Значення вивчення внутрішніх хвороб у фаховій підготовці лікаря

Abstract

Особливу роль у формуванні світогляду лікаря будь-якого фаху відіграє вивчення внутрішніх хвороб, оскільки узагальнює клінічніпроблеми захворювань органів та акцентує увагу на загальних змінах в організмі хворого. Курс внутрішніх хвороб є найважливішим етапом в підготовці майбутнього лікаря та займає центральне місце у його фаховій підготовці. Існує безліч тісних зв’язків між терапією і всіма іншими клінічними медичними спеціальностями. В діагностичному процесі особливу роль відіграє ретельне вивчення анамнезу в комплексній оцінці всіх результатів обстеження, що вимагає від лікаря суворої логіки міркувань, відкриваючи у студентів унікальні можливості формування загального клінічного лікарського мислення в процесі навчання [1, с. 198]. Формування логічного мислення – підґрунтя лікарської майстерності. Мислення лікаря, маючи специфічний об’єкт, проте підкоряється загальним законам, що забезпечують його ефективність – законам логік. Образне мислення ґрунтується не тільки й не скільки на аналізі окремих симптомів, скільки на наявному обліку їх зв’язків, асоціацій з іншими ознаками, які піддаються безпосередньому динамічному спостереженню.проблеми захворювань органів та акцентує увагу на загальних змінах в організмі хворого. Курс внутрішніх хвороб є найважливішим етапом в підготовці майбутнього лікаря та займає центральне місце у його фаховій підготовці. Існує безліч тісних зв’язків між терапією і всіма іншими клінічними медичними спеціальностями. В діагностичному процесі особливу роль відіграє ретельне вивчення анамнезу в комплексній оцінці всіх результатів обстеження, що вимагає від лікаря суворої логіки міркувань, відкриваючи у студентів унікальні можливості формування загального клінічного лікарського мислення в процесі навчання [1, с. 198]. Формування логічного мислення – підґрунтя лікарської майстерності. Мислення лікаря, маючи специфічний об’єкт, проте підкоряється загальним законам, що забезпечують його ефективність – законам логік. Образне мислення ґрунтується не тільки й не скільки на аналізі окремих симптомів, скільки на наявному обліку їх зв’язків, асоціацій з іншими ознаками, які піддаються безпосередньому динамічному спостереженню.