Вплив особистості викладача як невід’ємна складова підготовки лікарів в медичному університеті

Abstract

Як передбачив Антуан-де Сент-Екзюпері: «Єдина відома мені розкіш – це розкіш людського спілкування». Безперечним є той факт, що між продуктивністю педагогічної діяльності, з одного боку, та ефективністю педагогічного спілкування та взаємодії викладача зі студентами, з іншого, існує тісний взаємозв'язок. В даний час проблема педагогічного спілкування набула особливої актуальності, оскільки вона безпосередньо пов'язана з гуманістичними тенденціями, що становлять домінанту сучасного навчально-виховного процесу. Викладач відіграє значну роль в процесі педагогічного спілкування. У той час, коли роль викладача як основного джерела інформації нині поступово знижується у зв'язку з розширенням застосування у навчальному процесі телекомунікаційних засобів, вплив його як особистості, навпаки, суттєво зростає. Ми впевнені лише в одному: контакт зі студентами в аудиторії – це єдине, що дає справжній сенс освіті, тому, що без ритуалів за якими проходять зустрічі студентів і викладачів в аудиторіях не може бути ні справжніх знань, ні виховання. У кожного викладача є свій стиль педагогічного спілкування. Спілкування на основі спільної діяльності- найефективніший суперстиль.