Український стоматологічний альманах, 2020, № 4

Постійне посилання зібрання

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 6 з 6
  • Документ
    Прояви непереносимості стоматологічних матеріалів у порожнині рота (клінічний випадок)
    (Полтавський державний медичний університет, 2022) Соколовська, Валентина Михайлівна; Цветкова, Наталія Володимирівна; Sokolovska, V. M.; Tsvetkova, N. V.
    Непереносимість стоматологічних матеріалів – досить проблемне питання сучасної ортопедичної стоматології. Тому одним із важливих моментів у діагностуванні індивідуальної чутливості є збирання алергологічного анамнезу й використання специфічних і неспецифічних тестів. Мета роботи – висвітлення клінічного випадку непереносимості стоматологічних матеріалів, прогнозування і профілактика негативних реакцій за допомогою проведення проб на визначення індивідуальної чутливості. Об’єкт і методи дослідження. Хвора П., 1968 р.н., звернулася зі скаргами на біль, почервоніння й набряк у ділянці ясен, свербіж, відчуття пекучості в порожнині рота. На об’єктивному огляді порожнини рота виявлено: у ділянці прилягання мостоподібних конструкцій спостерігаються дифузна гіперемія й набряк ясен. Під час пальпації ясна різко болючі, при зондуванні легко кровоточать. Зважаючи на те, що пацієнтка П. пов’язує виникнення симптомів цього захворювання з фіксацією мостоподібних протезів і враховуючи клінічну картину в порожнині рота, було встановлено діагноз «непереносимість стоматологічних матеріалів» і прийнято рішення видалити ці конструкції. Для подальшого лікування пацієнтки П. рекомендовано виготовити суцільнолиті мостоподібні протези з керамічним облицюванням. Для металевих каркасів плануємо використати кобальто-хромовий сплав Co-Cr alloy for ceramic, BeGo виробництва Німеччини. Тому заздалегідь готуємо стружку кобальто-хромового сплаву, яку при проведенні тесту змішуємо з краплею дентального адгезиву фотополі- мерного реставраційного матеріалу. Після цього суміш наносимо навколо шийки одного з опорних зубів і полімеризуємо. Для оцінки результатів реакції тканин призначаємо пацієнтці з’явитися через 72 години. На об‘єктивному обстеженні ротової порожнини виявлено, що слизова оболонка навколо шийки опорного зуба блідо-рожевого кольору, без патологічних змін. Аналогічний тест на індивідуальну чутливість проводимо до керамічної маси Duceram Kiss, Degudent виробництва Німеччини і склоіономерного цементу Фуджі-1 виробництва Японії. Через 72 години спостерігаємо результати реакції тканин, що прилягають до шийки опорного зуба, і робимо висновок, що тест негативний. Висновок. Наведений клінічний випадок діагностики непереносимості стоматологічних матеріалів свідчить про необхідність дослідження потенційного протезоносія на сумісність із конструкційними й фіксаційними матеріалами.
  • Документ
    Cучасні підходи до діагностики й лікування дентальної травми
    (Полтавський державний медичний університет, 2020-12-23) Іваницька, Олена Сергіївна; Ivanytska, O. S.
    Проблеми лікування дентальної травми в сучасних умовах набувають усе більшої актуальності у зв’язку зі зростанням загального травматизму. Головне завдання – розробка досконаліших способів усунення порушень анатомічної цілісності зубного ряду, повноцінного збереження травмованих зубів і їхніх функцій. Ураховуючи той факт, що травм зубів зазнають переважно діти й люди молодого віку, в яких тканини мають високу здатність до відновлення, основна увага зосереджується на менш інвазивних і біологічно орієнтованіших методах лікування. У статті проаналізовано переваги, показання й обмеження до застосування таких методів як реплантація й аутотрансплантація зубів, що дозволяють відмовитись від видалення травмованих зубів, трансплантації штучних зубів і традиційного протезування
  • Документ
    Особливості стоматологічного лікування пацієнток із бактеріальним вагінозом і їхніх статевих партнерів
    (Українська медична стоматологічна академія, 2020) Крутікова, Анна Дмитрівна; Krutikova, A. D.
    У пaцієнтoк із бактеріальним вагінозом виявляють зaпальнi й запaльно-дистpoфічні захвoрювання паpoдонта. Мета роботи – порівняння ефективності схеми лікування запальних і запально-дистрофічних захворювань пародонта в жінок із бактеріальним вагінозом і їхніх статевих партнерів. Матеріали і методи. Обстежено 28 гетеpoceксуальних пap вiкoм 18-45 рoків. Стoматологiчне обcтеження викoнували на мoмент звeрнення і чeрез 3 місяці. Групи пацієнтів обстежено на наявність Gardnerella vaginalis і Atopobium vaginae в ротовій порожнині. Результати. Через 3 місяці після лікування РМА пацієнток знизився на 49,03%, у чоловіків – на 51,95%. За індексом КПІ жінки мали достовірну різницю в 1,98 бала, у чоловіків цей показник становив 2,01 бала. Aналогiчна пoзитивнa динамiка харaктеризує й пoкaзник – числo Cврaкова і відсоток виявлення Gardnerella vaginalis і Atopobium vaginaе. Усі дослідження довели відсутність достовірної різниці між показниками І і ІІ груп. Висновки. Розроблена схема лiкувaння сприяє регрeсу запaльних явищ і має однакову ефективність лікування для обох гендерних груп пацієнтів.
