Авторефетати та дисертації. Кафедра фізики
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Підготовка майбутніх сімейних лікарів до застосування медичного обладнання в професійній діяльності(2021-04-09) Бичко, Марина ВікторівнаДослідження присвячено проблемі підготовки майбутніх сімейних лікарів до застосування медичного обладнання в професійній діяльності. У роботі зʼясовано стан опрацювання проблеми підготовки майбутніх сімейних лікарів до застосування медичного обладнання в професійній діяльності, обґрунтовано структуру готовності майбутніх сімейних лікарів до застосування медичного обладнання в професійній діяльності, критерії, показники й рівні готовності майбутніх сімейних лікарів до застосування медичного обладнання в професійній діяльності; аргументовано та експериментально перевірено педагогічні умови підготовки майбутніх сімейних лікарів до застосування медичного обладнання в професійній діяльності.Документ Використання математичного моделювання у навчанні фізики студентів вищих навчальних закладів(2012) Ісичко, Людмила ВолодимирівнаДисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальності 13.00.02 – Теорія та методика навчання (фізика). У дисертації розглядається проблема створення методики використання математичного моделювання і впровадження її у процес навчання фізики студентів вищих навчальних закладів. Ця методика має такі особливості: по-перше, вона ґрунтується на закономірностях та особливостях розвитку у студентів дивергентного мислення, передбачає включення студента в процес навчання як самостійного дослідника; по-друге, моделювання є ефективним засобом активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів на практичних та лабораторних заняттях, який дозволяє інтенсифікувати навчання за рахунок диз’юнкції процесів засвоєння навчальної інформації та формування пізнавальних умінь при здобуванні нових знань; по-третє, математичне моделювання виступає інтегратором дисциплін природничо-математичного циклу. Експериментально доведено, що створена методика використання математичного моделювання у навчанні фізики, сприяє формуванню у студентів вмінь проводити теоретичний аналіз ознак фізичних явищ, систематизувати та узагальнювати ці ознаки, розвитку творчих здібностей і наукового типу мислення майбутніх фахівців. Математичне моделювання у фізиці є засобом створювання проблемних ситуацій, засобом реалізації математичних знань та здібностей студентів.Документ Формування дослідницької компетентності майбутніх лікарів у процесі вивчення природничих дисциплін(РВВ КДПУ ім. В.Винниченка, 2017) Макаренко, Олександр Володимирович; Макаренко, Александр Владимирович; Makarenko, A. V.У дисертації теоретично обґрунтуванно та експериментально перевірено технологічну модель формування дослідницької компетентності майбутніх лікарів у процесі вивчення природничих дисциплін у ВНЗ. У роботі розкрито сутність поняття «дослідницька компетентність» майбутніх лікарів, яка слугує способом активного пошуку і побудови нових знань та утворення нового досвіду. Проаналізовано стан дослідження проблеми формування дослідницької компетентності майбутніх лікарів у педагогічній теорії та практиці професійної підготовки у вищій медичній школі. Визначено структурні компоненти дослідницької компетентності майбутніх лікарів. Розроблено технологічну модель формування дослідницької компетентності майбутніх лікарів та експериментально перевірено її ефективність у освітньому процесі ВМНЗ. Подальшого вдосконалення потребує розроблення навчально-методичних комплексів з дисциплін природничо-наукового циклу з урахуванням компетентнісного підходу до формування дослідницької компетентності майбутніх лікарів. В диссертации теоретически обосновано и экспериментально проверено технологическую модель и педагогические условия формирования исследовательской компетентности будущих врачей в процессе изучения естественных дисциплин в высшем учебном заведении. При этом раскрыта сущность понятия «исследовательская компетентность» будущих врачей, под которой мы понимаем деятельность, которая является средством получения новых знаний. Она служит способом активного поиска и построения новых знаний, а также образования нового опыта. Проанализировано состояние исследования проблемы формирования исследовательской компетентности будущих врачей в педагогической теории и практике профессиональной подготовки в высшей медицинской школе. Определены структурные компоненты исследовательской компетентности будущих врачей: мотивации и стимулирования деятельности (элементарная заинтересованность, проблемно-поисковая деятельность, побуждение к профессиональной деятельности), организации познавательной деятельности (умение осуществлять поиск необходимой информации, анализировать состояние больного на консилиумах, тезисно выражать свою мысль, писать статьи), координирующий (опознавательный, воспроизводственный, ориентации в знакомой ситуации, ориентации в незнакомой ситуации), коммуникативный (пассивный, активный, интерактивный). Обосновано