Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії, Том 23, вип. 2 (82), ч. 2

Постійне посилання зібрання

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 16 з 16
  • Документ
    Роль наукових досліджень у навчанні студентів-стоматологів
    (Полтавський державний медичний університет, 2023) Ляховська, Анастасія Віталіївна; Liakhovska, A. V.
    На сьогоднішній час кількість наукових досліджень, які пов’язані із здоров’ям населення, є доволі значною і вона постійно зростає. Дослідження стають більш міждисциплінарними, об’єднують наукові спрямування теоретичних і клінічних кафедр. Дослідницька кар’єра лікаря може розвиватися на кількох етапах здобуття освіти. Початкові наукові інтереси можуть бути сформовані на довузівському рівні, а потім, при виникненні зацікавленості, у стінах закладу вищої освіти під час навчання і проведення медичних досліджень. Студенти, які мають змогу проводити наукові дослідження під час навчання в університетах, більш охоче здобудуть ступінь PhD (доктора філософії) і продовжують наукову кар’єру. У сучасній медицині стоматологія – це та професія, яка базується на міцному науковому фундаменті і для того щоб залишатися життєздатною та сучасною, вона потребує створення нових знань. І це має стати невід’ємною компонентою стоматологічної освіти та безперервної клінічної практики. Здобувачі освіти, які планують присвятити своє життя стоматології, повинні знати про передові здобутки наукових досліджень, та бути в курсі сучасних знань і розробок у стоматології. На сьогоднішній день, основним інструментом, який використовується для створення нових знань, є наукові дослідження. Сучасна стоматологія в значній мірі покладається на фундаментальні, теоретичні та клінічні дослідження, щоб надати практикуючим лікарям нові методи ранньої діагностики, лікування і профілактики. На сьогодні, у закладах вищої медичної освіти більшість студентів проводять наукові дослідження у студентських наукових групах відповідних кафедр. Важливо відмітити те, що під час занять у наукових групах здобувачі освіти активно працюють з пацієнтами, приймають участь у лікарських маніпуляціях, оперативних втручаннях для розширення своїх клінічних знань і практичних навичок. Значна частина студентів під час роботи у студентських наукових групах кафедр приймає участь у наукових проектах, виконанні науково-дослідних робіт кафедр. Результатом такої роботи є публікація наукових робіт, тез та статей, виступи на наукових конференціях студентів та молодих вчених. Важливим є те, що це поглиблює розуміння та оцінку майбутніх лікарів до професії стоматолога, а практикуючий лікар краще здатний критично оцінювати та застосовувати нові знання в стоматологічній практиці.
  • Документ
    Особливості епідеміологічної ситуації в зонах військових конфліктів та антропогенних катастроф
    (Полтавський державний медичний університет, 2023) Могильник, Антон Ігорович; Тарасенко, Костянтин Володимирович; Сонник, Євген Григорович; Адамчук, Наталія Миколаївна; Архіповець, Олександр Олександрович; Mohylnyk, A.; Tarasenko, K.; Sonnik, Ye.; Adamchuk, N.; Arkhipovets, O.
    У статті представлений огляд вірогідних особливостей погіршення епідеміологічної ситуації при військових конфліктах та антропогенних катастрофах за даними літератури. Умовами, що провокують надзвичайні ситуації розглянуті військові конфлікти, стихійні лиха, гуманітарні та техногенні катастрофи, застосування біологічної зброї, зокрема в умовах російського військового вторгнення на територію України. Надзвичайна ситуація санітарно-епідеміологічної служби це різкі, часто непередбачувані зміни у звичайній, повсякденних обставинах, що виникли внаслідок катастроф, стихійних лих та їх наслідків, що характеризуються численними людськими жертвами та масовою захворюваністю. До найважливіших факторів, що впливають на розвиток епідеміологічної обставини, відносяться порушення системи водопостачання, забруднення харчових продуктів, змив у водойми різних хімічних речовин, затоплення природних біоценозів, скупченість населення, стрес, підвищення чутливості до інфекцій, інтенсивні міграційні процеси, повна чи часткова руйнація матеріально-технічної бази охорони здоров'я та санітарно-епідеміологічної служби з порушенням діяльності лікувально-профілактичних установ на окупованих територіях. Зважаючи на загарбницьке вторгнення москалів в Україну та окупацію східних та південних її областей, надзвичайна ситуація з важкими епідемічними ускладненнями уже протягом року спостерігається в окупованих росіянами містах та селах. Внаслідок серйозних порушень умов побуту в районах катастроф, зонах бойових дій та на окупованих територіях різко загострилася епідемічна ситуація щодо кишкових інфекцій, у тому числі черевного тифу, паратифів, вірусних гепатитів, дизентерії та сальмонельозу. Причому зростання захворюваності на них виникає вже в перші тижні після дії екстремального фактору. Скупченість людей сприяє інтенсифікації аерозольного зараження. Особливу небезпеку у цьому відношенні становлять менінгококова інфекція, вірусні пневмонії, дифтерія та інші контагіозні захворювання. Крім того, високий ризик критичного погіршення епідеміологічної ситуації в України викликає висока ймовірність використанням росіянами хімічної та біологічної зброї.
