Мультидисциплінарний підхід в ортодонтичному лікуванні

Постійне посилання зібрання

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 20 з 25
  • Документ
    Invia est in medicina via sine lingua latina. Непрохідний шлях в медицині без латинської мови
    (Українська медична стоматологічна академія, 2020) Скрипников, Петро Миколайович; Скрипнікова, Таїса Петрівна; Хміль, Тетяна Андріївна; Писаренко, Олена Анатоліївна; Тимошенко, Юлія Володимирівна
    Усі учбові та навчальні посібники, наукові статті з стоматології мають значну кількість латинських термінів, які визначають анатомічні утворення, класифікації захворювань, елементи ураження, процеси, які виникають при запаленні, некрози та новоутворювання, діагнози та інші. Знання латинської термінології необхідні при обстеженні хворих, проведенні клінічних розборів, комунікації лікарів з колегами у присутності пацієнтів. Вибір метода лікування, прогнозування тяжкості та лікування захворювання, знання лікарськи х засобів, їх пропис у рецепті також не можливий без знання латині. В сьогоденні медичні принципи, деонтологічні канони зафіксовані в пам’яті людей на латинській мові: noli nocere, ivatura sanat, medscus - curat morbus та інш.
  • Документ
    Вміст кальцію і фосфору у гомогенаті тканин пародонта при експериментальному гінгівіті за зміненої реактивності організму
    (Українська медична стоматологічна академія, 2020) Древніцька, Р. О.; Гевкалюк, Н. О.; Авдєєв, Б. О.; Бойків, А. Б.; Авдєєв, О. В.
    Внаслідок значного поширення запальних захворювань тканин пародонта актуальним питанням у стоматології залишається покращення результатів їх лікування та профілактики. Для додаткового розкриття патогенетичних механізмів та проведення найефективнішого лікування актуальним є дослідження вмісту макроелементів у гомогенаті тканин пародонта при експериментальному гінгівіті та за його корекції при зміненій реактивності організму. Мета дослідження. Визначення вмісту кальцію та фосфору у сироватці крові та гомогенаті ясен при експериментальному гінгівіті та за його корекції у статевозрілих щурів. Матеріали і методи. Досліди проведено на 100 білих нелінійних щурах-самцях віком 5-6 місяців: 10 інтактних щурів; 30 щурів з експериментальним гінгівітом без змін реактивності організму; 30 щурів з експериментальним гінгівітом на тлі гіпоергії організму, викликаної циклофофаном; 30 щурів з експериментальним гінгівітом на тлі гіперергії організму, викликаної пірогеналом; яким проводилося лікування протизапальним гелем з неовітином. Забій тварин і забір м’яких тканин пародонта під тіопенталовим наркозом проводили через 7 діб після початку експерименту в групі зі змо- дельованим гінгівітом, у групах без і з корекцією - через 14 діб.
  • Документ
    Результати лікування гіперчутливості зубів із використанням поєднанного впливу низькоінтенсивного лазерного випромінювання та апіпродукту
    (Українська медична стоматологічна академія, 2020) Демидова, П. І.; Рябоконь, Э. М.
    Актуальність. Однією з причин виникнення гіперестезії зубів є наявність у пацієнтів різних ступенів розвитку генералізованого пародонтиту. Заради отримання довготривалих результатів у зниженні показників гіперестезії зубів, необхідно оптимізувати існуючі методи лікування. Метою цього дослідження було оцінити ефективність лікування гіперестезії зубів у хворих на генералізований пародонтит хронічного перебігу із використанням низькоінтенсивного лазерного випромінювання та апіпродуктів. Матеріали та методи. 104 хворих на генералізований пародонтит хронічного перебігу та гіперестезією зубів були розділені на 4 групи, відповідно до отриманого методу лікування. Ступінь вираженості чутливості гіперестезії зубів оцінювали за шкалою Schiff. Чутливість вимірювалася до двох різних подразників - до холодного та тактильного. Холодним подразником було повітря з пустеру, тактильним подразником був стоматологічний зонд.
