Иммуногистохимический анализ пейеровых бляшек тонкой кишки белых крыс после приема кларитромицина

Abstract

Антибактериальная терапия, и прежде всего использование антибиотиков широкого спектра действия, частично или полностью подавляет не только патогенную, но и нормальную микрофлору, что является причиной различных функциональных расстройств кишечного тракта. Крайне недостаточно и противоречиво изучены вопросы, касающиеся морфофункционального состояния структурированных лимфоэпителиальных образований кишечного тракта, из которых наиболее представительными являются групповые лимфоидные узелки (пейеровы бляшки). Целью исследования являлось изучение пейеровых бляшек тонкой кишки белых крыс после приема кларитромицина с помощью методов иммуногистохимического анализа. В эксперименте задействовано 30 белых крыс-самцов репродуктивного возраста, массой 200,0±20,0 граммов. Антибиотик широкого спектра действия (кларитромицин, таблетки 500 мг, доза препарата составляла 10 мг/кг) вводился животным перорально с пищей в режиме двухразового их кормления в сутки (утром и вечером), в течение 10 дней. После вивисекции проводилось избирательное иссечение участков брыжеечной части тонкой кишки с пейеровыми бляшками. Иммуногистохимические исследования выполнены в лаборатории «Прайм Тест» при кафедре патологической анатомии ХМАПО (г. Харьков). Комплекс морфологических исследований проводился на микроскопе Primo Star (Carl Zeiss) с использованием программы AxioCam (ERc 5s). Продемонстрировано, что после курсового приема кларитромицина, изменения заключались в снижении В- и Т-лимфоцитов в соответственно зависимых зонах, и увеличении их численности в промежуточных зонах между лимфоидными узелками. Действие кларитромицина на микрофлору кишечника сопряжено с увеличением в пейеровых бляшках количества плазмоцитов, макрофагов и классических дендритных клеток, а также появлении плазмоцитоидных дендритных клеток. Действие антибиотика приводит к фагоцитарной активации энтероцитов в лимфоидно-ассоциированном эпителии пейеровых бляшек.

Антибактеріальна терапія і передусім використання антибіотиків широкого спектру дії, частково або повністю пригнічує не лише патогенну, але і нормальну мікрофлору, що є причиною різних функціональних розладів кишкового тракту. Вкрай недостатньо і суперечливо вивчені питання, що стосуються морфофункціонального стану структурованих лімфоепітеліальних утворень кишкового тракту, з яких найбільш суттєвими є групові лімфоїдні вузлики (пейєрові бляшки). Метою дослідження було вивчення пейєрових бляшок тонкої кишки білих щурів після прийому кларитроміцину шляхом імуногістохімічного аналізу. В експерименті задіяно 30 білих щурів-самців репродуктивного віку, масою 200,0±20,0 грам. Антибіотик широкого спектру дії (кларитроміцин, таблетки 500 мг, доза препарату 10 мг/кг) вводився тваринам перорально з їжею в режимі дворазового їх годування на добу (вранці і ввечері), протягом 10 днів. Після вівісекції проводилося вибіркове висічення ділянок брижової частини тонкої кишки з пейєровими бляшками. Імуногістохімічні дослідження проведені в лабораторії «Прайм Тест» при кафедрі патологічної анатомії ХМАПО (м. Харків). Комплекс морфологічних досліджень проводився на мікроскопі Primo Star (Carl Zeiss) з використанням програми AxioCam (ERc 5s). Продемонстровано, що після курсового прийому кларитроміцину зміни полягали в зниженні В- і Т-лімфоцитів у відповідно залежних зонах, і збільшенні їх чисельності в проміжних зонах між лімфоїдними вузликами. Дія кларитроміцину на мікрофлору кишечника пов'язана зі збільшенням в пейєрових бляшках кількості плазмоцитів, макрофагів і класичних дендритних клітин, а також появою плазмоцитоїдних дендритних клітин. Дія антибіотика призводить до фагоцитарної активації ентероцитів в лімфоїдно-асоційованому епітелії пейєрових бляшок.

Antibacterial therapy, and especially the use of broad-spectrum antibiotics, partially or completely suppresses not only pathogenic, but also normal microflora, which is the cause of various functional disorders of the intestinal tract. The questions concerning the morphological and functional state of structured lymphatic epithelial formations of the intestinal tract, of which the most representative group lymphoid nodules (Peyer’s patches), are extremely insufficiently and contradictory, have been studied. The purpose of the research was to study Peyer’s patches of the small intestine of white rats after taking clarithromycin using immunohistochemical analysis methods. Material and Methods. 30 mature albino mature male rats weighted 200.0±20.0 g were involved into the experiment. A broad-spectrum antibiotic (clarithromycin, 500 mg tablets, the dose was 10 mg/kg) was administered to animals orally with food in the regime of their two-time feeding per day (morning and evening), for 10 days. After vivisection, selective excision of sections of the mesenteric part of the small intestine with Peyer’s patches was performed. Immunohistochemical studies were performed in the «Prime Test» laboratory at the Department of Pathological Anatomy Kharkov Institute of Postgraduate Education. A complex of morphological studies was carried out on a Primo Star microscope (Carl Zeiss) using the AxioCam program (ERc 5s). Results and discussion. The study demonstrated that after the course administration of clarithromycin, the changes consisted in a decrease in B and T lymphocytes in the correspondingly dependent zones, and an increase in their number in the intermediate zones between the lymphoid nodules. The effect of clarithromycin on the intestinal microflora is associated with an increase in the number of plasmocytes, macrophages and classical dendritic cells in Peyer’s patches, as well as the appearance of plasmacytoid dendritic cells. The action of the antibiotic leads to the phagocytic activation of enterocytes in the lymphoid-associated epithelium of Peyer’s patches. Conclusion. The results of immunohistochemical analysis confirm our previous conclusion that clarithromycin, as an antibacterial drug with a wide spectrum of action, has pronounced immunostimulating properties.