Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії, Том 21, вип. 1 (73)
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Вплив піролідиндитіо карбамату амонію на біомеханічні характеристики стегнової кістки щурів за умов поєднаного надлишкового надходження фториду та нітрату натрію(Українська медична стоматологічна академія, 2021) Ковальова, Ірина Олександрівна; Макаренко, Володимир Іванович; Сілкова, Олена Вікторівна; Макаренко, Олександр Володимирович; Костенко, Георгій Віталійович; Ковалева, И. А.; Макаренко, В. И.; Силкова, Е. В.; Макаренко, А. В.; Костенко, Г. В.; Kovaleva, I. O.; Makarenko, V.I.; Silkova, O. V.; Makarenko, O. V.; Kostenko, H. V.Досліджено вплив інгібітора активації NF-κB піролідиндітіокарбамату амонію на біомеханічні характеристики стегнової кістки щурів за умов поєднаного надлишкового надходження фториду та нітрату натрію. Експерименти проведено на 30 білих щурах лінії Вістар масою 190-240 г, розподілених на 3 групи: 1-ша – інтактні тварини, 2-га – після поєднаного введення фториду натрію (10 мг/кг маси тіла) та нітрату натрію (500 мг/кг маси тіла) протягом 30 діб, у 3-й групі, починаючи з 15-ї доби інтоксикації, внутрішньоочеревинно вводили інгібітор активації NF-κB піролідиндітіокарбамат амонію в дозі 76 мг/кг 3 рази на тиждень. Дослідження біомеханічних властивостей стегнової кістки проводили за 2-х точковою схемою (випробовування на лінійний розрив) та 3-х точковою схемою (випробовування на згин) з використанням машини розривної РМУ-0,05-1 з оцінкою розрив-ного навантаження (міцності) та відносного подовження кісток (пружності), а також за 4-х точко-вою схемою (випробовування на згин) за допомогою деформаційної установки МРК-1 з розрахунком модулю Юнга, межі міцності, відносної залишкової деформації до руйнування та відносного видовження до руйнування. Призначення піролідиндитіокарбамату амонію за умов експерименту досто-вірно збільшувало розривне навантаження при лінійному розриві та на згин на 35,3 та 23,5% відповідно порівняно з результатами 2-ї групи. Відносне подовження кісток при випробовуванні на ліній-ний розрив і згин було більшим, ніж значення 2-ї групи на 7,9 та 18,6 %. При випробовуванні на згин за 4-х точковою схемою за допомогою деформаційної установки МРК-1 було виявлено вірогідне під-вищення модулю пружності Юнга на 19,8% порівняно з результатами 2-ї групи. Проте показники межі пружності та міцності, відносного видовження крайніх волокон до руйнування суттєво не змі-нювалися. Зроблено висновок, що інгібітор транскрипційного чинника NF-κB піролідиндитіокарбамат амонію за умов поєднаного введення фториду та нітрату натрію є ефективними остеопро-тективним засобом, збільшує міцність і пружність стегнових кісток.Документ Соціально-демографічні та коморбідні характеристики пацієнтів з головним болем напруги(Полтавський державний медичний університет, 2021) Дельва, Михайло Юрійович; Дельва, Ірина Іванівна; Delva, M. Yu.; Delva, I. I.Вступ. Хронічний головний біль напруги є значною медико-соціальною проблемою. Процеси хронізації головного болю напруги є мультифакторіальними та включають в себе взаємодію різноманітних факторів. Мета дослідження: вивчення соціальних, демографічних та коморбідних характеристик у пацієнтів з частим епізодичним головним болем напруги та хронічним головним болем напруги. Матеріал та методи. Обстежено 93 пацієнти з частим епізодичним головним болем напруги та 34 пацієнти з хронічним головним болем напруги. Визначено стать, вік, родинний стан, рівень освіти, працевлаштованість пацієнтів, тютюнопаління, тривожні та депресивні розлади (за Госпітальною шкалою тривоги та депресії), наявність мігрені, скелетно-м’язового болю (цервікалгії, болю в нижній частині спини), артеріальної гіпертензії, цукрового діабету, абдомінального ожиріння, черепно-мозкової травми в анамнезі. Результати. У пацієнтів з хронічним головним болем напруги, порівняно з пацієнтами, які мають частий епізодичний головний біль напруги, достовірно частіше (р<0,05) відмічались відсутність родини (47% проти 23%), тютюнопаління (35% проти 16%), тривожні розлади (82% проти 27%), депресивні розлади (79% проти 27%), абдомінальне ожиріння (41% проти 13%), біль в нижній частині спини протягом останнього календарного року (53% проти 22%). Висновки. Вчасна ідентифікація та адекватна корекція станів, що піддаються модифікації (тютюнопаління, тривожні та депресивні розлади, абдомінальне ожиріння), а також раціональне лікування епізодів болю в нижній частині спини у пацієнтів з частим епізодичним головним болем напруги може в перспективі зменшувати ризик подальшої хронізації головного болю.