Проблеми екології та медицини, Том 23, № 1-2
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Effectiveness of acetylsalicylic acid in correction of post-stroke fatigue during acute cerebrovascular events(Полтавський державний медичний університет, м.Полтава, Україна, 2019) Delva, I. I.; Дельва, Ірина ІванівнаPost-stroke fatigue (PSF) is a common and often debilitating sequela of strokes that affects more than one third of stroke patients. Recent investigations revealed etiologic and pathogenetic heterogeneity of PSF depending on the time after acute cerebrovascular event (ACE). PSF that occur during acute stroke is associated predominantly with biological factors, including stroke-inducing immune and inflammatory reactions. In particular, we found significant associations between clinical features of PSF and certain regularities of C-reactive protein (CRP) and interleukin (IL)-1β levels in blood serum during the first 3 months after ACE occurrence. Given that there is not a clearly defined etiology for PSF, there are no rationally informed interventions. Іf dysregulation of the immune response isan important contributing factor to PSF, interventions that lessen inflammation would be appropriate treatment strategies. Іt would be reasonable to consider ASA, albeit at a higher dose than is normally used for secondary stroke prevention, as a treatment for PSF. Thus, it is advisable to study effects of ASA at the anti-inflammatory dose (300 mg a day) on markers of system inflammation an don PSF clinical course during the first 3 months after ACE occurrence. Objective: to study effectiveness of ASA at the anti-inflammatory dose (300 mg a day) on PSF clinical course and ASA effects on markers of system inflammation during the first 3 months after acute cerebrovascular event (ACE) occurrence. We recruited in the study 39 in hospital patients with ischemic strokes and transient ischemic attacks (TIA) who needed to take acetylsalicylic acid (ASA). All patients had been diagnosed with PSF within the first 3 days after ACE onset. PSF was diagnosed by use of questionnaire – Fatigue Assessment Scale (FAS). We formed two groups of patients. The first group (control PSF group) consisted of 24 patients who used ASA according to «Unified clinical protocol for medical care. Ischemic stroke (emergency, primary, secondary (specialized) medical aid, medical rehabilitation)» - after excluding hemorrhagic stroke by neuroimaging it was started ASA intake in the doses of 150-300 mg a day enterally during hospital stay with subsequent intake of 75-150 mg a day (prophylactic dose) continuously after hospital discharge. The second group (ASA PSF group) had 15 patients who started to use ASA just after excluding hemorrhagic stroke in the dosage of 300 mg a day for 3 months with subsequent dose reduction to 75-150 mg a day (prophylactic dosage) continuously. Diagnosis of PSF presence/absence, measurement of PSF severity and simultaneous measurement of systemic inflammatory markers in blood serum were carried out at the certain time points after ACE onset: at the first 3 days, at 1 month and at 3 months. Concentrations of СRP, IL-1β andIL-6 in blood serum were measured by enzyme-linked immunosorbent assay. The use of ASA in the dose of 300 mg a day during 3 months in patients who had been diagnosed with PSF within the first days after ACE occurrence is associated with significant decreasing of PSF intensity due to FAS in comparison with using of preventive ASA doses. The use of ASA in the dose of 300 mg a day during 3 months after ACE occurrence is associated with significant modification of post-stroke inflammatory response in form of CRP and IL-1β blood level changes.