 21 people with nonspecific pain. Patients suffering from low back pain have different severity of affective symptoms depending on its type. Neuropathic pain may be associated with higher depression due to higher severity, which should be noted in the choosing of treatment approaches.
Alexithymia in healthy people and its role in development of different disorders
(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Skrypnikov, A. M.; Zhyvotovska, L. V.; Herasymenko, L. O.; Boiko, D. I.; Bodnar, L. A.; Скрипніков, Андрій Миколайович; Животовська, Лілія Валентинівна; Герасименко, Лариса Олександрівна; Бойко, Дмитро Іванович; Боднар, Леся Анатоліївна
Знижену здатність або ускладненість усно висловити, назвати власні емоційні стани або почуття інших людей,прийнято називати алекситимією. В даний час проводяться дослідження, в яких з'ясовують, чи є алекситимія специфічною властивістю особистості або ж вона може призводити до психосоматичних захворювань, будучи їх предиктором. Деякі дослідники вважають, що алекситимія сама по собі не є захворюванням і являє собою ряд характеристик, властивих певним індивідам. Алекситимія чітко виражена в складі особистості пацієнтів із серцевосудинними захворюваннями і являє собою окремий фактор в цій структурі. В цілому дослідження показують, що пацієнти з алекситимією гіперчутливі як до внутрішніх соматичних неприємних відчуттів, так і до зовнішніх больових стимулів, проте описати відмінності різних видів болю у них не виходить. Алекситимію можна розглядати як один з преморбідних особистісних факторів, що знижують компенсаторні можливості психологічного захисту при люцидному алкоголізмі. Алекситимія виявлена у багатьох пацієнтів з наркоманіями. Замість того, щоб просто звільнитися від болісних, нестерпних або гнітючих почуттів, люди, які зловживають хімічними речовинами, можуть використовувати їх для управління афектами, особливо коли ці афекти виявляється важко вловити, розрізнити і дати їм назву. У той же час недостатньо вивчені відмінності в проявах алекситимії при алкогольних і наркотичних залежностях, в тому числі її вплив на розвиток залежної поведінки. Вивчення алекситимії є актуальним питанням сучасної психіатрії та наркології, оскільки дозволить застосовувати персоніфікований підхід до пацієнта та вдосконалити сучасні лікувально-реабілітаційні заходи.
Association between emotional-volitional dysfunction and features of aggression or hostility in mens with different forms of substance addictions: a cross-sectional study
(Aluna Publishing, 2020) Zhyvotovska, L. V.; Boiko, D. I.; Kadzhaia, N. V.; Shkodina, A. D.; Demianenko, I. V.; Borysenko, V. V.; Животовська, Лілія Валентинівна; Бойко, Дмитро Іванович; Шкодіна, Анастасія Дмитрівна; Борисенко, Володимир Васильович
The aim: The research aim was to study features of emotional-volitional sphere and its association in mens with different forms of Substance Addictions. Materials and methods: We examined 146 patients with alcohol and drug addictions using Toronto Alexithymia Scale, Zverkov-Eidmann`s questionnaire and Buss-Durkee questionnaire. Results: The study showed an increase in the overall level of alexithymia, a moderate level of aggressiveness and a sufficient level of volitional self-regulation without a significant difference between the groups. The indirect correlation of “persistence” with the “general level of alexithymia”, “difficulty identifying feelings” and “physical aggression” in group 1 and at the same time the indirect correlation between “self-control” and “verbal aggression” and “volitional self-regulation” with “difficulty describing feelings” can be explained by the opposite meaning of these concepts and phenomena themselves.However, it is interesting that the indicators “physical aggression” and “difficulty describing feelings” in group 2 were significantly lower, but at the same time correlated with “general level of alexithymia” and “irritability”, respectively. On other hand in group 1 the indicator “suspiciousness” is directly related to the “general level of alexithymia”, but its level is significantly lower in comparison with group 2. Conclusions: The phenomenon of alexithymia is not only recorded in the clinical picture of patients with various forms of addiction, but can also induce the development of manifestations of aggressiveness and hostility in them. Correction of alexithymia is necessary to understand the emotional state of these patients and choose the right approach to their treatment and rehabilitation.
Body dysmorphophobic disorder and other non-psychotic mental disorders in persons with cosmetic defects and deformities of the nose
(Wiadomości Lekarskie, 2021) Bodnar, L. A.; Zhyvotovska, L. V.; Skrypnikov, A. M.; Borysenko, V. V.; Kazakov, O. A.; Bodnar, V. A.; Боднар, Леся Анатоліївна; Животовська, Лілія Валентинівна; Скрипніков, Андрій Миколайович; Борисенко, Володимир Васильович; Казаков, Олексій Анатолійович; Боднар, Вадим Анатолійович
Aim. To explore the features of non-psychotic mental disorders in people with cosmetic defects and deformities of the external nose in order to optimize their treatment and rehabilitation measures. Material and methods. The authors examined 99 persons who reffered to a plastic surgeon for cosmetic rhinoplasty. The first group (Group I) included 30 individuals; they did not have cosmetic defects of the nose; however, these individuals fixed unreasonably great attention on the nose and persistently demanded to change its shape. The second group (Group II) included 69 individuals with visible defects and deformities of the external nose, which deviated from the established aesthetic norm, but did not distort the appearance and did not violate the physiological functions. A comprehensive clinical-anamnestic, clinical-psychopathological, psychodiagnostic and socio-demographic examination of patients was carried out. Results. Patients of Group I with dysmorphophobic disorder and without defects and deformities of the nose, who insisted on surgical correction, compared with persons of Group II with minimal defects and deformities, had a deeper severity of depressive symptoms and personal anxiety with a predominance of dysthymic character accentuation, low adaptability, complete intolerance of themselves and their appearance, a high level of emotional discomfort and internal control. Conclusions. It is necessary to improve a comprehensive system of psychotherapeutic measures in combination with pharmacotherapy, in order to reduce psychopathological symptoms, improve the level of psychosocial functioning of the patients and create the preconditions for decision to abandon surgery.
