Наукові праці. Кафедра дитячої хірургічної стоматології

Постійне посилання зібрання

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 20 з 299
  • Документ
    Недосконалість діагностики гострих запальних процесів щелепно-лицевої ділянки у дітей на догоспітальному етапі
    (Wydawnictwo Aluna, 2024) Ткаченко, Павло Іванович; Білоконь, Сергій Олександрович; Доленко, Ольга Борисівна; Лохматова, Наталія Михайлівна; Попело, Юлія Вікторівна; Коротич, Наталія Миколаївна; Tkachenko, P. I.; Bilokon, S.О.; Lokhmatova, N. M.; Dolenko, O. B.; Popelo, Y. V.; Korotych, N. M.
    Мета: Встановити частоту діагностичних помилок на догоспітальному етапі при гострих запальних захворюваннях щелепно-лицевої ділянки у дітей.
  • Документ
    Ефективність різних методик лікування гемангіом м’яких тканин щелепно-лицевої ділянки у дітей
    (Wydawnictwo Aluna, 2024) Ткаченко, Павло Іванович; Білоконь, Сергій Олександрович; Доленко, Ольга Борисівна; Коротич, Наталія Миколаївна; Гоголь, Ян Андрійович; Ал, Шаеб А; Білоконь, Юлія Сергіївна; Tkachenko, P. I.; Bilokon, S. O.; Dolenko, O. B; Korotych, N. M.; Hohol, Ya. A.; Al, Shaeb. A.; Bilokon, Bilokon Yu. S.
    Мета: Проаналізувати ефективність різних методик лікування в комплексній терапії дітей з гемангіомами м’яких тканин ЩЛД.
  • Документ
    Вплив комплексного лікування на репаративну регенерацію рани і дефекту кістки у дітей при одонтогенних флегмонах
    (Полтавський державний медичний університет, 2024) Ткаченко, Павло Іванович; Білоконь, Сергій Олександрович; Лохматова, Наталія Михайлівна; Доленко, Ольга Борисівна; Попело, Юлія Вікторівна; Коротич, Наталія Миколаївна; Швець, Анатолій Іванович; Tkachenko, P. I.; Bilokon, S. O.; Lokhmatova, N. M.; Dolenko, O. B.; Popelo, Y. V.; Korotych, N. M.; Shvets, A. I.
    Досягнення сучасної гнійної хірургії пов’язані із застосуванням новітніх технологій та нових поколінь фармакологічних препаратів, дія яких спрямована на корекцію існуючих порушень. Останнім часом в періодичних виданнях наводяться обнадійливі дані стосовно результативності застосу вання кріоекстракту плаценти при лікуванні запальних процесів щелепно-лицевої ділянки, однак уваги до його апробації у дітей не відстежується. Мета. Вивчити ефективність впливу комплексного лікування на процеси репаративної регенерації в рані та кістковій тканині у дітей при одонтогенних флегмонах. Матеріали та методи дослідження. З метою оцінки характеру перебігу ранового процесу було відібрано 29 дітей з локалізацією флегмон безпосередньо в піднижньощелепній ділянці, а довжина розрізу при цьому становила 5см. У першій групі, в кількості 16 осіб, комплекс заходів проводився відповідно до протоколу надання медичної допомоги, а в другій, із 13 пацієнтів, на другу добу після операції на ранову поверхню накладали асептичну пов’язку із маззю «Левомеколь» з додаванням кріоекстракту плаценти у співвідношенні 5:1. Для об’єктивізації результатів проводили Рн-метрію ранового ексудату, планіметричне дослідження для встановлення швидкості ретракції країв рани та аналізували клітинний склад ранового ексудату на 1, 3 і 8 добу. На першу добу від оперативного втручання зміни цих показників в обох групах мали однотипний характер. На третю добу в другій групі дітей рівень Рн покращився на 9,5%, а швидкість ретракції країв рани зросла на 9,0% відносно першої групи. На 8 добу концентрація іонів водню в цій групі підвищувалася на 9,4%, а середня площа ранової поверхні стала меншою на 8,2% порівняно із попередніми значеннями. Клітинний склад цитограм також вказував на переваги загоювання рани в цій групі пацієнтів. Висновок. Співставлення клініко-лабораторних показників на етапах спостереження дозволило встановити, що при комбінованому використанні місцево мазі «Левомеколь» з додатковим залученням до її складу кріоекстракту плаценти, покращуються умови для перебігу ранового процесу на що вказує динаміка змін показника Рн, результати планіметрії і клітинний склад ексудату.