  • Документ
    Загальні відомості про метали та їх сплави, які застосовуються в ортопедичній стоматології
    (Українська медична стоматологічна академія, 2020) Рамусь, Михайло Олександрович; Рамусь, Артем Михайлович; Оджубейська, Ольга Дмитрівна
    Метали - це прості речовини, що характеризуються у звичайних умовах високими для них фізико-хімічними властивостями, електро- і теплопровідністю, пластичністю, типовим «металевим блиском» і мають у твердому стані типову кристалічну будову. Основна хімічна властивість металів - здатність їх атомів легко віддавати валентні електрони і переходити в позитивно заряджені іони. Тому метали - це добрі відновники. Хімічні властивості металів визначаються будовою їхніх атомів і типом кристалічних граток. Металеві сплави - макроскопічні однорідні системи, що складаються з двох або більше металів з характерними металевими властивостями. У широкому сенсі сплавами називаються будь-які однорідні системи, отриманні плавленням металів, неметалів, оксидів і органічних речовин. На відміну від металів, в сплавах легше підсилювати окремі властивості. Цього досягають зміною співвідношення між металами, які входять в сплав. Деякі метали і сплави в різних умовах можуть існувати в різних кристалічних формах. Це властивість речовини називають алотропією, або поліморфізмом.
  • Документ
    Використання кап як етап лікування дисфункції скроневонижньощелепного суглоба
    (Українська медична стоматологічна академія, 2020) Мельник, Владислав Леонідович; Шевченко, Василь Кирилович; Силенко, Юрій Іванович
    Незалежно від причин або ступеня вираженості дисфункції СНЩС, найбільш ефективний метод її лікування на початковому етапі - використання м’якої суглобової капи. Її завдання - зняти навантаження на суглоб, зменшити м'язову напругу і обмежити стертість зубів. Капа позиціонує нижню щелепу в правильне положення, при якому зубощелепова система знаходиться у найбільш збалансованому і розслабленому стані.
  • Документ
    Спектральна характеристика акрилових пластмас
    (Українська медична стоматологічна академія, 2020) Локота, Ю. Є.; Палійчук, І. В.; Палійчук, В. І.
    Спектри пропускання та поглинання світла досліджуваних акрилових пластмас, зняті на заключних стадіях полімеризації, суттєво відрізняються між собою (р<0,001), що дає змогу з високою вірогідністю ідентифікувати ці матеріали по спектрах пропускання та поглинання світла у видимому діапазоні та визначити час повної полімеризації кожної із них, що може бути використано для ідентифікації якості виготовлення акрилових зубних протезів.
  • Документ
    Теоретичне обгрунтування створення національної електронної бази даних зубощелепних систем пацієнтів з метою збереження індивідуальних анатомічних особливостей
    (Українська медична стоматологічна академія, 2020) Герман, С. А.
    Перспективним напрямом в ортопедичній стоматології є створення національної бази даних, де кожна людина буде мати скановану копію своєї ЗЩС в певному віці, наприклад у 25 років, коли система вже сформована. Це надасть можливість лікарям після пошкодження зубів або їх втрати, відновляти анатомічну будову ЗЩС за попередньо збереженою формою, що також суттєво полегшить роботу зубним технікам.
  • Документ
    Зміни взаєморозташування незрощених фрагментів верхньої щелепи після велопластики
    (Українська медична стоматологічна академія, 2020) Філоненко, В. В.; Шафета, О. Б.