Challenges and Gaps in the Treatment of Advanced Sleep Phase Disorder: A Call for Further Research and Understanding
(University of Niš, 2024) Boiko, D. I.; Mats, O. V.; Shkodina, A. D.; Skrypnikov, A. M.; Бойко, Дмитро Іванович; Мац, Оксана Василівна; Шкодіна, Анастасія Дмитрівна; Скрипніков, Андрій Миколайович
People with circadian rhythm disturbances are at an elevated risk of mental disorders, and conversely, those with mental disorders are more susceptible to the circadian disruption. A steady circadian cycle of sleep and wakefulness that is phase-shifted relative to the prior local solar time may be characterized by a short endogenous circadian period. Advanced sleep-wake phase disorder (ASPD) is characterized by a substantial advancement of the sleep-wake cycle phase, followed with sleep-related symptoms. ASPD is a challenging sleep-wake disorder to manage, with current treatment options varying in efficacy and potential side effects. Further research is needed to identify effective treatment options and to elucidate the underlying mechanisms of ASPD. More research is needed to better understand the underlying mechanisms of ASPD and the molecular and metabolic changes associated with aging that may contribute to the development of the disorder.
Circadian rhythm disorder and anxiety as mental health complications in post‑COVID‑19
(Springer, 2022) Boiko, D. I.; Skrypnikov, A. M.; Shkodina, A. D.; Hasan, M. M.; Ashraf, G. M.; Rahman, M. H.; Бойко, Дмитро Іванович; Скрипніков, Андрій Миколайович; Шкодіна, Анастасія Дмитрівна
In 2020, the world gained dramatic experience of the development of the 2019 coronavirus disease pandemic (COVID-19) caused by severe acute respiratory syndrome 2 (SARS-CoV-2). Recent researches notice an increasing prevalence of anxiety and circadian rhythm disorders during COVID-19 pandemic. The aim of the study was describing clinical features of circadian rhythm disorders and the level of anxiety in persons who have had COVID-19. We have conducted a cohort retrospective study that included 278 patients who were divided into 2 study groups according to medical history: group 1 includes patients with a history of COVID-19; group 2 consists of patients who did not have clinically confrmed COVID-19 and are therefore considered not to have had this disease. To objectify circadian rhythm disorders, they were verifed in accordance with the criteria of the International Classifcation of Sleep Disorders-3. The level of anxiety was assessed by the State-Trait Anxiety Inventory. The most common circadian rhythm disorders were sleep phase shifts. We found that COVID-19 in the anamnesis caused a greater predisposition of patients to the development of circadian rhythm disorders, in particular delayed sleep phase disorder. In addition, it was found that after COVID-19 patients have increased levels of both trait and state anxiety. In our study, it was the frst time that relationships between post-COVID-19 anxiety and circadian rhythm disorders had been indicated. Circadian rhythm disorders are associated with increased trait and state anxiety, which may indicate additional ways to correct post-COVID mental disorders and their comorbidity with sleep disorders.
Clinical and dynamic characteristics of somatized mental disorders in children caused by acute stress during the war in Ukraine
(Medicinska naklada, 2024) Kydon, P. V.; Tanianska, S. M.; Isakov, R. I.; Herasymenko, L. O.; Кидонь, Павло Володимирович; Танянська, Світлана Михайлівна; Ісаков, Рустам Ісроїлович; Герасименко, Лариса Олександрівна
The impact of war on children is immense and pervasive, with many consequences including immediate stress responses, increased risk of certain mental disorders, suffering due to forced separation from parents, and fear for personal and family safety. The aim of the work was to investigate the clinical and dynamic characteristics of somatized mental disorders in children caused by acute stress during the war in Ukraine. A comprehensive examination of 36 children was carried out. The average age of the examined was 6.31±2.4 years. All patients belonged to the group of internally displaced persons. At the time of mental trauma, all patients lived in cities (Kyiv, Kharkiv, Kherson) that were suffered from massive combined missile and drone attacks. The study applied clinical and psychopathological, psychometric and statistical methods of research. The main psychotraumatic factors that caused somatized mental disorders in children were factors that affected the first signal system. The main symptom in these patients was tic. The main concomitant mental disorders were anxiety-depressive. The results obtained on the CRIES-8 scale indicated the presence of potential post-traumatic stress disorder. The average score of the PSC-17 internalizing scale was above the cutoff level. Clinically, tic was diagnosed as a transient tic disorder. Tics were mostly simple, motor (р˃0.05), represented by eye blinking (р˃0.05). Analysis of YGTSS data by subscales showed that scores above the midpoint were observed for frequency and intensity. Enuresis was mostly non-monosymptomatic (p˃0.05) with hyperactive bladder, secondary with frequent symptoms. Therapeutic interventions had a significant effect in the examined patients, which corresponded to a low score on the CGI-I scale. The obtained results testify to the significant and determining influence of hostilities on the mental health of children in Ukraine. Вплив війни на дітей є величезним і всеохоплюючим, з багатьма наслідками, включаючи негайну реакцію на стрес, підвищений ризик певних психічних розладів, страждання через вимушену розлуку з батьками та страх за особисту та сімейну безпеку. Метою роботи було дослідити клініко-динамічні характеристики соматизованих психічних розладів у дітей, спричинених гострим стресом під час війни в Україні. Проведено комплексне обстеження 36 дітей. Середній вік обстежених становив 6,31±2,4 року. Усі пацієнти належали до групи внутрішньо переміщених осіб. На момент психічної травми всі пацієнти проживали в містах (Київ, Харків, Херсон), які постраждали від масованих комбінованих ракетно-безпілотних обстрілів. У дослідженні застосовувалися клініко-психопатологічні, психометричні та статистичні методи дослідження. Основними психотравмуючими факторами, що викликали соматизовані психічні розлади у дітей, були фактори, що впливають на першу сигнальну систему. Основним симптомом у цих пацієнтів був тик. Основними супутніми психічними розладами були тривожно-депресивні. Результати, отримані за шкалою CRIES-8, свідчать про наявність потенційного посттравматичного стресового розладу. Середній бал інтерналізаційної шкали PSC-17 був вище порогового рівня. Клінічно тик був діагностований як транзиторний тиковий розлад. Тики переважно прості, рухові (р˃0,05), представлені миготінням очей (р˃0,05). Аналіз даних YGTSS за субшкалами показав, що частота та інтенсивність спостерігалися вище середніх значень. Енурез був переважно безсимптомним (p˃0,05) з гіперактивністю сечового міхура, вторинним із частими симптомами. Терапевтичні заходи мали достовірний ефект у обстежених пацієнтів, що відповідало низькому балу за шкалою CGI-I. Отримані результати свідчать про значний і визначальний вплив бойових дій на психічне здоров'я дітей в Україні.