  • Документ
    Мікробіота паротитного секрету у дітей при загостренні хронічного паренхіматозного паротиту
    (Полтавський державний медичний університет, 2024) Ткаченко, Павло Іванович; Лобань, Галина Андріївна; Білоконь, Сергій Олександрович; Попело, Юлія Вікторівна; Лохматова, Наталія Михайлівна; Доленко, Ольга Борисівна; Коротич, Наталія Миколаївна; Tkachenko, P. I.; Loban, G. A.; Bilokon, S. O.; Popelo, Y. V.; Lokhmatova, N. M.; Dolenko, O. B.; Korotych, N. M.
    В структурі хронічних нозологічних форм сіалоаденітів на хронічний паренхіматозний паротит припадає 80%, що має рецидивуючий перебіг. До теперішнього часу залишається дискутабельним питанням стосовно його етіологічного походження, постійно доповнюються дані про патогенетичний вплив зовнішніх та внутрішніх чинників на виникнення чергового загострення. Зокрема, досить часто обговорюється питання щодо ролі дуктогенного шляху проникнення мікробів в протокову систему залоз. Мета роботи. Вивчити мікробіоту паротитного секрету у дітей при загостренні хронічного паренхіматозного паротиту. Матеріали та методи дослідження. Для вивчення якісних характеристик і кількісних параметрів мікробної флори в секреті привушних слинних залоз при загостренні захворювання. В дослідженні було залучено 41 дитину віком від 3 до 15 років, у яких в 18 випадках мав місце активний перебіг, а в інших 23 – неактивний. При виконанні роботи дотримувалися стандартів CLSI, EUCAST й Державних нормативних наказів та доповнень. Результати. Встановлено, що на час виникнення загострення при активному перебігу в секреті залоз превалювали штами плазмокоагулюючих стафілококів та гемолітичних стрептококів у кількості 106-107 КУО/мл, які були переважно чутливі до бета-лактамних антибіотиків всіх поколінь, макролітів, природних і напівсинтетичних аміноглікозидів. Із секрету 4 залоз (11,1%) було виділено асоціацію мікроорганізмів, яка складалася із кокових культур, грамнегативної палички і дріжджевих клітин. При неактивному перебігу в секреті залоз незначно превалювали золотисті стафілококи та гемолітичні стрептококи, але збільшувалася й доля непатогенних кокових мікроорганізмів, а їх кількість становила 105-106 КУО/мл. Їх антибіотикограми не мали суттєвих відмінностей від таких при активному перебігу. Виділення асоціацій мікроорганізмів стосувалося 8 залоз, що склало 17,5%. Висновок. Враховуючи наявність в секреті привушних залоз при загостренні хронічного паренхіматозного паротиту мікроорганізмів, які володіють факторами патогенності та мають підвищення їх кількості в залежності від активності перебігу захворювання, необхідно диференційовано підходити до проведення раціональної антибіотикотерапії щляхом інстиляцій в протокову систему протимікробних препаратів.
