Авторефетати та дисертації. Кафедра фізіології

Постійне посилання зібрання

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 8 з 8
  • Документ
    Фізіологічна регуляція функціонального стану мембран лімфоцитів периферійної крові пептидним комплексом нирок
    (Інститут Герантології АМН України, 2006) Весніна, Людмила Едуардівна; Веснина, Людмила Эдуардовна; Vesnina, L. E.
    Дисертація присвячена теоретичному узагальненню та новому вирішенню наукової проблеми визначення механізмів регуляції функціонального стану плазматичної мембрани лімфоцитів периферійної крові фізіологічно активними речовинами, які продукуються нирками, та реалізують свій вплив за фізіологічних умов, за умов дії ендогенних імуномодуляторів, за умов модуляції активності окремих ланок основних шляхів сигнальної трансдукції та пригнічення метаболічних процесів. Результати досліджень свідчать про можливість фізіологічної регуляції функціонального стану мембран лімфоцитів периферійної крові пептидним комплексом, отриманим з тканин органу нелімфоїдного походження - кіркової речовини нирок, яка реалізується зміною рівня та характеру експресії поверхневих мембранних рецепторів лімфоцитів. Визначено, що до трансдукції сигналу пептидного комплексу нирок у клітину залучені процеси фосфорилування за тирозином, які відбуваються на початкових та більш віддалених за часом етапах реалізації біологічної дії. На поверхні мембрани периферійних лімфоцитів визначені специфічні рецептори з низькою афінністю до пептидного комплексу нирок. Обгрунтована ідентичність механізмів реалізації біологічної дії пептидних комплексів, отриманих з кіркової речовини нирок та тимусу.
  • Документ
    Вільнорадикальні, антиокислювальні та гемокоагуляційні процеси в нормі, при експериментальній патології серця та їх лімітування пептидним біорегулятором
    (Харківський медичний інститут, 1993) Павленко, Ганна Петрівна
    Актуальність проблеми. Однією із актуальних проблем сучас­ної кардіології залишається корекція порушеної функції серцевого м'язу. Стрес, ішемія та інші фактори викликають біохімічні зміни в тканинах міокарда, для яких характерні, в першу чергу, акти­вація вільнорадикальних процесів, що веде до пригнічення анти­оксидантної системи, зміни мікроциркуляції і гемостазу. Ці фактори відіграють головну роль в виникненні основних захво­рювань серця: інфаркту міокарда.
  • Документ
    Функціональні властивості системи зсідання крові в залежності від особливостей психофізіологічного статусу людини
    (1993) Моргун, Зайтуна Камілівна
    Метою цього дослідження є вивчення стану системи зсідання крові залежне від особливостей психофізіологічного статусу людини.
  • Документ
    Роль полипептидов слюнной железы в регуляции cвободнорадикального окисления, физиологический антиоксидантной системы и гемостаза у жывотных
    (Симферополь, 1994) Соколенко, Валентина Николаевна; Соколенко, Валентина Миколаївна
    Впервые определена зависимость состояния процессов свободнорадикального окисления липидов, физиологической антиоксидантной системы, гемостаза и тромбоцитсактивнкх свойств от морфо-функциональных особенностей тканей подчелюстной слюнной железы в норме и при экспериментальных состояниях. Установлено, что изменение процессов СРО липидов приводит к нарушениям активности ФАС, гемостаза и тромбоцитоактивных свойств тканей. В экспериментах на животных впервые доказано, что применение полипептидного препарата слюнных желез, при различных экспериментальных воздействиях, оказывало значительное нормализующее действие, которое проявилось а повышении адаптационных свойств гомеостатических систем. Это выражалось в том, что нормализовались показатели СРО, ФАС, гемостаза и тромбоцитоактивные свойства ткани слюнной железы. Комплекс полипептидов обладает значительным регенераторным действием. Полученные результаты демонстрируют наличие взаимосвязи между гемостазом и перекисным окислением липидов, образующих единую систему защиты организма. Эта взаимосвязь в значительной степени может быть опосредована цитомединами.
  • Документ
    Комплекс пептидних фрагментів гемоглобіну: роль в регуляції системи крові
    (2002) Запорожець, Тетяна Миколаївна; Запорожец, Татьяна Николаевна; Zaporozhets, T. M.