Clinical and psychopathological characteristics of psychotic disorders of senile age, occurring in the postoperative period
(Medicinska naklada, 2022) Skrypnikov, A. M.; Herasymenko, L. O.; Kydon, P. V.; Sheffel, A. S.; Скрипніков, Андрій Миколайович; Герасименко, Лариса Олександрівна; Кидонь, Павло Володимирович; Шеффель, Андрій Сергійович
Перебіг післяопераційного періоду у хворих, які перенесли оперативні втручання, часто ускладнюється церебральними розладами. Мета дослідження — вивчити клініко-психопатологічні, патопсихологічні, клініко-динамічні особливості психотичних розладів, що виникають після оперативних втручань, проведених із застосуванням загальної анестезії, у пацієнтів старечого віку із супутньою психіатричною патологією органічного походження. Матеріали та методи. Обстеження проводилось за допомогою обстеження 67 осіб, які мали психотичні розлади після оперативних втручань, проведених під інгаляційним наркозом. Залежно від етіологічного фактора когнітивних порушень обстежених пацієнтів було поділено на дві групи. До І групи увійшли 33 особи, у яких судинний компонент був провідним етіологічним фактором когнітивних порушень. ІІ групу склали 34 пацієнти (22 жінки та 12 чоловіків, середній вік — 75,3±1,8 року), у яких когнітивні розлади були зумовлені атрофічними процесами. У дослідженні застосовано клініко-психопатологічні, психодіагностичні та статистичні методи дослідження. Результати: Фактором ризику психотичних розладів у післяопераційному періоді є супутня патологія, зумовлена судинними захворюваннями головного мозку, порівняно з атрофічними процесами (р<0,05). Деліріозний синдром, який спостерігався в осіб І групи, мав ознаки гіперактивного підтипу (р<0,05). Водночас делірійний синдром, який виник у післяопераційному періоді у пацієнтів ІІ групи, мав ознаки гіпоактивного підтипу. Пацієнти частіше були сонливими або седованими (p<0,05). У хворих ІІ групи термін одужання був більшим (р<0,05), а супутня атрофічна патологія головного мозку зумовлювала певну терапевтичну резистентність до психотичних розладів, що виникали в післяопераційному періоді. Висновки. Отримані результати свідчать про гетерогенність симптомів післяопераційних психотичних розладів старечого віку в залежності від різноманітної супутньої психіатричної та неврологічної патології.
Clinical and psychopathological characteristics ofthe autoagressive behavior in patients with the first psychotic episode with considering circadian rhythms
(Wiadomości Lekarskie, 2017) Бойко, Дмитро Іванович; Животовська, Лілія Валентинівна; Сонник, Григорій Трохимович; Скрипніков, Андрій Миколайович; Бойко, Дмитрий Иванович; Животовская, Лилия Валентиновна; Сонник, Григорий Трофимович; Скрипников, Андрей Николаевич; Boiko, D.; Zhyvotovska, L.; Sonnik, G.; Skrypnіkov, A.
В ході дослідження виявлено, що деякі психіатричні симптоми пов'язані з рівнем ризику суїциду при першому епізоді психозу, такими як «напруженість», «ворожість», «манірність та позування», «хвилювання», «підозрілість», «соматична стурбованість», «тривога», «депресія», «відчуття провини». Циркадні ритми включають рівень ризику виникнення і тяжкості аутоагресивної поведінки, а саме чітко і невиразно виражені вечірні види добової активностіі. Тому подальше дослідження аутоагресії під час першого психотичного епізоду з урахуванням впливу біологічних ритмів є актуальною темою дослідження в психіатрії, спрямованою на покращення профілактики, лікування та реабілітації; В ходе исследования выявлено, что некоторые психиатрические симптомы связаны с уровнем риска суицида при первом эпизоде психоза, такими как «напряженность», «враждебность», «манерность и позирование», «волнения», «подозрительность», «соматическая озабоченность», «тревога», «депрессия», «чувство вины». Циркадные ритмы включают уровень риска возникновения и тяжести аутоагрессивного поведения, а именно четко и слабо выраженные вечерние виды суточной активности. Поэтому дальнейшее исследование аутоагрессии в первую психотического эпизода с учетом влияния биологических ритмов является актуальной темой исследования в психиатрии, направленной на улучшение профилактики, лечения и реабилитации; The high rate of autoagressive action in patients with psychotic symptoms manifested during the beginning of active psychopharmatherapy, and they are often the reason for psychiatric help. The continuous growth of autoagressive behavior indicates the number of unsolved problems in clinical suicidology. Aim: The aim of this research was to explore the clinical and psychopathological characteristics of the autoagressive behavior in patients with the first psychotic episode with considering circadian rhythms. Material and Methods: There was a research in regional clinical psychiatric hospital and 130 patients were involved in the research with autoagressive behavior during the first psychotic episodes. Clinical and psychopathological, psychodiagnostic and statistical methods were used. Characteristic clinical manifestations of first psychotic episode is determined by PANSS [1986] and BPRS [1962], level of suicidal risk is determined by Lyuban-Plotstsa’s scale [2000], characteristics of biological rhythms is established by Estberg’s questionnaire [1986]. Results: Certain psychiatric symptoms were associated with the level of suicide risk in the first episode of psychosis, such as «tension”, «hostility”, «mannerisms and posturing, «excitement», «suspiciousness», «somatic concern», «anxiety», «depression», «guilt». Circadian rhythms include the level of risk occurrence and severity autoagressive behavior such as clearly and dimly expressed evening types of daily activity. Conclusions: Therefore, further research of autoagression during the first psychotic episode with considering the influence of biological rhythms is a given area of current research in psychiatry aimed to improve the prevention, treatment and rehabilitation.