технологическую модель, структурными элементами которой являются педагогические условия формирования исследовательской компетентности будущих врачей в процессе изучения естественных дисциплин, способствующие формированию исследовательской компетентности: создание образовательной среды, научно-исследовательская направленность содержания естественных дисциплин и структурно-поэтапная организация, в структуру которой входят четыре этапа формирования: мотивации и стимулирования деятельности, организации познавательной деятельности, координации деятельности и коммуникации. Экспериментально проверена эффективность технологической модели формирования исследовательской компетентности будущих врачей в образовательном процессе высших медицинских учебных заведений. Дальнейшего совершенствования требуют разработки учебно-методических комплексов по дисциплинам естественнонаучного цикла с учетом компетентностного подхода к формированию исследовательской компетентности будущих врачей. In the thesis, the technological model and pedagogical conditions for the formation of the research competence of future doctors in the process of studying natural disciplines in a higher educational institution are theoretically grounded and experimentally tested. Thus the essence of the concept of “research competence” of future doctors is disclosed. This competence serves as a way of actively searching and building new knowledge and creating new experiences. The state of research of the problem of formation of research competence of future doctors in the pedagogical theory and practice of professional training in the higher medical school is analyzed. Structural components of research competence of future doctors are determined. A technological model for the formation of research competence of future doctors has been developed and its effectiveness in the educational process of higher medical schools has been experimentally tested. Further improvement requires the development of teaching methods in the disciplines of science cycle based competency approach to the formation of research competence of future doctors.Документ Формування фахових компетентностей майбутніх лікарів у процесі природничо-наукової підготовки(РВВ КДПУ імені Володимира Винниченка, 2017) Макаренко, Володимир Іванович; Макаренко, Владимир Иванович; Makarenko, V. I.Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти. – Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка. – Кропивницький, 2017. В дослідженні уточнено сутнісний зміст поняття «фахова компетентність майбутніх лікарів». Розроблено та теоретично обґрунтовано структуру фахових компетентностей майбутніх лікарів, яка включає п’ять груп компетентностей (ціннісно-мотиваційні; когнітивні; праксеологічні; особистісно-професійні; суб’єктні). З’ясовано специфіку процесу природничо-наукової підготовки майбутніх лікарів у медичних ВНЗ. Встановлено шляхи удосконалення її змісту, форм, методів і засобів. Визначено критерії, показники і рівні сформованості фахових компетентностей майбутніх лікарів у процесі природничо-наукової підготовки. Визначено й теоретично обґрунтовано педагогічні умови формування фахових компетентностей майбутніх лікарів у процесі природничо-наукової підготовки (розвиток фахового середовища; актуалізація фахового потенціалу природничо-наукової підготовки; спрямованість навчально-пізнавальної та наукової діяльності студентів на формування фахових компетентностей). Експериментально перевірено ефективність педагогічних умов формування фахових компетентностей майбутніх лікарів у процесі природничо-наукової підготовки. Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 – теория и методика профессионального образования. – Центральноукраинский государственный педагогический университет имени Владимира Винниченко. – Кропивницкий, 2017. В диссертации исследована проблема формирования профессиональных компетентностей будущих врачей в процессе естественнонаучной подготовки в медицинских высших учебных заведениях. Уточнено сущностное содержание понятия «профессиональные компетентности будущих врачей». Разработанная и теоретически обоснованная структура профессиональных компетентностей будущих врачей. Предложенная структура профессиональных компетентностей будущих врачей включает пять групп компетентностей (ценностно-мотивационные; когнитивные; праксеологические; личностно-профессиональные; субъектные), их компоненты и составляющие этих компонентов. Выяснена специфика процесса естественнонаучной подготовки будущих врачей в медицинских вузах. Установлены пути совершенствования ее содержания, форм, методов и средств. Определены критерии, показатели и уровни сформированности профессиональных компетентностей будущих врачей в процессе естественнонаучной подготовки. Раскрыта сущность понятия «педагогические условия», определены и теоретически обоснованы педагогические условия формирования профессиональных компетентностей будущих врачей в процессе естественнонаучной подготовки (развитие профессиональной