  • Документ
    Молочні плями великого чепця
    (Полтавський державний медичний університет, 2023) Ксьонз, Ігор Володимирович; Костиленко, Юрій Петрович; Ляховський, Віталій Іванович; Конопліцький, Віктор Сергійович; Максимовський, В’ячеслав Євгенійович; Ksyonz, I. V.; Kostylenko, Y. P.; Liakhovskyi, V. I.; Konoplitskyi, V. S.; Maksimovskyi, V. Ye.
    В статті представлений огляд даних зарубіжної та вітчизняної літератури про різні аспекти морфофункціональної організації молочних плям великого чепця в нормі і патологічному процесі в черевній порожнині. Проаналізовані дані морфології клітинного складу молочної плями великого чепця в нормі і патологічних процесах в черевній порожнині. Молочні плями великого чепця не мають капсули, клітинний склад в нормі представлений в більшості макрофагами і лімфоцитами. При патологічних процесах в черевній порожнині в молочній плямі виявляються додаткові клітини: фібробласти, плазмоцити, дендритні (антигенпрезентуючі) і тучні клітини. В нормі в структурі молочної плями наявні жирові клітини (адипоцити), недиференційовані мезенхімальні клітини, еластичні, ретикулярні та нервові волокна. Аналіз даних літератури дозволив виявити подвійну роль молочних плям - як захисну, так і імунну. Перша характеризується екстреним виходом резидентних макрофагів з молочної плями в черевну порожнину при наявності в ній патогена. На початку запальної відповіді, мезотеліальні клітини після активації патогеном утворюють хемокіни, що посилюють запалення та генерують сигнали через створення градієнта хемотаксичних цитокінів для проникнення лейкоцитів із фенестрованих посткапілярних венул через стігмати в черевну порожнину. Друга роль характеризується секрецією цитокінів зрілими дендритними (антигенпрезентуючими) клітинами і їх взаємодією з Т-клітинами молочної плями для досягнення імунної відповіді. Макрофаги молочної плями секретують хемокінові ліганди, які сприяють міграції і колонізації великого чепця клітинами рака яєчників.
  • Документ
    Електрономікроскопічні зміни перитубулярних макрофагів сім’яників щурів за умов центрального блокування синтезу лютеїнізуючого гормону триптореліном за 90 діб спостереження.
    (Полтавський державний медичний університет, 2023) Стецук, Євген Валерійович; Шепітько, Володимир Іванович; Борута, Наталія Володимирівна; Пелипенко, Лариса Борисівна; Волошина, Олена Валеріївна
    Макрофаги — це клітини вродженої імунної системи, які відіграють безліч ролей в організмі. Відомо, що макрофаги знаходяться в ендокринних залозах, і тепер є багато доказів того, що ці клітини тісно взаємодіють з ендокринними клітинами. Імуно-ендокринні взаємодії важливі для розвитку ендокринних залоз та їх функціонування під час фізіологічних станів, а також стають ключовими гравцями в патофізіологічних станах. Завдяки профілюванню експресії генів різноманітні субпопуляції тканинних макрофагів були виявлені в ендокринних органах; це має важливі наслідки для патогенезу захворювання та потенційної фармакотерапії. Молекулярна основа взаємозв’язку між макрофагами та ендокринними клітинами розкривається, що дозволяє ідентифікувати численні точки для фармакологічного втручання. Макрофаги є основними імунними клітинами яєчка, але їхнє походження, гетерогенність, розвиток вивчені недостатньо. Об'єкт і методи. Дослідження проводили на 20 дорослих самцях щурів. Тварин випадковим чином розподіляли на 2 групи: контрольну (10 тварин) та інтактну (10 тварин). Тваринам контрольної групи в стегно вводили фізіологічний розчин у дозі 0,3 мл. Підготовку матеріалу для електронно-мікроскопічного дослідження структур інтерстиціального простору яєчка проводили за загальноприйнятою методикою. Результати і обговорення. Ми ідентифікували дві популяції макрофагів, розташованих в інтерстиціальному просторі яєчок, враховуючи їх розташування та функціональну здатність. Результати наших досліджень показали, що під впливом центрального блокування синтезу ЛГ відбувається морфогенез антигенпрезентуючих клітин інтерстиціального простору яєчка, а саме макрофагів. Ці модифікації вказують на інверсію їх поляризації, що, у свою чергу, призводить до мікроскопічної реорганізації клітин, зокрема їх активації (M1) для виконання певної функціональної діяльності в органі. Висновки. На ранніх стадіях центральної блокуванні синтезу ЛГ виявлені метаболічні та функціональні порушення в паренхімі та стромі органу, що призводить до ознак ультраструктурного та функціонального напруження, яке проявлялось в кількісному зсуві популяції макрофагів в сторону збільшення перитубулярних макрофагів.
