Зміни вмісту інтерлейкінів 1β., 10 при стеатогепатозі та ішемічному ураженні міокарда

Ескіз недоступний

Дата

2017

Назва журналу

Номер ISSN

Назва тому

Видавець

Українська медична стоматологічна академія

Анотація

Обстежено 90 хворих, яких було розподілено на 2 групи: 1 група – хворі на стеатогепатоз (40 осіб), 2 група – 50 хворих на стеатогепатоз з супутньою ІХС. У хворих на стеатогепатоз та стеатогепатоз з супутньою ІХС виявлено вірогідне зростання вмісту IL-1β. Вміст протизапального цитокіну IL-10 у групах пацієнтів змінювався різнонаправлено. У 1 групі рівень IL-10 нижче контрольних показників. У 2 групі вміст IL-10 в сироватці крові перевищує показники контрольної групи та 1 групи. В контрольній групі переважає протизапальний потенціал. У всіх групах обстежених хворих переважав прозапальний потенціал. Отримані результати дозволяють диференціювати патологічні стани за вмістом та співвідношенням про- та протизапальних цитокінів, що свідчить про різний патогенез; Обследовано 90 больных, которые составляли 2 группы: 1 группа – больные стеатогепатозом (40 человек), 2 группа – 50 больных стеатогепатозом, осложненным ИБС. В обеих группах больных выявлено достоверное возрастание содержания IL-1β. Содержание противовоспалительного цитокина IL-10 в группах пациентов изменялось по-разному. В 1 группе уровень IL-10 ниже контрольных показателей. Во 2 группе содержание IL-10 в сыворотке крови превышает показатели контрольной группы и 1 группы. В контрольной группе повышен противовоспалительный потенциал. Во всех группах обследованных больных более выражен провоспалительный потенциал. Полученные результаты позволяют дифференцировать патологические состояния по содержанию и соотношению про- та противовоспалительных цитокинов, что свидетельствует об отличиях в их патогенезе; Іncrease the frequency of metabolic syndrome, obesity, diabetes caused significant rising incidence steatohepatosis – one of the most common chronic liver disease. Objective. To detect changes in the concentration of pro- and anti-inflammatory interleukins (IL 1β and 10) in blood serum of patients with steatohepatosis and schemic myocardial injury. The study included 131 patient with steatohepatosis and concomitant coronary heart disease (angina pectoris, postinfarction cardiosclerosis). All patients were divided into 3 groups: group 1 – patients with steatohepatosis (40 persons), group 2 included 50 patients with steatohepatosis and with concomitant coronary artery disease, group 3 – patients (41 people) steatohepatosis as with concomitant coronary artery disease and type 2 diabetes (DM2). 30 healthy volunteers served as control. Determination of interleukin was carried using a set of reagents company «Vector-Best», Russia. For the statistical analysis used the software package STATISTICA 6.0 (StatSoft, USA). In patients with steatohepatosis revealed significant increase of IL-1β content on 69% compared with this in the control group (p<0.05). In patients with coronary heart disease complicated by hepatosis, the level of IL-1β in blood serum was significantly higher than this in control group at 18 times and the group, which included patients with steatohepatosis but without complications, 10 times (p<0.05). Such increase activation of proinflammatory cytokine IL-1β indicates the leading role of inflammation in the pathogenesis of coronary heart disease. The content of anti-inflammatory cytokine IL-10 in patients was changing multidirectional. In group 1 IL-10 levels were below than control at 1.7 times (p<0.05). In group 2 content of IL-10 in blood serum was higher than the control group at 1.4 times, in group 1 – at 2.4 times (p<0.05). The value of the pro- and anti-inflammatory cytokines ratio indicates the predominance of pro- or anti-inflammatory potential in various pathological processes. The value of the ratio of pro- and anti-inflammatory cytokines indicates the predominance of pro- or anti-inflammatory potential in various pathological processes. In the control group prevails anti-inflammatory potential. In all groups of patients dominate proinflammatory potential. So, in group 1 ratio IL-1β / IL-10 exceeds above that of control at 2,4 times (p<0.05) in group 2 – at 10.7 times (p<0.05). Ratio studied cytokines in group 2 was higher than that in group 1 at 4.4 times (p<0.05). The obtained results allow to differentiate pathological states through content and ratio of pro- and anti-inflammatory cytokines, indicating about different pathogenesis. Conclusions 1. Fatty liver injury (steatohepatosis) accompanied by increased proinflammatory cytokine potential. 2. At steatohepatosis complicated by coronary heart disease, inflammatory cytokines reaction is in 4.4 times more pronounced than at uncomplicated. Prospects for further research. Inflammation plays a key role in the development of coronary heart disease. Further research will be used to study the prognostic and diagnostic roles of inflammation biomarkers, their connection with lipid profile and insulin resistance in patients with steatohepatosis.

Опис

Ключові слова

стеатогепатоз, ішемічна хвороба серця, інтерлейкін IL-1β, інтерлейкін IL-10, стеатогепатоз, ишемическая болезнь сердца, интерлейкин IL-1β, интерлейкин IL-10, steatohepatosis, coronary heart disease, interleukin IL-1β, interleukin IL-10

Бібліографічний опис

Зміни вмісту інтерлейкінів 1β., 10 при стеатогепатозі та ішемічному ураженні міокарда / С. О. Ткачук, Л. Є. Лаповець, Г. В. Башта, О. І. Мартьянова // Вісник проблем біології і медицини. – 2017. – Вип. 1 (135). – С. 196–199.