    Актуальність. Незрощення губи та піднебіння є найбільш розповсюдженими вродженими аномаліями розвитку скелету середньої зони обличчя. Етіологія незрощень є багатофакторною. Вивчення умов розвитку та формування зубощелепного апарату у дітей з вродженими незрощеннями губи та піднебіння є актуальним у комплексі використовуваних лікувально-реабілітаційних заходів. Мета. Вивчити зміни взаєморозташування незрощених фрагментів верхньої щелепи після велопластики. Методи дослідження. Проведено антропометричні вимірювання за методом Braumann, що передбачає дослідження трансверзальних розмірів щелеп, на сканованих моделях верхньої щелепи 10 дітей з вродженими незрощеннями верхньої губи та піднебіння. Основні результати. При проведенні антропометричних вимірювань сканованих моделей верхньої щелепи до хейлоринопластики середня величина трансверзальних розмірів верхньої щелепи на рівні проекції ікол становила 22,58±4,26 мм (N=24,26±0,79 мм), на межі твердого і м’якого піднебіння - 30,69±2,83 мм (N=32±0,74 мм); величина дефекту на рівні проекції ікол становила 8,01 ±3,14 мм, а на межі твердого і м’якого піднебіння - 11,3±2,54 мм.
  • Документ
    Терапія ускладнень після видалення ретенованих, дистопованих зубів ретромолярної ділянки
    (Українська медична стоматологічна академія, 2020) Мельник, Владислав Леонідович; Шевченко, Василь Кирилович
    Ретенція зубів мудрості є частим ускладненням прорізування зубів, яка може бути обумовлена нестачею місця в ретромолярній ділянці, неправильним розміщенням зуба мудрості по відношенню до дистального відділу альвеолярної частини щелепи і її гілки, а також по відношенню до другого моляра. Операція атипового видалення передбачає: розтин слизової оболонки та окістя; відшарування слизово-окісного клаптя; видалення необхідних стінок альвеоли й оголення кореня зуба; вивихування кореня зуба з кісткової лунки; видалення кореня зуба; ревізія та обробка альвеоли; мобілізація слизово-окісного клаптя; закриття операційної рани укладанням на місце слизово-окісного клаптя і зашивання операційної рани. За потреби в ході операції проводять фрагментацію зуба або його коренів. Після атипового видалення в післяопераційному періоді можуть виникати ускладнення, які залежать від травматичності втручань, уповільнених репаративних процесів даної ділянки, порушення мікроциркуляціі навколо лунки видаленого зуба. Проведено лікування ускладнень у 20 пацієнтів після видалення ретенованих зубів мудрості. Вік пацієнтів від 17 до 49 років, з них 9 чоловіків і 11 жінок. У післяопераційному періоді у всіх пацієнтів розвинувся альвеоліт та альвеолоневрит.
  • Документ
    Хірургічна підготовка порожнини рота пацієнта перед ортодонтичними втручаннями
    (Українська медична стоматологічна академія, 2020) Мельник, Владислав Леонідович; Шевченко, Василь Кирилович
    На кафедрі післядипломної освіти лікарів стоматологів застосовується інтегрований міждисциплінарний підхід при лікуванні ортодонтичних хворих. При цьому хірургічні методики лікування зубощелепних аномалій різні. На м’яких тканинах - пластика вкороченої вуздечки язика; переміщення місця прикріплення вуздечки губи; пластика в ділянках тяжів слизової оболонки; поглиблення присінку порожнини рота. Пластику вуздечок верхньої губи, язика проводять двома методами: френулектомія - висічення вуздечки по всій її довжині, ушивання рани кетгутом; пластика вуздечки, переміщенням трикутних клаптів за А.А. Лімбергом. Поглиблення присінку порожнини рота - показання при високому положенні перехідної складки, незалежно від її виду та тяжів слизової оболонки. Вестибулопластика за методом Кларка - проводять розріз між рухомою і нерухомою слизовою оболонкою до окістя від правого до лівого ікла відшаровується слизова оболонка до слизової оболонки нижньої губи, поглиблюється присінок розрізом м’яких тканин паралельно альвеолярному відростку на 10-15 мм, відшарована слизова оболонка занурюється в глибину рани та фіксується там до окістя розсмоктуючим шовним матеріалом, на рану накладають йодоформний тампон. На зубах і зубних рядах - оголення коронки ретенованого зуба; реплантація або трансплантація зуба, видалення надкомплектних і окремих комплектних зубів. На альвеолярному відростку проводиться компактостеотомія, на щелепах - остеотомія й остеоектомія.