  • Документ
    Методичні підходи до вивчення студентами-педіатрами теми «Шкіра та її похідні» на заняттях з гістології, цитології та ембріології
    (Полтавський державний медичний університет, 2023) Лисаченко, Ольга Дмитрівна; Шепітько, Володимир Іванович; Борута, Наталія Володимирівна; Пелипенко, Лариса Борисівна; Стецук, Євген Валерійович; Рудь, Марія Володимирівна; Волошина, Олена Валеріївна
    В системі вищої медичної освіти гістологія, цитологія та ембріологія є фундаментальною дисципліною, яка знайомить студентів з необхідними для подальшого навчання та диференційної діагностики принципами клінічного мислення. На заняттях з гістології майбутні лікарі запам'ятовують спеціальні терміни та вчаться зіставляти отриману теоретичну інформацію з будовою гістологічних препаратів (візуально представляти морфологічні структури), а при дослідженні мікропрепаратів характеризувати їх з використанням гістологічної номенклатури. Мета: розкрити методичні підходи до засвоєння майбутніми педіатрами теми «Шкіра та її похідні» при вивченні дисципліни «гістологія, цитологія та ембріологія з особливостями дитячого віку». Методи: аналіз, узагальнення та систематизація відомостей науково-методичної роботи. Для отримання студентами-педіатрами знань щодо вікових особливостей будови клітин, тканин, органів і систем дитячого організму, гістофізіології структур в різні періоди онтогенезу, необхідно, в першу чергу, знати гістологічну будову структур організму дорослої людини. Знання будови гістологічних структур дитячого організму потрібні лікарю-педіатру для оцінки конкретних станів дитини, адже кожному віку відповідають певні морфологічні та функціональні особливості тканин та органів. Знання термінів розвитку структур та форм їх перебудови необхідні для вирішення в конкретних випадках: чи дані зміни є проявами відхилень від норми, які потрібно виправляти; чи вони є результатом незавершеного розвитку функціональної системи дитини. Використання сучасних методичних підходів до вивчення теми «Шкіра та її похідні» сприяє отриманню здобувачами освіти якісних знань щодо особливостей будови шкіри в різні вікові періоди, які будуть використані майбутніми педіатрами для встановлення діагнозів, вибору оптимальних методів лікування, профілактики шкірних захворювань та визначення видів догляду за шкірою дітей.
  • Документ
    Візуалізація гістологічних препаратів та завдань як спосіб покращення знань, умінь та навичок студентів-медиків
    (Полтавський державний медичний університет, 2023) Лисаченко, Ольга Дмитрівна; Шепітько, Володимир Іванович; Борута, Наталія Володимирівна; Пелипенко, Лариса Борисівна; Вільхова, Олена Вікторівна; Волошина, Олена Валеріївна
    В системі вищої медичної освіти однією з основних медико-біологічних дисциплін є «гістологія, цитологія та ембріологія», яка формує уявлення здобувачів освіти про мікроскопічну і функціональну морфологію, розвиток, будову та регенерацію клітинних, тканинних й органних систем людини. Першокурсники медичних університетів стикаються з труднощами сприйняття та обробки великого об’єму інформації. Використання сучасних методик і технологій навчання та створення більш доступних способів засвоєння гістології, суттєво полегшує сприйняття матеріалу, оптимізує викладання дисципліни та покращує якість отриманих знань. Мета: Узагальнити досвід роботи кафедри гістології, цитології та ембріології з візуалізації гістологічних препаратів і завдань та визначити роль цього процесу в покращенні якості знань, умінь та навичок здобувачів-медиків. Методи: аналіз, узагальнення та систематизація відомостей науково-методичної літератури. Одним зі способів покращення засвоєння предмету є візуалізація. Для візуалізації гістологічних препаратів на практичних заняттях з гістології, цитології та ембріології використовуються мікроскопи з відеонасадками. Отримані зображення мікропрепаратів проектуються на монітори комп’ютерів та екрани плазмових телевізорів, а мультимедійні проектори забезпечують демонстрацію мікропрепаратів на великі екрани навчальних кімнат. Також на кафедрі гістології сформовані освітні ресурси, що реалізують можливості цифрових технологій візуалізації мікроскопічних структур: колекції мікрофотографій гістологічних препаратів та електронограм, мультимедійні презентації, навчальні фільми, анімаційні ролики та інтернет-ресурси (комп'ютерні навчальні програми, електронні атласи тощо). Виконання здобувачами освіти візуалізованих завдань по діагностиці гістологічних препаратів полягає: в першому випадку - у встановлені відповідності між цифровими позначеннями структур на знімку мікропрепарата та запропонованим переліком гістологічних структур; в другому - у діагностуванні препаратів, визначенні їх забарвлення та окремих гістологічних структур. Візуалізовані завдання дозволяють розширити можливості вивчення гістології, виключивши елементи випадковості при оцінці знань, умінь та навичок студентів. На заняттях застосовуються муляжі гістологічних препаратів, структур ранніх етапів ембріонального розвитку людини, розвитку лиця, будови зубів та його підтримуючого апарату, тематичні стенди, вологі препарати, що відображають мікроскопічну будову структур організму. Візуалізація гістологічних препаратів та завдань на практичних заняттях з гістології, цитології та ембріології сприяє кращому засвоєнню здобувачами освіти навчального матеріалу з дисципліни та набуттю ними навичок диференційної діагностики мікропрепаратів.