Документ Аналіз слізної плівки при різній тривалості використання комп’ютерних пристроїв(Полтавський державний медичний університет, 2021) Безкоровайна, Ірина Миколаївна; Дун Фан, Хуі; Bezkorovayna, Iryna; Dong Fang, HuiМає місце недостатнє висвітлення проблеми змін специфічних якісних характерстик слізної плівки у користувачів цифрових пристроїв, що аргументує доцільність проведення сучасних досліджень. Мета. Провести аналіз показників слізної плівки при різній тривалості використання комп’ютерних пристроїв. Матеріали та методи. Нами було обстежено 311 чоловік (622 ока) у віці від 18 до 48 ро ків, у середньому (29±0,56). Серед них: 205 жінок (65%) та 106 чоловіків (35%). Які впродовж робочо го дня використовували комп’ютерну техніку від 1 до 6 годин. Дослідження проходило у два етапи: I – анлізували слізну плівку без впливу комп’ютерного навантаження, II - аналізували зміни слізної плівки в залежності від часу використання комп’ютерної техніки. Результати дослідження. У групі осіб, які працювали за комп’ютером протягом 1 години потоншення ліпідного шару слізної плівки виявлено у 70%, а показники стабільності слізної плівки NIBUT були порушені у 57%; Після 2 годинного користування комп’ютерною технікою потоншення ліпідного шару слізної плівки діагностовано у 86%, також збільшувалася кількість випадків з порушенням стабільності слізної плівки до 67%; Після 4 годинного перебування за комп’ютерною технікою потоншення ліпідного шару слізної плів ки діагностовано у 95% обстежених, значно збільшувалася кількість випадків з порушенням стабі льності слізної плівки до 91%; Понад 6 годин праці за комп’ютером викликало потоншення ліпідного шару слізної плівки у всіх обстежених 100%, а тяжкі порушення стабільності слізної плівки були виявлені у всіх обстежених 100%. Висновки. В залежності від тривалості роботи за комп’ютерними пристроями відбуваються помірні або тяжкі зміни якості ліпідного шару слізної плівки та порушення стабільності слізної плівки.Документ Біомеханічні особливості скалкових переломів діафізу плечової кістки(Полтавський державний медичний університет, 2021-03) Кононенко, Сергій Володимирович; Пелипенко, Олександр Васильович; Кононенко, Сергей Владимирович; Пелипенко, Александр Васильевич; Kononenko, S. V.; Pelypenko, O. V.Переломи діафізу плечової кістки складають від 3 до 5% від загальної кількості переломів. Визначається чіткий бімодальний віковий розподіл пацієнтів з діафізарними переломами плечової кістки. Найбільше випадків зустрічається у чоловіків 21-30 років та у літніх жінок 60-80 років. Біомеханічні особливості зміщення кісткових відламків при переломі діафізу плечової кістки є важливою складовою в плануванні подальшої тактики лікування пацієнта та його реабілітації. Мета роботи: визначення можливих варіантів зміщення кісткових відламків та визначення ролі впливу м’язового компоненту на вектор їх зміщення при переломах на різних рівнях діафізарної ділянки. Матеріали та методи. Об’єктом дослідження стали 50 пацієнтів віком від 18 до 78 років зі скалковими переломами діафізу плечової кістки. За віковим розподілом переважали пацієнти віком від 55 до 78 років – 68%. У більшості випадків (62%) причиною скалкових переломів являвся низькоенергетичний травмуючий чинник. 60% пацієнтів було госпіталізовано в період першої доби з моменту виникнення травми. За класифікацією АО 72% склали переломи типу 12В та 28% – типу 12С. Методи оперативного лікування було використано у 76% пацієнтів, консервативного – у 24%. Вплив м’язового компоненту на зміщення кісткових відламків визначався за результатами даних комп’ютерної томографії та рентгендосліджень із застосуванням схеми типової інсерції м’язів на досліджуваній ділянці плечової кістки. Достовірні індивідуальні анатомічні особливості було визначено інтраопераційно. Результати та обговорення. Виділено 3 групи пацієнтів у яких було діагностовано скалковий перелом діафізу плечової кістки. Першу групу склали пацієнти похилого та старечого віку з низькоенергетичною травмою. До другої групи увійшли пацієнти віком від 18 до 59 років з низькоенергетичною травмою. Третю групу склали пацієнти з високоенергетичною травмою. В результаті дослідження виявлено ключові м’язи, які мали вплив на зміщення кісткових відламків при багатоскалкових переломах діафізу плечової кістки, а саме: дельтоподібний, великий грудний, дзьобо-плечовий, триголовий, двоголовий, плечовий та широкий м’яз спини. На основі проведеного аналізу клінічних даних виявлено взаємозв’язок рівня перелому при низькоенергетичних травмах від віку та статі. Для осіб похилого та старечого віку жіночої статі характерні переломи дистально місця прикріплення дельтоподібного м’язу. Для осіб віком від 18 до 59 років характерною була локалізація перелому проксимально місця прикріплення дельтоподібного м’язу. иявлено синергізм дії м’язів аддукційної групи на кісткові відламки при багатоскалкових переломах. Це потрібно враховувати під час виконання закритої репозиції, а також під час оперативного втручання.Документ Особливості клітинно - гуморального імунітету у жінок з екстракорпоральним заплідненням і загрозою передчасних пологів(Українська медична стоматологічна академія, 2021-03-21) Шиманська, Яніна Вікторівна; Ліхачов, Володимир Костянтинович; Добровольська, Людмила Миколаївна; Тарановська, Олена Олексіївна; Shymanska, Ya. V.; Likhachov, V. K.