  • Документ
    Хірургічно-ортодонтичні методи оптимізації умов проведення первинної хейлоринопластики
    (Українська медична стоматологічна академія, 2020) Єфименко, В. П.; Соколовський, В. А.
    Актуальність. Одним з факторів, від яких залежить результат хейлоринопластики є розміри діастазу між незрощеними фрагментами верхньої щелепи. Успіх первинної хейлоринопластики в багатьох випадках залежить від виду незрощення та взаєморозташування фрагментів верхньої щелепи. Мета. Зменшення трасверзального діастазу між фрагментами верхньої щелепи при однобічному наскрізному незрощенні губи та піднебіння для забезпечення оптимальних умов успішного проведення хейлоринопластики (уранопластики) у дітей з вродженими однобічними незрощеннями губи та піднебіння (ВОНГП). Матеріали та методи. На клінічній базі кафедри хірургічної стоматології та щелепно-лицевої хірургії дитячого віку 15 дітям з ВОНГП у 3-х місячному віці застосований авторський ортодонтичний апарат, який фіксувався на фрагментах верхньої щелепи за допомогою інтраосальніх гвинтів. Дітям з ВОНГП перед та після проведеня хірургічних втручань виготовлялися діагностичні моделі, використовувались антропометричні методи дослідження.
  • Документ
    Особливості хірургічної підготовки ортодонтичних пацієнтів
    (Українська медична стоматологічна академія, 2020) Годованець, О. І.; Муринюк, Т. І.
    Операція видалення третіх молярів є частим етапом ортодонтичного лікування пацієнтів. На сьогодні багато вчених рекомендують для профілактики розвитку зубощелепних аномалій видаляти зародки цих зубів у дітей віком від 10 років, тобто до початку періоду формування коренів. Крім того встановлено, що післяопераційний період у пацієнтів більш раннього віку проходить краще і з меншою кількістю ускладнень. Питанням вивчення та оцінки стану зародків третіх молярів, їхнього впливу на формування прикусу та стан зубощелепної системи присвячені наукові та практичні дослідження в різних країнах. Методи оперативного видалення третіх молярів постійно удосконалюються та розширюються показання та методики їх проведення.
  • Документ
    Оцінка ефективності ортодонтично-хірургічного лікування пацієнтів з ретенцією зубів
    (Українська медична стоматологічна академія, 2020) Гутор, Н. С.
    Сучасна стоматологія робить все можливе, щоб зберігати зуби здоровими та красивими. На жаль зустрічаються аномалії зубних рядів, пов'язані із ретенцією зубів. Пацієнти із ретенцією зубів мають деформації зубних рядів, найчастіше у фронтальному відділі верхньої щелепи. Це порушення зубощелепної системи призводить до змін форми обличчя, прикусу, естетики, аномалійного прорізування сусідніх зубів, утворення трем, розсмоктування коренів, формування кіст та функціональних порушень. Дана патологія потребує комплексного підходу з позиції лікування. Важливим питанням, щодо визначення лікувальної тактики, є наявність місця в зубному ряду для прорізування ретенованого зуба, що підтверджується R-им методом дослідження. Таким чином, вибір методів лікування ретенції зубів є актуальним у сучасній стоматології. Мета нашого дослідження - обґрунтування лікувальної тактики. Методи дослідження. Пацієнти з ретенцією зубів. Протягом 2015-2020 років обстежено 498 жителів міста Тернополя, віком від 12 до 24 років. Під клінічними спостереженнями знаходилося 48 пацієнтів із ретенцією зубів, у яких було виявлено 60 ретенованих зубів. Обстеження усіх пацієнтів проводили з використанням клінічного та рентгенологічного методів дослідження (ортопантомографія). Комплексне лікування складалося з двох етапів. Перший ортодонтичний - використання брекет системи. Другий хірургічний - проведення анестезії, розкритя слизово-окісного клаптя, відшарування, трепанації кістки, оголенні коронки зуба. До поверхні коронки ретенованого зуба фіксована ортодонтична кнопка, до якої була фіксована дротяна тяга. Особливістю цього методу було проведення дротяної лігатури через сформовану бором альвеолярну лунку під відповідний зуб.