  • Документ
    Роль когнітивних прийомів у сприйнятті та засвоєнні навчального матеріалу здобувачами вищої медичної освіти
    (Полтавський державний медичний університет, 2023) Єрошенко, Галина Анатоліївна; Ваценко, Анжела Володимирівна; Лисаченко, Ольга Дмитрівна; Шевченко, Костянтин Васильович; Кінаш, Оксана В'ячеславівна; Григоренко, Альона Сергіївна; Yeroshenko, G. A.; Vatsenko, A. V.; Lysachenko, O. D.; Shevchenko, K. V.; Kinash, O. V.; Hryhorenko, A. S.
    Освітній процес з кожним днем все більше потребує нових сучасних технологій навчання, здатних забезпечити підготовку молодих спеціалістів до життя в високотехнологічному інформаційному суспільстві та створити умови для їх професійного зростання. Провідною метою сучасної медичної освіти має стати формування інформаційної компетентності молодих лікарів. Стрімкі зміни в житті суспільства та окремо взятої людини, інформаційний обмін між ними - сприяють розвитку когнітивної діяльності, а в практичному плані відображають здатність здобувачів освіти до навчання. При когнітивному підході, всі процеси розглядаються як складові загального інформаційного обміну між людиною і середовищем. В умовах збільшення швидкості приросту інформації необхідно створювати нові когнітивні технології навчання - шляхи, прийоми та способи, що дозволять здобувачам освіти забезпечити ефективне розуміння реального світу, їх інтелектуальний розвиток та успішну адаптацію до життя в інформаційно перенасиченому середовищі. Мета: розкрити характерні особливості когнітивних методів навчання та визначити їх роль у сприйнятті та засвоєнні навчального матеріалу здобувачами вищої медичної освіти. Методи: аналіз, узагальнення та систематизація відомостей науково-методичної роботи. Здобувачі освіти повинні адекватно сприймати інформацію, подану в письмовій чи усній формі. Когнітивний аспект в навчанні передбачає розвиток пізнавальної діяльності завдяки вмінню виділяти ключові слова, робити логічні висновки, писати конспекти та реферати, коментувати виступи, задавати уточнюючі питання, приймати участь у дискусіях тощо. Важливу роль відіграють пошукові вміння при підборі інформації в термінологічних словниках, атласах, навчальній і науковій літературі, засобах масової інформації та соціальній мережі. Для опрацювання практичних навичок у вищих медичних закладах освіти використовують віртуальні стимулятори, моделі, тренажери, муляжі та інші технічні засоби навчання, що дозволяють моделювати клінічні ситуації, процеси та різні аспекти майбутньої професійної діяльності здобувачів-медиків. Завдяки когнітивним підходам до навчання відбувається успішна реалізація поставлених до здобувачів освіти завдань: набуття професійних компетентностей, отримання якісних знань, умінь і навичок, формування клінічного мислення та вмінь вирішувати ситуаційні задачі.
  • Документ
    Форсайт-дослідження як спосіб визначення пріоритетних напрямків розвитку вищої освіти
    (Полтавський державний медичний університет, 2023) Єрошенко, Галина Анатоліївна; Ваценко, Анжела Володимирівна; Лисаченко, Ольга Дмитрівна; Улановська-Циба, Наталія Аркадіївна; Шевченко, Костянтин Васильович; Клепець, Олена Вікторівна; Yeroshenko, G. A.; Vatsenko, A. V.; Lysachenko, O. D.; Ulanovska-Tsyba, N. A.; Shevchenko, K. V.; Klepets, O. V.
    В розвинених країнах світу (Сполучених штатах Америки, Великобританії, Японії, Німеччині та ін.) довгострокове прогнозування на національному рівні здійснюється завдяки використанню методо- логії Форсайт (foresight анг. – передбачення), яка зарекомендувала себе як найбільш ефективний ін- струмент вибору пріоритетних напрямків розвитку науки та технологій. Форсайт-метод викори- стовують для моделювання медичних, педагогічних, природничо-наукових, технічних та інших про- блем, тому його вважають універсальним. До об’єктів прогнозування і моделювання відносять: на- прями розвитку університетської освіти (масова чи елітна); джерела фінансування вищої освіти (державне, приватне чи змішане); попит на кваліфіковані кадри з боку окремих секторів економіки тощо. Мета: розкрити значення форсайт-досліджень для визначення пріоритетних напрямків розвитку вищої освіти на найближчі 15-20 років. Методи: аналіз, узагальнення та систематизація відомостей науково-методичної літератури. Науково-прогностичне забезпечення розвитку вищої освіти необхідне для встановлення пріоритетних напрямів наукових досліджень і розробок на най- ближчі роки та визначення домінуючих наукових теорій і галузей науки, які будуть формувати освіту майбутнього. Згідно з результатами форсайт-прогнозів щодо удосконалення вищої освіти виділяють наступні тенденції її розвитку: елітне навчання; розвиток освітніх онлайн-платформ; навчання протягом усього життя; прозорість вузівської системи та геймифікація. Довгострокове прогнозування у вищій освіті сприятиме впровадженню концепції стратегічного освітнього мене- джменту та науково-обґрунтованому розвитку університетів. Форсайт-дослідження допоможуть спрогнозувати потужності науково-технічного потенціалу вищої школи, визначити оптимальне співвідношення між дослідженнями і розробками в галузі освіти, передбачити ефект від одержання і застосування результатів науково-технічної діяльності. Результати форсайт-досліджень розви- тку вищої освіти допомагають визначати та удосконалювати головні напрямки наукових дослі- джень, розробок та методів навчання на найближчі 15-20 років. Встановлені прогнози форсайт- досліджень вкажуть потужності науково-технічного потенціалу та забезпечать перехід вищої освіти на інноваційно новий шлях розвитку.