В структурі причин передчасних пологів у пацієнток після екстракорпорального запліднен-ня одне з перших місць займають імунологічні проблеми. Мета дослідження: Виявити зміни клітин-но-гуморального імунітету у жінок з неплідністю в анамнезі, у яких вагітність настала внаслідок екстракорпорального запліднення, та у яких виникла загроза передчасних пологів. Матеріали і ме-тоди дослідження. Дослідну групу склали 37 жінок, у яких вагітність настала в результаті екстра-корпорального запліднення та наявністю прогностичних ознак, які свідчать про високий ризик ви-никнення загрози передчасних пологів в подальшому. Ці жінки відмовились від превентивного ліку-вання загрози передчасних пологів. Групу порівняння (здорові вагітні) склало 20 жінок з фізіологіч-ною вагітністю. Досліджували показники, що характеризують клітинну та гуморальну ланки іму-нітету. Результати дослідження та їх обговорення. У жінок дослідної групи нами виявлені зміни як клітинного (зниження в крові концентрації загальної кількості Т-лімфоцитів, падіння рівня Т-хелперів, значне зниження вмісту В-лімфоцитів), так і гуморального (падіння концентрації IgА, зниження показника імунорегуляторного індексу та тенденція до зменшення імуноглобулінового ін-дексу, зниження концентрації циркулюючих імунних комплексів) імунітету. Висновки: Виявлені зміни клітинно-гуморального імунітету у вагітних з екстракорпоральним заплідненням та загрозою пе-редчасних пологів, які відмовились від превентивного лікування (зниження в крові концентрації за-гальної кількості Т-лімфоцитів, падіння рівня Т-хелперів, значне зниження вмісту В-лімфоцитів, па-діння концентрацій IgА та IgG), свідчать про прогресування явищ імуносупресії, характерних для вагітності в цілому.Документ Антисептичні властивості цитратного буферу(Полтавський державний медичний університет, 2021) Бублій, Тетяна Дмитрівна; Ганчо, Ольга Валеріївна; Костиренко, Олексій Петрович; Бублий, Татьяна Дмитриевна; Ганчо, Ольга Валерьевна; Костыренко, Алексей Петрович; Bublij, T. D.; Hancho, O V.; Kostyrenko, О. P.Антисептичні властивості ендодонтичних матеріалів можуть бути корисні для здійснення мікробного контролю в системі кореневих каналів. Мета роботи – вивчити чутливість еталонних штамів мікроорганізмів до цитратного буферу та його комбінації з антибіотиком «Амоксиклав». Для вирішення поставленої мети використовували музейні штами E. coli АТСС 25922, S. Aureus АТСС 25923, S. epidermidis АТСС 14990, E. faecalis АТСС 29212, M. lysodeiсticus АТСС 4698 та C. albicans АТСС10231. Чутливість стандартних штамів мікроорганізмів до препаратів вивчали диско-діфузійним методом, для контролю використовували хлоргексидин біглюконат 0,05%. В ході нашого дослідження встановлено, що цитратний буфер має високу антибактеріальну активність. Комбінація цитратного буферу з антибіотиком збільшувала чутливість усіх еталонних штамів. Штам E. coli АТСС 25922 мав слабку чутливість до цитратного буферу, але його комбінування з антибіотиком збільшувало антибактеріальну дію у 2,3 рази (р<0,05). Простежувалось послідовне приростання в середньому на 5 мм чутливості ентерококу до дослідних речовин в напрямку хлоргексидин – цитратний буфер – цитратний буфер + «Амоксиклав». При порівнянні отриманих результатів за умов використання цитратного буферу, його комбінації з антибіотиком та хлоргексидином в якості контроля, звертає увагу менша активність останнього до штамів представників транзиторної та нормальної мікрофлори порожнини рота, якими є E. coli АТСС 25922 та M. lysodeiсticus АТСС 4698 ї, навпаки, більш виражена активність дослідних композицій до штамів патогенних та умовно-патогенних мікроорганізмів – стафілококів, ентерококів та дріжджеподібних грибів, що вказує на перевагу цитратного буферу та його комбінації з антибіотиком за умов їх використання при лікуванні ускладненого карієсу.Документ Педагогічно-організаційні аспекти дистанційного навчання в медицині(2021) Полянська, Валентина Павлівна; Звягольська, Ірина Миколаївна; Дерев’янко, Тетяна Василівна; Полянская, Валентина Павловна; Звягольская, Ирина Николаевна; Деревянко, Татьяна Васильевна; Polianska, V. P.; Zviaholska, I. M.; Derevianko, T. V.Постійно зростаючий обсяг нових знань, розробки високоточних діагностичних методів, ефективних технологій лікування, поява новітніх інформаційних технологій та засобів комунікації потребують нововведень в систему медичної освіти. Однією з важливих тенденцій розвитку сучасної освіти стало широке впровадження різних технологій дистанційного навчання. У статті розглядаються основні задачі дистанційного навчання в медичній галузі та наукові підходи їх вирішення під час організації освітнього процесу. Тому метою даної публікації є аналіз та висвітлення засад організації дистанційного навчання. Для ефективної організації дистанційного навчання необхідно керуватися основними дидактичними принципами та використанням, переважно, інформаційно-рецептивного і дослідницького методів. Для забезпечення