Clinical and psychopathological features of internally displaced women with adjustment disorders
(Українська медична стоматологічна академія, 2021) Isakov, R. I.; Skrypnikov, A. M.; Herasymenko, L. O.; Hryn, K. V.; Kydon, P. V.; Vdovina, O. O.; Ісаков, Рустам Ісроїлович; Исаков, Рустам Исроилович; Скрипніков, Андрій Миколайович; Скрипников, Андрей Николаевич; Герасименко, Лариса Олександрівна; Герасименко, Лариса Александровна; Гринь, Катерина Вікторівна; Гринь, Екатерина Викторовна; Кидонь, Павло Володимирович; Кидонь, Павел Владимирович; Вдовіна, Олена Олександрівна; Вдовина, Елена Александровна
Vast numbers of internally displaced persons and the threatening growth rate of emigration create the need to pay increased attention to various aspects of psychopathological conditions that arise in response to changes in habitual living conditions. In addition to clinical consequences, the prevalence is accompanied by significant negative social and economic consequences both for society as a whole and for the patient himself, significantly deteriorating his quality of life and level of social functioning. There are significant gender differences in crisis response, in particular, women are the most vulnerable in the vast majority of stressful situations. We carried out a comprehensive clinical, psychopathological and psychodiagnostics examination of 48 internally displaced persons with the established adjustment disorder (F43.2) with studying and careful analysis of anamnestic data using a special questionnaire. The study found that the leading clinical manifestations of internally displaced women are the presence of anxiety and depression in the structure of adjustment disorders, social disintegration and the presence of psychosocial maladjustment. Clinical differences of internally displaced women with adjustment disorders affect the quality of life, change the system of social support and values, contribute to the reduction of productive activities in everyday life.
Clinical features of adjustment disorder in internally displaced women
(Aluna, 2020) Герасименко, Лариса Олександрівна; Герасименко, Лариса Александровна; Herasymenko, L. O.; Ісаков, Рустам Ісроїлович; Исаков, Рустам Исроилович; Isakov, R. I.; Гальченко, Аліна Василівна; Гальченко, Алина Васильевна; Halchenko, A. V.; Кидонь, Павло Володимирович; Кидонь, Павел Владимирович; Kydon, P. V.
The aim: To study the clinical features of internally displaced women with adjustment disorders. Materials and methods: Clinical features of internally displaced women with adjustment disorders are investigated. Comprehensive clinical psychopathological and psychodiagnostic assessment of 58 women have been conducted, their medical history data have been analyzed. Results: According to the analysis of the questionnaire severity of psychopathological symptoms prevalence of phobic anxiety, somatization with the presence of distress were observed in internally displaced women. In the clinical presentation of psychopathological disorders, the following symptoms of anxiety-depressive syndrome complex prevailed: mental fatigue 93.1 ± 3.9%; decrease in working capacity in 89.7 ± 4.2% of women; decrease in mood 79.3 ± 6.9%; anxiety 75.7 ± 3.8%; decrease in libido in 65.7 ± 4.9%; physical fatigue – 51.7 ± 4.4% of the examined. Conclusions: Analysis of clinical and psychopathological symptoms of women with adjustment disorder indicates the dominance in the structure of symptoms of anxiety and depressive symptoms in mixed and isolated forms. According to the analysis of the questionnaire of severity of psychopathological symptoms, in internally displaced women, the prevalence of phobic anxiety, somatization with the presence of distress was observed.
Clinical features of anxiety disorder in post-COVID-19 syndrome and finding of its predictors
(Національний університет ім. О. О. Богомольця, 2021-12-26) Boiko, D. I.; Бойко, Дмитро Іванович
The article summarizes and describes clinical features of anxiety disorders in post-COVID-19 syndrome. Mental and neurological disorders occupy a leading place in the structure of post-COVID syndrome. Recent studies indicate an increase in the incidence of anxiety disorders in individuals with COVID-19. However, no clini-cal or laboratory features of the post-COVID anxiety disorders have been identified. Therefore, our study aimed to describe the clinical features of anxiety disorders in the post-COVID period and to develop a mathematical prog-nostic model to identify potential predictors of post-COVID anxiety disorder. We conducted a case-control clinical study, which included 145 males and females, which were divided into 2 groups, namely: group 1 - patients who became ill with COVID-19 during the last 6 months and group 2 - persons who were not ill with COVID-19 during the last 6 months. The clinical interview included the registration of symptoms of the debut and the time of the debut relative to the episode of COVID-19. The Beck anxiety inventory was used for the assessment of the overall level of anxiety. The State-trait anxiety inventory was used to assess state and trait anxiety. Statistical analysis of the data was performed using the program EZR Statistics 1.54. Anxiety disorders during the first 6 months after COVID-19 develop more often than those who have not had the disease in the last six months. Patients who had COVID-19 in the last 5-24 weeks have an increased risk of anxiety disorders during this period and therefore require close medical supervision and sufficient awareness of the likely symptoms. People with a post-COVID anxiety disorder reported the presence of autonomic symptoms, including excessive sweating and tachycardia, a feeling of inner emptiness, as well as circadian rhythm disorders in the form of difficulty falling asleep and waking up at the desired time. It should be noted that the overall frequency of detection of anxiety disorders in the post-COVID period is increasing. It has been established that the risk of developing post-COVID disorder decreases with knowledge of the fact of contact with an infected person before the COVID onset and increases with a heightened level of prior personal anxiety. Circadian rhythm disorders, in particular sleep phase shift and abnormal fatigue, may be predic-tors of post-COVID anxiety disorder.