  • Документ
    Морфометричні показники крипт слизової оболонки сліпої кишки щурів за дії комплексу харчових добавок
    (Полтавський державний медичний університет, 2023) Кінаш, Оксана В'ячеславівна; Григоренко, Альона Сергіївна; Донець, Ілона Миколаївна; Kinash, O. V.; Hryhorenko, A. S.; Donets, I. M.
    У зв’язку з широким застосуванням різноманітних харчових добавок все частіше постає питання, наскільки дані речовини є шкідливими для організму людини і чи є безпечними загальноприйняті до- бові дози харчових добавок у продуктах харчування. Зокрема, дискутабельним є вплив харчових до- бавок на слизову оболонку шлунково-кишкового тракту. Експериментально доведено, що за наяв- ності запальних захворювань кишечнику споживання деяких харчових добавок у допустимих дозах зумовлює загострення запальних процесів та зумовлює канцерогенез. Для оцінки функцій кишково- го травлення і всмоктування важливі такі критерії, як кількість крипт слизової оболонки кишечни- ка, їх глибина, структура та ступінь клітинної інфільтрації. Попередніми дослідженнями встанов- лено, що саме тип харчування та наявність в раціоні тих чи інших речовин впливає на глибину крипт, проліферативну активність клітин крипт та кількість келихоподібних клітин у товстому кишечнику. Було проаналізовано динаміку змін метричних показників крипт слизової оболонки сліпої кишки щурів за дії комплексу харчових добавок глутамату натрію, нітриту натрію та понсо 4R протягом 16-ти тижнів. Щурам дослідної групи при вільному доступі до води вводили 0,6 мг/кг ніт- риту натрію E250, 20 мг/кг глутамату натрію E621 та 5 мг/кг понсо 4R E124 в 0,5 мл дистильо- ваної води 1 раз на добу перорально. Щури контрольної групи (n=14) споживали питну воду та пе- рорально отримували фізіологічний розчин. Відбір зразків для гістологічних досліджень проводили на 1-й, 4-й, 8-й, 12-й та 16-й тижні експерименту. При проведенні морфометрії визначали такі па- раметри, як кількість крипт в полі зору, їх глибину, зовнішній діаметр крипт та діаметр просвіту крипт, висоту епітеліоцитів. Морфометричні параметри крипт слизової оболонки сліпої кишки щурів змінювалися залежно від тривалості дії комплексу харчових добавок глутамату натрію, ніт- риту натрію та понсо 4R. На ранніх термінах експерименту зміни у параметрах структури крипт та їх кількості свідчили про виражену альтеративну дію комплексу харчових добавок на слизову оболонку сліпої кишки щурів. На пізніх термінах експерименту відбувалося неповне відновлення структур та кількості крипт сліпої кишки щурів, однак, на фоні деструктивних та запальних змін слизової оболонки.
  • Документ
    Клініко-фармакологічні аспекти протигрибкових засобів в стоматологічній практиці
    (Полтавський державний медичний університет, 2023) Островська, Галина Юріївна; Моісєєва, Наталія Віталіївна; Луценко, Руслан Володимирович; Петрова, Тамара Аркадіївна; Розколупа, Ніна Василівна; Власова, Олена Вікторівна
    Розповсюдженість захворювань, ініційованих грибковою інфекцією, за статистичними даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, становить 20-70% серед населення світу. Цьому значною мірою сприяють соціальні, медичні та фармакологічні чинники. Труднощі лікування кандидозів обумовлені особливостями збудника, його мінливістю, постійним пристосуванням до умов навколишнього середовища і лікарських препаратів, які застосовуються. Збільшення носіїв грибкової інфекції в ротовій порожнині пов’язане з численними факторами ризику, такими як збільшення адгезії грибків на поверхні протезів, шкідливі звички, зниження рН середовища ротової порожнини, кількості слини, ятрогенні чинники, коморбідні стани хворого. Лікування кандидозних стоматитів ускладнюється толерантністю грибів роду Candida до традиційних протигрибкових препаратів, зниженням імунологічної реактивності макроорганізму, відсутністю ефективних схем лікування та профілактики кандидозів у хворих із використанням антибактеріальних препаратів та глюкокортикостероїдів. Важливо не забувати, що часто кандидоз є симптомом більш серйозних захворювань і його лікування потребує комплексного підходу, обережності та великого запасу знань. Задача лікарів стоматологів, які працюють з проблемами мікозів – удосконалення протимікозної терапії та розробка нових доказових стандартів фармакотерапії. Тому інформування лікарів з клініко-фармакологічної характеристики протигрибкових препаратів є вельми актуальним та завжди своєчасним. Мета роботи. Провести аналіз літератури щодо сучасних особливостей клініко-фармакологічного обґрунтування застосування протигрибкових лікарських засобів в стоматологічній практиці. Проведений аналіз літературних джерел показав, що загальноприйнятими принципами фармакотерапії грибкових уражень слизової оболонки порожнини рота є: вибір протигрибкового препарату з урахуванням вибірковості дії на вид збудника, або їх асоціації, причину захворювання, вік пацієнта, коморбідні стани, особливості фармакокінетики та токсичності протимікозних засобів. Лікування грибкової інфекції повинно бути як місцевим, так і системним, з чітким дотриманням дозування препаратів і їх курсом призначення. Задача практикуючих лікарів, які стикаються із проблемами лікування мікозів слизової оболонки порожнини рота – удосконалення терапії антимікотиками, які вже є на фармацевтичному ринку та розробка сучасних стандартів фармакотерапії на основі доказової медицини.