  • Документ
    Деякі аспекти різних форм конфліктних ситуацій у суспільстві
    (Полтавський державний медичний університет, 2024) Ткаченко, Павло Іванович; Попело, Юлія Вікторівна; Лохматова, Наталія Михайлівна; Білоконь, Сергій Олександрович; Доленко, Ольга Борисівна; Коротич, Наталія Миколаївна; Резвіна, Катерина Юріївна
    В представленій статті наведено дані, які стосуються кожного члена нашої громадської спільноти і мають вагоме індивідуальне значення для формування бачення прийомів, що дозволяють психологічно пристосовуватися до конкретної життєвої ситуації, зокрема конфліктної. Приділено увагу характерологічним особливостям візуальних проявів внутрішньоособистісного і міжособистісного несприйняття реальних обставин та провокуючих чинників, які призводять до психоемоційних порушень в поведінці індивідуума. Звернуто увагу на можливі варіанти корекції, які дозволяють адаптуватися за таких умов в соціальне середовище. Створення сприятливого комфортного оточення і наявність повної обізнаності з азами правил психології спілкування сприяють адаптації членів соціума до впливу несприятливих факторів довкілля на їх душевний спокій і гармонію життя.
  • Документ
    Знову до питання класифікації, клініки та лікування гемангіом щелепно-лицевої ділянки у дітей
    (Полтавський державний медичний університет, 2023) Ткаченко, Павло Іванович; Білоконь, Сергій Олександрович; Доленко, Ольга Борисівна; Попело, Юлія Вікторівна; Лохматова, Наталія Михайлівна; Коротич, Наталія Миколаївна; Дубровіна, Олена Віталіївна; Tkachenko, P. I.; Bilokon, S. O.; Dolenko, O. B.; Popelo, Y. V.; Lokhmatova, N. M.; Korotych, N. M.; Dubrovina, O. V.
    Останнім часом серед дитячого населення України значно збільшилась частота діагностування гемангіом, які являються дизонтогенетичними утвореннями та виникають із гіперплазованого ендотелія судин . Не дивлячись на достатню обізнаність лікарів усіх спеціальностей стосовно них, помилки при верифікації їх виду сягають 15%. Звертають на себе увагу і складнощі, що виникають при діагностиці глибокорозташованих судинних утворень. Враховуючи наявність значної кількості особистих напрацювань з цього питання, ми поставили за мету провести співставлення отриманих нами результатів з даними, представленими іншими дослідниками в періодичних наукових виданнях. В основу роботи покладено обстеження та лікування протягом 6 років 46 дітей віком від народження до 17 років з різними нозологічними формами гемангіом з їх локалізацією на обличчі і шиї. Всім проводилося загальноклінічне обстеження, а в складних випадках застосовували додаткові та спеціальні методи дослідження, що дозволило визначитися з вибором оптимального варіанту лікувальних заходів і його об’ємом. Проведення порівняння отриманих нами результатів дозволило встановити, що питання вивчення гемангіом з високою проліферативною активністю потребують участі спеціалістів різного профілю. При великих та глибокорозташованих формах лікування необхідно розпочинати з глюкокортикоїдної терапії або призначення кардіоселективних інгібіторів бета-адренорецепторів із застосуванням в подальшому корегуючих заходів. Слід враховувати, що до вирішення питання стосовно методу і обсягу лікувально-профілактичних заходів на етапах надання спеціалізованої допомоги необхідно підходити індивідуально. При цьому, використання в сукупності загальноклінічних методів діагностики та застосування, за показаннями, додаткових і спеціальних методів дослідження дозволяє об’єктивно оцінити клінічну ситуацію в кожному конкретному випадку та сформувати план супроводу дітей на всіх періодах динамічного спостереження.