Документ Susceptibility of planktonic and film forms of candida glabrata and candida albicans to cationic surfactant antiseptics(2019) Faustova, M. O.; Loban’, G. A.; Nazarchuk, O. A.; Ananieva, M. M.; Фаустова, Марія Олексіївна; Лобань, Галина Андріївна; Назарчук, Олександр Адамович; Фаустова, Мария Алексеевна; Лобань, Галина Андреевна; Назарчук, Александр Адамович; Ананьева, Майя Николаевна; Ананьєва, Майя МиколаївнаThe aim of the study was to investigate the sensitivity of planktonic and film forms of C. albicans and C. glabrata to cationic surfactant antiseptics. Materials and methods. The study was based on investigating 20 clinical strains of C. albicans and 15 C. glabrata isolated from surgical inpatientsю. The sensitivity of planktonic forms of investigated strains to antiseptic agents was quantitatively evaluated by two-fold serial dilutions (macrodilution) in Sabouraud liquid nutrient medium. Biofilm-forming properties of clinical strains C. albicans and C. glabrata were assessed by using the Christensen’s spectrophotometric method (MtP-test “microtiter plate test”). The influence of the antiseptics on C. albicans and C. glabrata film forms was assessed by the reproduction of the biofilms according to the above-described procedure with adding antiseptics in sub-bacteriostatic concentrations and the subsequent spectrophotometric ODU assessment. In the study we used antiseptics based on cationic surfactants, chlorhexidine digluconate 0.05 (Chlorhexidine-KR, manufactured by PJSC “Khimfarmzavod “Chervona zirka"”, Kharkiv, Ukraine (CHH)) and decamethoxin 0.2 (Decasan, produced by Yuria-Farm LLC ", Kyiv, Ukraine (DCM)). Results. According to the research results, lower sensitivity of C. glabrata strains to CHH was found, compared to the sensitivity of C. albicans strains. In addition, the activity of DCM in the investigated representatives of Candida spp. did not differ significantly. Clinical strains of C. glabrata were more susceptible to DCM compared to their susceptibility to CHH. C. albicans strains showed medium film-forming properties, while C. glabrata - high. The investigated cationic surfactant antiseptics possessed the same degree of activity on the film-forming properties of clinical strains of Candida spp. Conclusions. Cationic surfactant antiseptics (CHH and DCM) possess antifungal activity against planktonic and film forms of C. albicans and C. glabrata; Дослідити чутливість планктонних і плівкових форм C. albicans та C. glabrata до антисептиків на основі катіонних поверхнево-активних речовин (ПАР). Матеріали та методи дослідження. Об’єктом дослідження стали 20 клінічних штамів C. albicans та 15 C. glabrata, виділених від хворих хірургічних відділень. Чутливість планктонних форм досліджуваних штамів мікроорганізмів до антисептичних засобів вивчали за допомогою кількісного макрометоду подвійних серійних розведень у рідкому поживному середовищі Сабуро. Біоплівкоутворюючі властивості досліджуваних клінічних штамів визначали за допомогою спектрофотометричного методу за G.D. Christensen (MtP-test). Вплив антисептиків на плівкові форми Candida spp. визначали шляхом відтворення біоплівок за вищеописаною методикою з додаванням суббактеріостатичних концентрацій антисептиків. В дослідженні використовували антисептики на основі катіонних ПАР хлоргексидину біглюконат 0,05 (Хлоргексидин-КР, виробництва ПАТ «Хімфармзавод «Червона зірка», м. Харків, Україна (ХГ)) та декаметоксин 0,2 (Декасан, виробництва ТОВ «Юрія-Фарм», м. Київ, Україна (ДКМ)). Результати. За результатами досліджень встановлено нижчу чутливість штамів C. glabrata до ХГ, у порівнянні з чутливістю штамів C. albicans. Поряд з цим, активність ДКМ щодо досліджуваних представників Candida spp. достовірно не відрізнялась. Клінічні штами C. glabrata виявилися більш чутливими до ДКМ порівняно з їх чутливістю до ХГ. Штами C. albicans проявили середні плівкоутворюючі властивості, в той час як C. glabrata – високі. Досліджувані антисептики на основі катіонних ПАР володіли в однаковій мірі потужною активністю щодо плівкоутворення клінічних штамів Candida spp. Висновки. Антисептики на основі катіонних ПАР (ХГ та ДКМ) володіють протигрибковою активністю щодо планктонних і плівкових форм клінічних штамів C. albicans та C. glabrata.