  • Документ
    Противірусні препарати при лікуванні COVID-19
    (Полтавський державний медичний університет, 2023) Сидоренко, Антоніна Григорівна; Sydorenko, A. H.
    Сovid-19 – це інфекційне контагіозне захворювання вірусної етіології, яке викликане SARS-CoV-2. Лікування пацієнтів з COVID-19 є складним завданням. Рішення про обсяг надання медичної допомоги в амбулаторних умовах або в стаціонарі базується в першу чергу на клінічній оцінці стану пацієнта. Мета роботи - розглянути фармакологічну характеристику противірусних препаратів, які використовуються в схемах лікування COVID-19. Матеріали та методи досліджен-ня. Для пошуку інформації використовували Інтернет-ресурси (PubMed, Google Scholar, CrossRef). Увагу було сконцентровано на наданні актуального огляду щодо особливостей фармакокінетики, фармакодинаміки противірусних препаратів для лікування COVID-19. Основна частина. Молнупіравір – проліки з противірусною активністю проти SARs-CoV-2. Призначають для лікування пацієнтів з легкою та помірною формою Covid-19, які мають високий ризик розвитку важкої форми або лета-льного випадку. Рибавірин є аналогом нуклеозиду з широким спектром противірусної дії. Ремдесивір – противірусний препарат прямої дії, інгібітор нуклеотидного аналога РНК-залежної РНК-полімерази. Призначать пацієнтам з Covid-19 (SARS-CoV-2) важкохворим із пневмонією, яка потре-бує кисневої терапії, та для пацієнтів із супутніми патологіями, зокрема цукровим діабетом, тяжкою хронічною патологією дихальної та серцево-судинної систем, імуносупресивними захворюваннями, нирковою недостатністю. Фавіпіравін синтетичний противірусний препарат прямої дії, селективний інгібітор РНК-полімерази, показаний для лікування середнього та важкого перебігу COVID-19, пандемічних інфекцій, спричинених вірусом грипу, а також при неефективності інших лі-ків. Лопінавір/ритонавір є комбінованим препаратом, інгібітором протеази, який у схемах лікування важкохворих на Covid-19. Висновки. Триває пошук ефективних етіотропних лікарських засобів для терапії хворих на COVID-19. У схемах лікування даної патології використовують: молнупіравір, рибавірин, ремдесивір, фавіпіравін, плітидепсин, лопінавір/ритонавір. Розуміння механізму дії цих лікарських засобів, особливостей їхньої фармакокінетики та фармакодинаміки, знання можливих побічних реакцій, схем дозування необхідні для вибору препарату.
  • Документ
    Академічна доброчесність як важливий елемент системи підвищення якості освіти
    (Полтавський державний медичний університет, 2023) Лобань, Галина Андріївна; Фаустова, Марія Олексіївна; Чумак, Юлія Вікторівна; Loban', G. A.; Faustova, M. O.; Chumak, Yu. V.
    Вперше на нормативному рівні поняття «академічна доброчесність» було закріплено у Законі України «Про освіту», що був прийнятий у 2017 році. У статті 42 Закону зазначено, що «Академічна доброчесність - це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень». Згідно Закону структурно система забезпечення якості освіти має три складові: систему забезпечення якості в закладах освіти (внутрішня система забезпечення якості освіти); систему зовнішнього забезпечення якості освіти; систему забезпечення якості в діяльності органів управління та установ, що здійснюють зовнішнє забезпечення якості освіти. Суб’єктами застосування принципів академічної доброчесності є учасники освітнього процесу: педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники, а також здобувачі освіти. Мета цього дослідження полягала в тому, щоб вивчити рівень знань здобувачами другого (магістерського) рівня вищої освіти ОПП «Медицина» Полтавського державного медичного університету з переліку та змісту порушень академічної доброчесності залежно від курсу навчання. Матеріали та методи. В дослідженні прийняли участь 117 здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти ОПП «Медицина» Полтавського державного медичного університету. Серед них 73 особи навчалися на ІІІ курсі та 44 – на ІІ курсі медичних факультетів університету. У дослідженні перевіряли здатність студентів розпізнавати плагіат, фальсифікацію, фабрикацію, списування, обман на конкретних прикладах. Респондентам був запропонований авторський опитувальник, що містив 10 ситуацій щодо різних питань академічної доброчесності, де здобувачі освіти мали виявити порушення за їх наявності. Опитувальник був анонімним, без зазначення прізвищ та імен, а також груп навчання. здобувачів освіти. Проте він містив запитання щодо демографічних даних респондентів, таких як вік, стать та рік навчання. Висновки. Переважна більшість опитаних здобувачів вищої освіти другого і третього курсів ОПП «Медицина» (відповідно 72,72% та 79,45%) мають достатній та скоріше достатній рівень знань з переліку та змісту порушень академічної доброчесності.
