Зміни з боку органів травлення в гострий період коронавірусної хвороби

Abstract

ням функції імунної системи, ураженням легень та шлунково-кишкового тракту. Останній, поряд з респіраторним, може слугувати початковими вхідними воротами інфекції. Хронічні захворювання шлунково-кишкового тракту розглядаються як фактори ризику більш важкого перебігу коронавірусної хвороби. Мета: вивчити частоту гастроентерологічних симптомів і функціональний стан печінки у пацієнтів з коронавірусною хворобою. Матеріали і методи: проаналізовано 55 стаціонарних карт хворих на коронавірусну хворобу та пневмонію (20 – жінок та 35 чоловіків), які проліковані у перепрофільованому інфекційному відділенні Комунального некомерційного підприємства «Центральна міська клінічна лікарня Івано-Франківської міської ради» м. Івано-Франківська. Середній вік пацієнтів становив 57,1±2,62 років - у жінок і 59,2±2,59 років - у чоловіків. Усім пацієнтам проведено тестування шляхом проведення полімеразної ланцюгової реакції та імуноферментного аналізу (IgM SARS COV 2), загальноклінічні обстеження (загальний аналіз крові, сечі, біохімічний аналіз маркерів ураження печінки, рівень глікемії), визначення біомаркерів запалення, комп’ютерна томографія органів грудної клітки. Результати та обговорення: у хворих з коронавірусною хворобою та пневмонією виявлено різну супутню патологію, зокрема, артеріальну гіпертензію, ожиріння, цукровий діабет, хронічну хворобу нирок, гастроезофагеальну рефлюксну хворобу, хронічний вірусний гепатит В тощо. Найбільш частими гастроентерологічними симптомами були: анорексія – у 50 хв. (90,9%), нудота – 11 хв. (20%), діарея - 6 хв. (10,9%) , блювота - 2 хв (3,63%), біль в животі - 4 хв (7,27%), закрепи –1 хв. (1,8%). Діарея, як правило, не представляла серйозної загрози, і мала зворотній характер при лікуванні пневмонії. У 10,9% хворих мала місце тромбоцитопенія. Рівень С-реактивного білка був високим у 90,9% пацієнтів. У третини пацієнтів відмічено зростання активності аспартатамінотрансферази на 30,9% та аланінамінотрансферази на 32,7%. Висновок. Вірус може індукувати запалення і змінювати проникність слизових оболонок, можливе рецептор-опосередковане проникнення його у клітини організму; не виключено, що вірус впливає на склад мікробіоти кишківника, порушує взаємодію між органами - «кишківник-легені», що може сприяти прогресуванню респіраторних симптомів.В настоящее время коронавирусная болезнь рассматривается как системное заболевание с нарушением функции иммунной системы, поражением легких и желудочно-кишечного тракта. Последний, наряду с респираторным, может служить входными воротами инфекции. Хронические заболевания желудочно-кишечного тракта рассматриваются как факторы риска более тяжелого течения коронавирусной болезни. Цель: изучить частоту гастроэнтерологических симптомов и функциональное состояние печени у пациентов с коронавирусной болезнью. Материалы и методы: проанализированы 55 стационарных карт больных с коронавирусной болезнью и пневмонией (20 женщин и 35 мужчин), пролеченных в перепрофилированном инфекционном отделении Коммунального некоммерческого предприятия «Центральная городская клиническая больница Ивано-Франковского городского совета» г. Ивано-Франковска. Средний возраст пациентов составил 57,1 ± 2,62 лет - у женщин и 59,2 ± 2,59 лет - у мужчин. Всем пациентам проведено тестирование путем проведения полимеразной цепной реакции и иммуноферментного анализа (IgM SARS COV 2), общеклинические исследования (общий анализ крови, мочи, биохимический анализ маркеров поражения печени, уровень гликемии), определение биомаркеров воспаления, компьютерная томография органов грудной клетки. Результаты и обсуждение: у больных с коронавирусной болезнью и пневмонией обнаружено различную сопутствующую патологию, в частности, артериальную гипертензию, ожирение, сахарный диабет, хроническую болезнь почек, гастроэзофагеальную рефлюксную болезнь, хронический вирусный гепатит В и др. Наиболее частыми гастроэнтерологическими симптомами были: анорексия - у 50 больных (90,9%), тошнота – у 11 (20%), диарея – у 6 (10,9%), рвота - у 2 (3,63%), боль в животе – у 4 (7,27%), запоры – у 1 (1,8%). Диарея, как правило, не представляла серьезной угрозы, и имела обратимый характер при лечении пневмонии. В 10,9% больных имела место тромбоцитопения. Уровень С-реактивного белка был высоким в 90,9% пациентов. У трети пациентов отмечен рост активности аспартатаминотрансферазы на 30,9% и аланинаминотрансферазы на 32,7%. Вывод. Вирус может инуцировать воспаление и изменять проницаемость слизистых оболочек, возможно рецепторопосредованное проникновение его в клетки организма; не исключено, что вирус влияет на состав микробиоты кишечника, нарушает взаимодействие между органами - «кишечник-легкие», что может способствовать прогрессированию респираторных симптомов.Nowadays, coronavirus disease is reported a systemic disease, which impairs immune function, lung and gastrointestinal damage. The latter, along with the respiratory system, can serve as the entry gate to infection. Chronic diseases of the gastrointestinal tract are considered as risk factors for more severe course of the disease. Objective: to study the frequency of gastrointestinal symptoms and liver functioning in patients with coronavirus disease. Materials and methods: 55 medical records of inpatients with coronavirus disease and pneumonia (20 women and 35 men), who were treated at the infectious department of the Central Municipal Clinical Hospital, Ivano-Frankivsk. The mean age of female patients was 57.1 ± 2.62 years and 59.2 ± 2.59 years for male patients. All patients underwent polymerase chain reaction testing and enzyme- linked immunosorbent assay (IgM SARS COV 2), general clinical examinations (general blood test, biochemical analysis of live damage markers, glycemia level), chest CT. We determined inflammatory biomarkers as well. Results and discussion. The patients with coronaviral disease and pneumonia were found to have various comorbidities, including hypertension, obesity, diabetes, chronic kidney disease, gastroesophageal reflux disease, chronic viral hepatitis B and others. The most common gastrointestinal symptoms included anorexia detected in 50 patients (90.9%), nausea in 11 (20%) patients, diarrhoea in 6 (10.9%) patients, vomiting in 2 (363%) patients, abdominal pain in 4 (7.27%) patients, and constipation in 1 (1.8%) case. Diarrhea usually did not pose a serious threat, and was reversible in the course of pneumonia therapy. Thrombocytopenia occurred in 10.9% of patients. The level of C-reactive protein was high in 90.9% of patients. A third of the patients demonstrated as increase in the activity of aspartate aminotransferase by 30.9% and alanine aminotransferase by 32.7%. Conclusion. Coronavirus can induce inflammation and change the permeability of mucous membranes, possibly receptor-mediated penetration into the cells of the body; we can suggest the virus affects the composition of the intestinal microbiota, disrupts the interaction between organs "intestinal-lung" that may contribute to the progression of respiratory symptoms.