  • Документ
    Mandibular osteotomy in a patient with eisenmenger syndrome: case report
    (Українська медична стоматологічна академія, 2020) Vares, Ya. E.; Filipskyi, A. V.; Filipska, T. A.
    Actuality of the topic. The presence of abnormalities of jaw bones causes a significant cosmetic and psychological discomfort to a person with such a problem. Currently, the planning and surgical treatment of malocclusion in patients without concomitant diseases is a routine process. The situation is a completely different when a patient has serious diseases of the respiratory or cardiovascular system, which may be a contraindication to such treatment. Aim. Presentation of our own experience of a multidisciplinary approach to the orthognathic treatment of patient with malformation of the maxillofacial area with severe concomitant pathology. Materials and methods. A 30-year-old patient, with the presence of Eisenmenger syndrome, progeny and open bite - a class III skeletal defect with a significant cosmetic and functional defect was chosen as a clinical case. The DDS-Pro software was selected to plan the operation. A bilateral sagittal split osteotomy of the mandible was selected as a method of surgery.
  • Документ
    Ортодонтичний супровід дітей з вродженими незрощеннями губи та піднебіння в комплексі лікувально-реабілітаційних заходів
    (Українська медична стоматологічна академія, 2020) Яковенко, Л. М.; Шафета, О. Б.; Соколовський, В. А.
    Актуальність. Діти з вродженими однобічними незрощеннями губи та піднебіння (ВОНГП) потребують комплексного і багатоетапного лікування із взаємодією команди спеціалістів. Мета. Визначити етапність застосування ортодонтичного супроводу у дітей з ВОНГП в комплексі лікувально-реабілітаційних заходів. Матеріали та методи. Мультидисциплінарне поетапне лікування дітей з ВОНГП апробоване в клініці кафедри хірургічної стоматології та щелепно-лицевої хірургії дитячого віку Національного медичного університету імені О.О.Богомольця. Результативність поетапного ортодонтичного лікування оцінювалася за клінічними, фотограмометричними та МРТ показниками у 64 дітей із ВОНГП.
  • Документ
    Логопедичний супровід немовлят із вродженими наскрізними незрощеннями губи та піднебіння
    (Українська медична стоматологічна академія, 2020) Яковенко, А. О.
    Актуальність. Діти із вродженими наскрізними незрощеннями губи та піднебіння (ВННГП) після хейлоринопластики внаслідок наявного вродженого дефекту твердого та м’якого піднебіння мають назальний відтінок мовлення. Окреслені умови вимагають логопедичного супроводу вже в грудному віці таких дітей. В цьому аспекті важливим напрямом роботи логопеда є формування тиску в ротовій порожнині у дитини вже починаючи з 6 місяців з моменту появи лепету. Мета. Профілактика назалізації у немовлят із ВННГП з урахуванням розгорнутої картини актуального стану мовленнєвого розвитку та механізмів порушень основних його компонентів. Методи дослідження. Психолого-логопедичне обстеження 20 дітей із ВННГП віком 6-8 місяців до велопластики для виявлення особливостей перебігу раннього фізичного, психомоторного та мовленнєвого їх розвитку; корекційні логопедичні заняття з дітьми та їх батьками для профілактики виникнення назалізації; бесіди з батьками та дистанційне спостереження за результативністю.