  • Документ
    Оцінка ефективності лікування хронічного катарального гінгівіту в дітей, хворих на цукровий діабет, у віддалені терміни спостереження
    (Полтавський державний медичний університет, 2020) Каськова, Людмила Федорівна; Гончаренко, Валентина Анатоліївна; Каськова, Людмила Фёдоровна; Гончаренко, Валентина Анатольевна; Kaskova, L. F.; Honcharenko, V. A.
    За результатами вивчення клініки хронічного катарального гінгівіту і стану гігієни порожнини рота в пацієнтів у динаміці спостереження обґрунтовано доцільність використання антиоксидантних препаратів у комплексі загальноприйнятого лікування хронічного катарального гінгівіту в дітей за умов цукрового діабету.
  • Документ
    Взаємозв'язок дисфункції скронево-нижньощелепного суглоба в пацієнток із гінекологічними змінами в анамнезі за даними анкетування
    (Українська медична стоматологічна академія, 2020-12) Новіков, Вадим Михайлович; Резвіна, Катерина Юріївна; Швець, Анатолій Іванович; Коросташова, Марія Анатоліївна; Novykov, V. M.; Rezvina, K. Yu.; Shvets, A. I.; Korostashova, M. A.
    Серед загальної кількості пацієнтів дисфункція скронево-нижньощелепного суглобу зустрічається до 80% у жінок. Вона має поліетіологічну особливість і пряму залежність від гормонального стану, особливо гінекологічного статусу. Велика увага звертає на себе дослідження естрогену, який виконує коригування репродуктивної системи в організмі жінок, запобігає вимивання кальцію, стимулює відновлення колагену і роботу остеобластів. Мета роботи - визначити частоту дисфункції СНЩС у жінок на тлі гормональних змін і простежити їх взаємозв'язок. У дослідженні взяли участь 169 студентів Ⅲ курсу стоматологічного факультету Української медичної стоматологічної академії. Проводилось анонімне анкетування. Питання стосувалися стоматологічного статусу, для жінок додатково запропоновані питання по гінекології. Група дослідження складалася з 169 осіб, з яких було 89 жінок і 80 чоловіків у віці від 18 до 28 років. Наявність окремих симптомів дисфункції СНЩС у чоловіків серед загальної їх кількості простежувалося в 6% досліджених, у жінок - 19%. Серед пацієнток в 11% спостерігалася дисфункція СНЩС і патологія статевої системи. 26% жінок були клінічно здорові. Серед усіх обстежених жінок в 1% спостерігалася дисфункція СНЩС і патологія статевої системи, але в минулому стоматологічні втручання не здійснювалися. Вони страждали на порушення менструального циклу і вірус папіломи людини. Отже, на основі отриманих результатів можна підтвердити вимушену частоту зверненнями жінок до стоматолога. Серед загальної кількості жінок з дисфункцією СНЩС і патологією статевої системи, але без будь-яких стоматологічних втручань в минулому з 89 осіб була 1 пацієнтка. Це не дає нам приводу пов'язувати гінекологічний статус як етіологію дисфункції СНЩС. З огляду на значну поширеність дисфункції СНЩС паралельно з гінекологією дає нам підставу для активного подальшого дослідження цієї проблеми.
  • Документ
    Оцінка обізнаності громадян щодо гігієни ротової порожнини і профілактики стоматологічних хвороб
    (Українська медична стоматологічна академія, 2020-12-23) Каськова, Людмила Федорівна; Павленкова, Оксана Сергіївна; Садовські, Марина Олександрівна; Амосова, Людмила Іванівна; Каськова, Людмила Фёдоровна; Павленкова, Оксана Сергеевна; Садовски, Марина Александровна; Амосова, Людмила Ивановна; Kaskova, L. F.; Pavlenkova, O. S.; Sadovski, M. O.; Amosova, L. I.
    Останнім часом широко впроваджується санітарно-освітня робота для профілактики стоматологічних хвороб у дітей, але досить актуальною залишається проблема обізнаності й гігієни ротової порожнини в людей молодого й середнього віку. Сучасний асортимент стоматологічних предметів і засобів гігієни досить широкий, тому людині, яка не отримує рекомендацій лікарястоматолога, досить складно самій розібратися, що й навіщо необхідно застосовувати.