  • Документ
    Інформативність методу Фоля при обстеженні дітей з вродженим незрощенням піднебіння
    (Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, м. Київ, 2023) Ткаченко, Павло Іванович; Доленко, Ольга Борисівна; Лохматова, Наталія Михайлівна; Білоконь, Сергій Олександрович; Попело, Юлія Вікторівна; Коротич, Наталія Миколаївна
    Метод електропунктурної діагностики за Фолем дає об’єктивну інформацію про загально соматичний статус дітей з вродженим незрощенням піднебіння і дозволяє виявити приховану патологію, а також встановити схильність до захворювання в перспективі. У всіх обстежених пацієнтів встановлені патологічні порушення і згодом підтверджені після поглибленого клініко-лабораторного обстеження, у 18 хворих вони були діагностовані вперше. Значна частота зустрічаємості різних видів соматичної патології у дітей з вродженими вадами обличчя вимагає виваженого підходу до проведення поглибленого обстеження й санаційних заходів в передопераційному періоді, що дозволяє поліпшити перебіг ранового процесу після оперативного втручання, на чому постійно і наголошували Член. кор. АМН, професор Харьков Леонід Вікторович та професор Яковенко Людмила Миколаївна, які присвятили свою наукову та професійну діяльність наданню спеціалізованої допомоги даній категорії пацієнтів.
  • Документ
    Differential-diagnostic informativeness of the morphological and immunohistochemical study of parotid salivary gland cysts
    (Aluna Publishing, 2023-09) Tkachenko, P. I.; Rezvina, K. Yu.; Bilokon, S. O.; Lokhmatova, N. M.; Dolenko, O. B.; Popelo, Yu. V.; Shvets, A. I.; Ткаченко, Павло Іванович; Резвіна, Катерина Юріївна; Білоконь, Сергій Олександрович; Лохматова, Наталія Михайлівна; Доленко, Ольга Борисівна; Попело, Юлія Вікторівна; Швець, Анатолій Іванович
    The aim: To conduct a general analysis of the results of the study of the morphological and immunohistochemical structure of cysts of the parotid salivary glands. Materials and methods: Our study is based on the application of generally accepted, additional and special methods of examination, which concerns 21 patients who underwent surgical intervention to remove cystic formations of the parotid salivary gland. Results: It was established that there are 2-3 HLA-DR+ cells per 100 epithelial cells located in the basal and subbasal layers in the form of their continuous ribbon and their moderate infiltration of tissues within the acinar epithelium. In the epithelium, CD3+ cells were also detected in the number of 1 to 7 per 100 epitheliocytes and they were the most numerous, along with HLA-DR+ cells. Instead, the presence of CD4+ and CD20+ cells was not detected in the epithelium, unlike the subepithelial layer, where they occupied significant areas. In turn, the infiltration of CD8+ cells of the epithelial layer was established in the amount from 1 to 7 per 100 epitheliocytes. A moderate number of them was also determined subepithelially, and they were single directly in the cyst wall. Conclusions: Immunohistochemical study of the structural components of cystic formations is this is the direct way to establish the nature of the redistribution of immune cells in it, which is very important when conducting differential diagnosis in difficult and doubtful cases.
  • Документ
    Planning of surgical procedures in complex orthodontic treatment of patients With impacted teeth. Review of treatment methods and two clinical cases
    (2023) Dmytrenko, M. І.; Tkachenko, P. I.; Smaglyuk, L. V.; Cholovskyi, M. О.; Shaienko, D. P.; Дмитренко, Марина Іванівна; Ткаченко, Павло Іванович; Смаглюк, Любов Вікентіївна; Чоловський, Микола Олександрович; Шаєнко, Дмитро Павлович
    Tooth impaction is common and complex anomaly of dentition. The approach to treatment of patients with impacted teeth should be comprehensive and to combine surgical treatment, aimed at creating conditions for eruption of impacted teeth and orthodontic movement them into the dental arch. The article presents methods of surgical techniques planning in patients with impacted teeth and demonstrates two clinical cases of treatment with differentiated access to crowns. At their vestibular position, surgical exposure should be carried out with a wide access, and at a palatal one, the access should be limited to sparing. The developed diagnostic and treatment algorithm made it possible to achieve acceleration of bite restoration terms and increase in the effectiveness of stabilization measures in 85% of cases.