дистанційного навчання можуть бути рекомендовані основні технології дистанційного навчання такі, як кейс-технології, ТВ-технології, веб-платформи. Досвід організації дистанційного навчання на кафедрі мікробіології, вірусології та імунології Української медичної стоматологічної академії показав, що в умовах карантинних обмежень оптимальним було впровадження змішаних комп’ютерних та Інтернет-технологій. Найбільш пристосованими і простими у користуванні для проведення практичних занять виявились платформи ZOOM і Google Classroom. Проте, залишається відкритою проблема набуття практичних навичок здобувачами медичної освіти, а саме: робота з мікроскопом, приготування препаратів, культивування мікроорганізмів, постановка та облік антибіотикограм, постановка серологічних реакцій, тощо. Таким чином, педагогічно-організаційні засади дистанційного медичного навчання сприяють впровадженню новітніх інформаційних технологій в освітній простір, але на даному етапі розвитку суспільства може розглядатися лише як складова традиційних форм навчання.Документ «Серце знає про нас усе»: оцінка функціонального стану пацієнтів за показниками короткого запису варіабельності ритму серця(Українська медична стоматологічна академія, 2021-03) Корпан, Ангеліна Сергіївна; Корпан, Ангелина Сергеевна; Korpan, A. S.Мета дослідження – оцінити клініко-діагностичні можливості короткого запису варіабельності ритму серця у відображенні системних інформаційних енергетичних процесів людського організму задля підвищення в Україні ефективності заходів із попередження та лікування неінфекційних захворювань шляхом удосконалення їх діагностики та профілактики завдяки впровадження у медичну практику сучасних наукоємних технологій. Виконано відкрите, нерандомізоване, контрольоване дослідження, фрагментом якого було дослідження хвильових характеристик серцевого ритму у функціонально здорових респондентів (група 1, n=104) і хворих на неінфекційні захворювання – ішемічну хворобу серця: стенокардію напруги, інфаркт міокарда (у підгострому періоді) із коморбідною патологією (група 2, n=66) методом короткого запису варіабельності серцевого ритму із застосуванням спектрального аналізу та варіаційної пульсометрії.Використання методу короткого запису варіабельності ритму серця може дозволити лікарю швидко визначати поточний стан фізіологічних механізмів кровообігу, адаптаційні реакції, можливість діагностувати дезадапційні розлади, стресове навантаження, контролювати ефективність заходів профілактики неінфекційних захворювань у респондентів. Використання методу короткого запису варіабельності ритму серця може дозволити лікарю швидко визначати поточний стан фізіологічних механізмів кровообігу, адаптаційні реакції, можливість діагностувати дезадапційні розлади, стресове навантаження, контролювати ефективність заходів профілактики неінфекційних захворювань у респондентів.Документ Кумулятивний холінолітичний ефект в клінічній практиці(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2021) Савченко, Роман Борисович; Savchenko, R. B.Препарати з холінолітичними властивостями широко використовуються в клінічні практиці. Однак вони можуть викликати різноманітні накопичувальні побічні ефекти (сухість у роті, сонливість, розгубленість, накопичення залишкової сечі та ін.). Мета дослідження: аналітичний огляд літератури щодо причин, ускладнень та реабілітації хворих із кумулятивним холінолітичним ефектом. Матеріали та методи дослідження. Проведений аналітичний огляд літератури, що висвітлює ризики та переваги застосування холінолітичних препаратів. Результати. Антихолінергічні ліки становить третину від всіх ліків, призначених для літніх людей. Останні дані свідчать про за’зок тривалого вживання антихолінергічних препаратів з деменцією. Нові докази стосуються холінергічної системи в регуляції судин головного мозку, а також нейрозапаленні, вказуючи на те, що антихолінергічні препарати можуть сприяти абсолютному ризику та прогресуванню нейродегенеративних захворювань. Доведено, що понад 600 лікарських препаратів, які приймають літні пацієнти, несуть у собі так зване «антихолінергічне навантаження». Кількість ліків з антихолінергічними властивостями постійно збільшується, вони включають: антидепресанти, антигістамінні, протипаркінсонічні, антипсихотичні, спазмолітичні, мідріатичні засоби, препарати для лікування гіперактивного сечового міхура та цілий ряд інших. Висновки. В останні роки на фармацевтичному ринку спостерігається збільшення кількості лікарських препаратів з холінолітичною активністю, які можуть спричинити серйозні ускладнення, пов’язані з антихолінергічним навантаженням. Для оцінки антихолінергічного впливу лікарських засобів запропоновано декілька механізмів, що враховують кількість, дозу та ступінь холінолітичної активності препаратів. Обізнаність широкого медичного загалу щодо проблеми антихолінергічного навантаження і висока настороженість при призначенні препаратів з холінолітичними властивостями дозволяє попередити розвиток кумулятивного холінолітичного ефекту з важкими ускладненнями, зберегти життя і здоров’я пацієнтів.