    Дисертація (рукопис) на здобуття наукового ступеня доктора біологічних наук за спеціальністю 14.03.13 - нормальна фізіологія. - Інституті фізіології ім. О.О.Богомольця НАН України, Київ, 2002. Пептидний комплекс, отриманий шляхом ферментативного гідролізу гемоглобіну з наступною екстракцією органічною кислотою в присутності двохвалентних катіонів має власну фізіологічну активність, яка спрямована на підтримку метаболічних та регенераторних процесів у системі крові. Комплекс пептидних фрагментів гемоглобіну можна віднести до медіаторної ланки біорегуляції системи крові, яка здійснює перенос специфічної інформації після взаємодії з мембранними рецепторами, змінюючи активність внутрішньоклітинних білків (зокрема bcl-2) з протеінкіназами, сигнали від яких змінюють експресію ядерних білків (зокрема р53). Виявлена здатність комплексу пептидних фрагментів гемоглобіну посилювати розвиток еритробластних елементів та стимулювати процеси проліферації клітин гранулоцитарного ряду за фізіологічних умов і при розвитку експериментальних патологій. Комплексу пептидних фрагментів гемоглобіну в умовах експериментальної патології системи крові (гемолітичної анемії, викликаній введенням сірчанокислого фенілгідразину, порушенні синтезу порфіринів та гему в умовах хронічної свинцевої інтоксикації, гіпопластичноїї анемії, викликаній променевим пошкодженням організму, депресії кровотворення,, викликаній введенням цитостатика) притаманна нормалізуюча дія на систему вільнорадикального окислення, білки гострої фази запалення, неспецифічну резистентність, що супроводжується відновленням фагоцитарних властивостей нейтрофілів, нормалізацією функцій системи гемостазу та імунітету. Перспективне подальше вивчення комплексу пептидних фрагментів гемоглобіну, як потенційних лікарських речовин, що разом із вирішенням найважливіших теоретичних проблем біологічної регуляції дозволить накреслити нові підходи до лікування різних захворювань системи крові.
  • Документ
    Особливості реології та еритроцитарної ланки гемостазу в симетричних регіонах кровообігу у тварин та людей
    (Вінницький національний медичний університет ім. М. І. Пирогова, 2005) Ткаченко, Олена Вікторівна; Ткаченко, Елена Викторовна; Tkachenko, E. V.
    Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.03 – нормальна фізіологія.- Вінницький медичний університет ім.М.І.Пирогова, Вінниця, 2005. Дисертація присвячена питанням вивчення асиметрії реології та еритроцитарної ланки системи гемостазу в симетричних судинних регіонах у людей (кубітальних венах і крові з правого і лівого безіменного пальця рук) та тварин (яремних і стегнових венах) за фізіологічних умов. Отримані результати вперше демонструють наявність асиметрії деформабельності еритроцитарної мембрани (еритроцити, отримані з правої яремної вени, мали вищу здатність до деформування, ніж з лівої) у котів. В яремних та стегнових венах у котів вперше виявлена асиметрія прокоагулянтних та фібринолітичних властивостей еритроцитів. У котів вперше виявлена асиметрія еритропоетичної активності кісткового мозку, отриманого з епіфізів правої та лівої великогомілкової кістки. У людей і у венозній крові, яка отримана з правої та лівої кубітальної вени, і в капілярній крові, отриманій з безіменного пальця правої та лівої руки, деякі реологічні властивості (в’язкість, ШОЕ, час максимума гемолізу) виявилися асиметричними справа та зліва. У людей асиметрія показників еритроцитарного гемостазу була більш характерна для капілярної крові. Отримані результати дозволили вперше виділити “правий” та “лівий” тип реагування показників реології та еритроцитарної ланки системи гемостазу у людей та тварин (у перших показники, що вивчалися, переважали справа, а у других – зліва), причому у правшів спостерігався “правий” тип, а у лівшів – “лівий” тип реакцій. Результати дисертації свідчать про те, що асиметрія крові взагалі і морфо-функціональна асиметрія червонокрівців зокрема є не випадковим, стохастичним явищем, а закономірним, оскільки вона реалізується у представників тваринного світу, які відносяться до одного класу (ссавці), одного підкласу (справжні звірі), інфракласу (плацентарні), але до різних рядів (людина відноситься до ряду примати, кот – ряду хижаки, щур – ряду гризуни) та низших таксономічних одиниць (родина, рід та вид).
  • Документ
    Морфологические аспекты желчеобразования в ряду позвоночных
    (Подразделение оперативной полиграфии управления статистики Полтавской области, 1990) Жукова, Марина Юрьевна; Жукова, Марина Юріївна; Zhukova, M. Y.
    Данная работа посвящена изучению морфологических особенностей гепатоцитов позвоночных животных, связанных с процессами желчеобразования и желчевыделения. Актуальность данного исследования определяется необходимостью выяснения структурних изменений желчесекретирующего аппарата гепатоцитов, возникающих при холестатических поражениях печени. Хорошо известно, что при этих заболеваниях развивается экскреторная недостаточность печеночных клеток, ведущая к накоплению в крови веществ, которые в нормальных условиях выделяются с желчью. Определение некоторых более или менее характерных морфологических признаков, относящихся к процессам образования и выделения желчи может оказать помощь для диагностики состояний, сопровождающихся явлениями холестаза. На основании проведенного исследования впервые показаны определенные закономерности структурных изменений в желчесекреторном аппарате гепатоцитов позвоночных животных различного филогенетического уровня. Сущностью их является усиление морфологических показателей желчесекреторной активностг патоцитов от класса рыб к классу рептилий с последующим их ослаблением от класса рептилий к классу млекопитающих. Данные закономерности, по-видимому, являются следствием различных условий среды обитания и питания, а также усиления эндокринной функции печени.