  • Документ
    Провокуючі чинники виникнення гострих гнійних осередків щелепно лицевої локалізації у дітей
    (Полтавський державний медичний університет, 2023) Ткаченко, Павло Іванович; Попело, Юлія Вікторівна; Лохматова, Наталія Михайлівна; Білоконь, Сергій Олександрович; Доленко, Ольга Борисівна; Коротич, Наталія Миколаївна; Гоголь, Ян Андрійович
    Останнім часом значно погіршилися умови життя у дітей та підвищився ступінь дезорганізації адаптаційно-комплексаторних механізмів організму, що сприяє швидкому формуванню у них поліорганної патології з витікаючими наслідками. При цьому, вплив зовнішніх і внутрішніх несприятливих факторів, наявність соматичних захворювань, сприяє формуванню фону для активізації навіть умовно-патогенних мікроорганізмів у яких з’являється можливість проявляти свої вірулентні властивості. Тому досить часто із гнійних осередків виділяють як представників облігатної мікрофлори так і факультативні анаероби, а підвищення їх патогенності провокується преморбідними факторами і особливо це стосується саме запальних процесів одонтогенного походження.
  • Документ
    Найближчі наслідки комплексного лікування хронічного дифузного катарального гінгівіту в дітей
    (Полтавський державний медичний університет, 2015) Ткаченко, Павло Іванович; Лохматова, Наталія Михайлівна; Коротич, Наталія Миколаївна; Tkachenko, P. I.; Lokhmatova, N. М.; Korotych, N. M.
    У роботі наведені результати комплексного лікування хронічного дифузного катарального гінгівіту в двох групах дітей, які спостерігалися протягом півроку. Стоматологічне обстеження проведене через 6 місяців та співставлення отриманих результатів у групах порівняння дозволило встановити, що хворі які лікувались за запропонованою методикою (додаткове включення антисептика «Декасан» до складу комплексного лікування) мали кращі показники індексів гігієни та стану тканин пародонту. Доведено, що запропонований лікувальний комплекс дозволяє отримати більш позитивні і стабільні клінічні результати та досягти зменшення кількості загострень протягом 6 місяців в 1,5 рази.
  • Документ
    Найближчі результати реабілітаційних заходів після загострення хронічного паренхіматозного паротиту у дітей
    (Полтавський державний медичний університет, 2023-09) Ткаченко, Павло Іванович; Білоконь, Сергій Олександрович; Лохматова, Наталія Михайлівна; Попело, Юлія Вікторівна; Доленко, Ольга Борисівна; Коротич, Наталія Миколаївна
    Застосування місячного курсу комплексного протирецидивного лікування залишкових явищ після загострення хронічного паренхіматозного паротиту дозволяє значно покращити якісні властивості ротової рідини, паротидного секрету і його клітинного складу, підвищити функціональну активність привушних залоз за рахунок усунення інфільтративних змін в її структурних елементах.
  • Документ
    Дисфункція скронево-нижньощелепного суглобу у дітей: особливості регіональної мікроциркуляції
    (НАМН України, 2023) Ткаченко, Павло Іванович; Білоконь, Сергій Олександрович; Лохматова, Наталія Михайлівна; Попело, Юлія Вікторівна; Доленко, Ольга Борисівна; Коротич, Наталія Миколаївна; Гоголь, Ян Андрійович
    За анатомічною будовою і функціональною активністю скронево-нижньощелепний суглоб (СНЩС), складаючись із головки нижньої щелепи, суглобової ямки, суглобової капсули, внутрішньосуглобового диску та суглобового горбика скроневої кістки, належить до блокоподібних. Безпосередньо на цей блок, як і на жувальні м’язи, припадає значне компресійне навантаження. Проте даний фактор не завжди враховується при визначенні взаємообумовлюючого зв’язку вираженості клінічних проявів дисфункції СНЩС зі зміною функціонального стану судин, які одночасно забезпечують регіональний кровообіг в жувальних м’язах та тканинах в ділянці проекції СНЩС.