Документ Ожиріння та порушення циркадного ритму у хворих на псоріаз(Полтавський державний медичний університет, 2021) Ємченко, Яна Олександрівна; Іщейкін, Костянтин Євгенович; Кайдашев, Ігор Петрович; Емченко, Яна Александровна; Ищейкин, Константин Евгеньевич; Кайдашев, Игорь Петрович; Yemchenko, Ya. O.; Ishcheikin, K. Ye.; Kaidashev, I. P.Псоріаз – один із найбільш поширених дерматозів, яким за даними світової статистики ВООЗ страждають від 2 % до 4 % населення планети. Проблема псоріазу є досить актуальною, що пов’язано зі зростанням захворюваності, хронічним рецидивуючим перебігом, збільшенням кількості тяжких та інвалідизуючих форм дерматозу. Незважаючи на велику кількість наукових досліджень, етіологія та патогенез цього хронічного дерматозу на сьогодні залишаються до кінця не з'ясованими. У розвитку псоріазу велике значення надають психосоматичним розладам, які часто є три- герами виникнення захворювання. Зрив захисно-пристосувальних механізмів призводить до структурних і функціональних порушень на всіх рівнях, зокрема нейроендокринної та імунної систем, що є патогенетичною основою псоріазу. У більшості таких осіб спостерігається формування гіперфагічного способу реагування на стресову ситуацію, яке проявляються депресіями, тривогою, хронічним стресом, порушенням сну та змінами поведінки харчування, що призводять до підвищення маси тіла та подальшого розвитку ожиріння з низкою метаболічних порушень та зміною циркадного ритму. Збільшення випадків коморбідності псоріазу та ожиріння, що спостерігаються останнім часом та призводять до тяжких, атипових, інвалідизуючих та резистентних до терапії форм дерматозу, значно погіршує якість життя пацієнтів, знижує працездатність та соціальну активність хворих на псоріаз, що визначає не тільки медичну, але й соціальну значимість проблеми. Тому подальше більш поглиблене вивчення взаємозв’язку та патогенезу коморбідності псоріатичної хвороби, ожиріння та змін циркадного ритму є перспективним і вкрай необхідним для розробки науково-обґрунтованих принципів ранньої профілактики та своєчасної корекції даних коморбідностей.Документ Клініко-параклінічні критерії можливості інфікування та реалізації вродженої пневмонії у новонароджених з хламідійною інфекцією(Українська медична стоматологічна академія, 2021) Фесенко, Марія Євгенівна; Шапошнікова, Наталія Володимирівна; Зюзіна, Лариса Степанівна; Калюжка, Олена Олександрівна; Фастовець, Марина Миколаївна; Фесенко, Мария Евгеньевна; Шапошникова, Наталия Владимировна; Зюзина, Лариса Степановна; Калюжка, Елена Александровна; Фастовец, Марина Николаевна; Fesenko, M. Yе.; Shaposhnikiva, N. V.; Zyuzina, L. S.; Kalyuzhka, O. A.; Fastovets, M. M.Вступ. Питання профілактики виникнення внутрішньоутробних захворювань, зокрема, вродженої пневмонії, у новонароджених з хламідійною інфекцією, залишаються до кінця не вирішеними через недостатнє розроблення критеріїв інфікування та реалізації даної патології. Мета дослідження. Розробити клініко-лабораторно-інструментальні чинники інфікування та реалізації вродженої пневмонії у новонароджених з хламідійною інфекцією. Матеріали і методи. Обстеження (в динаміці) проведено у 77 новонароджених (38 (49,3%) недоношених, 39 (50,7%) доношених). В основній групі з вродженою пневмонією знаходились 54 новонароджених – 25 (46,3%) недоношених, 29 (53,7%) доношених. В контрольній групі – 23 «умовно здорових» новонароджених (недоношених – 13 (56,5%), доношених – 10 (43,5%). Діагноз вродженої пневмонії у новонароджених з хламідійною інфекцією уточнювали на основі даних анамнезу, клінічних критеріїв, факторів ризику, діючих в анте-, інтра- та постнатальному періодах, патологічних змін, виявлених на нейросонографії, порушень мікробіоценозу кишківника. Специфічну діагностику виконували методом полімеразної ланцюгової реакції з виявленням ДНК хламідій в сироватці крові новонароджених дітей. Результати та їх обговорення. Комплексне обстеження новонароджених з вродженою пневмонією дозволило встановити, що всі новонароджені даної групи народилися від матерів, інфікованих хламідіями, з обтяженим акушерсько-гінекологічним анамнезом, ускладненим перебігом вагітності (обумовлено наявністю у вагітних великого відсотку екстрагенітальної і генітальної патології та патологічним перебігом пологів). Виявлено, що вентрикулодилятація, кісти судинних сплетінь та лейкомаляція, рухові порушення та органічні ураження з боку ЦНС мали місце тільки у дітей з вродженою пневмонією. Доведено, що тяжкість перебігу вродженої пневмонії у обстежених новонароджених була обумовлена обсіменінням організму патогенною флорою (Pseudomonas aeruginosa, St. aureus, Klebsiella, Candida). Висновок. Застосування комплексу діагностичних критеріїв інфікування та реалізації вродженої пневмонії у дітей з хламідійною інфекцією дозволить в перші дні життя новонароджених провести верифікацію діагнозу та своєчасно призначити етіотропну терапію.