Лунарний культ в художній системі Густава Майрінка

Abstract

Розглянуте використання елементів міфологічного світогляду, пов’язаних із культом Місяця, у творчості австрійського експресіоніста Густава Майрінка. Проаналізовані лунарні символи, проведені паралелі між архаїчними віруваннями та світосприйняттям автора: зв’язок Місяця із жіночим началом, асоціації із дзеркалом та країною мертвих. Відзначений вплив ідей селеноцентризму: Місяць як мірило ритмів, джерело періодичного відродження, що скеровує людську долю; Рассмотрено использование элементов мифологического мировоззрения, связанных с культом Луны, в творчестве австрийского экспрессиониста Густава Майринка. Проанализированы лунарные символы, проведены параллели между архаическими верованиями и мировосприятием автора: связь Луны с женским началом, ассоциации с зеркалом и страной мертвых. Отмечено влияние идей селеноцентризма: Луна как мерило ритмов, источник периодического возрождения, управляющий человеческой судьбой; The article examines the use of mythological worldview elements, relating to the Moon cult, in the works by Austrian expressionist writer Gustav Meyrink. The lunar symbols have been analyzed, the parallels between the archaic religious beliefs and the author‘s world perception (the associations with the feminine, with a mirror and the other world) have been drawn. The influence of selenocentric ideas (the Moon as the measure of rhythms, the source of periodic renewal, which controls human destiny) has been observed.