среды; актуализация профессионального потенциала естественнонаучной подготовки; направленность учебно-познавательной и научной деятельности студентов на формирование профессиональных компетентностей). Процесс развития профессиональной среды кафедр естественнонаучного цикла – это организованный, целенаправленный процесс построения среды для решения заданий формирования профессиональных компетентностей будущих врачей. Актуализация профессионального потенциала естественнонаучной подготовки осуществляется путем создания методики преподавания естественнонаучных дисциплин на основании их взаимосвязи с профессиональными дисциплинами, комплексных работ для самостоятельной работы на междисциплинарной основе, а также организации различных видов внеаудиторной работы направленной на исследование проблем диагностического, терапевтического и профилактического характера. Педагогическое условие, относительно направленности учебно-познавательной и научной деятельности студентов на формирование профессиональных компетентностей, реализуется благодаря преподавателю, который влияет на личность студента, как на будущего субъекта профессиональной деятельности. Дальнейшее развитие получили теоретические положения по формированию профессиональных компетентностей будущих врачей в процессе естественнонаучной подготовки. Экспериментально проверена эффективность педагогических условий формирования профессиональных компетентностей будущих врачей в процессе естественнонаучной подготовки. Статистическая значимость полученных результатов исследования подтверждена с помощью критерия Пирсона. Материалы исследования могут быть использованы при разработке учебно-методического обеспечения естественнонаучных и специальных дисциплин для совершенствования профессиональной подготовки будущих врачей в высшей школе. The scientific thesis for the degree of Candidate of Pedagogical Sciences, specialty 13.00.04 – theory and methods of professional education. – Volodymyr Vynnychenko Central Ukrainian State Pedagogical University. – Kropyvnytskyi, 2017. The essential content of the concept "professional competence of future doctors" is specified. The structure of professional competencies of future doctors which includes five groups of competences (value-motivational, cognitive, praxeological, person-professional, subjective) has been developed and theoretically substantiated. The specifics of the process of natural scientific training of future doctors in medical universities have been clarified. The ways of improving its content, forms, methods and means are discovered. The criteria, indicators and levels of the formation of professional competencies of future doctors in the process of natural science training are determined. The pedagogical conditions for the formation of professional competencies of future physicians in the process of natural science training (professional environment development, actualization of the professional potential of science and education, the orientation of students' educational, cognitive and scientific activities to the formation of professional competencies) have been determined and theoretically substantiated. The effectiveness of pedagogical conditions for the formation of future doctors` professional competence in the process of natural scientific training in a higher educational institution are experimentally tested.Документ Вплив допування на процес наноутворення, зміни структури та властивостей конденсованих середовищ(Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2015) Самойленко, Сергій Олександрович; Самойленко, Сергей Александрович; Samoilenko, S. O.Дисертація присвячена дослідженню наноутворень та зміни структури допованих конденсованих середовищ методами нейтронної дифракції, малокутового розсіяння нейтронів та рентгенівських променів. Увага приділяється дослідженню наноутворень у кристалічних матрицях, опромінених іонами гелію та заліза, наноутворень в досліджених аморфних матрицях, допованих оксидами церію, титану і свинцю, а також зміні структури дисперсних систем, які доповані оксидами лютецію і іонами 19 церію та дослідженню змін фізичних властивостей конденсованих середовищ, що відбулися внаслідок їх допування. За допомогою малокутового розсіяння рентгенівських променів та нейтронів досліджено процеси формування наноутворень у кристалічних та аморфних матрицях, а також проаналізовано зміну фрактальної розмірності матриць. На основі даних малокутового розсіяння нейтронів визначено середнє значення елементного складу наноутворення. З експериментів по нейтронній дифракції знайдені зміни структурних параметрів дисперсних систем на основі алюмолютецієвих і алюмоітрієвих гранатів, допованих оксидами лютецію та іонами церію. ; Диссертация посвящена исследованию нанообразований и изменения структуры допированных конденсированных сред методами нейтронной дифракции, малоуглового рассеяния нейтронов и рентгеновских лучей. Внимание уделяется исследованию нанообразований в кристаллических