Clinical, dynamic and pathopsychological features of pfropfschizophrenia in modern conditions
(Полтавський державний медичний університет, 2024) Kydon, P. V.; Кидонь, Павло Володимирович
Пфропфшизофренія – це шизофренічний психоз, який виникає у пацієнта з розумовою відсталістю. Метою роботи було дослідити клінічні, динамічні та патопсихологічні особливості пфропфшизофренії в сучасних умовах. Було обстежено 39 пацієнтів. Для реалізації поставленої мети були використані наступні методи: клініко-анамнестичний, клініко-психопатологічний, експериментально-психологічний (опитувальник для визначення внутрішньої картини хвороби), психометричний (тест Векслера для визначення рівню інтелектуального розвитку) та статистичний. Проведене дослідження виявило наступні особливості пфропфшизофренії. У більшості пацієнтів спадковість нервово-психічними захворюваннями не обтяжена. Причиною першої госпіталізації у психіатричний стаціонар переважно був інтелектуальний дефіцит. 77% пацієнтам під час першої госпіталізації був встановлений діагноз «Легка розумова відсталість» (F70). Шизофренічна симптоматика, яка в середньому з’являлася через 8,7 років, у 85% дебютувала галюцинаторними та маячними розладами. Діагноз «Пфропфшизофренія» (F20.8) також був підтверджений експериментально-психологічним дослідженням, під час якого у пацієнтів були виявлені одночасно органічний та ендогенний симптомокомплекси. У всіх пацієнтів інтелектуальний дефіцит відповідав легкій розумовій відсталості, яка належала до недиференційованих. Середній IQ за тестом Векслера – 62,8±5,3. Всім пацієнтам була діагностована параноїдна форма пфропфшизофренії. Провідним психотичним синдромом був галюцинаторно-параноїдний. Дефект особистості спостерігався у 77% випадків, переважно апатико-абулічниго типу. У більшості пацієнтів був наявний анозогностичний тип внутрішньої картини хвороби. 76% обстежених не зловживали алкоголем та не вживали наркотичні препарати. Відповідно до нашого дослідження пфропфшизофренія не належить до терапевтично резистентних станів. Pfropfschizophrenia is a schizophrenic psychosis that occurs in a patient with mental retardation. The study aimed to investigate the clinical, dynamic and pathopsychological features of pfropfschizophrenia in modern conditions. A total of 39 patients were examined. To achieve this goal, the following methods were used: clinical and anamnestic, clinical and psychopathological, experimental psychological (questionnaire to determine the internal picture of the disease), psychometric (Wechsler test to determine the level of intellectual development) and statistical. The study revealed the following features of pfropfschizophrenia. The majority of patients do not have a history of neuropsychiatric diseases. The reason for the first hospitalisation in a psychiatric hospital was mainly intellectual deficit. 77% of patients were diagnosed with mild mental retardation (F70) during their first hospitalisation. Schizophrenic symptoms, which appeared on average after 8.7 years, debuted in 85% of patients with hallucinatory and delusional disorders. The diagnosis of Pfropfschizophrenia (F20.8) was also confirmed by an experimental psychological study, which revealed both organic and endogenous symptom complexes in patients. In all patients, the intellectual deficit corresponded to mild mental retardation, which was classified as undifferentiated. The average IQ, according to the Wechsler test, was 62.8±5.3. All patients were diagnosed with a paranoid form of pfropfschizophrenia. The leading psychotic syndrome was hallucinatory-paranoid. A personality defect was observed in 77% of cases, mainly of the apathetic-abulic type. Most patients had an anosognostic type of internal picture of the disease. 76% of the subjects did not abuse alcohol or take drugs. According to our study, pfropfschizophrenia does not belong to the treatment-resistant conditions.
Clinical, pharmacotherapeutic and biorhythmological peculiarities of depressive disorders, comorbid with cardiovascular pathology
(м. Тбілісі, 2021) Hryn, K.; Sydorenko, A.; Vlasova, O.; Kolot, E.; Martynenko, Y.; Гринь, Катерина Вікторівна; Сидоренко, Антоніна Григорівна; Власова, Олена Вікторівна; Колот, Еліна Георгіївна; Мартиненко, Яніна Павлівна
The spread of depressive disorders is extra high nowadays. Depressive disorders are widespread mental disorders in the structure of mental pathology, both causes of psychiatrists’ visit, and causes of medical aid. The presence of depressive syndrome in patients with cardiovascular system leads to deterioration patient’s condition and adaptive abilities and aggravates somatic abnormality. Adequate therapy causes their reduction, prevention of recurrence and decompansation of comorbid somatic pathology, and eliminates severe medical and prevents social consequences. The study of clinical aspects of depressive conditions which are accompanied with pathology is one of the direction not only psychiatric, but also common pharmacotherapeutic investigations. The aim of the investigation was to determine clinical, pharmacotherapeutic and biorhythmic peculiarities of depressive disorders in patients with comorbid cardiac pathology. And also assessment of efficacy of complex therapy based on chronotherapy principle was used. 50 patients (female patients) with depressive disorders were involved in this investigation. This was performed based on “Depressive disorders of organic genesis, characterized by somatic pathology” (F 06.35), “Somatoform disorder” of heart and cardiovascular system (F 45.30), “Mild depressive episode” (F 32.00), and also comorbid arterial hypertension confirmed by physician. Clinical, laboratory, clinical and psychopathological investigations using psychodiagnostic scales (scale HAMD-21, CGI-S, CGI-І) were used. Individual biorhythmic status was established and it requires medicamentous therapy. Comparing patients of both groups, it has been detected a group of patients in whom principles of chronotherapy, especially antihypertensive and antidepressive therapy were prescribed, dynamics of patient’s improvement was better than in the investigated group where the principle of chronotherapy was observed.
