Вплив деносумабу на мінеральну щільність кісткової тканини у жінок з постменопаузальним остеопорозом

Abstract

Деносумаб є одним з таргетних препаратів, це моноклональні антитіла людини (IgG2), які специфічно зв’язуються з RANKL і гальмують диференціювання клітин-попередників в остеокласти та їх активність. Мета дослідження: оцінити мінеральну щільність кісткової тканин (МЩКТ) у жінок із постменопаузальним остеопорозом після лікування деносумабом. Об’єкт і методи. Для дослідження ефективності терапії деносумабом на кістковому денситометрі «Explorer QDR», Holodgic» було обстежено 131 жінку з постменопаузальним остеопорозом у віці від 58 до 66 років. 101 жінка отримували лікування деносумабом в поєднанні з препаратом кальцію і вітаміну Д (дослідна група), 30 жінок – кальцій і вітамін Д (контрольна група). Оцінювали МЩКТ в поперековому відділі хребта і проксимальному відділі стегнової кістки. Результати. Виявлено підвищення МЩКТ у жінок, які лікувалися деносумабом, через 6 міс. 1; 1,5; 2 і 3 роки, з кінцевим результатом через 3 роки на 9,1% в поперековому відділі хребта і на 4,18% у проксимальному відділі стегнової кістки. Висновки. За даними кісткової денситометрії доведена ефективність лікування деносумабом жінок з постменопаузальним остеопорозом на терміни дослідження, починаючи з 6-ти місяців і до 3-х років.

Деносумаб является одним из таргетных препаратов, это моноклональные антитела человека (IgG2), которые специфически связываются с RANKL и тормозят дифференцировку клеток-предшественников в остеокласты и их активность. Цель исследования: оценить минеральную плотность костной тканей (МПКТ) у женщин с постменопаузальным остеопорозом после лечения деносумабом. Объект и методы. На костном денситометре «Explorer QDR», Holodgic» было обследовано 131 женщину с постменопаузальным остеопорозом в возрасте от 58 до 66 лет. 101 женщина получали лечение деносумабом в сочетании с препаратом кальция и витамина Д (опытная группа), 30 женщин – кальций и витамин Д (контрольная группа) Оценивали МПКТ в поясничном отделе позвоночника и проксимальном отделе бедренной кости. Результаты. Выявлено повышение МПКТ у женщин, леченных деносумабом, через 6 мес. 1; 1,5; 2 и 3 года, с конечным результатом через 3 года на 9.1% в поясничном отделе позвоночника и на 4.18% в проксимальном отделе бедренной кости. Вывод. По данным костной денситометрии доказана эффективность лечения деносумабом женщин с постменопаузальным остеопорозом на сроки исследования, начиная с 6-ти мес. и до 3-х лет.

Postmenopausal osteoporosis is one of the most common diseases in women. The peculiarity of this disease is the reduction of bone mass. In the trabecular bone there is a violation of histoarchitecture, which is associated with the rupture of bone trabeculae, their relationship with each other, the presence of cracks and microflakes. Compact bone has resorptive cavities. Mechanisms of violations are associated with negative bone remodeling, incrising osteoclastic activity increases after menopause, resulting in a bone resorption process that exceeds bone formation. The basis of the negative remodeling of the bone is the activation of osteoclasts by RANKL receptors, which express osteoblasts. Denosumab is one of the target drugs, which are human monoclonal antibodies (IgG2) that specifically bind to RANKL and inhibit the differentiation of precursor cells in osteoclasts and their activity. The purpose of the study was to assess the bone mineral density (BMD) with postmenopausal osteoporosis women after treatment with denosumab. Object and methods. It was investigated the effectiveness of targeted therapy with denosumab on the Explorer QDR bone densitometer, Holodgic, 131 women with postmenopausal osteoporosis aged 58 to 66 years who were inpatient treatment or were treated outpatiently were screened. The experimental group of women received treatment with denosumab and calcium with vitamin D. The control group consisted of 30 women with osteoporosis treated with calcium alone with vitamin D. Bone mineral density (BMD) was evaluated of in the lumbar spine and proximal femur. Results. In the case of comparison of BMD before and after treatment with denosumab, a statistically significant increase in BMD in the lumbar spine was observed, which was recorded after 6 months, that is, after the first administration of the drug and for the following observation periods – 1; 1,5; 2 and 3 years. A year later, BMD in the lumbar spine was found to be 6.38 %, and the proximal femur was 2.83%. After 3 years, BMD in the lumbar spine in women was increased in 9.1%, and in the proximal femury in 4.18%, it was considered a positive result. Patients in the control group had a BMD at the level of 0.732 ± 0.03 g/cm2 for the first survey period (T-criterion was -2.8), after 3 years – 0.782 ± 0.04 g/cm2 (T-criterion was -2, 7). That is, the treatment of calcium with vitamin D3 only stabilize the BMD, but no increase in BMD was achieved. During the entire period of observation in patients, there was no deterioration in the clinical status and the occurrence of compression fractures of vertebrate and peripheral fractures. The growth rates in women for all terms of the survey remained stable, the average height was (157.5 ± 1.6) cm when included in the study and (157.4 ± 1.5) cm after 3 years. Conclusion. Thus, the study of the effect of the drug denosumab on BMD in elderly women with postmenopausal osteoporosis was conducted. According to bone densitometry, the efficacy of treatment has been demonstrated for all terms of the study, starting at 6 months.