  • Документ
    Оцінка антибактеріальних та антиадгезивних властивостей антисептиків відносно клінічних ізолятів Kocuria spp.
    (Полтавський державний медичний університет, 2023) Чумак, Юлія Вікторівна; Лобань, Галина Андріївна; Фаустова, Марія Олексіївна; Ананьєва, Майя Миколаївна; Гаврильєв, Віктор Миколайович; Chumak, Yu. V.; Loban', G. A.; Faustova, M. O.; Ananieva, M. M.; Havryliev, V. M.
    За даними літературних джерел мікроорганізми роду Kocuria набувають поширення, але не як авірулентний представник нормальної мікробіоти тіла людини, а як збудники захворювань. Останнім часом після ідентифікації збудників інфекційно-запальних процесів різні види Kocuria потрапляють у перелік етіологічних представників, які були виділені від хворих на холецистит, ендокардит, перитоніт, менінгіт. А також з каріозної порожнини зуба і з постекстракційної лунки зуба. Бактерії роду Kocuria набувають фактори патогенності, які надають їм можливість відігравати важливу роль у виникненні інфекційно- запальних процесів різних органів та систем організму людини. Враховуючи, що в медичній і в стоматологічній практиці для лікування інфекційно-запальних процесів найчастіше препаратами вибору залишаються антибіотики, набуває розповсюдження і стає глобальною проблемою стійкість мікроорганізмів до антибіотиків. З метою подолання проблеми антибіотикорезистентності для лікування інфекційно-запальних процесів все ширше використовують інші препарати з вираженою протимікробною дією. Такими препаратами можуть бути антисептики. Мета: Вивчення антибактеріальної та антиадгезивної активності декасану, та препаратів порівняння хлоргексидину і йодоформу щодо клінічних ізолятів Kocuria spp. виділених з порожнини рота пацієнтів з інфекційно-запальним постекстракційним ускладненням. Матеріали та методи дослідження: В якості досліджуваних мікроорганізмів дослідили 5 клінічних ізолятів Kocuria spp. виділених від хворих, які проходили лікування з приводу інфекційно-запального постекстракційного ускладнення в лікувально-хірургічному відділенні комунальної установи «Полтавський обласний центр стоматології - стоматологічна клінічна поліклініка». В дослідженні використовували антисептики: Декасан, Хлоргексидин біглюконат, Йодоформ. Визначали мінімальну інгібуючу концентрацію (МІК) та мінімальну бактерицидну концентрацію (МБцК) антисептиків щодо клінічних ізолятів Kocuria spp. враховуючи рекомендації ISO. Адгезивні властивості клінічних ізолятів Kocuria spp. під дією суббактеріостатичних концентрацій антисептиків декасану, хлоргексидину та йодоформу визначали за методикою Brillis V.I. з використанням еритроцитів крові групи 1(0) Rh+, враховуючи індекс адгезії мікроорганізмів (ІАМ). Висновки: За результатами дослідження визначили, що протимікробна та антиадгезивна активності досліджуваних антисептиків декасану, хлоргексидину і йодоформу відрізнялася.
  • Документ
    Формування особистості майбутніх лікарів-стоматологів в умовах сьогодення
    (Полтавський державний медичний університет, 2023-05-24) Буханченко, Ольга Петрівна; Гаврильєв, Віктор Миколайович; Іваницька, Олена Сергіївна; Бойко, Ігор Васильович; Яценко, Павло Ігорович; Bukhanchenko, O. P.; Нavryliev, V. M.; Ivanytska, O. S.; Boyko, I. V.; Yatsenko, P. I.
    Сучасне суспільство висуває нові вимоги до системи освітнього процесу. Спираючись на події, які спіткали нашу країну, стає зрозуміла необхідність підвищення ефективності навчально-виховної роботи вузу, покладаючи в основу виховання національної самосвідомості у здобувачів вищої освіти. Галузь освіти є одним із найважливіших аспектів держави, оскільки під час навчання, відбувається формування майбутніх поколінь. Одним із важливих принципів становлення особистості здобувачів вищої освіти є вивчення, засвоєння та удосконалення української мови як основної ознаки української нації. Мета дослідження - проаналізувати вплив мовленнєвих аспектів на формування особистості здобувачів вищої освіти, та їх роль у становленні висококваліфікованих спеціалістів, відданих громадян своєї держави. Матеріали і методами дослідження складають положення і результати теоретичних розробок, матеріали періодичних видань, Інтернет-джерела, статистичні та аналітичні матеріали та результати власних досліджень авторів. В основу власних досліджень покладено аналіз опитування 120 здобувачів вищої освіти. Було встановлено, що для 40 осіб (33,3%) з опитуваних існують деякі складності для повного переходу на українську мову. Не в останню чергу, спонукати здобувачів вищої медичної освіти до вільного та перманентного спілкування рідною мовою має і професорсько-викладацький колектив університету. Проаналізувавши вплив мовленнєвих аспектів на формування особистості здобувачів вищої освіти, можливо стверджувати, що саме мова має неабиякий вплив на виховання гуманізму, патріотизму, високої професійної культури майбутніх поколінь. Дотримуючись наведених у статті принципів можливо виховати особистість сучасного фахівця, патріота України, всебічно освічену людину.