Документ Адипоцитокіни при ревматоїдному артриті: прихований зв’язок між запаленням та кардіометаболічною коморбідністю(Українська медична стоматологічна академія, 2021-04) Ждан, Вячеслав Миколайович; Ткаченко, Максим Васильович; Бабаніна, Марина Юріївна; Кітура, Євдокія Михайлівна; Волченко, Григорій Вілійович; Ждан, Вячеслав Николаевич; Ткаченко, Максим Васильевич; Бабанина, Марина Юрьевна; Китура, Евдокия Михайловна; Волченко, Григорий Вилльевич; Zhdan, V. M.; Tkachenko, M. V.; Babanina, M. Yu.; Kіtura, Ye. M.; Volchenko, G. V.У статті узагальнено найсучасніші підходи до розробки методів лікування ревматоїдного артриту у пацієнтів з коморбідною патологією. Відомо, що деякі патогенні медіатори запалення при ревматоїдному артриті, такі як інтерлейкін-1β (ІЛ-1β) та фактор некрозу пухлин можуть грати ключову роль в розвитку серцево-судинних захворювань. Цікаво, що різні доклінічні та клінічні дослідження показали, що біологічна терапія, яка широко використовується для лікування пацієнтів з ревматоїдним артритом, може бути ефективною у лікуванні серцево-судинних захворювань. В цьому контексті була запропонована до вивчення участь адипоцитокінів. Адипоцитокіни – це плейотропні молекули, які, головним чином, вивільняються з білої жирової тканини та імунних клітин. Адипоцитокіни модулюють функцію різних тканин та клітин, та, крім енергетичного гомеостазу та метаболізму, посилюють процес запалення, імунну відповідь та пошкодження тканин. Адипоцитокіни можуть сприяти прозапальному стану у хворих на ревматоїдний артрит та розвитку пошкодження кісткової тканини. Крім того, вони можуть бути пов’язані з розвитком серцево-судинних захворювань. Нещодавно, активний агоніст рецепторів адипонектину, який вводився у порожнину рота покращив інсулінорезистентність та порушення толерантності до глюкози у піддослідних мишей. Враховуючи те, що адипонектин має протизапальні властивості, можна припустити, що адипонектин чи агоністи адипонектинових рецепторів можуть бути у перспективі досліджені для розроблення терапевтичних препаратів для лікування інсулінорезистентних станів і можливих запальних процесів. Останнє десятиліття можливості терапії ревматоїдного артриту помітно покращились за рахунок використання синтетичних та біологічних хворобомодифікуючих антиревматичних препаратів. У цьому дослідженні ми розглянули вже відомі дані про адипоцитокіни у патогенезі ревматоїдного артриту, зважаючи на те, що вони також беруть активну участь у патогенезі захворювань серцево-судинної системи та є можливими біомаркерами прогнозу результату лікування, а також, у зв’язку з їх потенціалом, в якості можливої нової терапевтичної мішені.Документ Роль симуляційного навчання в системі безперервної медичної освіти(Українська медична стоматологічна академія, 2021-04) Ждан, Вячеслав Миколайович; Хайменова, Галина Сергіївна; Бабаніна, Марина Юріївна; Кир'ян, Олена Анатоліївна; Люлька, Надія Олександрівна; Ждaн, Вячеслав Николаевич; Хaймeнoвa, Галина Сергеевна; Бабанина, Марина Юрьевна; Кирьян, Елена Анатольевна; Люлькa, Надежда Aлександровна; Zhdan, V. M.; Khaimenova, Н. S.; Babanina, M. Yu.; Kyrian, O. A.; Liulka, N. O.Кoмунікaція лікaрів різних спeціaльнoстeй і рoбoтa в кoмaнді при нaдaнні eкстрeнoї допомоги пaцієнту – oдин із пріoритeтних нaпрямків oсвіти. У стaтті oписується тeхнoлoгія ступеневого нaвчaння лідeрству для зaкріплeння відпoвідaльнoсті зa сeбe і члeнів кoмaнди, витримки, вміння кeрувaти кoлeктивoм. Прoвeдeння тaких зaнять підвищує мoтивaцію дo нaвчaння і зaбeзпeчує пeрсoніфікoвaний підхід дo лікaрів-інтeрнів тa лікaрів-слухaчів. Рoль лідeрa є ключoвoю в прaктичній рoбoті, тaк як дужe чaстo виникaє нeoбхідність oргaнізaції і кooрдинaції бaгaтьoх фaхівців при нaдaнні нeвідклaднoї мeдичнoї дoпoмoги. Лідeрствo – цe прoцeс прямoгo впливу oсoбистoсті на сoціум, який спoнукaє і нaпрaвляє члeнів кoмaнди дo дії. Лідeрствo є цeнтрaлізoвaнoю формою упрaвління і кoнтрoлю викoнaння зaдaч, в якій oднa людинa впливaє нa інших. Нaвчaння лідeрствa є склaдним прoцeсoм. Він стимулює ствoрeння eфeктивнoї oргaнізaції, якa змoжe висoкoякіснo вирішити пoстaвлeні зaвдaння. Кінцeвa мeтa цьoгo прoцeсу – фoрмувaння oсoбистoсті лідeрa, який змoжe прийняти нa сeбe упрaвління кoмaндoю в eкстрeмaльній ситуaції. Під чaс нaвчaння лідeр-кaндидaт нaбувaє нe тільки стійкі мeдичні знaння, a й вчиться упрaвління групoю, кoмунікaції, aнaлізу і синтeзу. Він прaцює нaд сoбoю, нaбувaючи нoвих oсoбистісних якoстeй. В дaний чaс існує підвищeнa пoтрeбa в фaхівцях oхoрoни здoрoв'я, гoтoвих eфeктивнo прaцювaти в склaдних клінічних ситуaціях. Збeрігaється нeoбхідність в рoзрoбці іннoвaційних мeтoдів нaвчaння медичних прaцівників, згіднo пoстійнo зрoстaючoгo oбсягу знaнь в oблaсті нeвідклaднoї медицини.