  • Документ
    Clinical and morphological features of follicular cysts of jaw in children
    (2023) Tkachenko, P. I.; Bilokon, S. O.; Dolenko, O. B.; Lokhmatova, N. M.; Popelo, Yu. V.; Korotych, N. M.; Bilokon, Yu. S.; Lachabi, Reda; Ткаченко, Павло Іванович; Білоконь, Сергій Олександрович; Доленко, Ольга Борисівна; Лохматова, Наталія Михайлівна; Попело, Юлія Вікторівна; Коротич, Наталія Миколаївна; Білоконь, Юлія Сергіївна
  • Документ
    Вплив профілактичних заходів на властивості ротової рідини у дітей після радикальної ураностафілопластики
    (Полтавський державний медичний університет, 2023) Ткаченко, Павло Іванович; Білоконь, Сергій Олександрович; Лохматова, Наталія Михайлівна; Попело, Юлія Вікторівна; Доленко, Ольга Борисівна; Коротич, Наталія Миколаївна; Tkachenko, P. I.; Bilоkon, S.О; Lokhmatova, N. М.; Popelo, Yu.V.; Dolenko, О. B.; Korotych, N. М.
    Причиною багатьох функціональних порушень при щілинних дефектах піднебіння являється недосконалість анатомічних структур верхньої щелепи, сформованих на етапі ембріогенезу обличчя. Неналежна спроможність захисних механізмів на рівні порожнини рота проявляється зниженням функціональної активності великих і малих слинних залоз та змінами рівня в ротовій рідині біологічно-активних компонентів, які відповідають за підтримання гомеостазу, що потребує певної корекції такої ситуації. Мета роботи. Вивчити ефективність лікувально-профілактичних заходів після проведення радикальної ураностафілопластики. Матеріали і методи. До наукової розробки булозалучено 23 дітей віком від 4 до 6 років з вродженим незрощенням піднебіння. Вивчали швидкість салівації, фізико-хімічні та біохімічні властивості ротової рідини через місяць після оперативного втручання і по завершенню місячного лікувально-профілактичного комплексу. Результати дослідження. Встановлено, що при обстеженні через місяць після оперативного втручання висхідні величини швидкості салівації, рівень Рн, активність α-амілази в ротовій рідині були нижчими від показників контрольної групи. Її оптична щільність, в’язкість, вміст в ній молекул середньої маси, сіалових кислот, загального білка і оксипроліну були вищими. Знижувався в ній рівень магнію і кальцію, а фосфору підвищувався, за рахунок чого падав кальцій-фосфорний коефіцієнт. Слід зауважити, що вираженість змін показників при двобічних щілинних дефектах була більш суттєвою. По завершенню місячного курсу лікувально-профілактичних заходів у пацієнтів підвищувалась швидкість салівації, покращувалися фізико-хімічні, біохімічні показники та рівень мінералізації ротової рідини, однак всі абсолютні величини не досягали контрольних показників. Це вказувало на необхідність періодичного проведення у цих дітей повторних курсів лікувально-профілактичних заходів. Висновки. У дітей з вродженим незрощенням піднебіння прослідковується зниження функціональної активності великих і малих слинних залоз, що сприяє погіршенню механічного та хімічного самоочищення порожнини рота. Зміни фізико-хімічних та біохімічних властивостей ротової рідини сприяють порушенню фізіологічної рівноваги її, що обумовлює погіршення рівня Рн, метаболічних процесів та ускладнює умови для підтримання в належному стані рівня мінералізуючого потенціалу ротової рідини. Враховуючи такий факт, ми дійшли висновку про необхідність періодичного проведення у них повторних курсів.