  • Документ
    Мультидисциплінарний підхід до вирішення проблеми артикуляції приголосних звуків у дітей
    (Українська медична стоматологічна академія, 2020) Розлуцька, Г. М.; Іваськевич, В. З.
    Актуальність міждисциплінарних підходів до вирішення проблеми артикуляції приголосних звуків у дітей визначається рядом чинників, зокрема, зростання ваги у якісній соціальній комунікації; прогресування проблеми артикуляції, яка спостерігається у більше 80% дітей дошкільного та шкільного віку і має тенденцію зростати; відсутність на пострадянському просторі усталених традицій співпраці фахівців різних напрямів (ортодонтів, логопедів, психологів, педагогів та ін.) щодо усунення відхилень у звуковимові дітей. Мета - на підставі експертного опитування визначити взаємозалежність між артикуляцією звуків української мови та зубо-щелепними аномаліями, зокрема вестибулярним положенням іклів. Методи дослідження. Міждисциплінарність підходів до проблеми зумовила використання дослідницького інструментарію різних галузей науки, серед яких: педагогіка, психологія, логопедія, ортодонтія. Застосовано загальнонаукові та спеціальні методи: емпіричні, аналітико-синтетичні методи дослідження при аналізі джерел і науково-методичної літератури; системний підхід, структурно-функціональний аналіз, узагальнення для інтерпретації результатів.
  • Документ
    Комплексна допомога особам із зубощелепними аномаліями
    (Українська медична стоматологічна академія, 2020) Пахомова, Н. Г.
    Удосконалення системи психолого-педагогічної і медичної допомоги дітям із порушеннями мовлення, оптимізація процесу їх комунікативно-мовленнєвого і особистісного розвитку та соціалізації безпосередньо пов’язані з проблемою комплексного, міждисциплінарного й інтегративного медико-психологічного і педагогічного підходів. Правильна будова і повноцінна функція артикуляційного апарату є обов’язковою і необхідною умовою для нормального розвитку мовлення. Кожному віковому періоду життя дитини відповідають певні етапи розвитку мовлення та фонематичного сприймання, а також особливості формування зубощелепної системи.
  • Документ
    Зубощелепні аномалії у дітей із вродженими захворюваннями щелепно-лицевої ділянки
    (Українська медична стоматологічна академія, 2020) Мельник, А. О.; Кисельова, Н. В.
    Патогенетичним ланцюгом формування зубощелепних аномалій у дітей з вродженою патологією тканин зубощелепної ділянки є зміни структорно-функціональних показників язика, його положення, тонусу. При судинних мальформаціях найчастіше спостерігається відкритий та перехресний, при вроджених незрощеннях верхньої губи та піднебіння - мезіальний, при синдромах - дистальний глибокий прикуси.
  • Документ
    Сучасна структура розподілу ортодонтичних пацієнтів за зверненням
    (Українська медична стоматологічна академія, 2020) Куроєдова, Віра Дмитрівна; Петрова, Анна Володимирівна
    Знання кількісних та якісних характеристик сучасних ортодонтичних пацієнтів є суттєво необхідним для розробки та впровадження сучасних обґрунтованих методик діагностики та обстеження пацієнтів з метою оптимізації надання ортодонтичної допомоги вітчизняному населенню. Метою дослідження було визначити вікові та гендерні особливості пацієнтів, а також оцінити динаміку змін структури розподілу ортодонтичних пацієнтів,що звертались по ортодонтичну допомогу за 20 років. Матеріали та методи дослідження: Був проведений аналіз 2359 амбулаторних карток: 1296 пацієнтів, що звертались на кафедру післядипломної освіти лікарів-ортодонтів Української медичної стоматологічної академії в 2019 році та 1063 карток, що лікувались на кафедрі післядипломної освіти лікарів-ортодонтів у 1999 році.