матрицах, облученных ионами гелия и железа, в аморфных матрицах, допированных оксидами церия, титана и свинца и изменении структуры дисперсных систем допированных оксидами лютеция и ионами церия, а также исследованию изменений физических свойств конденсированных сред, произошедшие вследствие облучения или допирования. Эксперименты малоуглового рассеяния рентгеновских лучей на облученных алюминиевых матрицах проводились на станции «Структурное материаловедение» в Курчатовском центре синхротронного излучения и нанотехнологий, г. Москва, Россия. Были найдены нанообразования железа в алюминиевых матрицах, а также определено, что фрактальная размерность алюминиевых матриц в зависимости от условий облучения изменяется. Показано, что указанные нанообразования влияют на свойства облученных алюминиевых матриц. Проведены эксперименты малоуглового рассеяния нейтронов на допированных силикатных стеклах проводились на спектрометре малоуглового рассеяния ЮМО реактора ИБР-2 Объединенного института ядерных исследований, г.Дубна, Россия, а также на установке SANS-1, расположенной на стационарном реакторе FRG-1 Исследовательского центра GKSS, г. Гиштахт, Германия. Были найдены нанообразования в 20 допированных стеклянных матрицах, а также изменение фрактальной размерности матриц в зависимости от ее допирования оксидами церия и титана. Показано, что указанные нанообразования влияют на оптические свойства допированных стеклянных матриц. Эксперименты по дифракции нейтронов на многокомпонентных люминофорах, допированных оксидами лютеция и ионами церия проводились на установке ДН-12, которая размещена на реакторе ИБР-2 Объединенного института ядерных исследований, г. Дубна, Россия. Были определенные изменения структурных параметров дисперсных систем на основе алюмолютециевих гранатов, допированных церием. Наблюдаемые изменения структурных параметров исследуемых образцов, таких, как параметр решетки, длины связей Al–O для кислородного октаэдра, Lu–O в додекаэдрическом искаженном кислородном окружении, обусловлены особенностями синтеза и указывают на формирование значительного количества дефектов, наиболее вероятными из которых являются кислородные вакансии и антиструктурные дефекты [Lu3+Al].; The Disseration is devoted to the investigation of nanoformation and change of the structure of doped condensed media by neutron diffraction, small-angle neutron scattering and X-ray method. The attention is paid to the investigation of nanoformation in crystalline matrices irradiated by helium and iron ions; nanoformation in amorphous matrices doped with cerium, titanium and plumbum oxides; and to the change of the structure of disperse systems doped with lutetium oxides and cerium ions as well as to investigation of the change of physical properties of condensed media that was caused by their doping. By means of small-angle X-ray and neutron scattering the nanoformation processes in crystalline and amorphous matrices were investigated, and the change of fractal dimension of the matrices was analyzed. On the basis of the small-angle neutron scattering data the average value of nanoformation elementary composition was determined. From the neutron diffraction experiments the change of structural parameters of disperse systems based on lutetium-aluminum and yttrium-aluminum garnets, doped with lutetium oxides and cerium ions, was determined.Документ Формування інформаційно-аналітичної компетентності майбутніх лікарів в освітньому середовищі вищого медичного навчального закладу(ТОВ «АСМІ», 2016) Лобач, Наталія Вячеславівна; Лобач, Наталия Вячеславовна; Lobach, N. V.У дисертаційній роботі уточнено суть поняття «інформаційно-аналітична компетентність майбутніх лікарів», виявлено, що майбутні лікарі повинні оволодіти пошуково-інформаційною, інформаційно-технологічною, аналітичною, комунікативною, соціальною компетенціями для набуття інформаційно-аналітичної компетентності. З’ясовано, що освітнє середовище вищого медичного навчального закладу є ефективним засобом формування інформаційно-аналітичної компетентності майбутніх лікарів. Визначені структурні компоненти інформаційноаналітичної компетентності (мотиваційно-ціннісний, когнітивно-аналітичний, діяльнісно-технологічний, оцінно-рефлексійний), критерії, показники та рівнів сформованості інформаційно-аналітичної компетентності майбутніх лікарів у вищому медичному навчальному закладі. Виявлені й обґрунтовані педагогічні умови формування інформаційноаналітичної компетентності майбутніх лікарів. Теоретично обґрунтовано, розроблено й експериментально перевірено ефективність технології формування інформаційно-аналітичної компетентності майбутніх лікарів в освітньому середовищі вищого медичного навчального закладу, яка ґрунтується на поетапному виконанні інформаційно-аналітичної діяльності й уміщує змістово-цільовий, операційно-технологічний та результативно-коригуючий блоки. Розроблено навчально-методичний супровід цілеспрямованого формування інформаційноаналітичної компетентності майбутніх