  • Документ
    Effectiveness of preventive measures in the inactive course of chronic parenchymatic mumps in children
    (Aluna Publishing, 2023) Tkachenko, Pavlo I.; Bilokon, Serhii O.; Lokhmatova, Natalia M.; Dolenko, Olha B.; Popelo, Yuliia; Korotych, Nataliia M.; Ткаченко, Павло Іванович; Білоконь, Сергій Олександрович; Лохматова, Наталія Михайлівна; Доленко, Ольга Борисівна; Попело, Юлія Вікторівна; Коротич, Наталія Миколаївна
    Aim: To study the effectiveness of preventive measures in the inactive course of chronic parenchymal mumps in remission. Materials and Methods: In the dynamics of precautionary measures, aimed at preventing of exacerbation of chronic processes in the parotid glands, were examined 29 children aged from 2 months to 16 years with inactive mumps in remission and 10 control persons aged from 7 to 15 years. Results: According to the assessment of the cellular composition of parotid secretion before anti-relapse measures in 9 patients out of 19, it was possible to detect the presence of latent chronic inflammation in symmetrical glands in the absence of classical clinical symptoms and clear secretion. After the completion of the treatment-and-prophylactic complex, the number of inflammatory cells and the degree of its contamination with microorganisms decreased significantly. Conclusions: The study of the composition of parotid secretion with taking into account of the results of ultrasound examination and sialography in the dynamic monitoring of chronic parenchymal mumps indicate its high diagnostic informativeness and allows a rational approach to planning preventive measures. The methodological approach, which was developed and tested by us and which was used in the active course of mumps, showed its high efficiency and inactive form of the disease, for the first year of observation the number of exacerbations decreased by 10 times, and for 5 years term- by 16 times, which allowed to prolong the remission period and improve the rheological properties of parotid secretion.
  • Документ
    Provision of urgent assistance to children with traumatic injuries of the soft tissues of the maxillo-facial region
    (Wydawnictwo Aluna, 2023) Tkachenko, P. I.; Bilokon, S. O.; Lokhmatova, N. M.; Dolenko, О. В.; Popelo, Yu. V.; Korotych, N. M.; Rezvina, K. Iu.; Hohol, Ya. A.; Ткаченко, Павло Іванович; Білоконь, Сергій Олександрович; Лохматова, Наталія Михайлівна; Доленко, Ольга Борисівна; Попело, Юлія Вікторівна; Коротич, Наталія Миколаївна; Резвіна, Катерина Юріївна; Гоголь, Андрій Михайлович
    Вид та обсяг лікувальних заходів у дітей з травматичним ушкодженням м’яких тканин в значній мірі залежить від виду і характеру травмуючого агента. Найчастіше дитячому хірургу-стоматологу доводиться мати справу з ранами, які характеризуються порушенням цілісності м’яких тканин і які мають індивідуальні особливості, що слід враховувати при проведенні їх первинної хірургічної обробки та визначені обсягу медичного супроводу в ранньому післяопераційному періоді.
  • Документ
    Техніка «flipped classroom» у закладі вищої медичної освіти: потенціал і проблеми впровадження
    (Полтавський державний медичний університет, 2023) Ткаченко, Павло Іванович; Резвіна, Катерина Юріївна; Лохматова, Наталія Михайлівна; Білоконь, Сергій Олександрович; Доленко, Ольга Борисівна; Попело, Юлія Вікторівна; Дубровіна, Олена Віталіївна
    Перевернуте навчання – це цілеспрямований процес організації діяльності здобувачів, який охоплює позааудиторну самостійну роботу з використанням онлайн-курсів і наступне аудиторне інтерактивне навчальне заняття спрямоване на застосування засвоєних знань, формування когнітивних і практичних умінь і компетенцій.
  • Документ
    Результативність лікувально-профілактичних заходів для підтримки гомеостазу порожнини рота перед уранопластикою в дітей із розщілинами піднебіння
    (Полтавський державний медичний університет, 2023) Ткаченко, Павло Іванович; Доленко, Ольга Борисівна; Білоконь, Сергій Олександрович; Лохматова, Наталія Михайлівна; Попело, Юлія Вікторівна; Коротич, Наталія Миколаївна; Резвіна, Катерина Юріївна; Tkachenko, P. I.; Dolenko, O. B.; Bilokon, S. O.; Lokhmatova, N. M.; Popelo, Yu. V.; Korotych, N. M.; Rezvina, K. Yu.