Cognitive and affective disturbances in patients with Parkinson's disease: Perspectives for classifying of motor/neuropsychiatric subtypes
(Elsevier, 2022-06) Shkodina, Anastasiia D.; Tarianyk, Kateryna A.; Boiko, Dmytro I.; Zehravi, Mehrukh; Akter, Shamima; Ashraf, Ghulam Md.; Rahman, Md. Habibur; Шкодіна, Анастасія Дмитрівна; Таряник, Катерина Анатоліївна; Бойко, Дмитро Іванович
Parkinson’s disease (PD) is a neurological disorder, related to rigidity, bradykinesia, and resting tremors, among other motor symptoms. It is noticed in the increasing frequency of neuropsychiatric disorders, which may be also caused by non-motor symptoms of PD. Treatment of PD is usually based on the classification of motor subtypes; however, it remains unclear whether motor subtypes have differences in the severity of psychiatric symptoms. It determines the importance of discovering possible neuropsychiatric subtypes of PD. We conducted a clinical study, which included group 1 - patients with postural instability and gait disorders dominant (PIGD) subtype, group 2 - patients with tremor dominant (TD) and indeterminate subtypes (non-PIGD), and group 3 - people who did not have CNS damage. We used the Montreal Cognitive Assessment, Russified 20-point version of the Toronto Alexithymia Scale, State-Trait Anxiety Inventory, and Beck Depression Inventory for assessment of the mental status. It was the first time that neuropsychiatric subtypes of PD had been investigated based on the condition of cognition and mood. Cluster analysis gave us the possibility to classify our patients by the following subtype: affective-cognitive PIGD, anxious PIGD, affective-cognitive non-PIGD, and non-PIGD without psychiatric symptoms. This indicates a closed link between psychiatric and motor symptoms, which can be used for the improved treatment of PD.
Comparison of severity of psychopathological symptomatics and manifestation of meso- and micro-maladjustment in women with different genesis depressive disorders
(University of Oslo, 2020) Ісаков, Рустам Ісроїлович; Исаков, Рустам Исроилович; Isakov, R.
Для вивчення співвідношень варіативності і інтенсивності проявів психопатологічної симптоматики і психосоціальної дезадаптації мезо- і мікросоціального рівню (МезПД і МікПД) у жінок із депресивними розладами різного ґенезу, для визначення в подальшому таргетних мішеней персоніфікації лікувально-реабілітаційних заходів для цього контингенту пацієнтів, було обстежено 252 жінки, яким було встановлено діагноз депресивного розладу. У дослідження були включені 94 особи з депресивним розладом психогенного генезу (пролонгована депресивна реакція, обумовлена розладом адаптації), 83 жінки з ендогенною депресією (депресивний епізод; рекурентно депресивний розлад; біполярний афективний розлад, поточний епізод депресії) і 75 пацієнток з депресивним розладом органічної генези (органічні афективні розлади). Дослідження проводилося з використанням клініко-психопатологічного та психодіагностичного методів. В результаті дослідження встановлено, що переважна більшість жінок з депресивними розладами психогенного, ендогенного і органічного ґенезу мають ознаки МезПД і МікПД різного ступеню вираженості. Клінічна варіативність психопатологічної симптоматики депресивних розладів у жінок, в цілому, не має ґенезоспецифічності та не відрізняється у хворих з наявністю або відсутністю проявів МезПД і МікПД. Важкість й інтенсивність психопатологічної симптоматики депресії прямо асоційована зі ступенем МезПД і МікПД та має різницю у осіб з різним ґенезом депресивного розладу. Питання первинності / вторинності обох феноменів є дискутабельним, проте, беззаперечно, наявність у хворої обох з них, має взаємнопотенціюючий та взаємноіндукуючий вплив на подальший розвиток ї прогредієнтність як депресивного розладу, так і МезПД і МікПД. Отримані дані повинні враховуватися при розробці лікувально-діагностичних та реабілітаційних заходів стосовно даного контингенту хворих Ці закономірності повинні враховуватися при розробці лікувально-реабілітаційних та профілактичних заходів для хворих на депресію; Для изучения соотношений вариативности и интенсивности проявлений психопатологической симптоматики и психосоциальной дезадаптации мезо и микросоциального уровня (МезПД и МикПД) у женщин с депрессивными расстройствами различного генеза, для определения в дальнейшем таргетных мишеней персонификации лечебно-реабилитационных мероприятий для данного контингента пациентов, было обследовано 252 женщины , которым был установлен диагноз депрессивного расстройства. В исследование были включены 94 человека с депрессивным расстройством психогенного генеза (пролонгированная депрессивная реакция, обусловленная расстройством адаптации), 83 женщины с эндогенной депрессией (депрессивный эпизод; рекуррентное депрессивное расстройство; биполярное аффективное расстройство, текущий эпизод депрессии) и 75 пациенток с депрессивным расстройством органической генезиса (органические аффективные расстройства). Исследование проводилось с использованием клинико-психопатологического и психодиагностического методов. В результате исследования установлено, что подавляющее большинство женщин с депрессивными расстройствами психогенного, эндогенного и органического генеза имеют признаки МезПД и МикПД разной степени выраженности. Клиническая вариативность психопатологической симптоматики депрессивных расстройств у женщин, в целом, не имеет генезоспецифичности и не отличается у больных с наличием или отсутствием проявлений МезПД и МикПД. Тяжесть и интенсивность психопатологической симптоматики депрессии прямо ассоциированная со степенью МезПД и МикПД и имеет разницу у лиц с различного генеза депрессивного расстройства. Вопрос первичности / вторичности обоих феноменов является дискутабельным, однако, безусловно, наличие у больного обоих из них, имеет взаимопотенцирующие и взаимоиндуцирующие влияние на дальнейшее развитие и прогредиентность как депрессивного расстройства, так и МезПД и МикПД. Полученные