The role of preventive obstetrics in reducing perinatal mortality

Abstract

Implementing the latest technologies and programs aimed at helping the mother and the newborn contributed to the development of both perinatal and preventive obstetrics. The role of preventive obstetrics is aimed at predicting and preventing, if necessary, perinatal consequences. The World Health Organization has developed guidelines for effective perinatal care: evidence based, demedicalized, technology-based, multidisciplinary, family-centered, and regionalized. In Ukraine, as in the world, among the causes of perinatal mortality, the death of premature children with meagre body weight (up to 70 %) and congenital malformations and anomalies (22–24 %) prevails. Perinatal obstetrics involves the development of a network of perinatal centres and hospitals according to the degree of development, as well as the reorganization and development of neonatal services. There should be provision of intensive therapy, the possibility of raising premature babies, and the availability of highly qualified specialists. Thus, the preventive direction of perinatal obstetrics should be based on deep knowledge of the basics of classical obstetrics during the physiological course of pregnancy and childbirth; limited (prohibitions), aggressive obstetrics with hyperpolarization of obstetric activity, which, as a rule, is based on a misunderstanding (ignorance) of perinatal obstetrics. “Management” of pregnancy and childbirth in case of risk (presence) of diagnosed fetal morbidity, manifestations of intrauterine infection, autoimmune pathology, and pathology of the placental complex in the presence of modern technologies that ensure the development of the newborn. Втілення новітніх технологій і програм, які направлені на допомогу матері та новонародженому сприяло розвитку не тільки перинатального, а й превентивного акушерства. Роль превентивного акушерства спрямована на прогнозування та попередження, у разі потреби, перинатальних наслідків. Всесвітня організація охорони здоров'я розробила рекомендації щодо ефективного перинатального догляду, який має бути : заснованим на доказовій медицині, демедикалізованим, заснованим на належних технологіях, багато дисциплінарним, орієнтованим на сім’ю, та регіоналізованим. В Україні, як і у світі, серед причин перинатальної смертності переважає смерть дітей недоношених із екстримально низькою масою тіла (до 70 %) та з вродженими вадами розвитку і аномаліями (22–24 %). Перинатальне акушерство передбачає розвиток мережі перинатальних центрів і стаціонарів за ступенем розвитку, та реорганізацій і розвитку неонатальної служби. Повинно бути забезпечення інтенсивної терапії і можливостей виходжування недоношених дітей та наявність висококваліфікованих спеціалістів. Таким чином: превентивний напрямок перинатального акушерства повинен ґрунтуватися на глибокому знанні основ класичного акушерства при фізіологічному перебігу вагітності та пологів; обмежені (заборони), агресивного акушерства з гіперболізацією акушерської активності, яка, як правило, базується на нерозумінні (незнанні) перинатального акушерства. «Управління» вагітністю та розродженням у разі ризику (наявності) діагностованої захворюваності плода, проявів внутрішньоутробної інфекції, аутоімунної патології, патології плацентарного комплексу за наявності сучасних технологій, що забезпечують розвиток новонародженого.