    Резюме У наукових публікаціях триває активна дискусія щодо вдосконалення комплексів лікувально-профілактичних заходів у дітей із вродженим незрощенням піднебіння, які спрямовані на покращення якості їхнього життя на всіх етапах спостереження. Особливої актуальності це питання набуває, коли мова йде безпосередньо про оперативне втручання, яке потребує виваженої оцінки соматичного і місцевого статусу з метою створення сприятливих умов для загоєння рани після радикальної ураностафілопластики. Мета роботи: оптимізація корекції порушень гомеостазу порожнини рота у дітей із незрощеннями піднебіння перед оперативним втручанням. Авторами продовжено спостереження за 21 пацієнтом віком від 4 до 6 років із вродженим незрощенням піднебіння, яких за наявністю анатомічних порушень було розподілено на дві групи: з односторонньою розщілиною – 12 осіб і двосторонньою – 11. Усебічний аналіз первинних результатів обстеження дозволив установити в них зниження продукції ротової рідини і порушення її якісних властивостей, що призводило до змін фізико-хімічних і біохімічних параметрів. Це спонукало до розробки й апробації комплексу лікувально-профілактичних заходів у передопераційний період протягом місяця. Його застосування в дітей з односторонніми розщілинами дозволило частково нормалізувати швидкість салівації, концентрацію іонів водню в ротовій рідині, її оптичну щільність, в’язкість. При цьому активність α-амілази знижувалася в 1,3 рази, а кількість молекул середньої маси, рівень сіалових кислот, уміст загального білка, оксипроліну так і залишалися меншими в 1,2; 1,3; 1,3; 1,2 рази, відповідно, у порівнянні з попереднім обстеженням. Показник магнію незначно зростав, уміст фосфору в ній підвищувався в 1,3 раза, зростали кальцій-фосфорний коефіцієнт і мінералізаційний потенціал ротової рідини в 1,3 і 1,2 рази, відповідно, але контрольних величин вони так і не досягали. Натомість у дітей із двостороннім незрощенням піднебіння на цей період обстеження вдалося досягти відносної нормалізації лише швидкості салівації, рівня РН і в’язкості ротової рідини. Відбулося покращення її оптичної щільності, рівня молекул середньої маси, сіалових кислот і вмісту загального білка в 1,3 рази. Активність α-амілази падала в 1,2 рази, а кількість оксипроліну зменшувалася в 1,4 рази. Уміст магнію і кальцію в ній підвищувався в 1,4 рази, як і показник кальцій-фосфорного коефіцієнта. При цьому відбувалося падіння показника фосфору в 1,2 раза, що супроводжувалося зростанням ступеня мінералізаційного потенціалу ротової рідини в 1,5 раза. Таким чином автори повною мірою досягли поставленої мети.
  • Документ
    Особливості психоемоціональних аспектів спілкування в медичному соціумі
    (Полтавський державний медичний університет, 2022) Ткаченко, Павло Іванович; Лохматова, Наталія Михайлівна; Попело, Юлія Вікторівна; Білоконь, Сергій Олександрович; Доленко, Ольга Борисівна; Коротич, Наталія Миколаївна; Резвіна, Катерина Юріївна
    Представлена стаття присвячена формуванню професіонального сприйняття ролі та місця особливостям психоемоціональних аспектів спілкування в клінічних закладах за різних умов з дітьми та їх рідними. Багато звичок людини призводять до конфліктних ситуацій, які бажано не допустити чи попередити, особливо коли мова йде про хворого, адже він не завжди розуміє роль причини, що спонукає до порушень їх психоемоціональної рівноваги і зміни емоціональної поведінки. Зокрема, досить часто рідні дітей знаходяться в ситуації непроінформованості, розгубленості, що призводить до виникнення проявів дискомфорту, порушень внутрішньої рівноваги і провокує негативні психоемоціональні реакції. Представлено головні складові, що слід враховувати при вирішенні наслідків чи запобіганні конфліктних ситуацій, які дозволяють покращити психологічний статус та знівелювати вираженість негативних емоцій.