  • Документ
    Деякі патоморфологічні особливості герміногенних пухлин яєчка
    (Полтавський державний медичний університет, 2023) Бабенко, Вікторія Ігорівна; Ніколенко, Дмитро Євгенійович; Филенко, Борис Миколайович; Babenko, V. I.; Nikolenko, D. Ye.; Fylenko, B. M.
    Метою дослідження було визначити основні індивідуальні клініко-морфологічні особливості герміногенних пухлин яєчка, ґрунтуючись на детальний патоморфологічний аналіз біопсійного та післяопераційного матеріалу. Матеріали та методи дослідження. Для досягнення поставленої мети було проведено вивчення, аналіз та детальне дослідження архівного біопсійного та післяопераційного матеріалу випадків раку яєчка в Полтаві та Полтавській області на базі Полтавського обласного патологоанатомічного бюро (ПОПАБ) за 2018-2022 роки. Гістологічні препарати виготовляли за стандартною методикою із забарвленням гематоксиліном і еозином та подальшим мікроскопічним дослідженням. Результати. З 2018 по 2022 роки у ПОПАБ було зареєстровано 22 випадки раку яєчка. Середній вік чоловіків, у яких були діагностовані вищезазначені пухлини, складав 43,6±14,9 років. Серед досліджуваного матеріалу визначались наступні види герміногенних пухлин яєчка: типова семінома, сперматоцитарна семінома, ембріональний рак, змішані гермінативні пухлини (поєднання сперматоцитарної семіноми, ембріонального раку і тератоми; поєднання типової семіноми та ембріонального раку; поєднання ембріонального раку з тератомою). За результатами мікроскопічного дослідження було виявлено гістологічні особливості кожної х цих пухлин. Висновки. Серед герміногенних пухлин яєчка за останні 5 років у Полтавській області найчастіше виявляється типова семінома, середній вік чоловіків з даною нозологією яких становить 50 років. У наймолодшого пацієнта, вік якого становив 21 рік, виявлено ембріональний рак. Пухлини яєчка із зародкових клітин мають досить гетерогенну будову, що зумовлює певні труднощі при постановці патоморфологічного діагнозу. За допомогою детального мікроскопічного дослідження можна верифікувати гістологічний тип пухлини, з виявленням індивідуальних особливостей герміногенних неоплазій.
  • Документ
    Математичний розрахунок одномоментного роз’єднання висоти прикусу у фронтальній ділянці з урахуванням показників стоматологічного сканера при локалізованій формі патологічного стирання твердих тканин зубів
    (Полтавський державний медичний університет, 2023-05) Коваль, Юрій Павлович; Петренко, Руслан Володимирович; Павліш, Ігор Вікторович; Koval, Y. P.; Petrenko, R. V.; Pavlish, I. V.
    Проблема зміни прикусу у пацієнтів внаслідок втрати або стирання зубів потребує якомога швидшого виявлення та вирішення. Зміна фізіологічного положення нижньої щелепи запускає ланцюгові зміни стану м’язів обличчя, артикуляції, жувальної біомеханіки, може спричиняти естетичний і фізичний дискомфорт пацієнту, а також значно ускладнює ортопедичні процедури. Корекція висоти прикусу може стати суттєвою проблемою як для пацієнта, так і для фахівця. Враховуючи це, стоматолог має володіти відповідними методиками для прийняття раціональних та обґрунтованих рішень. Мета. Здійснення огляду літературних першоджерел щодо причин і наслідків патологічного стирання зубів, їх впливу на зміну прикусу у пацієнтів та актуальності використання математичного розрахунку для здійснення ортопедичних маніпуляцій. Матеріали і методи дослідження. Здійснено електронний пошуковий аналіз публікацій основних науково-метричних баз (ScienceDirect, Research Gate, NCBI, PubMed, Ovid MEDLINE, Willey, Web of Science, EBSCO, Scopus, Google Schoolar). Особливо уважно проаналізували статті, опубліковані після 2018 року. Текстові матеріали також були проаналізовані на наявність додаткових інформаційних посилань. Результати та висновки. Виявлено, що розрахункові математичні моделі дозволяють кількісно оцінити переміщення скронево-нижньощелепного суглоба у пацієнтів під час відновлення початкової висоти прикусу. Подібні розрахунки раціональні лише на початку ортопедичного втручання, доки спостерігається обмеження рухомості голівки скронево-нижньощелепного суглоба. Будь-яка ортопедична процедура потребує точного та раціонального підходу для відновлення існуючої скроневонижньощелепної структури. Щоби виміряти точність методу, необхідно розрахувати частку істинно позитивних й істинно негативних у всіх оцінюваних випадках. Математичні розрахунки можуть виступати як середній орієнтир, проте перш за все фахівець має опиратись на індивідуальні критерії стану пацієнта.