данные должны учитываться при разработке лечебно-диагностических и реабилитационных мероприятий по данного контингента больных. Эти закономерности должны учитываться при разработке лечебно-реабилитационных и профилактических мероприятий для больных депрессией; The aim is to study the relationships of variability and intensity of manifestations of psychopathological symptomatology and psychosocial maladaptation of meso- and miscrosocial level (MesPM and MicPM) in women with depressive disorders of different genesis, to determine further targeted targets of personalized treatment and rehabilitation. The study included 94 individuals with a depressive disorder of psychogenic origin (prolonged depressive response due to an adaptation disorder), 83 women with endogenous depression (depressive episode; recurrently depressive disorder; bipolar affective disorder, current episode of depression), and 75 depressed episodes of depression (organic affective disorders). The study was conducted using clinical psychopathological and psychodiagnostic methods. The study found that the vast majority of women with depressive disorders of psychogenic, endogenous and organic genesis have MesPM and MicPM signs of varying degrees of severity. The clinical variability of psychopathological symptomatology of depressive disorders in women, as a whole, is not genospecific and does not differ in patients with the presence or absence of manifestations of MesPM and MicPM. The severity and intensity of psychopathological symptoms of depression is directly associated with the degree of MesPM and MicPM and is different in individuals with different genesis of depressive disorder. The question of the primacy / secondaryity of both phenomena is debatable, but, undoubtedly, the presence of both of them has a mutually potentiating and mutually inducing effect on the further development of both the depressive disorder and the MesPM and MicPM. Obtained data should be taken into account in the development of treatment-diagnostic and rehabilitation measures for a given contingent of patients. These patterns should be taken into account in the development of treatment-rehabilitation and preventive measures for patients with depression.
Comprehensive psychotherapeutic support to patients and their caregivers in palliative care
(GS publishing Services Sherman Oaks, 2023-12) Vasylyeva, Ganna; Васильєва, Ганна Юріївна
Oncological diseases are unique in that they cause significant psychological problems for the patient and his family. For most patients and their family members, oncological diagnosis is a direct synonym of doom, a kind of death sentence, and severe suffering. Understanding the serious and specific problems that arise is crucial for effective care for oncological patients. Stress in late stage oncological patients is associated with various factors, such as rapid tumor progression, real or expected infirmity, patient personality traits (awareness of adverse prognosis, fear of pain, death), and poorly controlled pain syndrome, social factors (loss of employment, social status and family leadership by patients; real or perceived sense of isolation; financial difficulties associated with illness; concern for family members) treatment (repeated unsuccessful attempts of radical treatment and developed side effects), relationships with medical professionals of oncological institutions (lack of continuity at different stages of treatment). Patients with malignant neoplasms have a difficult time handling psychological problems due to various factors, such as their age, the duration of the oncological disease, the severity of their symptoms, their religious beliefs, and support from relatives, etc. An incurable disease and an older person’s death are perceived more calmly and seen as an inevitable part of the life cycle.
Coping with war stress in Ukrainian students
(Springer, 2024-04-28) Kundii, Zhanna; Skrypnikov, Andrii; Isakov, Rustam; Kutsenko, Natalia; Zinchenko, Natalia; Vasylyeva, Ganna; Кундій, Жанна Петрівна; Скрипніков, Андрій Миколайович; Ісаков, Рустам Ісроїлович; Куценко, Наталія Петрівна; Зінченко, Наталія Олександрівна; Васильєва, Ганна Юріївна
War is one of the most severe stress factors that can lead to anxiety-depressive disorders, cognitive, behavioral, and emotional dysfunctions. 106 students of the I-III courses of the Poltava State Medical University participated in the study of the personal students` characteristics of overcoming military stress in the conditions of a full-scale war in Ukraine. Based on the research results a low level of stress resistance was found in 36.7±0.3% of students, and a marginal level – in 47.2±0.3%. Students with a low stress resistance level demonstrated a high degree of stress load against the background of the predominance of the formation of maladaptive strategies of coping behavior, therefore they belong to the risk group of the development of psychosomatic disorders and adaptation disorders, they need psychological support in order to optimize the psychological resources of the individual to successfully cope with the state of stress, minimizing its negative impact, forming sustainable methods of protective behavior and coping, which in turn will be a guarantee of preserving the health of future employees of the health care system. The ability to effectively cope with stressful situations, using resources of stress resistance, will help students not only to be socially-adapted individuals who make responsible decisions in professional activities and effectively interact with people, but also to maintain health by giving up destructive ways of coping with stress.
Depressed disorder of patients with migraine, specific combination of pathology and prospect of treatment
(News of Science and Education, 2015) Фисун, Юрій Олександрович; Фисун, Юрий Александрович; Fysun, Yu.; Мартиненко, Яніна Павлівна; Мартыненко, Янина Павловна; Martynenko, Ya.