Документ Персоніфікований комплексний підхід при менеджменті поєднаної патології: АСТМА/ХОЗЛ перехрест(Українська медична стоматологічна академія, 2021-04) Потяженко, Максим Макарович; Настрога, Тетяна Вікторівна; Соколюк, Ніна Людвігівна; Кітура, Оксана Євгенівна; Городницька, Інеса Михайлівна; Потяженко, Максим Макарович; Настрога, Татьяна Викторовна; Соколюк, Нина Людвиговна; Китура, Оксана Евгеньевна; Городницкая, Иннеса Михайловна; Potyazhenko, M. M.; Nastroga, T. V.; Sokolyuk, N. L.; Kitura, О. Ye; Horodnytska, I. M.Обгрунтовано, що в комплекс лікувальних заходів хворих на АХП із обтяжливим анамнезом доцільно включати крім базисної комбінованої терапії: інгаляційних глюкокортикостероїдів, β2-агоністів тривалої дії та/або тривалої дії антагоністів мускаринових рецепторів, одночасно персоніфіковані немедикаментозні оздоровчі методи реабілітації (лікувальна гімнастика по Бутейко, загартування організму, врегулювання харчування, обов’язкове припинення паління), що сприяє стабілізації та регресу симптоматики, збільшенню функціональних резервів легень, підвищенню фізичної витривалості, досягненню тривалої ремісії та покращенню якості життя пацієнтів.Документ Антимікробна дія йодоформу і хлоргексидину на музейні штами мікроорганізмів(Українська медична стоматологічна академія, 2021) Чумак, Юлія Вікторівна; Ананьєва, Майя Миколаївна; Фаустова, Марія Олексіївна; Лобань, Галина Андріївна; Гаврильєв, Віктор Миколайович; Chumak, Yu. V.; Ananieva, M. M.; Faustova, M. O.; Loban’, G. A.; Havryliev, V. M.; Чумак, Юлия Викторовна; Ананьева, Майя Николаевна; Фаустова, Мария Алексеевна; Лобань, Галина Андреевна; Гаврильев, Виктор НиколаевичХірургічне видалення зуба може супроводжуватися низкою ускладнень. Альвеоліт - інфекційнозапальний процес стінок лунки зуба, який виникає після видалення зуба під час амбулаторного прийому в хірургічній стоматології. Характеризується частковою або повною відсутністю згустку крові, так звана «суха лунка", і больовим синдромом. Для розвитку даного процесу виділяють різні чинники, але найбільш частими є травматичний і інфекційний. Для місцевого лікування альвеоліту застосовують цілий ряд лікарських засобів, спрямованих на усунення запальних проявів і больового синдрому. Під час амбулаторного прийому для лікування альвеоліту найчастіше використовують такі антисептичні препарати, як йодоформ і хлоргексидин. Йодоформ антисептичний засіб, який широко використовується місцево в хірургічній стоматології та в ендодонтії. Хлоргексідін так само знайшов широке застосування в стоматології як антисептичний препарат. Мета: в дослідженні in vitro вивчити антимікробну дію йодоформу і хлоргексидину щодо музейних штамів мікроорганізмів. Матеріали і методи дослідження: антисептики йодоформ і хлоргексідін. В якості досліджуваних культур мікроорганізмів використовували музейні штамми Staphylococcus aureus ATCC 25923, Staphylococcus epidermidis ATCC 14990, Enterococcus faecalis ATCC 29212, Esherichia coli ATCC 25922, Candida albicans ATCC 10231. Протимікробну дію йодоформу і хлоргексидину визначали кількісним методом серійних розведень в бульйоні і агаре. Для дослідження застосовували завис йодоформу, який відповідав 200,0 мг / мл робочої концентрації препарату. Застосовували 0,05% розчин хлоргексидину глюконату, який відповідав 500 мкг / мл робочої концентрації препарату. Результати та обговорення. Йодоформ у вигляді порошку в досліджуваних концентраціях викликав незначну статичну дію на музейні штами E.faecalis, E.coli і C.albicans, але бактерицидного дії щодо них не виявляв. Штами S.epidermidis і S.aureus були стійкими до дії йодоформу. Хлоргексидин викликав, як інгібуючу так і мікробоцидну дію на всі досліджувані штами мікроорганізмів.Документ Спектр патогенів гнійно-запальних захворювань у хворих хірургічного профілю(2021) Лобань, Галина Андріївна; Ганчо, Ольга Валеріївна; Чапала, Алла Миколаївна; Федорченко, Віра Іванівна; Сивовол, Валентина Миколаївна; Лобань, Галина Андреевна; Ганчо, Ольга Валерьевна; Чапала, Алла Николаевна; Федорченко, Вера Ивановна; Сивовол, Валентина Николаевна; Loban`, G. A.; Chapala, A. N.; Hancho, O. V.; Fedorchenko, V. I.; Sivovol, V. N.В даної роботі вперше визначена частота виявлення різних форм хірургічних інфекцій в залежності від кількості збудників, спектр відповідних мікроорганізмів у хворих хірургічного профілю обласної клініки Полтавського регіону, Україна. Мета. Визначення етіологічного спектра збудників хірургічних інфекцій у пацієнтів. Матеріал і методи. На базі бактеріологічної лабораторії проводилося 121 дослідження біологічного матеріалу від хворих хірургічного відділення. Ідентифікація виділених з різних біосубстратів мікроорганізмів здійснювалася за допомогою біохімічних тест-систем API фірми BioMerieux (Франція). Результати. Показано, що у хворих хірургічного профілю переважають моноіфекціі - 67%. Найбільш часто в монокультурі виділялися стафілококи, переважно S. aureus. В цілому переважали грамнегативні бактерії, серед яких пріоритетними збудниками виявилися клебсієлла і ацинетобактер, а серед грампозитивних мікроорганізмів частіше висівали ентерококи в асоціації з іншими бактеріями. Висновки. Проведені