лікарів. Диссертационная работа посвящена теоретико-экспериментальному исследованию проблемы формирования информационно-аналитической компетентности будущих врачей в образовательной среде высшего медицинского учебного заведения. Определена суть понятия «информационно-аналитическая компетентность будущих врачей» как составляющая профессиональной компетентности, которая отражает готовность и способность будущих врачей применять полученные знания, умения, навыки в совокупности с личностными качествами при работе с информацией различных видов и форм представления (традиционной, электронной), а также способность эффективно проводить ее аналитико-синтетическую обработку с целью получения качественно нового знания для обеспечения процесса принятия ответственных решений и выполнения поставленных задач во время сбора анамнеза, обследования пациента, определения современных эффективных терапевтических и фармацевтических мероприятий. Выявлены наиболее эффективные формы, методы и средства формирования у будущих врачей указанной компетентности. Доказано, что основным средством формирования информационно-аналитической компетентности будущего врача является образовательная среда высшего медицинского учебного заведения, поскольку она содержит всю совокупность форм, методов обучения, учебнометодические средства в электронном и бумажном виде, технические и программные средства для хранения, обработки и передачи информации и предоставляет студентам значительные возможности для саморазвития и самореализации. Определены и обоснованы педагогические условия формирования информационно-аналитической компетентности будущих врачей в образовательной среде высшего медицинского учебного заведения: формирование мотивации к информационно-аналитической деятельности как средства профессионального становления и карьерного роста; поэтапное выполнение информационноаналитической деятельности от алгоритмической к применению в нестандартных ситуациях, что способствует формированию умений поиска, анализа, синтеза, сравнения, структурирования, классификации информации для решения поставленной задачи; создание открытой образовательной среды в высшем учебном заведении, которая позволяет строить индивидуальную образовательную траекторию каждого студента и учитывает специфику профессиональной деятельности будущего врача. Теоретически обоснована и разработана педагогическая технология формирования информационно-аналитической компетентности будущих врачей в образовательной среде высшего медицинского учебного заведения в составе содержательно-целевого, операционно-технологического и результативнокорректирующего блоков. Разработано методическое сопровождение формирования информационно-аналитической компетентности будущих врачей. Создан электронный учебно-методический комплекс «Медицинская информатика», содержащий инвариантные и вариативный модули «Основы информационноаналитической деятельности будущего врача», направленные на формирование у будущих врачей умений и навыков поиска необходимой информации, ее аналитикосинтетической обработки и представления результатов информационноаналитической деятельности. Определена система критериев (мотивационный, когнитивный, деятельностный, рефлексийный), показателей и уровней (низкий, достаточный, высокий) сформированности информационно-аналитической компетентности будущих врачей. Представлены результаты экспериментальной проверки эффективности внедрения указанной педагогической технологии в учебный процесс высшего медицинского учебного заведения. Essence of concept «information and analytical competence of future doctors» is found out and improved in dissertation work, it is set that the indicated competence includes: searching-informative, informatively-technological, analytical, communicative and social competence. It is found out that an educational environment of higher medical educational establishment is the effective means of information and analytical competence of future doctors. The structural components of information and analytical competence (motivational-valued, cognitive-analytical, actively-technological, evaluation-reflection) are defined; the criteria, indexes and levels of information and analytical competence of future doctors in higher educational establishment is formed. Pedagogical conditions of forming information and analytical competence of future doctors are identified and justified. Pedagogical technology of forming information and analytical competence of future physicians in the educational environment of higher medical education establishment is theoretically substantiated and developed, based on the phased implementation of information-analytical activity; it includes content-targeted, operational, technology-efficiently and correction blocks. Тraining and methodological support for the purposeful forming of information and analytical competence of future doctors is worked out. Efficiency of introduction of the indicated technology is experimentally tested in educational process.