  • Документ
    Біохімічні зміни в тканинах легень за умов експериментальної опікової хвороби та їх корекція ліпіном
    (Друкарня ВНМУ ім. М.І. Пирогова, м. Вінниця, вул. Пирогова, 56., 2015) Сухомлин, Тетяна Анатоліївна; Сухомлин, Татьяна Анатольевна; Sukhomlyn, T.A.
    Дисертаційна робота присвячена вивченню патологічних змін у тканинах легень за умов експериментальної опікової хвороби та обґрунтуванню корекції цих змін ліпіном. Обґрунтовано положення про те, що провідну роль у розвитку патологічних змін в тканинах легень щурів при опіковій хворобі відіграють активація оксидативного стресу, перекисного окиснення ліпідів, розвиток ендогенної інтоксикації, пригнічення антиоксидантних систем, дисбаланс NO-ергічної системи, порушення енергетичного балансу, декомпенсація протеїназно-інгібіторного потенціалу, зростання колагенолітичної активності. Застосування ліпіну має позитивний корегуючий вплив на тканини легень за умов опікової хвороби, а саме, спостерігається пригнічення процесів вільнорадикального окиснення, про що свідчить зниження вмісту ТБК-реактантів, окисномодифікованих білків та молекул середньої маси, підвищується активність ферментів антиоксидантної системи, нормалізується ліпідний склад тканин легень, знижується вміст нітрит-аніонів, зменшується енергетичний дисбаланс, інгібуються процеси деполімеразації колагену, що підтверджується зниженням вмісту вільного оксипроліну, порівняно з тваринами, яким моделювали опікову хворобу без корекції. Доведено позитивний вплив ліпіну на морфологічні зміни в легенях щурів при опіковій хворобі. При його застосуванні зменшується інтерстиціальний набряк, запальна інфільтрація, дескавамація бронхіального епітелію; Диссертационная работа посвящена изучению патологических изменений в тканях легких крыс в условиях экспериментальной ожоговой болезни и обоснованию коррекции этих изменений липином. На 112 белых крысах-самцах изучены изменения NO-ергической системы, свободнорадикальных процессов, антиоксидантной системы, протеиназно-ингибиторного потенциала, липидного и углеводного обмена тканей легких. Экспериментально доказано, что ведущую роль в развитии патологических изменений в тканях легких при ожоговой болезни играют дисбаланс NO-эргической системы, активация оксидативного стресса и перекисного окисления липидов, снижение активности ферментов антиоксидантной системы, развитие эндогенной интоксикации, декомпенсация протеиназно-ингибиторного потенциала активация деполимеризации коллагеновых белков, нарушение энергетического баланса. В условиях ожоговой болезни в тканях легких наблюдалось развитие оксидативного стресса, что сопровождалось повышением содержания ТБК-реактантов, окислительномодифицированных белков и молекул средней массы, как маркера эндогенной интоксикации. Содержание ТБК-реактантов возростало в 3,12 раза (р<0,05), окислительномодифицированных белков – в 1,74 раза (р<0,05), молекул средней массы – в 2,54 раза (р<0,05). При этом активность ферментов антиоксидантной системы снижалась: активность каталазы в 2,03 раза (р<0,05), а супероксиддисмутазы в 2,18 раза (р<0,05). При экспериментальной коррекции липином в тканях легких снизилось содержание ТБК-реактантов, окислительномодифицированных белков, молекул средней массы, повысилась активность супероксиддисмутазы и каталазы, что свидетельствуеть о снижении свободнорадикальных процессов и активации антиокидантных систем в легких. Также при ожоговой болезни наблюдались изменения протеиназно-ингибиторного потенциала, повышалась общая протеолитическая активность в 2,35 раза (р<0,05), а общая антитриптическая активность снижалась. При этом возростал уровень свободного оксипролина – в 1,69 раза (р<0,05). Применение липина привело к уменьшению протеолитической активности и содержания свободного оксипролина, что можно объяснить снижением активности коллагеназ. Доказано позитивное влияние липина на морфологические изменения в тканях легких при ожоговой болезни. При этом уменьшается интерстициальний отек, воспалительная инфильтрация, десквамация бронхиального эпителия. Таким образом, обоснована эффективность использования липина для коррекции патологических изменений в тканях легких при ожоговой болезни; The dissertation is devoted to the study of influence of lipin on pathological changes in lungs at experimental burn disease. The point has been proved that the leading role in the development of pathological changes in tissues of lungs at burn disease play decompensation of proteinase-inhibitory potential, activation of oxidative stress, deppression of antioxidant systems, disbalance of NO-ergic system, violation of energetic balance, development of endogenous intoxication, activation of collagen proteins catabolism. Use of lipin has had a positive compensatory influence on tissues of lungs at burn disease, in particular it has been observed that processes of free radical oxidation have been oppressed that was proved by the content decrease of oxygen modified proteins, reactants of thiobarbituric acid and average mass molecules; activity of enzymes of antioxidant system in the researched tissues increased, normalization of proteolysis and lipid metabolism in comparison with animals in wich modeling experimental burn disease without correction