дослідження показали, що в етіологічній структурі збудників захворювань, що вимагають хірургічного лікування, переважали грамнегативні бактерії, серед яких пріоритетними збудниками виявилися клебсієлла і ацинетобактер. Серед грампозитивних коків переважав ентерокок в асоціації з іншими бактеріями. Найбільш часто патоген було виділено в монокультурі, переважно представленої стафілококамиДокумент Паронімія в науковому стоматологічному дискурсі: анормативи й унормовані варіанти вживання(Українська медична стоматологічна академія, 2021) Жовнір, Марина Миколаївна; Zhovnir, M.; Жовнир, Марина НиколаевнаУ цій статті зосереджено увагу на системі охорони здоров’я, без повноцінного й злагодженого функціонування якої неможливі існування й подальший розвиток інституту держави загалом. У полі зору авторки – мова стоматології. Підкреслено, що стоматологія має оперувати внормованою термінологічною системою, особливим, вивіреним часом, фаховим узуальним тезаурусом. Акцентовано на необхідності дотримання норм сучасної української літературної мови в науковому стоматологічному дискурсі. Указано на брак компетенції володіння науковою мовою, передовсім лексико-граматичним і стилістичним рівнями, і пізнання особливостей функціонування наукового стилю в мові стоматології. Аргументовано нагальність і своєчасність аналізу відповідності мови стоматологічних наукових і науково-методичних праць базовим функціональним якостям української мови й необхідності дотримання мовних норм авторами праць. Описано теоретико-методологічні підвалини вивчення мови медицини як однієї з найдавніших сфер людської діяльності. Детально проаналізовано причини й наслідки невмотивованого вживання паронімів – слів, близьких за звучанням, але різних за значенням і написанням (схожість звучання, семантична близькість, недостатні знання змісту одного чи кількох слів, некомпетентність мовця). З’ясовано, що неправильне вживання паронімів у проаналізованих дискурсивних зразках спричиняє викривлення смислу висловленого. Крім цього, запропоновано до вжитку правильні, внормовані варіанти вживання термінів-паронімів. Дослідження виконано в межах антропоцентичної наукової парадигми. У праці використано описово-аналітичний метод, загальнолінгвістичний метод наукового опису, метод порівняння, апельовано й до спеціальних лінгвістичних методів і прийомів, зокрема дискурс-аналізу. До аналізу залучено різножанрові зразки наукових текстів – тези, статті, дисертації, монографії, підручники, довідники, лекції, словники, інструкції тощо;Документ Сучасні уявлення про вплив окремих харчових добавок на організм людини(Українська медична стоматологічна академія, 2021-03-21) Мустафіна, Галія Міркатівна; Старченко, Іван Іванович; Лукачіна, Євгеній Іванович; Кока, Володимир Миколайович; Черняк, Валентина Володимирівна; Мустафина, Галия Миркатовна; Старченко, Иван Иванович; Лукачина, Евгений Иванович; Кока, Владимир Николаевич; Черняк, Валентина Владимировна; Mustafina, G. M.; Starchenko, I. I.; Lukachina, E. I.; Koka, V. M.; Cherniak, V. V.В роботі на підставі аналізу сучасних наукових джерел викладені дані щодо впливу харчових доба- вок на організм людини. Розкрито значення самого терміну "харчові добавки", приділено увагу істо- рії створення та застосування харчових добавок, описані відмінності натуральних та синтетич- них харчових добавок. Згідно даних літератури, більшість харчових добавок, які застосовуються в сучасній кулінарії можна вважати цілком безпечними. Нешкідливість харчових добавок визначається на основі широких порівняльних досліджень, і використання харчових добавок заборонено, якщо вони не пройшли перевірку і не отримали схвалення відповідних органів. Натомість, у міру розвитку аналітичних методів, появи нових експериментальних даних, питання можливості негативного впливу тієї чи іншої добавки на окремі органи та системи людини може переглядатися. Зокрема, окремі харчові добавки, які раніше вважалися нешкідливими, наприклад Е 240, Е 121 в теперішній час визнані занадто небезпечними і заборонені до використання. Доведено, що харчові добавки, нешкідливі для однієї людини, можуть мати негативний вплив на організм іншої. Тому рекоменду- ється по можливості обмежити вживання харчових добавок дітям, літнім людям та особам, схиль- ним до алергічних реакцій. В статті детально описані результати експериментальних дослі- джень щодо негативного впливу конкретних добавок, зокрема понсо 4R, нітриту натрію та глу- тамату натрію на окремі внутрішні органи. Акцентується увага на групі харчових добавок - сполук азоту, внаслідок біотрансформації яких в організмі утворюються нітрити. Надлишок останніх, в свою чергу, на думку окремих дослідників, можуть провокувати розвиток злоякісних новоутворень в різних органах, в першу чергу у термінальних відділах товстої кишки. Таким чином, впливу різних комбінацій харчових добавок на морфо-функціональний стан внутрішніх органів, в першу чергу травної системи потребує подальшого детального дослідження.