An application of modern antidepressant meds is reasonably and clinically well- proven from the group of selective inhibitor of reverse fascination to the serotonin of preparation of Encitalopram for patients with migraine and concomitant depressed symptoms in this work;«Декілька тисячоліть людство знає про таке захворювання як мігрень, але зацікавленість до цієї хвороби не зменшується а тільки зростає. Це не тільки стародавня але і одна з найбільш поширених хвороб людства, що суттєво перешкоджає втіленню життєвих планів та порушує якість життя». О.М.Вейн За останні роки вдалося значно розширити знання про природу захворювання і особливо коморбідності цієї патології. Все це пояснює неабияку зацікавленість до мігрені і пов’язаної з нею депресивних епізодів, що і обумовлює необхідність знання її лікарями багатьох спеціальностей. В цій статті автори досліджували 22 пацієнта хворих на мігрень з аурою, 29 пацієнтів хворих на мігрень без аури та 31 особу хворих на хронічну мігрень з проявами абузусного головного болю. У всіх пацієнтів коморбідним проявом була депресія легкої та середньої інтенсивності. Лікування проводилося антидепресантом есциталопрам у дозі 10-20 мг/добу протягом 12 тижнів. Пароксизми мігренозних нападів знеболювалися препаратом золмітріптан у дозі 2,5-5 мг. До та після лікування всіх пацієнтів було тестовано за шкалами: шкала МIDAS (визначає повсякденну активність пацієнта), ВАШ (визначає інтенсивність головного болю), MADRS (визначає ступінь депресії) и C-SSRS (визначає суїцідальність пацієнтів). Після проведеного лікування було встановлено достовірне покращення перебігу мігрені у більшості пацієнтів та збільшення їхньої повсякденної активності, зменшення інтенсивності головного болю, зменшення ступеню депресії та відсутність суїцідальної поведінки. У висновках автори рекомендують для всіх пацієнтів хворих на мігрень та депресію лікування розпочинати з антидепресанта есциталопрам у дозі 10-20 мг/добу, для пацієнтів хворих на хронічну мігрень з проявами абузусного головного болю лікування есциталопрамом проводити довготривало і починати з дози 20 мг/добу. Препаратом вибору для швидкого угамування мігренозного нападу є золмітриптан у дозі 2,5-5 мг; «Несколько тысячелетий мир знает о таком заболевании как мигрень, однако, интерес к этой болезни не только не снижается, но и постоянно возрастает. Это не только старая, но и одна из наиболее распространенных болезней человека наших дней, существенно препятствующая осуществлению жизненных планов и нарушающая качество жизни». А.М.Вейн В последние годы удалось значительно продвинуться в понимании природы заболевания и особенно коморбидности данной патологии. Все это вместе взятое хорошо объясняет большой интерес к мигрени и связанной с ней депрессивных эпизодов, и определяет необходимость знания ее врачами широкого профиля. В этой статье авторы исследовали 22 пациента больных мигренью с аурой, 29 пациентов у которых была мигрень без ауры и 31 человек с хронической мигренью и проявлениями абузусной головной боли. У всех пациентов коморбидным проявлением была депрессия от легкой до средней интенсивности. Лечение проводилось антидепрессантом эсциталопрам в дозе 10-20 мг/сутки на протяжении 12 недель. Купирование острых приступов мигрени проводилось препаратом золмитриптан в дозе 2,5-5 мг на прием. До и после лечения все пациенты были тестированы по шкалам МIDAS (определение повседневной активности пациента), ВАШ (определение интенсивности головной боли), MADRS (определение степени депрессии) и C-SSRS (определение суицидальности у пациентов). В результате проведенного лечения было установлено достоверное улучшение течения мигрени у большинства пациентов и увеличение их повседневной активности, уменьшение интенсивности головной боли, снижение степени депрессии и отсутствие суицидального поведения. У выводах авторы рекомендуют для всех пациентов с мигренью и коморбидной депрессией лечение начинать с антидепрессанта эсциталопрам в дозе 10-20 мг/сутки, для пациентов с хронической мигренью и абузусной головной болью лечение эсциталопрамом проводить длительно и в дозе 20 мг/сутки. Препаратом выбора для купирования мигренозного приступа следует избрать золмитриптан в дозе 2,5-5 мг на прием.
Differences in psychological adaptation, predictors and features of psychological and social maladjustment formation in foreign students of medical institutions of higher education in Ukraine
(Полтавський державний медичний університет, 2023) Borysenko, V. V.; Herasymenko, L. O.; Isakov, R. I.; Fysun, Yu. O.; Kydon, P. V.; Shynder, V. V.; Kazakov, O. A.; Борисенко, Володимир Васильович; Герасименко, Лариса Олександрівна; Ісаков, Рустам Ісроїлович; Фисун, Юрій Олександрович; Кидонь, Павло Володимирович; Шиндер, Вячеслав Володимирович; Казаков, Олексій Анатолійович
The psychological adaptation of international students to a Ukrainian higher medical school depends on individual and group factors, motivational and background characteristics, cognitive, information-cognitive and gnostic factors, interpersonal relations in international study groups, and the formation of psychosocial maladaptation in foreign students indicates the need to create forms and methods of a differentiated approach to the personality of each student. The study describes the psychological differences in adaptive mechanisms among international students, the presence and severity of psychosocial maladjustment in various areas, and the factors shaping its development. It is shown that the education of international students in medical higher education institutions contributes to integrating domestic medical schools into the global intellectual space and, therefore, stimulates the development of medical science and practice in the country.

Переглянути

Перегляд Кафедра психіатрії, наркології та медичної психології за Назва

Результатів на сторінці

Налаштування сортування